Суд: Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Кримінальне
Категорія: Неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Дата: 13 вересня 2026 р.
Справа: №130/2096/26
Суддя: Порощук П. П.
1-кп/130/247/2026
130/2096/26
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.09.2026 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026022130000063 від 03 червня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с.Ожидів, Буського району, Львівської області та мешканця АДРЕСА_1 , вдівця, з професійною технічною освітою, працюючого виконуючим обов`язки директора комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату" м.Жмеринка, не військовозобов`язаного, раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.366-3 КК України,
учасники кримінального провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
обвинувачений ОСОБА_3 ,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_3 відповідно до розпорядження голови Жмеринської районної ради Вінницької області № 04-К від 22.06.2020 призначений на посаду виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату».
Відповідно до п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Таким чином, ОСОБА_5 , з 22.06.2020 працюючи виконуючим обов`язки директора КП «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату» та згідно з підпунктом «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» став особою публічного права, тобто особою, яка прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у п.п. «а» п.2 ч.1 ст.3 цього Закону, зобов`язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - НАЗК).
У зв`язку з цим, на нього поширюються вимоги Закону України «Про запобігання корупції» (далі Закону), згідно з яким він зобов`язаний подавати до «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування з позначкою «я продовжую виконувати функції держави та місцевого самоврядування».
Тобто, у ОСОБА_3 виник обов`язок подати щорічну декларацію за 2025 рік до 23:59 год. 31.03.2026 включно.
Водночас, ОСОБА_3 реалізуючи свій злочинний умисел, усвідомлюючи протиправність та караність своїх дій, умисно допустив порушення вимог Закону щодо подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, а саме: будучи зобов`язаним, станом на день повідомлення про підозру - 11.06.2026, не подав щорічну декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2025 рік, шляхом заповнення відповідної форми на веб-сайті НАЗК «https://public.nazk.gov.ua».
Виходячи з аналізу норм ч.1 ст.368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання, в тому числі: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа; чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений; чи винен обвинувачений у вчиненні цього кримінального правопорушення; чи підлягає обвинувачений покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення; чи є обставини, що обтяжують або пом`якшують покарання обвинуваченого, і які саме; яка міра покарання має бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати; як вчинити із заходами забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ст.8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.1 ст.8 КПК України).
Статтею 2 КПК України встановлено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Виходячи з аналізу частини 2 статті 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Крім того, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України, кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків (ч.6 ст.22 КПК України).
Суд створив необхідні умови для реалізації сторонами кримінального провадження їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 , будучи допитаним під час судового розгляду, частково визнав свою провину в інкримінованому йому кримінальному злочині, який передбачений ст.366-3 КК України і викладений в обвинувальному акті від 12.06.2026 року, щиро розкаявся, просив його суворо не карати. Суду показав, що кримінальне правопорушення вчинив за обставин викладених вище, тобто починаючи з моменту призначення, а саме з 22 червня 2020 року, на посаду виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату», жодного року не подавав декларацію особи, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки про це не знав думаючи що його посада не вимагає подання вказаної декларації. Однак в день вручення йому підозри за вчинення вказаного кримінального правопорушення обвинувачений одразу сформував та подав декларацію до НАЗК.
Обвинувачений ОСОБА_3 виявляє жаль з приводу вчиненного правопорушення, запевнив суд, що готовий нести покарання за вчинене кримінальне правопорушення і в подальшому не вчинятиме кримінальних злочинів.
Винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ст.366-3 КК України також підтверджується відомостями, що містяться у досліджених в судовому засіданні документах:
- витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №42026022130000063, з якого вбачається, що відомості про злочин були внесені: 03.06.2026 на підставі повідомлення підприємств, установ, організацій та посадових осіб, заявника – самостійне виявлення прокурором кримінального правопорушення; визначено правову кваліфікацію кримінального правопорушення ст.366-3 КК України; короткий виклад обставин зазначений наступний: ОСОБА_3 , будучи у період з 22.06.2020 по теперішній час особою уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме виконувачем обов`язки директора Комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату», був зобов`язаний у порядок та у строк передбачений ЗУ «Про запобігання корупції», тобто до 01.04.2026 подати до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого , самоврядування щорічну декларацію за 2025 рік. Водночас, установлено, що ОСОБА_3 з 2020 року щорічні декларації до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не подавав.Також зазначено перелік слідчих та прокурорів, які здійснюють досудове розслідування та процесуальне керівництво.
