Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №216/5161/26 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5161/26

провадження 2/216/4219/26

РІШЕННЯ

іменем України

15 вересня 2026 року місто Кривий Ріг

Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Маланюка О. Я.

за участю секретаря судового засідання: Агурейчевої А. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою малолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник - мати ОСОБА_2 , за участю представника - адвоката Олешицької Вікторії Едуардівни, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Метком Інвест», в інтересах якого діє представник - адвокат Потапов О. М., про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві, -

ВСТАНОВИВ:

10 липня 2026 року адвокат Олешицька В. Е. в інтересах малолітнього ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «БК «Метком Інвест» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 800000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є сином ОСОБА_3 . ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:05 під час виконання трудових обов`язків на будівельному майданчику ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» з батьком дитини стався нещасний випадок: вантажний самоскид «FORD 4142D DC» з`їхав у кювет та перекинувся. Внаслідок отриманих травм ОСОБА_3 помер на місці. Зв`язок трагедії з виробництвом підтверджено Актом форми Н-1/П від 05.03.2026 року. Представник позивача зазначає, що малолітній ОСОБА_4 у віці 7 років назавжди втратив батьківську любов, турботу, щоденне спілкування та матеріальну підтримку. Раптова втрата годувальника спричинила дитині глибоке психологічне потрясіння, тривалий смуток та депресивний стан. Сторона позивача наголошує, що оскільки смерть настала внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода за ст. 1167 ЦК України підлягає стягненню незалежно від вини роботодавця.

Відповідач ТОВ «БК «Метком Інвест» у відзиві на позовну заяву від 23.06.2026 року та додаткових запереченнях просив повністю відмовити в задоволенні позову або максимально зменшити суму морального відшкодування. Підприємство вказало, що повністю забезпечило належні й безпечні умови праці, а закріплена за водієм техніка перебувала у справному технічному стані. Головною причиною нещасного випадку, згідно з матеріалами спеціального розслідування, є особиста груба необережність самого водія ОСОБА_3 , який порушив п. 12.1 ПДР України та п. 3.6 внутрішньої Інструкції з охорони праці. Окремо відповідач зазначив, що заявлена сума у 800000,00 грн. є абстрактною через відсутність документальних підтверджень (медичних довідок, висновків психологів). Також відповідач просив суд врахувати, що підприємство вже добровільно виплатило матері позивача матеріальну допомогу в розмірі 106260,00 грн. (платіжна інструкція № 409 від 03.12.2025 року). Додатково у заяві від 31.07.2026 року представник відповідача просив врахувати факт повного примусового виконання підприємством попереднього рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 23.06.2026 року у справі № 216/3873/26 про стягнення на користь дружини загиблого 250000,00 грн. моральної шкоди, вважаючи нові вимоги на користь дитини надмірним фінансовим обтяженням.

Ухвалою суду від 10 липня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін. Відповідач через систему «Електронний суд» надіслав відзив на позовну заяву, а представник позивача 03 серпня 2026 року надала відповідь на відзив. Клопотань про розгляд справи в загальному провадженні не надходило. Враховуючи неявку учасників та розгляд справи за наявними матеріалами, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалося.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є сином ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 о 09:05 під час виконання трудових обов`язків водія вантажного самоскида «FORD 4142D DC» (реєстраційний номер НОМЕР_2 ) на території ДП «НВО «Павлоградський хімічний завод» внаслідок з`їзду автомобіля у кювет та його перекидання ОСОБА_3 загинув. Весь комплекс отриманих тілесних ушкоджень та розвинений травматичний шок стали безпосередньою причиною смерті, що зафіксовано в лікарському свідоцтві про смерть № 1077 від 25.11.2025 року.

Згідно з Актом розслідування форми Н-1/П від 05.03.2026 року, затвердженим Південно-Східним міжрегіональним управлінням Держпраці, нещасний випадок офіційно визнано пов`язаним з виробництвом. Кримінальне провадження за цим фактом було закрите 24.12.2025 року на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку зі смертю водія.

Аналізуючи правовідносини, що виникли, суд керується ст. 43 Конституції України, ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці», за якими створення безпечних умов праці та безпосередня цивільно-правова відповідальність за наслідки виробничого травматизму покладається на роботодавця.

