Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №127/4034/26 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/4034/26

Провадження № 2/127/1126/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 вересня 2026 року Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого судді Ан О.В.,

за участю секретаря судового засідання Поляруш І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», третя особа без самостійних вимог приватний нотаріус Попов Михайло Юрійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення моральної шкоди,

УСТАНОВИВ:

У лютому 2026 із позовом до суду звернулася ОСОБА_1 , яка просила визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 81 від 23.01.2019 року вчинений приватним нотаріусом Поповим Михайлом Юрійовичем Київського міського нотаріального округу, просила стягнути з відповідача моральну шкоду у сумі 20 000 грн. Мотивувала тим, що у 23.01.2019 році приватний нотаріус Попов М. Ю. вчинив виконавчий напис, яким стягнув з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Платинум фінанс» заборгованості, в розмірі 13695,53 грн. Вважає, що вказаний виконавчий напис вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне: виконавчий напис вчинено на нотаріально не засвідченому кредитному договорі, нотаріусом не було перевірено безспірність заборгованості.

Ухвалою суду від 06.02.2026 забезпечено позов шляхом зупинення стягнення.

Ухвалою суду від 10.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала заяву в якій просила розгляд справи здійснити у її відсутність.

Відповідач та третя особа до судового засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, відзив та пояснення у встановлений судом строк не надали.

Суд дослідивши надані докази установив, 04.05.2007 ОСОБА_2 та ЗАТ «Альфа-Банк» уклали кредитний договір №500009091.

Згідно укладеного договору відступлення права вимоги ПАТ «Альфа-Банк» відступило право вимоги до ОСОБА_1 ТОВ «Кредитні ініціативи».

ТОВ «Кредитні ініціативи» уклало договір факторингу з ТОВ «Купер Прайс». Згідно договору право вимоги до позивача перейшло до ТОВ «Купер Прайс».

ТОВ «Купер Прайс» уклало договір факторингу з відповідачем 01.11.2018 року.

23.01.2019 приватний нотаріус Попов Михайло Юрійович вчинив виконавчий напис, яким стягнув з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Платинум Фінанс» заборгованість, в розмірі 13695,53 грн.

На підставі вказаного виконавчого напису державним виконавцем Тарасом Зайко Тростянецько-Ладижинського відділу державної виконавчої служби у Гайсинському районі Вінницької області ЦМУ МЮ (м.Києва) відкрито виконавче провадження ВП №8534915.

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» (далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Статтею 88 Закону визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до ст. 87 Закону для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У частинах 1, 2 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів (далі - Перелік), затверджений постановою КМУ № 1172 від 29.06.1999.

Згідно пункту 1 Переліку, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Постановою КМУ № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» Перелік доповнений пунктом 2, який передбачає отримання виконавчого напису про стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Для одержання виконавчого напису додаються: оригінал кредитного договору; засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі № 826/20084/14, визнано незаконною та нечинною Постанову КМУ № 662 від 26.11.2014 в частині положень, які доповнювали пункт 2 Порядку.

Оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 23.01.2019, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14.

Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172.

Згідно зі статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 1-3 статті 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2025 у справі №624/946/23 дійшов висновку, що грошові кошти, як загальний еквівалент всіх цінностей, в економічному розумінні «трансформують» шкоду в загальнодоступне вираження, а розмір відшкодування «обчислює» шкоду. Розмір визначеної компенсації повинен, хоча б наближено, бути мірою моральної шкоди та справедливої сатисфакції потерпілому. При визначенні компенсації моральної шкоди складність полягає у неможливості її обчислення за допомогою будь-якої грошової шкали чи прирівняння до іншого майнового еквіваленту. Тому грошова сума компенсації моральної шкоди є лише ймовірною, і при її визначенні враховуються характер правопорушення, глибина фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, інші обставин, які мають істотне значення, вимоги розумності і справедливості. Таким чином, розмір відшкодування моральної шкоди не є сталою величиною, а визначається судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин справи й доведеності позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі №752/17832/14-ц міститься висновок про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

Встановлені обставини свідчать, що стягнення заборгованості за виконавчим написом відбулось на підставі кредитного договору, який нотаріально не посвідчений.

Тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у вказаній частині з тих причин, що відповідачем належними допустимими доказами не підтверджено та не обґрунтовано у чому полягала моральна шкода, якої шкоди було завдано відповідачем позивачці. З огляду на це суд відмовляє у цій частині позовних вимог.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягнення 1996,80 грн в рахунок компенсації судового збору у частині забезпечення позову та вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, оскільки позивач була звільнена від його сплати.

Оскільки у задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди відмовлено, судові витрати у сумі 1331,20 суд залишає за позивачкою.

Виходячи з наведеного, керуючись 2-5, 11-13, 141, 196, 223, 258, 259, 263, 268, 280, 284-285, 352, 354 ЦПК України, Законом України «Про нотаріат», ст. ст. 15,16 ЦК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис № 81 від 23.01.2019 року вчинений приватним нотаріусом Поповим Михайлом Юрійовичем Київського міського нотаріального округу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс» на користь держави 1996 (одну тисячу дев`ятсот дев`яносто шість) гривень 80 копійок судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Решту судових витрат залишити за позивачем.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ,

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Платинум Фінанс», адреса: вул. Л. Руденко, 6а, офіс 525, м. Київ, код ЄДРПОУ 41489737,

Третя особа приватний нотаріус Попов Михайло Юрійович, адреса: вул. Арні Барбюса, 5 літ. Б, оф. 65, м. Київ.

Повний текст рішення суду складено 09.09.2026

Суддя: