Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №138/2043/26 — Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2043/26

Провадження №:2/138/1675/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Могилів-Подільський

Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області, в складі головуючого судді Ясінський Ю.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним позовом.

Позовні вимоги мотивовані тим, зокрема, що між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено в електронному вигляді за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи договір кредиту № 4095644 від 29.10.2023. Відповідно до умов кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 10 000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,00 % від суми кредиту за кожен день користування. Товариство виконало покладений на нього обов`язок та здійснило перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача. 26.08.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та позивачем укладено договір факторингу №26/08/24, у відповідності до умов якого право вимоги за кредитним договором №4095644 від 29.10.2023 перейшло до ТОВ «ФК «Укрглобал-фінанс».

Позивач зазначив, що всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання за вказаним договором, що стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення з відповідача боргу за кредитним договором, який в загальному розмірі становить 58 397,56 грн.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк п`ять днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 03.07.2026 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, витребувано у АТ «Райффайзен Банк» докази.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав. В прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача.

Відповідач належним чином повідомлялась про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження в порядку спрощеного позовного провадження за зареєстрованою адресою проживання, однак згідно інформації трекінгу поштового відправлення останнє повернуто відправнику за закінченням встановленого терміну зберігання, що в цілому відповідно до ст.128 ЦПК України є належним повідомленням.

Зважаючи на викладене суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини 8 статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані позивачем докази, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що 29.10.2023 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 4095644. На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Відповідно до умов договору сума кредиту складає 10 000,00 грн. Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення (виплати) кредиту та сплати процентів визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Стандартна процента ставка становить 2,00% в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору. Знижена процентна ставка становить 0,70% в день та застосовується, якщо клієнт до 27.11.2023 (включно) або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти в сумі, не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів, або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, в такому випадку клієнт як учасник Програми лояльності отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити клієнт за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 32 646,25 % річних, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 11 576,24% річних.

Товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 .

Проценти, що нараховуються за цим договором, є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредитування, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод факт/факт.

Пунктом 9.9 договору визначено, що підписуючи цей договір, клієнт підтверджує, що: перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: про фінансову послугу та про її надавача у визначеному законодавством обсязі, достатньої для прийняття клієнтом свідомого рішення про отримання такої послуги або про відмову від її отримання, та яка розміщена на Вебсайті; за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» (може на застосовуватись, якщо загальний розмір кредиту за договором не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на день укладення Договору); він ознайомлений з усіма умовами Правил, актуальна на дату укладання договору редакція яких розміщена на Вебсайті, повністю розуміє, погоджується з ними і зобов`язується неухильно їх дотримуватися; дані, що стосуються його особи (дані паспорту, РНОКПП, ПІБ, місце проживання, інше), зазначені в преамбулі, та реквізитах сторін цього договору є актуальними, правильними та відповідають дійсності. Клієнт погоджується, що наявність помилок та/або неточностей, та/або описок в таких даних та/або зазначення таких даних на мові відмінній від української мови, не впливають на зобов`язання клієнта, передбачені цим договором; у разі, якщо клієнт перебуває у шлюбі або фактичних шлюбних відносинах, від діє зі згоди іншого з подружжя; він погоджується, що у випадку передбаченому п.5.1.2 Договору, для Товариства не настає прострочення кредитора; він погоджується, що у випадку допущення ним прострочення виконання зобов`язань за цим Договором, Товариство має право передавати інформацію про прострочену заборгованість його близьким особам, зокрема про розмір простроченої заборгованості (розмір кредиту, проценти за користування кредитом, розмір комісії та інших платежів, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту), розмір неустойки та інших платежів, що стягуються при невиконанні зобов`язання за цим Договором або відповідно до закону; він не заперечує проти права Товариства залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію у разі невиконання зобов`язань за цим Договором; йому відомо про передбачену статтею 182 Кримінального кодексу України відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, поширення ним конфіденційної інформації про третіх осіб, персональні дані яких будуть передані ним Товариству в процесі укладання, виконання та припинення цього Договору; додаткові контактні дані Клієнта та електронна адреса, які вказані в цьому Договорі (або будуть надані Товариству окремо) належать саме йому та він розуміє, що за такими контактними даними Товариство може здійснювати взаємодію із Клієнтом в порядку встановленому чинним законодавством України, з урахуванням розділу 8 цього Договору; він попередньо узгодив з третіми особами, дані яких зазначені в розділі 10 цього Договору та інформаційному повідомленні, передачу їх даних Товариству для забезпечення взаємодії за цим Договором та отримав від них згоду на таку передачу, та зобов`язується при передачі даних третіх осіб Товариству в будь-який спосіб в процесі укладання, виконання та припинення цього Договору узгоджувати таку передачу та отримувати згоду від таких осіб на таку передачу.

До вказаного вище договору кредиту позивачем надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту, в яких зазначено основі умови кредитування, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інша важлива інформація щодо кредитування.

Порядок звернення за отриманням фінансового кредиту, порядок надання фінансового кредиту та порядок нарахування відсотків, повернення кредиту передбачено у Правилах надання коштів або банківських металів у кредит ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» затверджені наказом №36-ОД від 08.05.2023 директора ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА».

Вказаний вище договір про надання споживчого кредиту, таблиця обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, а також паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Як доказ перерахування кредитних коштів відповідачу позивач надав лист ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №207-2808 від 28.08.2024 адресований ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» в якому зазначено про успішність перерахування коштів 29.10.2023 на суму 10 000,00 грн, на платіжну картку клієнта НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua – НОМЕР_3 , призначення платежу: Зарахування 10000 грн на карту НОМЕР_2 .

Крім того, з листа АТ «Райффайзенбанк» №81-15-9/11790-БТ від 09.07.2026, наданого на виконання ухвали суду від 03.07.2026 слідує, що платіжна картка № НОМЕР_4 дійсно належить ОСОБА_1 та згідно виписки по картковому рахунку за період з 29.10.2023 по 03.11.2023 29.10.2023 на вказану платіжну картку були зараховані грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Як слідує з розрахунку заборгованості підготовленого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» станом на 26.08.2024 сума заборгованості відповідача перед ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» становила 58 397,56 грн., з яких 9 999,98 грн. основний борг, 48 397,58 грн. заборгованість за процентами.

Крім того, як слідує з вказаного розрахунку заборгованості, відповідач здійснювала часткове погашення заборгованості в загальному розмірі 8 299,78 грн., з яких 0,02 грн.за тілом кредиту, 8 299,76 грн.– проценти за користування кредитом.

26.08.2024 між ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» укладено договір факторингу №26/08/24 відповідно до умов якогоклієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступленя прав вимог фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Реєстр боржників (Додаток 1) на паперовому носії підписується уповноваженими представниками сторін і скріплюється печатками сторін і є невід`ємною частиною цього договору.

Право вимоги переходить до фактора з моменту підписання цього договору та надходження суми фінансування у повному обсязі на рахунок клієнта, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованостей за кредитними договорами.

На підтвердження укладення вказаного договору факторингу позивачем надано платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 1261 від 26.08.2024 з призначенням платежу «Сплата згідно Договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024».

Згідно витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу № 26/08/24 від 26.08.2024, позивач отримав право вимоги до ОСОБА_1 за договором кредиту № 4095644 від 29.10.2023 на загальну суму заборгованості 58 397,56 грн., яка складається з 9 999,98 грн. заборгованості за тілом кредиту, 48 397,58 грн. заборгованості за процентами.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно зі ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання зокрема електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Крім того, без здійснення входу позичальником на сайт кредитодавця, без отримання ним умов договору (оферти) і повідомлення з одноразовим ідентифікатором та без введення відповідачем одноразового ідентифікатора, що означає прийняття пропозиції (акцепту), кредитний договір не був би укладеним.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 12 січня 2021 у справі №524/5556/19, від 28 квітня 2021року у справі №234/7160/20, від 10 червня 2021 року у справі №234/7159/20, від 18 червня 2021 року у справі №234/8079/20, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, від 12 серпня 2022 року у справі №234/7297/20, від 09 лютого 2023 року у справі№640/7029/19.

Згідно з вимогами ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 1054 ч. 1 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11 вересня 2018 року у справі №909/968/16 (провадження №12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт-фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор -банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник-набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

Таким чином, за договором факторингу фактор передає грошові кошти клієнту, за що отримує право вимоги за грошовим зобов`язанням боржника та плату за надані грошові кошти, а клієнт отримує грошові кошти, за що передає право вимоги до боржника та сплачує плату за отримані кошти.

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18), згідно яких у разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Відповідач не спростував ту обставину, що він не укладав кредитний договір та не отримував кредитні кошти за цим договором.

Суд вважає встановленим та належним чином підтвердженим факт отримання відповідачем кредитних коштів за кредитним договором, а також факт неповернення отриманих кредитних коштів кредитодавцю у порядку та строки, визначені договором.

Разом з тим, визначаючись щодо суми заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача, суд не може погодитись з розміром нарахування відповідачу відсотків за користування кредитом, з огляду на таке.

