Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №471/526/26 — Братський районний суд Миколаївської області

Суд: Братський районний суд Миколаївської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: споживчого кредиту

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №471/526/26

Суддя: Жила Н. М.

Справа № 471/526/26

Провадження №2/471/450/26

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

"14" вересня 2026 р.Братський районний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді – Жили Н.М.,

за участю секретаря – Холоденко І.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Братське Вознесенського району Миколаївської області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.01.2026 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (далі -ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП») та ОСОБА_2 укладено Договір про надання кредиту № 12074-01/2026 (далі - Кредитний договір, Договір). Договір укладався дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи, внаслідок чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» у сторін такого Договору виникли цивільні права та обов`язки майнового характеру. Договір було укладено згідно з п. 3 ч.1 ст. 9 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до вищезазначеного порядку, електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Договір з боку позичальника підписувався з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор для укладення договору надсилається засобами зв`язку, зазначеними заявником в інформаційно-комунікаційній системі.

З боку Позивача договір підписувався кваліфікованим електронним підписом з кваліфікованою електронною позначкою часу, що унеможливлює змінити договір та дає можливість перевірити в будь-який час за допомогою відповідних сервісів. 06.01.2026 позичальником було підписано Договір, чим засвідчено вивчення його умов, свідоме прийняття пропозиції укласти Договір та згоду на використання одноразового ідентифікатора в якості особистого підпису відповідно до умов Договору Договір був укладений і підписаний сторонами у відповідності з умовами Закону України «Про електронну комерцію».

Товариство належним чином виконало свої договірні зобов`язання, перерахувавши 06.01.2026 на вказаний позичальником рахунок кошти кредиту в сумі 12000 грн.

Відповідно до умов Кредитного договору ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надає відповідачу кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Мета отримання кредиту – на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника, кредит видається у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки.

Всупереч умовам Договору про надання кредиту № 12074-01/2026 від 06.01.2026 р. відповідач не виконала свого зобов`язання, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 29 784,00 грн, з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу - 12000 грн;

- сума заборгованості за відсотками - 10584 грн;

- сума заборгованості за комісією - 1200 грн;

- сума заборгованості за штрафними санкціями - 6000 грн.

Просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» заборгованість за Договором про надання кредиту№12074-01/2026 від 06.01.2026 в сумі 29 784,00 грн, а також судовий збір в сумі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 6 000 грн.

Ухвалою Братського районного суду Миколаївської області від 29 травня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в матеріалах справи наявна заява, в якій просить суд розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а. с. № 56).

Відповідач в судове засідання не з`явилася повторно, причину неявки суду не повідомила. Про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена судовою повісткою, яку отримала вчасно, що підтверджується реєстром підтверджень про отримання документів з «Електронного суду» учасниками справи (а. с. № 65). Відповідач відзив на позов не подала, з будь-якими клопотаннями та заявами до суду не зверталася.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Згідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1)відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2)відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання; в судове засідання не з`явився без повідомлення причин неявки, не подала відзив на позовну заяву, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає можливим ухвалити у вищевказаній цивільній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Оскільки в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Під час розгляду справи по суті встановлено, що 06 січня 2026 року між ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання кредиту №12074-01/2026, відповідно до умов Кредитного договору, відповідно до умов якого Товариство надає клієнту споживчий кредит на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту (в разі застосування) та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором (а. с. № 14-20).

Згідно п. 1.1, п.1.2, п.1.3, п.1.4, п.1.4.1 Кредитного договору товариство надає Клієнту споживчий кредит в розмірі 12000,00 грн; тип кредиту: кредит; мета отримання кредиту: на власні потреби клієнта, не пов`язані з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника; кредит надається строком на 120 днів, дата надання кредиту 06.01.2026; наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день вказаного строку кредитування, відповідно до графіку платежів; кінцева дата погашення кредиту 05.05.2026. Клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання; ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача; в будь-якому випадку додатковий договір підписується обома сторонами. За користування кредитом Товариством нараховуються проценти в розмірі 0.90% в день на залишок заборгованості, що є платою за користування кредитом та комісія за видачу кредиту в сумі 1200.00грн (що складає 10.00% від суми кредиту). Тип процентної ставки: фіксована. Тип комісії – одноразова комісія (нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі кредиту, якщо умови цього Договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) Розмір процентів та комісії, встановлений цим пунктом Договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Сутність комісії - плата за надання кредиту, комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, зазначена комісія включається до складу загальної вартості кредиту. Денна процентна ставка складає 0,98% та застосовується у межах строку кредитування, вказаного в п.1.2 цього Договору.

Згідно п.1.6. Кредитного договору кредит надається клієнту в безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4149 - 51xx - xxxx - 8527 протягом одного робочого дня з дня прийняття рішення про видачу кредиту. Кредит надається без забезпечення у вигляді застави. Кредит вважається наданим в день перерахування Товариством суми кредиту за вказаними реквізитами.

