Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №343/1773/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1773/26

Провадження №: 2/343/1246/26

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

15 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді – Тураша В. А.,

секретаря – Лукань О.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд -

В С Т А Н О В И В:

В Долинський районний суд Івано-Франківської області 06.08.2026 поступила позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

Позивачка просить ухвалити рішення, яким:

розірвати шлюб, який було укладено між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстрований 26 грудня 2023 року Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 221;

залишити проживати неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з позивачкою;

після розірвання шлюбу, позивачці залишити прізвище « ОСОБА_4 »;

судові витрати стягнути з відповідача на користь позивачки.

Свої вимоги мотивує тим, що вона, ОСОБА_1 , перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 .

Їх шлюб зареєстровано 26 грудня 2023 року Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про що здійснено відповідний актовий запис № 221 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

За час спільного сімейного подружжя у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син, ОСОБА_3 .

Спочатку їх сімейні відносини складалися добре, вони разом дбали про добробут сім`ї, але згодом відносини погіршилися. У них з відповідачем сімейне життя не склалося, виявилися різні погляди на сімейне життя. На даний час жодних подружніх стосунків вони не підтримують та не ведуть спільного господарства. В зв`язку з цим збереження шлюбу між ними є неможливим. Фактично шлюб носить формальний характер, а тому збереження його буде суперечити їх спільним інтересам.

Їх спільна дитина проживає разом з нею за адресою - АДРЕСА_1 . Чоловік проживає окремо.

Умови проживання є комфортними та прийнятними для проживання. Вона піклується про свого сина, старається забезпечити його всім необхідним і дбає про його благополуччя. На даний час вона створила для нього всі умови для комфорту.

Вважає за необхідне зазначити також про те, що вжиття заходів щодо примирення подружжя відповідно до ст. 111 СК України не виправить стан їх шлюбних відносин, оскільки вказані вище обставини продовжуються протягом тривалого часу.

На підставі наведеного, з урахуванням особливого характеру сімейних відносин, які склалися з відповідачем, враховуючи те, що вони протягом тривалого часу не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, ведуть відокремлений спосіб життя, зважаючи на негативний вплив конфліктних відносин на розвиток і виховання їх дитини, вважає, що примирення між ними не можливе, а тому вимушена звернутися до суду з даним позовом (а.с.1-2).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2026 цивільна справа № 343/1773/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, передана на розгляд судді Турашу В.А. (а.с.14).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 343/1773/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу. Призначено підготовче судове засідання на 27.08.2026 (а.с.16).

Ухвалою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2026 закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та призначено справу до судового розгляду по суті на 15 вересня 2026 року (а.с.24).

Позивачка ОСОБА_1 та її представник – адвокат Білянський Н.С. (ордер серії АТ №1147512 а.с.11) в судове засідання не з`явилися, хоч про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені судом.

Представник позивачки – адвокат Білянський Н.С. 18.08.2026 подав в Долинський районний суд клопотання, в якому просить розгляд справи проводити у його відсутності та відсутності його клієнта – позивачки. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі та наполягають на задоволенні позову. Не заперечують щодо винесення заочного рішення по справі (а.с.22).

Відповідач ОСОБА_2 , в судові засідання на виклики не з`явився, причини своєї неявки суду не повідомив , хоч судом вживалися заходи щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи про що свідчить оголошення на офіційному сайті Долинського районного суду про розгляд справи (а.с.25,26) та трекінг відправлень від 27.08.2026, відповідно до якого судова повістка, яка направлялась відповідачу за місцем реєстрації АДРЕСА_2 (а.с.15), рекомендованою кореспонденцією, вручена відповідачу особисто 12.09.2026 (а.с.28). Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.

Враховуючи те, що відповідачем ОСОБА_2 , у встановлений Законом строк відзиву на позовну заяву до суду не подано, суд, відповідно до положень ст.280 ЦПК України, вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів .

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного:

Ч.3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути подано одним із подружжя.

У відповідності до ст.112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 від 26.12.2023 (а.с.9) свідчить про те, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_5 , 26 грудня 2023 року був укладений шлюб зареєстрований Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції , актовий запис №221. Прізвища після реєстрації шлюбу : чоловіка « ОСОБА_4 », дружини « ОСОБА_4 ».

У сторін по справі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син – ОСОБА_3 (копія свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , актовий запис №229 а.с.10).

Відповідно до ст. 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження, під час шлюбу та під час його розірвання.

В судовому засіданні встановлено, що між сторонами по справі склалися неприязні стосунки, що привело до припинення між ними сімейних відносин, розпаду їх сім`ї.

Позивачка не бажає зберегти сім`ю, оскільки вони не підтримують шлюбні відносини, не ведуть спільного побуту , їх сім`я розпалася.

Ч. 1 ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачає право особи на повагу до свого приватного та сімейного життя.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного Кодексу України).

Ч.ч. 3,4 ст. 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Таким чином шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Незгода лише одного із подружжя продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання його права вимагати розірвання шлюбу.

Оскільки позивачка наполягає на розірванні шлюбу, то, відповідно, відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбних відносин, що є неприпустимим.

Беручи до уваги волевиявлення позивачки щодо розірвання шлюбу, а також те, що внаслідок розірвання шлюбу права сторін по справі та їх дитини порушені не будуть, суд вважає за доцільне заяву про розірвання шлюбу задоволити.

Вирішуючи вимогу позивачки щодо залишення малолітньої дитини проживати з нею після розірвання шлюбу, суд виходить з того, що за загальним правилом за відсутності спору між батьками щодо того, з ким із них буде проживати дитина, суд може вирішити питання про залишення проживання дитини разом із матір`ю чи батьком одночасно з вимогою про розірвання шлюбу.

Лише за наявності такого спору між батьками суд повинен роз`яснити сторонам порядок вирішення питання про визначення місця проживання дитини.

Саме такого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 15 січня 2020 року у справі № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19).

Матеріали справи не містять доказів наявності спору між сторонами щодо місця проживання їхньої малолітньої дитини. Відповідач не подав заперечень щодо проживання дитини разом із матір`ю та не надав суду доказів на підтвердження наявності такого спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Судом встановлено, що малолітній син сторін – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , фактично проживає разом із матір`ю – ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Враховуючи вік малолітньої дитини, її фактичне проживання разом із матір`ю, відсутність між батьками спору щодо місця проживання дитини, а також те, що відповідач не заперечує проти проживання дитини разом із матір`ю, суд приходить до висновку, що після розірвання шлюбу малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , слід залишити проживати разом із позивачкою – ОСОБА_1 .

Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі викладеного, ст. ст. 104, 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, керуючись статтями 141, 258, 259, 263, 265, 268, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задоволити.

Шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 26 грудня 2023 року Долинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Калуському районі Івано-Франківської області Західного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції , актовий запис №221- розірвати.

Прізвище позивачки ОСОБА_1 після розірвання шлюбу залишити « ОСОБА_4 ».

Малолітнього сина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 залишити проживати з мамою, позивачкою по справі, ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) гривню 20 коп. сплаченого судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 .

Суддя Долинського районного суду В. А. Тураш