Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №487/6413/26 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/6413/26

Провадження № 2/487/3962/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого-судді А.А. Лагоди

секретаря К.Е. Мамчур

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Миколаєві в порядку загального позовного провадження у залі суду м. Миколаєва цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотельчук Юлії Ігорівни до Миколаївської міської ради, про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2026 сторона позивача звернулась до суду з вказаним позовом про визначення додаткового строку для подання зави про прийняття спадщини. Просить надати додатковий строк терміном три місяці після набрання рішення законної сили для прийняття спадщини після матері ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Обґрунтовує тим, що з поважних причин пропущено встановлені законом строк для прийняття спадщини до 09.07.2026, оскільки ще до моменту смерті спадкодавця, з 05 січня 2026 року, позивач розпочав виконання своїх трудових обов`язків за кордоном. Відповідно до умов трудового контракту, позивач працював у компанії «NAMSOV FISHING ENTERPRISES (PTY) LIMITED» (Намібія) на судні M/V «JUPITER 1» на посаді старшого механіка. Цей рейс тривав безперервно до 13 липня 2026 року. Протягом усього зазначеного періоду район плавання судна складав Атлантичний океан із базуванням у порту Уолфіш-Бей (Намібія). Протягом п`яти днів після списання із судна, а саме 17.07.2026 позивач здійснив заяву про прийняття спадщини, підпис на якій посвідчений нотаріусом Республіки Молдови, та невідкладно направив вказану заяву до України. за місцем відкриття спадщини позивач через представника, 21.07.2026 звернувся до приватного нотаріуса ММНО Філіпенко О.Г. із даною заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 . Проте на той час визначений законом шестимісячний строк на прийняття спадщини сплив. Також позивач зазначив, що за життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений 10 квітня 2019 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г., зареєстрований в реєстрі за № 380, яким все належне їй майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що буде їй належати на день смерті і на що вона за законом матиме право заповідає ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . На момент смерті ОСОБА_2 була зареєстрована в однокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . Зазначена квартира належала спадкодавцю на праві приватної власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 15.03.2004 року Фондом комунальної власності міської ради м. Миколаєва. Після смерті ОСОБА_2 відкрилась спадщина на належну їй квартиру. У відповідь на заяву про прийняття спадщини, позивач отримав від нотаріуса роз`яснення стосовно оформлення спадкових справ, в якому нотаріус фактично відмовив у вчинені нотаріальної дії, зазначивши про необхідність звернення до суду з метою встановлення додаткового строку для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2

10.08.2026 ухвалою суду прийнято до розгляду позовну заяву позивача та визначено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та цією ж ухвалою надано учасникам справи можливість надати свої відзив, відповідь на відзив, заперечення.

Ухвалою суду від 03.09.2026 закрито підготовче судове засідання по справі та призначено справу до судового розгляду.

03.09.2026 до суду від приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г. надійшла заява в якій повідомляється, що після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 спадкова справа не заводилась.

Сторона позивача в судове засідання не з`явилась, представником подано заяву згідно якої підтримав заявлений позов та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі на підставі наявних доказів.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав заяву згідно якої просить розглянути справу за її відсутності на підставі наявних матеріалів справи. Враховуючи, що стороною відповідача не подано відзив із запереченням, суд розцінює подану заяву, як визнання позову.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, спадкової справи і оцінивши отримані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 у ОСОБА_3 та ОСОБА_2 народився син ОСОБА_1 (підтверджено копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 ).

Відповідно до копії заповіту від 10.04.2019 ОСОБА_2 зробила розпорядження відносно належного їй майна, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і все що буде належати спадкодавцю на день смерті, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Заповіт посвідчено приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Бороздіною О.Г. та зареєстровано в реєстрі за №380.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла у місті Миколаєві, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .

Після смерті матері відкрилася спадщина у вигляді спадкового майна квартири АДРЕСА_2 загальною площею 38,1 кв.м.

Як свідчить довідка про стаж роботи на судні від 13.07.2026 з 05.01.2026, позивач ОСОБА_1 розпочав виконання своїх трудових обов`язків за кордоном. Відповідно до умов трудового контракту, позивач працював у компанії «NAMSOV FISHING ENTERPRISES (PTY) LIMITED» (Намібія) на судні M/V «JUPITER 1» на посаді старшого механіка. Цей рейс тривав безперервно до 13.07.2026. Протягом усього зазначеного періоду район плавання судна складав Атлантичний океан із базуванням у порту Уолфіш-Бей (Намібія).

