Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №141/571/26 — Оратівський районний суд Вінницької області

Справа № 141/571/26

Провадження № 2/141/460/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року с-ще Оратів

Оратівський районний суд Вінницької області, в складі головуючого судді: Демченко І.В., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження, за наявними у справі матеріалами, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла позовна заява від представника ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» (далі Позивач) до ОСОБА_1 (далі Відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 64837,62 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 06.06.2025 ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 уклали Договір № 5592157 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. На умовах, встановлених договором, ТОВ «Лінеура Україна» зобов`язується надати Клієнту грошові кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а Клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію (якщо передбачена договором), сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

25.03.2026 ТОВ «Лінеура Україна» відступило право грошової вимоги за укладеними кредитними договорами, у тому числі і до Відповідача, на користь ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» за договором факторингу № 25032026-Ейс/Лінеура.

Оскільки Відповідач не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Позивачем, яка на момент подання позовної заяви становить 74837,62 грн., з яких: 19999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 44837,64 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 10000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня,штрафи).

Позивач вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляє, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 64837,62 грн.

Окрім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати: а саме витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Ухвалою суду від 22.07.2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача та позивач копію ухвали суду отримали 23.07.2026. Клопотань та заяв не подавали.

Відповідач ОСОБА_1 копію ухвали суду отримав 28.07.2026. Клопотань, заяв та відзиву на позов до суду не подавав.

Враховуючи обставини та керуючись ч.8 ст.178 ЦПК України та ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини:

06.06.2025 ОСОБА_1 уклав з ТОВ «Лінеура Україна» Договір № 5592157 про надання коштів на умовах споживчого кредиту в електронній формі, який підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором 86782.

Відповідно до умов договору, Кредитодавець надав Позичальнику кредит у розмірі 20000,00 грн у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на рахунок Позичальника. Як вбачається з п. 1.3 договору, строк на який надається кредит становить 360 днів. Згідно з п. п. 1.4.1-1.4.2 договору, стандартна процентна ставка становить 0,95% в день та застосовується в межах всього строку кредиту; знижена процентна ставка становить 0,0095% в день. Знижена процентна ставка, відсотків річних застосовується на таких умовах: якщо клієнт до 05.07.2025 року (включно) сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, Клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Згідно з частинами 1, 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Довідкою № 20260325-333 від 25.03.2026 ТОВ «Пейтек», яке є фінансовою установою, що має право на надання платіжних послуг,підтверджує перерахування коштів в сумі 20000,00 грн 06.06.2025 на картковий рахунок № НОМЕР_2 .

Як вбачається з довідки № 46/12.11/106340/2026/БТ від 03.08.2026 АТ «Ощадбанк», на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано платіжну картку № НОМЕР_2 , на яку, згідно з платіжною інструкцією № 1938903663503 від 07.06.2025. зараховано кошти у сумі 20000,00 грн,

Згідно з розрахунком заборгованості за договором № 5592157 від 06.06.2025, станом на 25.03.2026 позичальнику ОСОБА_1 нараховано заборгованість у загальній сумі 74837,62 грн., з яких: 19999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 44837,64 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 10000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня,штрафи). Відповідно до розрахунку, проценти нараховані первісним кредитором за договором в строк з 06.06.2025 по 25.03.2026.

25.03.2026 між ТОВ «Лінеура Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» був укладений договір факторингу № 25032026 – Ейс/Лінеура.

Відповідно до умов цього договору та Реєстру боржників до договору факторингу № 25032026 – Ейс/Лінеура від 25.03.2026, ТОВ «Лінеура Україна» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» права грошової вимоги до боржників, в тому числі до Відповідача за кредитним договором № 5592157 від 06.06.2025.Перехід права вимоги підтверджений актом прийому-передачі реєстру боржників і платіжним документом про сплату ціни продажу за договором факторингу, копії яких міститься в матеріалах справи.

Згідно з наданим Позивачем витягом з Реєстру боржників, до Позивача перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму 74837,62 грн., з яких: 19999,98 грн заборгованість за тілом кредиту; 44837,64 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 10000,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня,штрафи).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

За положеннями ст.ст.526,1054 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України; за кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 заперечував наявність кредитних зобов`язань перед ТОВ «ФК «Ейс» або оспорював їх розмір, натомість позивач довів існування між сторонами кредитних прав та зобов`язань, зокрема підтвердив факт отримання позичальником кредитних коштів.

Суд бере до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості як належний доказ по справі, оскільки будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідач не надав.

Враховуючи, що відповідач взятих на себе кредитних зобов`язань належним чином не виконав, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості за основною сумою боргу та нарахованими процентами за користування кредитом за кредитним договором № 5592157 від 06.06.2025 в загальному розмірі 64837,62 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, до стягнення з Відповідача на користь Позивача підлягає заборгованість в сумі 64837,62 грн, яка виникла з кредитного договору № 5592157 від 06.06.2025.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу за заявою представника позивача, суд виходить із диспозиції ч. 1 ст. 137 ЦПК України, у відповідності до якої витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026.

Позивач долучив до матеріалів справи договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 05.06.2026. Загальна вартість правничої допомоги згідно з цими документами складає 7000,00 грн.

Суд, оцінивши наявні в матеріалах справи докази складу та розміру витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, перевіривши їх розумну необхідність для цієї справи та відповідність наданих послуг видам правової допомоги, визначеним статтями 19, 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а також враховуючи складність справи, предмет та характер спору, який відноситься до поширеної категорії справ, є справою незначної складності та не потребує значних витрат часу на виконання відповідних робіт щодо підготовки позовної заяви, розгляд справи без повідомлення (виклику) сторін, обсяг документів у справі, значення справи для сторін, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, з урахуванням часткового задоволення позову, вважає за доцільне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 3500 грн.

Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2024 року у справі № 490/7096/21 та від 22 травня 2024 року у справі № 205/5969/15-ц вказав, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Згідно з частиною 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже, з Відповідача на користь Позивача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса: вул. Юрія Поправки, буд.6, к.13, м. Київ, 02094) заборгованість за кредитним договором № 5592157 від 06.06.2025 в розмірі 64837,62 грн (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять сім гривень 62 коп.), з яких: заборгованість за основним зобов`язанням – 19999,98 грн (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто дев`ять гривень 98 коп.); заборгованість за відсотками – 44837,64 грн (сорок чотири тисячі вісімсот тридцять сім гривень 64 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судові витрати на сплату судового збору в розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3500,00 грн (три тисячі п`ятсот гривень 00 коп.).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (адреса: вул. Юрія Поправки, буд.6, к.13, м. Київ, 02094.

Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В. Демченко