22.11.2023 року прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023) (далі по тексту Закон № 3498-ІХ), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (пп. 6 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ) та доповнено пунктом 17 розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування» (пп.13 п.5 Розділу І Закону № 3498-ІХ).

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 3498-ІХ, дія пункту 5 розділу I цього Закону поширюється на договори про споживчий кредит, укладені до набрання чинності цим Законом, якщо строк дії таких договорів продовжено після набрання чинності цим Законом.

При цьому, згідно п. 17 розділу IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати:

- протягом перших 120 днів - 2,5 %;

- протягом наступних 120 днів - 1,5 %

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи:

- з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%,

- з 22.04.2024 - не більше 1,5%,

- з 20.08.2024 - не більше 1%.

Таким чином, зважаючи, що договір № 4095644 укладений між первісним кредитором та відповідачем 29.10.2023 із строком кредитування по 19.08.2024, на нього поширюються вимоги щодо обмеження максимального розміру денної процентної ставки, відтак при нарахуванні відсотків за користування кредитними коштами необхідно було врахувати зміни, внесені до Закону України «Про споживче кредитування», що набрали чинності 24.12.2023 року.

Здійснивши власний розрахунок, суд дійшов висновку про те, що за весь період нарахування первісним кредитором відсотків (з 29.10.2023 року по 26.08.2024 року) за Договором №4095644 від 29.10.2023 року, розмір відсотків повинен становити 49 999,91 грн., а саме:

-за період з 29.10.2023 по 27.11.2023 в розмірі 2 100,00 грн. (10000 грн.х0,7%х30днів);

-за період з 28.11.2023 по 21.04.2024 в розмірі 29 199,95 грн.(9 999,98 грн.х2%х146днів);

-за період з 22.04.2024 по 19.08.2024 в розмірі 17 999,96 грн.(9 999,98 грн.х1,5%х120 днів);

-за період з 20.08.2024 по 26.08.2024 в розмірі 700,00 грн.(9 999,98 грн.х1% х7днів).

При цьому, зважаючи на те, що згідно розрахунку заборгованості відповідачем було здіснено погашення заборгованості по нарахованих процентах в розмірі 8 299,76 грн., загальна заборгованість за процентами відповідача складає 41 700,15 грн.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини та враховуючи те, що договір позики, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконує взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за вказаним вище кредитним договором у загальному розмірі 51 700,13 грн.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 357,02 грн. (2662,40 грн./88,53%).

Також представник позивача просив стягнути з відповідача понесені судові витрати на правову допомогу, у сумі 10 000,00 грн.

Згідно з ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною 2 ст. 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження розміру понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу до суду подано: копію договору № 02/08/2024 про надання юридичнинх послуг від 02.08.2024, укладений між ТО «ФК «Укрглобал-фінанс та ОСОБА_2 ; акт приймання передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024; витяг з Реєстру №1 до акту приймання передачі наданих послуг №144 від 21.04.2026 з описом робіт на суму 10 000 грн.; копію платіжної інструкції кредитового переказу коштів № 3943 від 22.04.2026 на підтвердження сплати позивачем коштів за надання правової допомоги; копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю; довіреність

Вказані документи суд оцінює, як належні та достатні у розумінні положень ст.ст. 77-80 ЦПК України, оскільки вони підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, відповідач правом подання клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, та доведення їх неспівмірності не скористався.

Разом з тим, суд звертає увагу, що справа стосується стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 58 397,56 грн., тобто у справі незначної складності, яка, з огляду на ціну позову розглядається в спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін. Окрім цього, суд зауважує, що правова позиція ТОВ «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» була сталою та не зазнавала змін протягом розгляду справи. Крім того, підготовка та ведення даної справи в суді не вимагала великого обсягу юридичної і технічної роботи.

Таким чином, враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, її доцільність, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, та зважаючи на часткове задоволення вимог позивача, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 3 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 204, 207, 526, 530, 536, 625, 628, 629, 639, 1048, 1054, 1077, 1082 ЦК Ук-раїни, ст. 2, 5, 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» заборгованість за договором кредиту №4095644 від 29.10.2023 у розмірі 51 700 (п`ятдесят одна тисяча сімсот) гривень 13 коп.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» судові витрати у виді судового збору у розмір 2 357 (дві тисячі триста п`ятдесят сім) гривень 02 коп.

Решту судових витрат залишити за позивачем.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс» судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у розмір 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або складення. Учасник справи якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Укрглобал-фінанс», код ЄДРПОУ 41915308, місцезнаходження: бульвар Вацлава Гавела, 4, м. Київ, 03124.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса фактичного проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя Ю.А. Ясінський