Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №143/760/26 — Погребищенський районний суд Вінницької області

Справа № 143/760/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.09.2026 року м. Погребище

Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого - судді Гуцола М.П.,

з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

короткий зміст позовних вимог.

22.06.2026 через систему «Електронний суд» подано позовну заяву ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги заяви мотивовані тим, що 18.08.2025 між ТОВ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №196734 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора №6b330254.

Відповідно до умов кредитного договору №196734 від 18.08.2025 сума кредиту становить 15 585, 00 грн та було перераховано в наступному порядку:

- 8 414,19 грн за погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №190757 від 05.07.2025 укладеним з кредитодавцем;

- 3 586, 26 грн на рахунок-карту позичальника;

- 3 584, 55 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав в повному обсязі, надав відповідачу кредит у вказаному розмірі, що підтверджується платіжним дорученням.

Відповідно до умов договору кредитної лінії №196734 від 18.08.2025 первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 15 585,00 грн. строком на 126 днів, а саме до 22.12.2025 зі сплатою 350, 00 процентів річних від суми кредиту за весь час користування ним, починаючи з першого дня надання суми кредиту позичальнику та до закінчення строку на який видавався кредит.

Загальна сума заборгованості на момент подання позовної заяви, за кредитним договором №196734 від 18.08.2025 становить 28 615, 24 грн,яка складається з наступного:

- 14 593,66 грн - заборгованість по кредиту,

- 10 120,98 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом;

- 701, 00 грн - заборгованість по комісії;

- 3 200, 00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штраф).

10.10.2025 ТОВ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №196734.

Відповідно до договору факторингу ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» отримало право вимоги до відповідача.

В зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №196734 від 18.08.2025 у розмірі 25 415, 64 грн, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн.

Також, позивач зазначив, що що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 25 415,64 грн.

Аргументи учасників справи та позиція суду.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 5).

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, через канцелярію суду надіслала заяву про розгляд справи у її відсутності, надіслала відзив в якому заперечувала проти задоволення позовних вимог, також повідомила, що є дружиною військовослужбовця, долучила свідоцтво про одруження між нею та ОСОБА_2 , копію паспорта ОСОБА_2 , довідку №1005 В/Ч НОМЕР_1 Національної гвардії України (Ф5), копію витягу з наказу командира В/Ч НОМЕР_1 Національної гвардії України №115 від 23.04.2025.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Процесуальні дії у справі.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу передано на розгляд судді Гуцолу М.П (а.с. 86).

З метою визначення підсудності суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та Погребищенської міської ради про реєстрацію місця проживання відповідача ОСОБА_1 (а.с. 78).

29.06.2026 судом отримана відповідь, відповідно до якої за відомостями Реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 79).

Ухвалою суду від 29.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін на 29.07.2026 та витребувано з Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» (код ЄДРПОУ 14360570, електронна адреса: sud@privatbank.ua), а саме:

1. інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) платіжну картку (платіжні картки): маска карти НОМЕР_3 ;

- про факт зарахування коштів на платіжну карту НОМЕР_3 за період від 18.08.2025 до 23.08.2025 в сумі 3 586,26 грн, емітент -АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»,

- чи емітувалась будь-яка інша платіжна картка на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );

- чи є/був номер телефону НОМЕР_4 фінансовим номером телефону за платіжною карткою (платіжними картками):

- маска карти НОМЕР_3 ;

- чи знаходиться/знаходився вказаний номер телефону в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

2. У разі підтвердження зарахування коштів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ):

- зарахування на платіжну карту (маска карти) НОМЕР_3 ; за період від 18.08.2025 до 23.08.2025 в сумі 3 586,26 грн, емітент карти - АТ КБ «ПРИВАТ БАНК»;

- витребувати інформацію у вигляді первинних документів бухгалтерського обліку (банківські виписки/платіжні інструкції/доручення), що підтвердять дану інформацію. У випадку неможливості надати вищезгадані первинні документи, надати інші, прирівняні до них (довідки/листи, що підтверджують факт зарахування коштів на рахунок - маска карти позичальника).