Всі істотні умови Договору були надані позичальнику до моменту підписання Договору з Товариством у вигляді оферти та паспорту споживчого кредиту, які серед іншого містили чітку інформацію про строк кредиту, дату повернення кредиту, плату за користування кредитом і умови їх нарахування та крім того містять всі істотні умови, передбачені законодавством України. Жодних змін до умов Кредитного договору Товариством не здійснювалося.

Відповідно до умов Кредитного договору, сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування та комісія за видачу кредиту здійснюватимуться згідно з Графіком платежів, в дату платежу, який є невід`ємною частиною цього Договору. Сума кредиту, проценти за користування кредитом, комісія за видачу кредиту, нарахувана неустойка складають заборгованість за Договором.

ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» надало відповідачу кредит в сумі 12 000 грн, що підтверджується квитанцією про зарахування № 970895062 від 06.01.20256 року та листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» (а.с.№ 32, 37).

Всупереч умовам Договору про надання кредиту №12074-01/2026 від 06.01.2026 р. відповідач не виконала свого зобов`язання у зв`язку з чим у неї перед ТОВ «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» виникла заборгованість, яка за розрахунком наданим представником позивача, складає 29784 грн., з яких:

- сума заборгованості за основною сумою боргу становить 12000 грн.;

- сума заборгованості за відсотками становить 10584 грн.;

- сума заборгованості за комісією становить 1200 грн.;

- сума заборгованості за штрафними санкціями становить 6000 грн. (а. с. № 11-12).

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Положеннями ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦПК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України). Такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 16.12.2020 р. у справі №561/77/19.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 4, ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:

- надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;

- вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 вказаного Закону визначено яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції.

Так, згідно ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.1 ст. 1054 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст. 526, ст. 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем, заперечень щодо розрахунку суми заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Оскільки відповідачем порушені умови Кредитного договору та вимоги чинного законодавства України, тому суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за Договором про надання кредиту №12074-01/2026 від 06.01.2026 р. за основною сумою боргу - 12 000,00 грн, відсотками - 10584,00 грн, комісією за надання кредиту - 1200 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями -6000,00 грн за Договором про надання кредиту №12074-01/2026 від 06.01.2026 р, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5.3 Договору про надання кредиту №12074-01/2026 від 06.01.2026 р. у випадку прострочення клієнтом сплати платежів відповідно до термінів, встановлених в Графіку платежів, Товариство нараховує неустойку у вигляді штрафу: в розмірі 100% від суми простроченої заборгованості - на наступний день після терміну сплати, встановленого в Графіку платежу, за відповідний розрахунковий (платіжний) період, та до дати погашення заборгованості, з урахуванням обмежень, встановленим чинним законодавством України.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком.

Указом ПрезидентаУкраїни №64/2022 від 24.02.2022 на всій території України з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Суд дійшов висновку, що хоч умовами вказаного кредитного договору сторони і обумовили нарахування та сплату позичальником неустойки у вигляді штрафу, проте п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України позичальники у період воєнного стану звільняються від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

У зв`язку із викладеним, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за штрафами - 6000,00 грн задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно платіжної інструкції №45 від 01.05.2026 року при зверненні до суду в вищевказаним позовом позивачем був сплачений судовий збір в сумі 2662,40 гривень (а. с. № 29).

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 6 000 гривень, що підтверджується Договором №44022416 про надання правової допомоги від 02 січня 2026 року, Додатковою угодою №12074-01/2026 до Договору про надання правової допомоги № 440022416 від 02.01.2026 р., Актом надання послуг №12074-01/2026 на підтвердження факту надання правничої допомоги від 24.04.2026 р., копії яких надано представником позивача (а.с. № 8, 22-24, 25).

У зв`язку з частковим задоволенням позову (79,85%), до перерозподілу належать документально підтверджені судові витрати позивача зі сплати судового збору.

Відтак, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір в розмірі 2125,93 грн. та витрати на професійну правничу допомогу 4791 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 11, 205, 207, 526, 527, 530, 610, 612, 626, 627, 629, 634, 639, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 133, 137, 141, 229, 258, 259, 263 -265, 280-283 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 72, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОЩАДБАНК») заборгованість за Договором про надання кредиту № 12074-01/2026 від 06.01.2026 року у розмірі 23784,00 грн (двадцять три тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь на користь ТОВ«СТАР ФАЙНЕНС ГРУП» (ЄДРПОУ: 44022416, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 72, IBAN: НОМЕР_2 в АТ «ОЩАДБАНК) судовий збір в сумі 2125,93 грн (дві тисячі сто двадцять п`ять гривень дев`яносто три копійки) та витрати на професійну правничу допомогу у в сумі 4791 (чотири тисячі сімсот дев`яносто одна) гривня.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, передбаченому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАР ФАЙНЕНС ГРУП», ЄДРПОУ: 44022416, адреса: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, будинок 72.

Відповідач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Жила Н. М.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua