Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №216/7859/25 — Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/7859/25

провадження №2/216/1182/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Центрально – Міський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді: Гайтко Л.А.

за участю

секретар судового засідання Маленька Т.О.

без участі сторін та без застосування технічного запису

розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики , -

ВСТАНОВИВ:

08 жовтня 2025 року до Центрально-Міського райсуду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики.

Позивач просить суд ухвалити рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» суму заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 187999 від 16.04.2021 року в розмірі 10 700 грн. 00 коп., зокрема: 2000,00 грн. – основна сума боргу, 300,00 грн. – комісія за використання системи для дистанційного отримання фінансового кредиту та 8 400,00 грн. – проценти за користування кредитом, інфляційні втрати в розмірі 467 грн. 23 коп. та три відсотка річних – 91 грн. 46 коп., а також стягнути сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

Просять суд розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження.

Провадження у справі відкрито ухвалою судді від 21.10.2025 року.

Ухвалою суду від 02.04.2026 року судом витребувані докази по справі.

На підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Відповідач ОСОБА_1 про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін повідомлявся судом належним чином, що підтверджується документально, та додатково повідомлявся за допомогою оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада України», але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подав суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подав до суду відзив на позовну заяву.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За приписами ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

13.09.2023 року відповідно до Протоколу загальних зборів учасників Товариства №13/09/2023 ТОВ «ЗАЙМЕР» змінило назву на ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ».

Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» є фінансовою установою, що надає фінансові послуги, шляхом надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту згідно ліценції Нацкомфінпослуг. (на момент укладення договору з Відповідачем).

19.03.2024 року Національним банком України внесено запис до Державного реєстру фінансових установ про переоформлення ліцензій ТОВ «КЛАЙ ІНВЕСТ» на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім професійної діяльності на ринку цінних паперів), а саме надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту на ліцензію на діяльність фінансової компанії з правом надання послуги – надання коштів та банківських металів у кредит.

Порядок надання грошових коштів у позику регламентується:

- Публічною пропозицією (офертою) на укладення договору про надання фінансового кредиту (у редакції чинної на момент укладання Договору);

- Індивідуальною частиною договору про надання фінансового кредиту;

- Внутрішніми правилами надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ», затверджених рішенням Загальних Зборів учасників ТОВ «ЗАЙМЕР» №19/01-2021 від «19» січня 2021 року, які розміщені на офіційному вебсайті позивача https://www.cly.com.ua/uk/6.

Крім того, на згаданому ресурсі розміщені:

- Свідоцтво про реєстрацію фінансової установи Товариство з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ»;

- Загальна інформація про компанію;

- Інформація про включення до Державного реєстру фінансових установ

- Механізм захисту прав споживачів фінансових послуг

- Інформація про залучення колекторської компанії

- положення про конфіденційність

- Порядок інформування споживача.

Розміщена інформація на сайті Позивача є абсолютно відкритою для невизначеного кола осіб, будь-хто має можливість ознайомитися з умовами надання позики.

ОСОБА_1 у встановленому пунктом 5 розділу 2 Правил порядку та у відповідності до пункту 2.1. розділу 2 Договору оферти (Публічної пропозиції) оформив Заявку на отримання фінансового кредиту шляхом заповнення всіх полів Заявки (форми).

На підставі заповненої Відповідачем заявки між Товариством та Відповідачем було укладено Договір про надання фінансового кредиту від 16.04.2021 за № 187999.

Пунктом 1.4 Договору визначено, кредит надається Клієнту в безготівковій формі у національній валюті на реквізити платіжної банківської картки, вказаної Клієнтом.

Позивачем з Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» було укладено Договір про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року, за яким згідно п.п. 1.1. Договору про надання послуг ПГ-1 цей договір регулює відносини Установи (ТОВ «ПрофітГід) з Клієнтом (позивач), згідно з яким Установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з переказу коштів від Клієнта та/або на користь Клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/позик/фінансових кредитів/відсотків (інших платежів) за кредитами/позиками/фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів. (копія Договору додається).

Згідно п.п. 1.1.1. Договору про надання послуг ПГ-1, Установа забезпечує технологічне обслуговування прийому платежів та перерахування грошових коштів на підставі договору про співробітництво з оператором послуг платіжної інфраструктури – ТОВ «Платежі Онлайн», який під час надання послуг використовує Систему Platon.

