Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №153/1716/26 — Ямпільський районний суд Вінницької області

П О С Т А Н О В А

Іменем України

"15" вересня 2026 р. Справа153/1716/26

Провадження3/153/638/26-п

Код суду: 231

Суддя Ямпільського районного суду Вінницької області Швець Р.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, за ч.1 ст.184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 22.08.2026 ухилилася від покладених на неї ст.150 СК України обов`язків по вихованню своєї неповнолітньої доньки: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого остання 20.08.2026, без будь-якої причини на те самовільно залишила домоволодіння, та при встановленні її місцезнаходження ОСОБА_2 перебувала в стані алкогольного сп`яніння, а саме: нечітка хода, запах з порожнини рота.

ОСОБА_1 на виклик суду не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, а саме: судовою повісткою із рекомендованим повідомленням, яка надсилалася на адресу її місця проживання. На адресу суду повернулася судова повістка з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Стаття 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.184 КУпАП, за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

У силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного терміну. Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасникам справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. Така позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України».

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв`язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.

На переконання суду, період часу, що фактично минув між складанням протоколів та розглядом справи, є об`єктивно достатнім для того, щоб особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, мала можливість отримати безпосередньо в суді або на вебсайті «Судова влада України» відомості про розгляд її справи.

Враховуючи те, що будь-яких заяв від ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи та поважність причин неявки суд не отримував, ОСОБА_1 була обізнана про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить підпис в протоколі про адміністративне правопорушення, повідомлялася належним чином про місце і час розгляду справи, тому в силу ч.1 ст.268 КУпАП справа розглядається у її відсутності.

Відповідно до ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини.

Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї. Забороняються будь-які види експлуатації батьками своєї дитини. Забороняються фізичні покарання дитини батьками, а також застосування ними інших видів покарань, які принижують людську гідність дитини.

Відповідно до ч.4 ст.155 Сімейного кодексу України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Диспозиція ч.1 ст.184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання малолітніх та/або неповнолітніх дітей.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а саме: дані, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, серії ВБА №142135 від 22.08.2026; рапорт інспектора ЧЧ відділення поліції №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області Лубковського М.В.; копію паспорта громадянина України, виданого на ім`я ОСОБА_1 ; письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_1 ; копію протоколу про адміністративне правопорушення, серія ВБА №142133 від 20.08.2026; копію протоколу про адміністративне правопорушення, серія ВБА №142134 від 20.08.2026; фото світлину; копію свідоцтва про народження ОСОБА_2 , вважаю вину ОСОБА_1 доведеною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, а тому її необхідно притягнути до адміністративної відповідальності за вказаною статтею, наклавши адміністративне стягнення.

Обставин, які пом`якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, відповідно до ст.ст.34, 35 КУпАП, не встановлено.

З врахуванням встановлених обставин справи та особи порушника ОСОБА_1 , яка раніше не притягалася до адміністративної відповідальності, вважаю за необхідне застосувати відносно неї захід адміністративного стягнення, який передбачений санкцією ч.1 ст.184 КУпАП, у виді попередження.

Зазначений вид адміністративного стягнення забезпечить у майбутньому недопущення вчинення аналогічного правопорушення ОСОБА_1 .

Відповідно до ч.1 ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто – 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок. Тому є всі підстави для стягнення із ОСОБА_1 судового збору в дохід держави.

Керуючись ст.ст. 184, 221, 283, 284 ч.1 п.1 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.184 КУпАП, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді попередження.

Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Ямпільський районний суд Вінницької області.

Суддя Р.В. Швець