Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №343/2098/26 — Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/2098/26

Провадження №: 3/343/448/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області у складі судді Монташевич С.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Калуського району Івано-Франківської області об`єднаний адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_1 , з середньою освітою, розлученого, має на утриманні одну неповнолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІІ групи, притягувався до адміністративної відповідальності 03.09.2026 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

І. Опис обставин, які установив суд під час розгляду справи:

ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Правопорушення вчинив за таких обставин.

19 липня 2026 року близько 23:20 год ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , умисно вчинив дії психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , у формі криків, нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, що завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

Крім того, 02.08.2026 близько 13:00 год ОСОБА_1 , перебуваючи за вказаною вище адресою, умисно вчинив дії психологічного характеру відносно свого батька ОСОБА_2 , у формі криків, нецензурної лайки та погроз фізичною розправою, що завдало шкоди психічному здоров`ю потерпілого.

ІІ. Пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 у судовому засіданні вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, визнав. Пояснив, що має конфлікт з батьком, з приводу будинку, в якому він зареєстрований, але не проживає. Останні суперечки мали місце в липні та серпні 2026 року. В даний час з метою уникнення конфліктів він із батьком не спілкується. Просить суворо не карати.

ІІI. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

крім визнання вини ОСОБА_1 , його винуватість у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, підтверджуються такими дослідженими в судовому засіданні доказами та відеозаписами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232593 від 03.09.2026, в якому викладена суть поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення якого мало місце 19.07.2026. З протоколом ОСОБА_1 ознайомився, його копію отримав, що підтрведив своїми підписами. У поясненнях указав, що більше не повториться;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 25.08.2026, в якому ОСОБА_2 вказав, що 19.07.2026 близько 23:20 год в АДРЕСА_1 його син ОСОБА_1 прийшов до нього додому та почав безпричинно кричати, виражатися нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою та вимагати відчинити двері. Оскільки він та члени його сім`ї боялися за своє життя та здоров`я, він вирішив повідомити про даний факт у поліцію...;

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 25.08.2026, в яких останній вказав, що 19.06.2026 о 23:20 год до нього додому прийшов ОСОБА_3 у стані сильного алкогольного сп`яніння та почав безпричинно кричати, виражатися в його сторону та членів його сім`ї нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою, голосно стукати у двері та вимагати відчинити їх ... ;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як високий;

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВБА № 232594 від 03.09.2026, в якому викладена суть поставленого у провину ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинення якого мало місце 02.08.2026. Зі змістом протоколу останній ознайомився, його копію отримав, що підтвердив своїми підписами;

- рапортом старшого інспектора чергового відділення поліції № 1 (м. Долина) Калуського РВП ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області від 02.08.2026, згідно з яким 02.08.2026 о 19:51 год зі служби 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_4 про те, що її син підпалив дерев`яні дошки, які належать сестрі. Син агресивний;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 02.08.2026, в якому ОСОБА_2 вказав, що 02.08.2026 близько 19 год його син ОСОБА_1 прийшов до нього додому та безпричинно почав кричати, виражатися нецензурною лайкою та погрожувати фізичною розправою ...;

- поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 02.08.2026, в яких останній вказав, що 02.08.2026 о 19:00 год до нього додому прийшов ОСОБА_3 у стані сильного алкогольного сп`яніння та почав безпричинно кричати, виражатися в його сторону та членів його сім`ї нецензурною лайкою, погрожувати фізичною розправою,..., після чого підпалив дошки біля хати;

- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, згідно із якою визначено рівень небезпеки ОСОБА_1 щодо постраждалої особи як високий;

Вказані вище докази є такими, що доповнюють один одного, є повними, належними та допустимими, оскільки, відповідно до ст. 251, 252 КУпАП, прямо підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, а також зібрані в порядку, встановленому законом та не викликають сумніву в суду. Долучений рапорт поліцейського, зміст якого описаний вище, який хоч і не є безпосереднім доказом винуватості, однак його дані узгоджуються з іншими доказами та засвідчує правомірність дій працівників поліції щодо фіксування подій, що сталися, та встановлення обставин вчинення одного з правопорушень.

V. Оцінка суду:

оцінюючи зазначені вище докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному й об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Закон України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачає, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Даний Закон передбачає, що психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Системний аналіз національного та міжнародного законодавства свідчить про те, що домашнє насильство істотно відрізняється від звичайних конфліктних відносин, оскільки має певні ознаки та характеризується тим, що особа, яка застосовує домашнє насильство, маючи значну перевагу у своїх можливостях, діє умисно з наміром досягти бажаного результату, який полягає у заподіянні шкоди потерпілому шляхом порушення його прав і свобод.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, суд дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 правильно квалiфiковано за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки він умисно вчинив дії психологічного характеру, внаслідок яких була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілого.

Накладаючи стягнення на ОСОБА_1 , суд ураховує характер i ступінь суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень та його особу, те, що є особою з інвалідністю 3 групи.

Обставиною, яка пом`якшує відповідальність ОСОБА_1 є визнання вини.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , не встановлено.

Згідно зі ст. 36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Виходячи з викладеного, а також того, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд уважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 стягнення за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, з урахуванням ч. 2 ст. 36 КУпАП,

V. Розподіл судових витрат:

відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, ст. 4 Закону України "Про судовий збір", керуючись ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти стягнення:

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по епізоду, що мав місце 19.07.2026, у вигляді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 гривень,

за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, по епізоду, що мав місце 02.08.2026, у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 гривень.

На підставі ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510,00 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави на користь держави (отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) -899998; рахунок отримувача № UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету -22030106) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня отримання постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 (десяти) днiв до Івано-Франківського апеляційного суду через Долинський районний суд Івано-Франківської області.

Суддя: С.М.Монташевич