Згідно п.п. 2.3.1. Договору про надання послуг ПГ-1, Установа зобов`язана: здійснювати проведення платежів відповідно до умов цього Договору, використовуючи в якості джерела коштів надані платниками: поточні рахунки, Рахунки ЕПЗ та інші, не заборонені законом засоби платежу в залежності від методу оплати, що використовується.

Згідно п. 1.1. Додатку № 1 до Договору про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року, за договором Клієнту доступний наступний перелік методів оплати, з урахуванням відповідного методу: зокрема Переказ з рахунку Клієнта на Рахунок ЕПЗ.

Відповідно до пункту 1.2. Додатку № 1 до Договору про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року, ЕПЗ Платіжних систем, що можуть використовуватися під час переказу: Visa, MasterCard, ПРОСТІР.

Згідно п. 3.1. Додатку № 1 до Договору про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року, Установа бере на себе зобов`язання надавати Клієнту Послуги за Методом оплати №3, що включає в себе приймання від Клієнта на банківський рахунок Установи коштів, обробку Розпоряджень Клієнта відповідно до правил Платіжних систем, переказ коштів, прийнятих Установою від Клієнта, на користь еквайра для подальшого зарахування на Рахунки ЕПЗ отримувачів відповідно до правил Платіжних систем.

Таким чином, за умовами Договору № ПГ-1 Позивач здійснює переказ коштів на карткові рахунки Клієнтів при укладені кредитних договорів через платіжний сервіс Platon.

Відповідно до п.п. 2.3.5. Додатку № 1 до Договору про надання послуг № ПГ-1 від 30.09.2020 року, Установа зобов`язана реєструвати операції з переказу коштів у МПС (Міжнародна платіжна система «MasterCard» та/або «Visa»).

Тому за умовами укладеного між Позивачем та Відповідачем Договору про надання фінансового кредиту від 16.04.2021 за № 187999, Позивач 16.04.2021 об 14:52:07 год. перерахував Відповідачу через платіжний сервіс «Platon» на банківську картку, видану АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 і зазначену Відповідачем при подачі заявки на отримання фінансового кредиту грошові кошти в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Таким чином, довідка про перерахування грошових коштів Відповідачу відповідно до Договору, яка надана Позивачу ТОВ «ПрофітГід» є підтвердженням факту отримання Відповідачем кредитних коштів.

Пунктом 1.2. Договору встановлено, Кредит надається строком на 30 днів, тобто до 15.05.2021. Строк дії договору 30 днів. Але в будь якому випадку, договір діє до повного його виконання Сторонами.

Згідно п. 1.3 укладеного Договору, за користування кредитом Клієнт сплачує Товариству 730 % (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 2 % (процентів) на добу. Тип процентної ставки – фіксована. Без письмової згоди Клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за Договором.

Згідно п. 1.5 укладеного Договору, за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт зобов`язаний сплатити Товариству комісію в розмірі 15% від суми фінансового кредиту.

Проте, протягом усього періоду користування кредитними коштами — з 16.04.2021 і до теперішнього часу — Відповідач не здійснив жодного платежу на виконання основних умов кредитного договору.

Відповідно до п. 2.3. Договору, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за цим Договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються у відсотках від суми кредиту з першого дня надання кредиту Клієнту (перерахування грошових коштів на банківський рахунок, вказаний Клієнтом) до дня повного погашення заборгованості за кредитом (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариство) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

У випадку прострочення погашення кредиту проценти нараховуються і за період прострочення, але не більше 180 календарних днів поспіль з моменту виникнення такої прострочки.

Відповідач взяті на себе зобов`язання по Договору не виконав, у зв`язку з чим у останнього згідно умов Договору станом на 01.10.2025 року виникла заборгованість в сумі 10 700 грн. 00 коп., що порушує законні права та інтереси Позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості в судовому порядку.

Сума заборгованості складає 10 700,00 грн.: тіло кредиту становить 2000,00 грн., 300,00 грн. – комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту Клієнт та 8 400,00 грн. – проценти за користування кредитом.

Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Інформаційна довідка-підтвердження ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів є належним доказом для підтвердження факту перерахування грошових коштів Відповідачу.

Відповідно до пункту 1 статті 13 Закону України «Про електронну комерцію» розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України.

Розрахунки у сфері електронної комерції можуть здійснюватися з використанням платіжних інструментів, електронних грошей, шляхом переказу коштів або оплати готівкою з дотриманням вимог законодавства щодо оформлення готівкових та безготівкових розрахунків, а також в інший спосіб, передбачений законодавством України, що регулює надання платіжних послуг.

Згідно з пунктом 3 статті 13 Закону продавець (виконавець, постачальник), надавач платіжних послуг, оператор платіжної системи або інша особа, яка отримала плату за товар, роботу, послугу відповідно до умов електронного договору, повинні надати покупцеві (замовнику, споживачу) електронний документ, квитанцію, товарний чи касовий чек, квиток, талон або інший документ, що підтверджує факт отримання коштів, із зазначенням дати здійснення розрахунку.

Тобто вищенаведений закон є спеціальним нормативно-правовим актом щодо регулювання спірних правовідносин у цій справі.

З огляду на викладене, Позивач вважає, що довідка-підтвердження ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів через платіжну систему Platon на платіжну картку Відповідача, відкриту в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № НОМЕР_1 , є належним доказом, який у сукупності з іншими матеріалами справи з високим ступенем вірогідності підтверджує факт надання грошових коштів Відповідачу за договором про надання фінансового кредиту.

Відповідно до п.10 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення про додаткові вимоги до договорів небанківських фінансових установ про надання коштів у позику (споживчий, фінансовий кредит)» від 03.11.2021 року №113, перебачено, що договори, умови яких передбачають безготівкове перерахування кредитодавцем коштів у рахунок кредиту на рахунок споживача, включаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача, з урахуванням вимог пункту 9 розділу II цього Положення повинні містити номер такого рахунку споживача за стандартом IBAN, сформований відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України з питань запровадження міжнародного номера рахунку, та/або номер такого особистого електронного платіжного засобу споживача у форматі ХХХХ НОМЕР_2 (перші шість знаків і останні чотири знаки номера електронного платіжного засобу).

Тобто зазначення повного номеру платіжної картки відповідача є неможливим.

Згідно п. 159 Постанови Правління НБУ «Про затвердження Положення емісії та еквайрингу платіжних інструментів» від 29.07.2022 року № 164 передбачено, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань.

Пунктом 160 Постанови Правління НБУ від 29.07.2022 року № 164, вказано, що документи за операціями з використанням платіжних інструментів повинні містити такі обов`язкові реквізити: зокрема для фізичної особи - унікальний (повний) номер платіжного інструменту/номер рахунку/електронний гаманець/унікальний ідентифікатор, лише якщо унікальний ідентифікатор було зазначено в платіжній інструкції.

Згідно п. 1.7 Індивідуальної частини Договору про надання фінансового кредиту від 16.04.2021 № 187999, невід`ємною частиною цього Договору є Публічна пропозиція (оферта) Товариства на укладення договору про надання фінансового кредиту за допомогою електронних засобів, яка розміщена на сайті Товариства www.cly.com.ua.

Згідно п. 2.3 Договору оферти, сторони домовилися, що всі документи щодо надання Кредиту підписуються Клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Згідно п. 8.4 Договору оферти, клієнт підтверджує, що до укладення кредитного договору він: 2. дав згоду, усвідомлюючи його правові наслідки, на використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором як власноручного підпису; 3. дав згоду на передачу Товариству своїх персональних даних та їх обробку з метою оцінки фінансового стану Клієнта та його здатності виконати свої зобов`язання за Договором. Дана згода Клієнта є необмеженою в часі, безумовною і безвідкличною; 4. ознайомлений з положеннями Закону України «Про електронну комерцію» і розуміє, що цей Договір регулюється в тому числі таким Законом.

Згідно п.6.1 Індивідуальної частини Договору, цей Договір складений українською мовою, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

У даному випадку мало місце укладання електронного правочину, який був підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, на підтвердження чого в Індивідуальній частині договору міститься код ідентифікатор Відповідача – електронний підпис AV2145, що і є безпосереднім підписом Відповідача.

Відповідно до п. 1.1 укладеного Договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 2000 грн. 00 коп. на умовах строковості, зворотності, платності (далі – кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Окрім цього, згідно ст.599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Основна сума заборгованості за договором 2300,00 грн., у тому числі 300,00 грн. - розмір комісії за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту 15% від суми фінансового кредиту.

Дата початку нарахування відсотків 16.04.2021 р. відповідно до Договору.

Кінцевий строк нарахування відсотків по Договору 15.05.2021 + 180 календарних днів (п.2.3. Договору), нарахування Товариством зупиненні –12.11.2021 р.

Товариством зупинено нарахування відсотків 12.11.2021 р., кількість днів прострочення виконання зобов`язань (період користування кредитними коштами) складає 180 днів + 30 днів нарахування відсотків за користування кредитними коштами згідно Договору.

Період нарахування заборгованості (відсотків за користування кредитом) 16.04.2021- 11.11.2021 .

Розрахунок здійснюється за формулою: Сума відсотків = С x Z x Д : 100, де С - сума заборгованості, Z - відсоток на добу, зазначений в договорі. Кількість днів у періоді -210 Сума відсотків –8400 грн (40 грн. на добу) 2000,00 x 2 % x 210 : 100=8 400,00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має законне право на отримання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок сплати таких процентів визначається умовами договору, а за їх відсутності — встановлюється на рівні облікової ставки Національного банку України. Якщо інше не погоджено сторонами, проценти підлягають щомісячній сплаті до дня повернення позики.

Пунктом 2.3. Договору прямо передбачено право Позивача на нарахування процентів за користування кредитними коштами. Водночас, діючи добросовісно, без наміру безпідставного збагачення та з метою справедливого врегулювання спору, Позивач обмежив період нарахування таких процентів строком у 180 днів.

Таким чином, розмір заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту від 16.04.2021 № 187999 з урахування процентів за користування кредитом станом на 01.10.2025 складає 10 700 грн. 00 коп., у тому числі: - 2000,00 грн. – сума кредиту за договором; - 8 400,00 грн. – проценти за користування кредитом; - 300,00 грн. – комісія за використання Системи для дистанційного отримання фінансового кредиту.

Проте, всупереч умовам Договору та принципам належного виконання зобов`язань, Відповідач порушив взяті на себе договірні обов`язки, що є підставою для захисту прав Позивача в судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником грошового зобов`язання, він зобов`язаний — на вимогу кредитора — сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інше не передбачено договором або законом. Аналогічну норму закріплено і в частині 1 статті 1050 ЦК України, яка прямо покладає на позичальника відповідальність за несвоєчасне повернення суми позики.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні № 6-р(II)/2022 від 22.06.2022 визнав цю норму такою, що відповідає Конституції України, що свідчить про її чинність і законну силу.

Разом з тим, пунктом 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України передбачено, що на період дії воєнного або надзвичайного стану в Україні, а також протягом 30 днів після його припинення або скасування, боржник звільняється від відповідальності за статтею 625 цього Кодексу та сплати неустойки (штрафу, пені), якщо прострочення стосується договорів кредиту (позики), укладених із банком або іншим кредитодавцем. Крім того, усі штрафні санкції та інші нарахування, що виникли з 24 лютого 2022 року у зв`язку з простроченням, підлягають обов`язковому списанню.

Ця норма має тимчасовий характер і не скасовує відповідальності боржника за періоди прострочення, що передували 24.02.2022, або настали після завершення воєнного стану та 30-денного строку після нього. Вона також не звільняє боржника від виконання зобов`язань у випадках, якщо фактичне порушення зобов`язання відбулося поза межами дії зазначеного винятку.

Таким чином, Позивач обґрунтовано та на законних підставах вимагає стягнення інфляційних втрат та трьох процентів річних за періоди, які не підпадають під тимчасову дію обмежень, встановлених пунктом 18 Прикінцевих положень ЦК України. Це відповідає не лише букві закону, а й принципам справедливості, правової визначеності та добросовісного виконання зобов`язань.

Інфляційні витрати: Листопад 2021- 100,80; Грудень 2021- 100,60; Січень 2022- 101,30; Лютий 2022 (до 23.02.2022)-101,60; Розрахунок здійснюється за формулою ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ) ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ...... ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення. Останній період IIc (100,80 : 100) x (100,60 : 100) x (101,30 : 100) x (101,60 : 100) = 1.04366631 Інфляційне збільшення: 10 700,00 x 1.04366631 - 10 700,00 = 467,23 грн. Тобто, інфляційні втрати за даним Договором складають 467,23 грн. 2) 3% річних Розрахунок здійснюється за формулою: Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де Документ сформований в системі «Електронний суд» 07.10.2025 11 С - сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення (з урахуванням обмежень п. 18 Прикінцевих положень ЦК України). з 12.11.2021 до 23.02.2022 (104 днів) 10 700,00 x 3 % x 104 : 365 : 100= 91,46 грн Тобто, 3 відсотки річних від простроченої суми складає 91,46 грн. Відтак, загальний розмір відповідальності відповідача становить 558 грн. 69 коп., з яких: - 467 грн. 23 грн. – інфляційні втрати; - 91 грн. 46 коп. – три відсотки річних;

Підписанням кредитного договору без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він ознайомлений та погоджується з усіма умовами цього договору, а тому суд вважає, що з останнього на користь позивача слід стягнути кредитну заборгованість за Договором про надання фінансового кредиту № 187999 від 16.04.2021 року в розмірі 10958,69 грн., зокрема: 2000,00 грн. – основна сума боргу, 8 400,00 грн. – проценти за користування кредитом, інфляційні втрати в розмірі 467,23 грн., та три відсотка річних – 91,46 грн.

В той же час, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми заборгованості по комісії в розмірі 300,00 грн. задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

В Договорі про надання фінансового кредиту № 187999 від 16.04.2021 року не зазначено конкретного переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з обслуговуванням кредиту, що надаються відповідачу, та за які банком встановлена щомісячна комісія, не надано доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, а тому положення щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемними відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування».

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року в справі № 496/3134/19, зроблені наступні висновки: якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов`язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду наголошує, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту.

Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи. Виконання цього обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту є обов`язком фінансової установи за кредитним договором, такі дії, як надання фінансового інструменту або моніторинг заборгованості за кредитом, не є самостійними послугами, що замовляються та підлягають оплаті позичальником на користь фінансової установи.

Надання фінансового інструменту фактично є наданням кредиту позичальнику. Операції, такі як моніторинг заборгованості за кредитом, відповідають економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюються у межах виконання прав та обов`язків за кредитним договором. Тому такі дії фінансової установи не є послугами, які об`єктивно надаються позичальнику.

Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі №524/5152/15.

Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі №751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі №209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі №640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі №343/557/15-ц.

Крім того, у п.п.31.29 та 32.8 Постанови Великої Палати Верховного Суду у справі № 496/3134/19 від 13 липня 2022 року зазначено, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, якщо споживач вимагає таку інформацію частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року) щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1, 2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування». Враховуючи те, що відповідачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, оскільки сплату відповідної комісії банк покладає на позичальника попри те, що дії, за які вона справляється, вчиняються на користь банку, зокрема, послуги щодо списання та зарахування коштів з метою повернення кредиту, розрахунково-касове обслуговування кредиту.

Враховуючи наведене, оскільки відповідачу було встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, суд вважає, що положення кредитного договору, укладеного між сторонами про зобов`язання позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно у терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.

Відтак, нарахування позивачем заборгованості по комісії за договором про надання фінансового кредиту № 187999 від 16.04.2021 року, є безпідставними, а тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

Відповідно ст. 141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже з відповідача на користь позивача слід стягнути в рахунок судових витрат судовий збір у розмірі 2357,85 грн. (2422,40 грн. х 10958,69 грн. : 11258,69 грн.).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 133, 141, 247, 263-265, 274-279 ЦПК України, ст. ст. 525, 526, 530, 610,626,628, 1049, 1050 Цивільного кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 1-3 А секція С, код за ЄДРПОУ 42146903) суму заборгованості за Договором про надання фінансового кредиту № 187999 від 16.04.2021 в розмірі 10958,69 грн., яка складається з: 2000,00 грн. – основна сума боргу, 8 400,00 грн. – проценти за користування кредитом, інфляційні втрати в розмірі 467,23 грн., три відсотка річних – 91,46 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛАЙ ІНВЕСТ» (юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська 1-3 А секція С, код за ЄДРПОУ 42146903) судові витрати по справі по сплаті судового збору в розмірі 2357,85 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в Дніпровський Апеляційний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.

Суддя Л.А. ГАЙТКО