За змістом ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівником під час виконання трудових обов`язків. Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини юридичної особи, якщо її завдано смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Експлуатація великотоннажного самоскида «FORD» є діяльністю, пов`язаною з використанням джерела підвищеної небезпеки (ст. 1187 ЦК України). Тому суд відхиляє заперечення відповідача про відсутність вини компанії: ТОВ «БК «Метком Інвест» зобов`язане компенсувати шкоду сину загиблого працівника незалежно від наявності вини менеджменту.

Суд визнає неспроможними доводи відповідача про те, що позивач не довів факт душевних страждань через відсутність висновків психологічних експертиз. Стала практика Верховного Суду та Європейського суду з прав людини (рішення у справах «Ромашов проти України», «Нечипорук та Йонкало проти України») закріплює презумпцію моральної шкоди в разі втрати близького родича. Втрата батька для 7-річної дитини є очевидною та безумовною підставою для глибокого і незворотного душевного болю, який за своєю природою не потребує штучного доказування через проведення психологічних експертиз.

Право дитини на компенсацію моральної шкоди за ст. 1168 ЦК України є його особистим та самостійним правом. Суд відхиляє посилання Відповідача на те, що підприємство вже повністю виконало попереднє рішення Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 23.06.2026 року та сплатило вдові загиблого 250000,00 грн моральної шкоди. Факт стягнення компенсації на користь дружини за її особисті душевні страждання в іншій справі не позбавляє малолітнього сина права на самостійне відшкодування його власних, унікальних та незворотних немайнових втрат, спричинених смертю батька.

Разом з тим, визначаючи остаточний розмір грошової компенсації, суд зобов`язаний діяти на засадах розумності, виваженості та справедливості, оцінюючи поведінку сторін та обставини інциденту в їх сукупності.

Суд бере до уваги, що Відповідач добровільно перерахував родині кошти у розмірі 106260,00 грн згідно з платіжною інструкцією № 409 від 03.12.2025 року. Хоча ця виплата була здійснена як «матеріальна допомога» на ім`я матері й не може повністю анулювати деліктні зобов`язання перед дитиною, суд розцінює її як добросовісний намір роботодавця оперативно зменшити негативні фінансово-психологічні наслідки трагедії для сім`ї. Також суд враховує факт повного примусового списання (як вказує на те представник відповідача та не заперечується позивачем) з підприємства 250000,00 грн за попереднім судовим рішенням. Сукупність цих виплат істотно впливає на загальний баланс фінансового навантаження на підприємство за один і той самий нещасний випадок.

Крім того, за р. 5 Акту форми Н-1/П та висновком судово-автотехнічної експертизи № СЕ-19/04-25/47313-ІТ беззаперечно доведено, що основною причиною аварії стала груба необережність самого водія ОСОБА_3 , який порушив п. 12.1 ПДР України та п. 3.6 внутрішньої Інструкції з охорони праці (не впорався з керуванням на складному рельєфі ґрунтової дороги).

Відповідно до ч. 2 ст. 1193 Цивільного кодексу України, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, розмір відшкодування має бути зменшений. Присудження повної заявленої суми у розмірі 800000,00 грн за наявності доведеної вини самого батька, а також з урахуванням уже понесених підприємством витрат на відшкодування (250 тис. грн дружині та 106 тис. грн матеріальної допомоги) суперечило б засадам пропорційності та верховенства права.

На підставі вищевикладеного, збалансувавши право дитини на отримання вагомої (а не символічної) сатисфакції за втрату батька з очевидною грубою необережністю самого водія та фактом добровільного пом`якшення наслідків шкоди роботодавцем, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково та визначає остаточний розмір компенсації у сумі 175000,00 гривень.

Керуючись ст.ст. 3, 43 Конституції України, ст.ст. 23, 1167, 1168, 1172, 1187, 1193 ЦК України, ст.ст. 153, 173 КЗпП України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов малолітнього ОСОБА_1 , в інтересах якого діє законний представник ОСОБА_2 , до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Метком Інвест» про відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька на виробництві - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Метком Інвест» на користь малолітнього ОСОБА_1 (в особі законного представника - матері ОСОБА_2 ) в рахунок компенсації моральної шкоди 175000,00 (сто сімдесят п`ять тисяч) гривень 00 копійок, без утримання податку з доходу фізичних осіб та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Метком Інвест» на користь держави судовий збір у розмірі 3028,00 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Законний представник позивача: ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Метком Інвест», код ЄДРПОУ: 37007132, юридична адреса: 49038, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Василя Чапленка, буд. 16, оф. 11.

Рішення складено та підписано 15 вересня 2026 року.

Суддя О.Я.МАЛАНЮК