Також, 17.07.2026 позивач здійснив заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , підпис на якій посвідчений нотаріусом Республіки Молдови ОСОБА_4 та зареєстровано за №2-4266.

Також, позивач 21.07.2026 подав вказану вище заяву за місцем відкриття спадщини через свого представника ОСОБА_5 до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г.

21.07.2026 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г. представнику позивача ОСОБА_5 було надано роз`яснення №99/01-16 стосовно оформлення спадкових прав. В роз`ясненні приватний нотаріус зауважила, що на підставі поданих документів неможливо встановити факт прийняття спадщини спадкоємцем після смерті спадкодавця та протягом шестимісячного строку з дня смерті спадкодавці не була подана заява від спадкоємця про її прийняття. На час смерті спадкоємець не був зареєстрований за однією адресою з померлою. На підставі викладеного рекомендовано позивачу звернутись до суду з метою встановлення додаткового строку для прийняття спадщини.

За повідомленням приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Філіпенко О.Г. від 03.09.2026 спадкова справа не заводилась після смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом.

Згідно Правової позиції Верховного Суду України у справі № 6-85цс12, право на спадщину належить спадкоємцеві з моменту її відкриття й закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав із спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Правила ч. 3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Листом Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз`яснено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 1272 ЦК визначено наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Пленум Верховного Суду України в п. 24 постанови від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

При вирішенні справ про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини слід також враховувати, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. У зазначеній категорії справ є обов`язковим обґрунтування в мотивувальній частині судового рішення поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна, похилий вік, непрацездатність, встановлення судом факту, що має юридичне значення для прийняття спадщини (наприклад, встановлення факту проживання однією сім`єю), невизначеність між спадкоємцями хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23.08.2017 N 6-1320цс17, а також у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду: від 17 жовтня 2019 у справі N 766/14595/16 (провадження N 61-6700св19), від 30.01.2020 у справі N 487/2375/18 (провадження N 61-10136св19), від 31 січня 2020 року у справі N 450/1383/18.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30.05.2008 N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Щодо поважності пропуску строку позивачем для прийняття спадщини то суд приходить до наступних висновків.

Днем відкриття спадщини для позивача є 13.01.2026 який тривав до 13.07.2026 включно. Позивач наголошує, що списавшись з судна 13.07.2026 в найкоротший строк 21.07.2026 через свого представника ОСОБА_5 звернувся до приватного нотаріуса Філіпенко О.Г., як тільки дізнався про смерть матері перебуваючи з 05.01.2026 по 13.07.2026 на судні M/V «JUPITER 1» на посаді старшого механіка, з заявою про прийняття спадщини. Разом з тим, роз`ясненням від 21.07.2026 №99/01-16 приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва з підстав пропуску строку на прийняття спадщини (не подання впродовж шести місяців заяви про прийняття спадщини). При цьому наявний заповіт на користь позивача від 10.04.2019 за р.№380.

Отже, з урахуванням наведеного у позивача виникли об`єктивні та істотні труднощі для прийняття спадщини.

При цьому, позивач заяву про відмову від прийняття спадщини після смерті спадкодавця не подавав, від права на спадкування не усунутий і бажає прийняти спадщину, позивач вживав активних дій для прийняття спадщини коли дізнався про смерть своєї матері але в силу об`єктивних життєвих важких обставин (хвороба і смерть матері та хворобо сина) незначно пропустив строк для прийняття спадщини. Зазначені обставини є достатніми підставами вважати причину пропуску строку поважною. Крім того, суд розцінює і приймає до уваги ту обставину, що заявою позов фактично визнано відповідачем, і це визнання не суперечить вимогам закону, не порушує прав та інтересів інших осіб. А як в ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

В ході судового розгляду встановлені обставини свідчать про поважність причин, пов`язаних з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця при поданні заяви про прийняття спадщини, що є підставою для визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, а тому суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позову та необхідність його задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 79 – 81, 141, 223, 229, 247, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 1268 – 1272 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов представника позивача ОСОБА_1 адвоката Мотельчук Юлії Ігорівни – задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк тривалістю три місяці для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 у віці 76 років у м. Миколаєві.

Перебіг строку подання заяви до нотаріального органу обчислюється з моменту набрання цим рішенням суду законної сили.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Відповідач: Миколаївська міська рада, адреса: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20, ЄДРПОУ: 26565573.

Суддя А.А. Лагода