- повного номера рахунка (рахунків), що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), маска карти НОМЕР_3 .

3. У випадку, якщо номер телефону НОМЕР_4 не знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за платіжною карткою (платіжними картками) маска карти НОМЕР_3 ;

- витребувати номери телефонів, що знаходяться/знаходились в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 )(Клієнта банку) за платіжною карткою (платіжними картками) маска карти НОМЕР_3 .

14.07.2026 на адресу суду надійшла витребувана інформація з Банка-емітента АТ КБ «ПРИВАТ БАНК».

17.07.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 надала відзив на позовну заяву.

21.07.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача Кукса К.О. надіслала заяву про зменшення позовних вимог.

27.08.2026 через канцелярію суду ОСОБА_1 надіслала заяву про розгляд справи у її відсутність.

10.09.2026 ухвалою суду прийнято заяву представника позивача про зменшення розміру позовних вимог та відкладено розгляд справи на 10.09.2026.

10.09.2024 суд ухвалив проводити розгляд за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.

Встановлені судом обставини справи.

18.08.2025 між ТОВ «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 був укладений договір про споживчий кредит №196734 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Відповідач підписала Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора №6b330254.

Відповідно до умов кредитного договору №196734 від 18.08.2025 сума кредиту становить 15 585, 00 грн та було перераховано в наступному порядку:

- 8 414,19 грн за погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №190757 від 05.07.2025 укладеним з кредитодавцем;

- 3 586, 26 грн на рахунок-карту позичальника;

- 3 584,55 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.

Загальна сума заборгованості за кредитним договором №196734 від 18.08.2025 становить 28656,85 грн, яка складається з наступного:

- 14 593,66 грн - заборгованість по кредиту,

- 10 120, 98 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом,

- 701 грн- заборгованість по комісії,

- 3 200 грн - заборгованфсть по штрафам.

10.10.2025 ТОВ «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу №10102025 відповідно до умов якого позивачу відступлено право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором №196734 (а.с.59).

Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.

Згідно із ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81, 82 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Правовідносини, що виникли між сторонами у зв`язку з укладенням спірного кредитного договору регламентуються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Закону України «Про електронну комерцію» та інших нормативно-правових актів у сфері регулювання ринків фінансових послуг.

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Аналізуючи викладене, належить зробити висновок, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодеу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, відповідачка шляхом власноручного введення одноразового ідентифікатора 6b330254, отриманого від ТОВ «Кредіплюс», прийняла публічну пропозицію (оферту) та підписала Кредитний договір, тобто договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Вказаним Кредитним договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків та комісії.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509 ЦК України).

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина перша статті 510 ЦК України).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Аналіз вказаних норм свідчить, що частина перша статті 514 ЦК України регулює відносини між первісним кредитором та новим кредитором. Дійсність вимоги (суб`єктивного права) означає належність первісному кредитору того чи іншого суб`єктивного права та відсутності законодавчих або договірних заборон (обмежень) на його відступлення. У разі, зокрема, коли право вимоги не виникло (наприклад у разі нікчемності чи недійсності договору) або яке припинене до моменту відступлення (зокрема, внаслідок платежу чи зарахування) чи існують законодавчі заборони (або обмеження), то така вимога не переходить від первісного до нового кредитора. Тобто, відступлення права вимоги (цесія) в такому випадку не має розпорядчого ефекту. Проте це не зумовлює недійсність договору між первісним кредитором та новим кредитором, тому що правовим наслідком відсутності критеріїв дійсності права вимоги є цивільно-правова відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором.

У справі встановлено, що до позивача на підставі Договору факторингу, укладеного із ТОВ «Кредіплюс» прейшло право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

У пункті 15 частини 3 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, що діяла на момент укладення кредитного договору) зазначено, що військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Із змісту згаданої постанови Верховного Суду вбачається, що позовні вимоги в частині стягнення процентів не можуть бути задоволенні судом, якщо буде встановлено (шляхом доведення обставин), що боржник (позичальник) має право на пільги згідно Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а без встановлення наявності у позичальника пільг є всі підстави для стягнення процентів.

