Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №141/700/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/700/26

Провадження №3/141/212/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року с-ще Оратів

Суддя Оратівського районного суду Вінницької області Демченко І.В., розглянувши матеріали, що надійшли з СПД № 1 відділення поліції № 1 Вінницького РУП ГУНП у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , протягом року до адміністративної відповідальності притягувався за ч. 1 ст.173-2 КУпАП,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов протокол серії ВБА № 148132 від 26.08.2026, складений щодо ОСОБА_1 , в якому зазначено, що 26.08.2026 року близько 19 год. 30 хв. в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 , перебуваючи у п`яному вигляді, вчинив словесний конфлікт із сестрою гр. ОСОБА_2 , в ході якого виражався в сторону останньої нецензурною лайкою, чим вчинив домашнє насилля психологічного характеру, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

В судовому засіданні 14.09.2026 ОСОБА_1 не визнав свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, заперечував. Пояснив, що між ним і сестрою регулярно відбуваються конфлікти через те, що вона хоче вигнати його з дому, але нецензурною лайкою він не виражався. Також категорично відкинув можливість того, що сестра його боїться, і що він міг завдати шкоди її психічному здоров`ю.

Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи № 141/700/26, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

У відповідності до ст. ст. 245, 246, 252, 256 КУпАП суддя при розгляді справи розглядає всі питання факту і права, але в межах порушеного провадження, дотримуючись принципів судового провадження і відправлення правосуддя, коли висновки судді не можуть базуватися на припущеннях, а всі сумніви винуватості трактуються на користь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим докази повинні бути оцінені суддею на їх достатність, для достовірних і безспірних висновків про скоєне на принципах забезпечення доказів провини за ст. 129 Конституції України, визнання провини згідно зі ст. 252 КУпАП не можуть мати наперед встановлену силу.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, полягає у вчиненні домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Суб`єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Отже, склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП виникає в разі умисного вчинення дій, які завдають шкоду фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого.

Оцінивши надані суду докази, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ВБА № 148132 від 26.08.2026, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 26.08.2026; письмові пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 26.08.2026; а також заслухавши ОСОБА_1 в судовому засіданні, суд доходить висновку, що пояснення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є взаємовиключними та суперечливими, інших належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 суду не надано. У зв`язку з цим суд позбавлений можливості достовірно встановити фактичні обставини події, щодо якої складений протокол про адміністративне правопорушення, що виключає притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд зауважує, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст. 62 Конституції України).

У відповідності до п. 4.2 рішення Конституційного суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 р., адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а є лише початковим правовим висновком щодо дій певної особи.

Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов`язок відповідно до здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.

Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд враховує, що стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02).

Суд, керуючись принципом "поза розумним сумнівом" вважає, що протокол про адміністративне правопорушення як юридичний документ, що містить дані про обставини вчиненого правопорушення, за відсутності інших належних та допустимих доказів щодо обставин правопорушення є недостатнім для твердження про винуватість ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом" (рішення від 18 січня 1978 року у справі "Ірландія проти Сполученого Королівства" (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть "випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту".

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 , суд доходить висновку, що матеріалами справи № 141/700/26 не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, провадження в справі № 141/700/26 відносно ОСОБА_1 слід закрити, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись ст. 173-2 КУпАП, п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, ст. ст. 251, 252, 254, 256, 283, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В :

Провадження у справі № 141/700/26 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 173-2 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в його діях об`єктивно підтвердженого складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Оратівський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.В. Демченко