Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №467/1225/26 — Арбузинський районний суд Миколаївської області

Справа № 467/1225/26

Провадження № 3/467/294/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.09.2026 року Арбузинський районний суд Миколаївської області в складі: головуючого – судді Кологривої Т.М.

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.І.,

особи, що притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,

законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Арбузинка справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає: АДРЕСА_1 , не працює,

за ч.3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 877160 від 26 серпня 2026 року, вбачається, що 28 липня 2026 року о 14:55 годині неповнолітній ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом марки «Мустанг» без д.н.з., без посвідчення водія відповідної категорії «В», не маючи права керування таким транспортним засобом, рухався провулком Костянтинівський селища Арбузинка Первомайського району Миколаївської області, під час виконання повороту ліворуч, виїхав на вул.. Олега Ольжича, не враховуючи погодні умови та стан дорожнього покриття, належним чином не стежив за дорожньою обстановкою, проявив неуважність та не обрав швидкість руху, внаслідок чого допустив наїзд на пішохода – неповнолітню ОСОБА_4 , 2019 року народження, яка переходила проїзну частину дороги по її правій половині, внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження. Таким чином, мати неповнолітнього ОСОБА_1 ухилилася від виконання батьківських обов`язків, передбачених ст. 150 СК України щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_3 своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч.3 ст.184 КУпАП.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні провину не визнала та пояснила, що мати потерпілої сама винна, оскільки не слідкувала за дитиною та не тримала останню за руку, а розмовляла по телефону. Дитина раптово вибігла на дорогу. Крім того, ніяких пошкоджень у дитини вона не побачила, а подряпини на тілі могли виникнути і раніше.

Законний представник неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що дійсно того дня вона разом з донькою йшли від магазину «НАІС» до магазину «ЮГСБИТ». Вона йшла позаду, а донька на відстані попереду неї. Вона побачила, як з провулку Костянтинівський на вул.. ОСОБА_5 повертає мопед, за кермом якого був юнак в мотошоломі, позаду був пасажир. Водій мопеду відволікся на неї, не слідкував за дорогою та не помітив її доньки, яка в той час стояла на узбіччі дороги. Дитина злякалася та відскочила на дорогу, водій переднім колесом зачепив дитину, та впала та забила лікті, коліна, шию та спину. Вони викликали «швидку допомогу». Дитину оглянули та сказали, що все добре. Пізніше вона з донькою їздили до лікаря в м.Первомайськ. Водій мопеда відразу з місця ДТП втік. Вона вияснила у продавців магазину прізвище пасажира – ОСОБА_6 , а потім через батьків пасажира і особу водія.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення як підстава для притягнення особи до відповідальності та як один із засобів доказування (ст. 251 КУпАП) у будь-якому разі повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно ст.278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно частини 3 статті 184 КУпАП України передбачена відповідальність за вчинення неповнолітніми віком від чотирнадцяти до шістнадцяти років правопорушення, відповідальність за яке передбачено цим Кодексом, крім порушень, передбачених частинами третьою або четвертою статті 173-4 цього Кодексу.

Згідно карти виїзду швидкої медичної допомоги № 298 від 28.07.2026 року вбачається, що ОСОБА_4 , 2019 року народження, отримала садна верхніх та нижніх кінцівок, має скарги на біль в місцях саден верхніх і нижніх кінцівок, які завдано внаслідок збиття дитини мопедом, водій мопеду зник з місця ДТП.

При цьому надані матеріали не містять відомостей про те, чи проводилося слідчим досудове розслідування за фактом отримання потерпілою ОСОБА_4 тілесних ушкоджень внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та чи приймалося відповідне процесуальне рішення, зокрема, не додано витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань та постанови про закриття кримінального провадження з висновком щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діях ОСОБА_3 за вищевказаними обставинами.

Статтею 242 КПК України передбачено, що слідчий або прокурор зобов`язаний звернутися до експерта для проведення експертизи щодо встановлення тяжкості та характеру тілесних ушкоджень.

Експертиза у кримінальному провадженні з метою визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень проводиться у відповідності з Правилами судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я № 6 від 17.01.1995 року.

Таким чином, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень повинна бути встановлена не на підставі суб`єктивної оцінки слідчим, а виключно висновком судово-медичної експертизи.

Встановлення тяжкості тілесних ушкоджень принципово необхідно для розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності, а відсутність відповідного висновку унеможливлює розгляд матеріалів про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Слідчий Мунтян С. у рапорті від 29 липня 2026 року самостійно визначив, що завдані ОСОБА_4 тілесні ушкодження не відносяться до середньої тяжкості чи тяжких тілесних ушкоджень.

Разом з тим, у матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували те, що ОСОБА_7 має кваліфікацію експерта з питань проведення судово-медичних експертиз.

Крім того, відповідно до рапорту від 28 липня 2026 року слідує, що 28 липня 2026 року зареєстровано ЄО за № 2083 повідомлення зі служби 102 про те, що 28.07.2026 року за адресою: вулиця Олега Ольжича в селищі Арбузинка, біля магазину щойно дитину заявниці, 7 років, зачепили підлітки на мотоциклі, у дитини є подряпини на тілі, ушкоджені ноги та вухо, мотоцикл поїхав в кінець вулиці.

Вищезазначені недоліки, допущені при складенні та оформленні адміністративного матеріалу позбавляють суддю можливості здійснити всебічне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин правопорушення, як цього вимагає ст. 245 КУпАП та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і, як наслідок, здійснити розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняти законне і обґрунтоване рішення по ній.

Разом з тим, з протоколу про адміністративне правопорушення, пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 вбачається, що зазначені обставини не підпадають під визначення проступку, яке передбачене диспозицією ст.184 КУпАП, а підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст.286 КК України.

Вказані вище обставини відповідно до вимог ст. 253 КУпАП є безумовною підставою для закриття провадження в справі на підставі ст. 284 КУпАП та передачі матеріалів прокурору на підставі ст. 253 КУпАП.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.253, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 на підставі ч. 2 ст.284 КУпАП та передати матеріали зазначеної справи керівнику Арбузинського відділу Первомайської окружної прокуратури Миколаївської області на підставі ст. 253 КУпАП.

Постанова оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.

Суддя Т.М. Кологрива