- інформацією від Національного агентства з питань запобігання корупції, у котрому зазначено, що станом на 08.06.2026 ОСОБА_3 в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - Реєстр) не реєструвався та відповідно жодних дій щодо подання декларацій не вчиняв; Крім того, згідно даних системи електронного документообігу, листи, звернення, повідомлення в тому числі з приводу неможливості подання декларацій, осіб уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування від/щодо ОСОБА_3 до Національного агентства не надходили; Також зазначаємо, що Національне агентство не здійснювало вилучення декларацій ОСОБА_3 з відкритого доступу Реєстру.
- протоколом огляду речей від 09.06.2026 року, проведеного в період часу з 11.20 години по 11.40 годину слідчим СВ Жмеринського РВП ГУНП ОСОБА_6 , де об`єктом огляду є офіційний сайт Національного агентства з питань запобігання корупції, а саме: https://public.nazk.gov.ua, що ОСОБА_3 , у період часу з 2020 року по теперішній час, будучи особою уповноваженою на виконання функцій місцевого самоврядування, а саме виконувачем обов`язків директора КП «Жмеринська дирекція коновідеомережі і кіновідеопрокату» жодного разу не подавав щорічну декларацію відповідно за 2020, 2021, 2022, 2023, 2024, 2025 роки.
- інформацією заступник голови Жмеринської районної ради ОСОБА_7 від 08.06.2026 року про те, що ОСОБА_3 працює на посаді виконуючого обов`язки директора Комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату» з 22.06.2020 року по теперішній час.
- копією статуту комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату» ;
- копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
- копією розпорядження голови районної ради від 22.06.2020 р. № 04-к «Про призначення виконуючим обов`язки директора комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіовідеомережі і кіновідеопрокату» ОСОБА_3 »;
- копією штатного розпису комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіовідеомережі і кіновідеопрокату»;
Надані стороною обвинувачення докази, які безпосередньо досліджені судом суд приймає так як вони є належними та допустимими. Вищезазначені письмові докази та покази обвинуваченого, повністю доводять його винуватість у вчинені інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті.
Так, оцінюючи всі досліджені у судовому засіданні надані прокурором відомості, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, на підставі всебічного, повного й неупередженого дослідження обставин кримінального провадження, керуючись законом, з точки зору взаємозв`язку й достатності для прийняття відповідного процесуального рішення, «поза розумним сумнівом» дійшов висновку про вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 умисного неподання суб`єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції», а тому його дії вірно кваліфіковані за ст.366-3 КК України.
Відповідно до ст.65 КК України та роз`яснень, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з послідуючими змінами), суд призначає покарання з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом`якшують і обтяжують покарання, яке має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Призначаючи обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, який є не тяжким злочином, особу обвинувачену.
Так, обвинувачений ОСОБА_3 під час судовому розгляду кримінального провадження, щиро покаявся у вчиненому правопорушенні, на обліку в психіатра та на обліку в нарколога не значиться, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працює на посаді виконуючого обов`язки директора комунального підприємства «Жмеринська дирекція кіновідеомережі і кіновідеопрокату», за місцем роботи та проживання характеризується з позитивної сторони, кримінальне правопорушення вчинив вперше, Ці обставини суд відносить до обставин, які пом`якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що покарання обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити в межах санкції ч. 1 ст. 125 КК України у виді штрафу, що буде достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.1 ст.53 КК України, штраф – це грошове стягнення, що накладається судом у випадках і розмірі, встановлених в Особливій частині цього Кодексу, з урахуванням положень частини другої цієї статті.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 і попередження вчинення ним нового злочину.
Цивільний позов у данному кримінальному провадженні не заявлявся.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 не обирався.
Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.366-3 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі двох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 42500 (сорок дві тисячі п`ятсот) гривень, з позбавленням права обіймати посади строком на 2 (два) роки у правоохоронних органах та центральних органах виконавчої влад.
Початок строку відбування додаткового покарання ОСОБА_3 у виді позбавленням права обіймати посади строком на 2 (два) роки у правоохоронних органах та центральних органах виконавчої влад рахувати з моменту набрання вироком законної сили.
Згідно зі ст.ст.376,392, 393, 395, 532 КПК України вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя ОСОБА_1
Оригінал: reyestr.court.gov.ua