Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №148/1026/26 — Тульчинський районний суд Вінницької області

Справа № 148/1026/26

Провадження №2/148/1112/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі: судді Штифурко Л.А.

секретаря Лиженко Є.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

В квітні 2026 позивач звернувся в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 25.08.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем укладено кредитний договір № 197778 на суму 11765 грн.

Відповідач, діючи свідомо та добровільно, без будь-якого примусу чи тиску, виявив намір отримати кредитні кошти та здійснив реєстрацію на офіційному веб-сайті Кредитодавця. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування Позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів Кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs.

Зокрема, згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. Під час реєстрації, відповідно до встановленого порядку та інструкцій, розміщених на сайті Кредитодавця, Відповідач пройшов процедури встановлення особи та підтвердження її достовірності, надавши необхідні персональні дані для укладення Кредитного договору. Первісний кредитор здійснив ідентифікацію та верифікацію Позичальника на підставі отриманих від нього відомостей та документів, а також за допомогою системи BankID НБУ, що було передбачено та погоджено умовами Кредитного договору.

Позичальник приєднався до публічної частини, прийняв умови індивідуальної частини та графіку платежів, що разом становлять єдиний Кредитний договір, шляхом підписання індивідуальної частини електронним підписом НОМЕР_1 , що відповідно до вимог законодавства є належним та допустимим доказом укладення правочину між сторонами.

З урахуванням викладеного, наявність електронного підпису Відповідача підтверджує його волевиявлення, згоду з умовами надання кредиту, а також факт належного інформування Кредитодавцем у встановленій законом формі про всі істотні умови, передбачені чинним законодавством України.

На виконання умов Кредитного договору 25.08.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» ініціювало переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № НОМЕР_2 -ХХХХ-4277 відповідача, що, в свою чергу, свідчить доказом того, що відповідач прийняв пропозицію Первісного кредитора.

10.10.2025 ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та позивач уклали Договір факторингу №10102025, згідно умов якого Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором. Відповідно до п. 1.3. Договору факторингу «Право вимоги» - означає всі права Клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до Боржників по сплаті суми Боргу за Кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

Відповідно до п. 4.1. Договору факторингу погоджено, що право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у відповідних Додатках.

Таким чином, відповідно до Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору Факторингу та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 3 від 03.12.2025 до Договору факторингу до позивача перейшло право вимоги до відповідача.

Враховуючи вищезазначене, загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 13068,59 грн., яка складається з: 11765 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,59 грн. - заборгованість за відсотками; 401 грн. - заборгованість по комісії; 900 грн. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

В зв`язку з викладеним позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором в сумі 12168,59 грн. за виключенням штрафних санкцій, та судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з`явилася, хоча про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином. В позовній заяві вона просить розглянути справу за її відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Ухвалою судді від 22.04.2026 позовну заяву ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до

ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Відповідачка в судове засідання 25.05.2026 не з`явилася, від неї через систему «Електронний суд» 25.05.2026 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з поганим самопочуттям, так як у минулому в неї був перелом хребта (а.с. 89). До вказаного клопотання додано копію Витягу з історії хвороби №14558 ОСОБА_1 , хворої нейрохірургічного відділення №20 ВПНЛ ім. ак. О.І.Ющенка, згідно якої ОСОБА_1 поступила 31.12.2013 виписана 13.01.2014, діагноз нестабільний неускладнений компресійно-багатоуламковий перелом тіла Л1 хребця ІІІ ст., вертеброгенний та корінцевий больовий синдром (а.с. 90).

В судове засідання 06.08.2026 відповідачка не з`явилася, від неї через систему «Електронний суд» 04.08.2026 надійшло клопотання, згідно якого вона просила розгляд справи відкласти для надання їй можливості реалізувати своє право на правничу допомогу та залучити адвоката до участі у справі (а.с. 97).

В судове засідання 03.09.2026 відповідачка не з`явилася, від неї через систему «Електронний суд» 03.09.2026 надійшло клопотання, згідно якого вона просила розгляд справи відкласти та надати додатковий строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 104).

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачка в судові засідання 25.05.2026, 06.08.2026 та 03.09.2026 не з`явилася з неповажних причин, з дати перебування справи на розгляді в суді – 09.04.2026 своєї позиції щодо позову не висловила, своїм правом брати участь у судовому процесі через представника не скористалася, відзиву на позов не подала, а тому, у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України, суд розглянув справу у відсутність відповідачки на підставі наявних у справі доказів, ухваливши заочне рішення, оскільки позивач не заперечив проти такого порядку вирішення спору.

У відповідності до ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, у зв`язку з неявкою в судове засідання учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.08.2025 ОСОБА_1 звернулася до ТОВ «ФК «Кредіплюс» з заявою на видачу кредиту, яка підписана електронним підписом ідентифікатором 0747а9а1, про що свідчить її копія (а.с. 19).

Відповідно до копії паспорту споживчого кредиту інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с. 20-21), відповідачка була ознайомлена з умовами кредитування, зокрема: тип кредиту, строк кредитування, спосіб та строк надання кредиту, тип процентної ставки, загальні витрати за кредитом, реальної процентної ставки, кількість та розмір платежів, періодичність внесення, загальна вартість кредиту, про що свідчить його розпис на зазначеному вище паспорті споживчого кредиту шляхом накладення 25.08.2025 електронного підпису 0747а9а1 .

Також встановлено, що 25.08.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_2 укладено договір про споживчий кредит (індивідуальна його частина) за № 197778 (а.с. 9 -12).

Відповідно до п.2.1 Кредитного договору кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.2.6. Договору, надати Позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п.2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Згідно п.п. 5.1 Кредитного договору цей Договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця, та доступний через веб-сайт Кредитодавця https://finx.com.ua.

Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Кредитодавця (далі Правила), а також іншою інформацією, необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/ (п.п.1.2. Кредитного договору).

Відповідно до п. 2 договору сторони встановили, що сума (загальний розмір) кредиту становить 11765.00 грн. надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 9991.70 грн. для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит №187712 від 13.06.2025, укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 8.55 грн. на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_3 , у національній валюті; у розмірі 1764.75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини. Проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривень. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Комісія за надання кредиту складає 1 764,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 15,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 184 днів з 25.08.2025 (дата надання кредиту) по 25.02.2026. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на місяць. Конкретні дати вказані в графіку платежів. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника (сума загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом) складає 13539.21 грн. (тринадцять тисяч п`ятсот тридцять дев`ять грн. двадцять одна коп.).

Вказаний договір укладений сторонами у електронній формі, підписання договору зі сторони позичальника було здійснено шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором 2f7b9662. Відповідачкою ОСОБА_1 зазначено дату народження, свої паспортні дані, ідентифікаційний номер, адресу проживання, номер мобільного телефону НОМЕР_4 , електронну адресу.

Також ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 0747а9а1 підписано додаток до кредитного договору № 197778 від 25.08.2025, який містить графік платежів за кредитним договором (а.с. 12 зв.бік).

Правилами надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «ФК «Кредіплюс», передбачені всі умови щодо надання кредиту, обслуговування та погашення заборгованості за кредитом (а.с. 22-32).

Відповідно до копії довідки ТОВ «ФК «Кредіплюс» від 16.01.2026 №207/16-01 ОСОБА_1 на банківську карту № НОМЕР_5 перераховано кошти в розмірі 8,55 грн., призначення платежу: видача кредиту № 197778 від 25.08.2025 (а.с. 33-34).

Згідно інформації АТ «Ощадбанк» від 06.05.2026 №46/1211/63945/2020/БТ, наданою на виконання ухвали суду про витребування доказів від 22.04.2026, на ім`я ОСОБА_1 емітовано банківську карту № НОМЕР_6 , також емітовано інші картки. За вказаною карткою наявний фінансовий номер НОМЕР_7 , який знаходиться в анкетних даних (а.с. 83).

Згідно виписки по рахунках за період 25.08.2025 – 30.08.2025 по банківській карті № НОМЕР_6 ОСОБА_1 судом встановлено, що на дану карту 26.08.2025 перераховано 8,55 грн. (а.с. 86-87).

З огляду на викладене суд доходить висновку, що ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання перед відповідачкою за Кредитним договором виконало та надало їй кредит.

Натомість доказів того, що відповідачка свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів у визначений строк виконала в повному обсязі, матеріали справи не містять.

З копії картки обліку виконання договору 197778 від 25.08.2025 станом на 03.12.2025 судом встановлено, що заборгованість відповідача становить – 13068,59 грн., яка складається з: 11765 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,59 грн. - заборгованість за відсотками; 401 грн. - заборгованість за комісією; 900 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 48 - 49).

Встановлено судом і те, що 10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 10102025 (а.с. 40-42), у відповідності до п. п.2.1 якого Клієнт зобов`язується відступити Фактору Права вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Згідно п. 4.1. договору Право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання ними відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру, по формі встановленій у Додатку №3.

Проведення фінансування за цим договором підтверджується копією платіжної інструкції від 09.12.2025 №745 (а.с. 47).

Відповідно до копії Акту приймання-передачі № 3 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало, а ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло Реєстр Боржників кількістю 1036 (а.с. 46).

З копії витягу з Додатку №1 реєстру прав вимоги №3 до договору факторингу №10102025 від 10.10.2025 встановлено, що ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло права вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором № 197778 від 25.08.2025 із сумою заборгованості 13068,59 грн., яка складається з: 11765 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,59 грн. - заборгованість за відсотками; 401 грн. - заборгованість за комісією; 900 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 45).

Як вбачається з виписки з особового рахунку за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025 загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 13068,59 грн., яка складається з: 11765 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 2,59 грн. - заборгованість за відсотками; 401 грн. - заборгованість за комісією; 900 грн. - заборгованість за пенею (а.с. 50).

Правовідносин, що склалися між сторонами, підлягають врегулюванню наступними нормами права.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів ( змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до норм ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст. 6 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до ЗУ «Про електронний цифровий підпис».

Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.

Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Частиною 1 ст. 1048 ЦК України, встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1050 ЦК України, передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то вразі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 цієї ж статті визначено, що до відносин за кредитним договором застосовується правове регулювання щодо відносин за договором позики.

За таких обставин зобов`язання за кредитним договором виникають з моменту передачі кредитодавцем позичальнику коштів, згідно умов кредитного договору.

Згідно вимог ст.1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Таким виконанням щодо кредитних правовідношень є повернення кредитних ресурсів та сплата відсотків за їх використання з дотриманням визначених законодавством або договором умов, якими по відношенню до кредитних договорів є повернення, строковість, платність.

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Отже, з аналізу вказаних вище норм законодавства випливає, що при укладенні договору факторингу (відступлення права грошової вимоги) до фактора переходить право грошової вимоги первісного кредитора до третьої особи (боржника) у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивач правомірно набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025 згідно укладеного договору факторингу №10102025 від 10.10.2025, оскільки відбулось процесуальне правонаступництво у зв`язку зі зміною кредитора.

Крім того, кредитний договір № 197778 від 25.08.2025 був підписаний

ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразового ідентифікатора, чим підтверджено укладання такого договору, оскільки без отримання реєстрації на сайті кредитора за допомогою логіну та пароля договір між сторонами не був би укладений, тому сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Вказаний кредитний договір містить персональні дані відповідачки, зокрема, її паспортні дані, номер картки платника податків, номер мобільного телефону. Також в даному кредитному договорі визначено предмет, порядок та умови надання кредитного договору. Даний факт відповідачкою не заперечено та не спростовано.

Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що відповідачка порушила взяті на себе зобов`язання за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025, оскільки не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до його умов.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025 в частині основної суми боргу в розмірі 11765 грн. та в частині суми заборгованості за відсотками 2,59 грн.

Що стосується штрафних санкцій в розмірі 900 грн., то їх позивач не просить стягнути з відповідачки.

Крім того, суд зауважує, що штрафні санкції нараховані в період дії воєнного стану в Україні, і не підлягають стягненню.

Так, відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX на території України з 24.02.2022 введено особливий режим воєнного стану, який на даний час не припинений.

Що стосується заборгованості по сплаті комісії в розмірі 401 грн., яку позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь, то суд вважає необхідним зазначити таке.

Споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника (пункт 11 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування»).

Тобто, споживчим є будь-який кредит наданий споживачу для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит (частини перша та друга статті 11 Закону України «Про споживче кредитування»).

Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (частина п`ята статті 12 Закону України «Про споживче кредитування»).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 (провадження № 14-44цс21) зокрема у пункті 31.29 зазначено, що: «комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22) зазначено, що: «згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що: «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У даній справі, в кредитному договорі № 197778 від 25.08.2025 не зазначено переліку банківських послуг, що становлять щомісячну комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості за зниженим тарифом в розмірі 1,00 грн. та стандартним (базовим) тарифом в розмірі 200 грн.

Надання щомісяця інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, що суперечить приписам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», тому що таку інформацію споживач має право отримувати безоплатно.

Отже, положення кредитного договору № 197778 від 25.08.2025 щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», а тому вимога позивача про стягнення з відповідача комісії в розмірі 401 грн., на переконання суду, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим законом випадках.

За приписами, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Виходячи з викладеного вище, суд доходить висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідачки ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованості за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025 в розмірі 11767,59 грн., з яких: 11765 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 2,59 грн. – заборгованість за відсотками.

Згідно ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі.

У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що на виконання вимог ст. 134 ЦПК України представником позивача у позовній заяві зазначено орієнтовний розрахунок суми судових витрат, які позивач сплатив за надання правової допомоги в сумі 7000 грн. (а.с. 2-6).

20.01.2026 між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенко О.О. та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», укладено договір про надання правничої допомоги №20/01/26-02, про що свідчить його копія (а.с. 51-52).

Згідно копії копією протоколу погодження вартості послуг до договору надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» визначено вартість надання правових послуг (а.с. 52 зв.бік).

Згідно копії додаткової угоди №25771505892 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги №20/01/26-02 Адвокатське бюро «Тимошенко та партнери» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали цю Додаткову угоду до Договору про надання правничої № 20/01/26-02 від 20.01.2026, про наступне: клієнт доручає, а Адвокатське бюро приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу по захисту прав та інтересів Клієнта з питань, що відносяться до юрисдикції судів всіх інстанцій судів загальної юрисдикції, господарських судів та адміністративних судів по справах про стягнення заборгованості за кредитними договорами: ПІБ Позичальника - ОСОБА_1 , номер кредитного договору - 197778, дата кредитного договору – 25.08.2025 (а.с. 53).

Відповідно до копії акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026, підписаного між Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» в особі керуючого адвоката Тимошенко О.О. та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», останні засвідчили, що Виконавець надав, а Клієнт отримав наступні послуги: - складання позовної заяви ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до позичальника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025, к-ть годин – 2, вартість – 5000 грн., - вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з позичальника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025, к-ть годин – 2, вартість – 1000 грн., - підготовка та подання адвокатського запиту щодо отриання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , к-ть годин – 1, вартість – 500 грн.,- підготовка клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором № 197778 від 25.08.2025 на рахунок позичальника, яким є ОСОБА_1 , к-ть годин – 1, вартість – 500 грн. всього, без 7000,00 грн. (а.с. 53 зв.бік).

Судом встановлено, що у зв`язку з представництвом позивача, Адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» надано послуги, зазначені акту прийому-передачі наданих послуг від 20.02.2026.

Таким чином, суд доходить висновку, що позивачем доведено належними доказами понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

Водночас, оскільки позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 задоволено частково, з урахуванням складності справи, часу, витраченого на виконання робіт з надання правничої допомоги, обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, ціну позову і значення справи для сторін, суд вважає що витрати на професійну правничу допомогу слід стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 6770 грн., що, на переконання суду, відповідатиме принципу розумності та співмірності за даних обставин.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам в сумі 2574,66 грн.

На підставі викладеного, керуючись, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України "Про електронні довірчі послуги", ст.ст. 207, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 599, 610-612, 625, 626, 628, 629, 633, 634, 639, 1046-1050, 1054, 1055, 1077 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76-81, 141, 223, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», місцезнаходження за адресою: бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, м. Київ, код в ЄДРПОУ 43541163, заборгованість за кредитним договором №197778 від 25.08.2025 в розмірі 11767,59 грн. (одинадцять тисяч сімсот шістдесят сім гривень пятдесят девять копійок).

В решті позов залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір в сумі 2574,66 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6770 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 15.09.2026.

Суддя Л.А. Штифурко