Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №467/1022/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1022/26

Провадження № 2/467/744/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Кологривої Т.М.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

представника позивача Долгова А.Г.( в режимі відео конференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка цивільну справу у порядку спрощеного провадження за позовною заявою адвоката Долгова Антона Геннадійовича, поданою в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа – служба у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради

В С Т А Н О В И В:

У липні 2026 року до Арбузинського районного суду Миколаївської області надійшла позовна заява адвоката Долгова Антона Геннадійовича, подана в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа – служба у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради.Позивач мотивував свої вимоги тим, що він є батьком, а відповідач ОСОБА_2 - матір`ю неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюб сторонами розірвано рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області. Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02 грудня 2019 року з нього на користь відповідача стягувалися аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення дитиною повноліття. Однак з серпня 2025 року неповнолітній син ОСОБА_4 постійно проживає та перебуває на повному утриманні позивача. Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2026 року позивача звільнено від сплати аліментів на користь відповідача з 10 грудня 2025 року. Відповідач проживає окремо від сім`ї та у добровільному порядку не приймає участі у його матеріальному утриманні. Посилаючись на вищевказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача аліменти на утримання сина у розмірі 1/4 частини від заробітку(доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.

Ухвалою Арбузинського районного суду Миколаївської області від 4 серпня 2026 року по справі відкрито спрощене позовне провадження.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явилася без повідомлення причин, незважаючи на те, що про дату, час і місце судового засідання повідомлялася за місцем реєстрації, відзиву до суду не подала.

Представник третьої особи – служби у справах дітей Центрального району Миколаївської міської ради у судове засідання не з`явився.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає повному задоволенню з наступних підстав.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 10 березня 2011 року.

Від сумісних шлюбних відносин сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим повторно 16 січня 2013 року.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 07.10.2019 року шлюб між сторонами розірвано.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 02.12.2019 року з позивача на користь відповідача стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 16.10.2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2026 року позивача звільнено від сплати аліментів на користь відповідача, починаючи з 10 грудня 2025 року.

Неповнолітній ОСОБА_3 проживає в родині батька ОСОБА_1 та його дружини ОСОБА_5 в квартирі, що сім`я орендує за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить акт обстеження умов проживання від 17 березня 2026 року.

Звернувшись до суду із вказаними позовними вимогами, позивач зазначив, що з серпня 2025 року фактичні обставини істотно змінилися: неповнолітній син ОСОБА_4 за власним бажанням переїхав від матері до батька і з того часу постійно проживає та перебуває на повному утриманні позивача, він забезпечує його всім необхідним.

Із моменту переїзду сина до позивача відповідач жодним чином не бере участі у його утриманні, матеріальної допомоги на дитину не надає, станом здоров`я, навчанням та життям сина не цікавиться, спілкування з ним фактично не підтримує.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Враховуючи положення ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини, ч.7 ст.7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.

Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей, передбачений ч.2 ст.51 Конституції України є одним з головних конституційних обов`язків. Такий обов`язок послідовно визначений в сімейному законодавстві.

За змістом ст. 141 СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо дитини, в тому числі і щодо її утримання.

У відповідності до вимог статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (частина третя статті 181 СК України).

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів,у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 183 Сімейного Кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Враховуючи те, що відповідач працездатний, має задовільний стан здоров`я, інших осіб на утриманні не має, суд вважає за необхідне визначити спосіб стягнення аліментів у розмірі 1/4 частини від заробітку (доходу) відповідача на утримання дитини.

На думку суду, саме такий розмір аліментів буде достатнім для утримання дитини, оскільки відповідно до положень ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», саме батьки несуть відповідальність за створення умов необхідних для всебічного розвитку дитини, забезпечення її права на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Позивач звернувся до суду з даною позовною заявою 31 липня 2026 року.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Оскільки позивач при зверненні до суду був звільненим від сплати судового збору, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 13, 76-81, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву адвоката Долгова Антона Геннадійовича, подану в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, третя особа – служба у справах дітей Центрального району Миколаївської міської радизадовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ) аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення ним повноліття, починаючи з 31 липня 2026 року.

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір на користь держави у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 к.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем до Миколаївського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.М.Кологрива