Відповідачем, на підтвердження обставин поширення на ОСОБА_1 положень Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як дружини військовослужбовця надіслано докази того, що її чоловік ОСОБА_2 знаходиться на військовій службі на посаді водія 2-го відділення 2-го кулеметного взводу кулеметної роти (ВОС - 790037П) військової частини НОМЕР_1 НГ України, зокрема: копію паспорту, свідоцтво про шлюб, військовий квиток чоловіка, довідку Ф-5 чоловіка та витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №115 від 23.04.2025.

Із огляду на викладене, враховуючи, що відповідач має статус дружини військовослужбовця Національної гвардії України, у тому числі й у період виконання умов кредитного договору, вважаю, що на мене поширюються пільги, передбачені ч. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», тобто до ОСОБА_1 не може застосовуватись відповідальність у виді відсотків за користування кредитом, штрафних санкцій та неустойки за невиконання зобов`язань за користування кредитом.

Відповідно до поданої представником позивача заяви про зменшення позовних вимог позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 14 593 грн. 66 коп, що складається лише з тіла кредиту.

Відповідно до п. 2.2.1 кредитного договору №196734 від 18.08.2025 (індивідуальна частина) сума кредиту становить 15 585,00 грн та надається в наступному порядку:

-у розмірі 8 414, 19 грн за погашення заборгованості позичальника за договором про споживчий кредит №190757 від 05.07.2025 у кладеним з кредитодавцем;

-у розмірі 3 586,26 грн на рахунок-карту позичальника;

-у розмірі 3 584,55 шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2,5 індивідуальної частини.

Згідно з п.2.5 кредитного договору №196734 від 18.08.2025 (індивідуальна частина) комісія за надання кредиту складає 3 584,55 грн, що нараховується та підлягає оплаті одноразово в день укладення такого договору за ставкою 23,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено в п.2.1 цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не можу бути змінено.

Відповідно до п. 2.4 знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1.00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100.00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не можу бути змінено.

З картки обліку виконання договору вбачається, що ОСОБА_1 були частково здійснені оплати по кредитному договорі №196734 від 18.08.2025, а саме: 01.09.2025 на суму 3 090 грн 33 коп. Крім цього, з вказаної картки обліку слідує, що внесені кошти було зараховано в оплату тіла кредиту - 991 грн 34коп, та нараховані відсотків за користування кредитом - 2 097 грн 99 коп , комісія -1 грн.

Отже, із відповідачки підлягає стягненню на користь позивача суми тіла кредиту в сумі 12 494 грн 67 коп.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, в тому числі: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертиз.

За правилами ч.1,2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Позов ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» задоволено на 85, 61% (12 494, 67 грн. х 100 : 14 593, 66грн.), а тому з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» підлягає стягненню судовий збір в сумі 2 280, 99 грн (2 662,40 грн. х 85, 61 % : 100).

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч.1, 2 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до частин 1, 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (частина 2 статті 137 ЦПК України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (частина 3 статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина 4 статті 137 ЦПК України).

У разі недотримання цих вимог суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5, 6 статті 137 ЦПК України).

В позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача, крім судового збору, 7 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, надавши відповідні докази таких витрат, зокрема: договір про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 15-16), акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правової допомоги №20/01/26-02 від 20.01.2026 (а.с. 18.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, враховуючи заперечення ОСОБА_1 приходить до висновку про те, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону та не є складною.

Враховуючи складність справи та виконані роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку про необхідність стягнення ОСОБА_4 на користь ТОВ «Юніт КАПІТАЛ» понесені у даній справі витрати на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в розмірі 1 500 грн.

Керуючись ст.ст. 525-527, 530, 536, 610, 625, 629, 1046, 1048 ЦК України, ст.ст. 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 279, 354 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №196734 від 18.08.2025 у розмірі 12 494 (дванадцять тисяч чотириста дев`яносто чотири) грн. 67 к.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 280 (дві тисячі двісті вісімдесят ) грн 99 к та витрати на правничу допомогу у розмірі 1 500 (одна тисяча п`ятсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи (сторони):

Позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", адреса: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя