Рішення від 05 серпня 2026 р. у справі №125/1273/25 — Барський районний суд Вінницької області

125/1273/25

2/125/437/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.08.2026 м. Бар Вінницької області

Барський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Хитрука В.М.,

за участі секретаря судового засідання Іщук А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 26 червня 2019 року між Акціонерним товариством «Юнекс Банк» (далі - АТ «Юнекс Банк») та ОСОБА_1 підписано Кредитний договір. Відповідно до умов кредитного договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт у розмірі 10000, 00 грн., термін користування - до 26 червня 2020 року.

31.03.2021 між АТ «Юнекс Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега Фінанс» був укладений Договір факторингу №31/03-2021, відповідно до якого АТ «Юнекс Банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Омега Фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. Внаслідок неналежного виконання умов зазначеного договору у відповідача перед позивачем станом на 31.03.2021 виникла кредитна заборгованість у розмірі 11142,65 грн., з яких: 6287,74 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 1617,73 грн. – прострочена заборгованість за процентами; 400,00 грн. – штрафи, пені за період з 26.06.2019 р. по 29.06.2020 р.; 2837,18 грн.- прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 30.06.2020 року. Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь зазначену заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

На підставі ухвали Барського районного суду від 13.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 був належно повідомлений про день розгляду справи в суді, а саме на 03.11.2025, 03.02.2026, 23.04.2026,06.08.2026, але в судові засідання не з`явився без поважної причини, не повідомив про причини своєї неявки, позову не оспорив, відзив на позов не надав. Тому суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до вимог ст.ст. 280-281 ЦПК України, з огляду на особливості розгляду справ в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, суд вважає за можливе вирішити справу в заочному порядку, з огляду на те, що відповідач повідомлявся про перебування у провадженні суду даної справи на поштову адресу за місцем реєстрації, однак у встановлений судом термін відзив на позовну заяву та/або клопотання про розгляд справи за його відсутності не подав, крім того, відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, з`ясував фактичні обставини справи, повно та всебічно дослідивши матеріали справи та письмові докази у їх сукупності дійшов таких висновків.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Суд встановив, що 26 червня 2019 року відповідач звернувся до АТ «Юнекс банк» з заявою-анкетою на видачу кредиту, на підставі якої між АТ «Юнекс банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір, відповідно до умов якого позивач встановив відповідачу кредитний ліміт у розмірі 10000,00 грн., строк кредитування 12 місяців, термін кредитування - до 26.06.2020 року (день остаточного повернення кредиту), фіксована процентна ставка - 52,00% річних; реальна річна процентна ставка 104,5129 %.

Зазначені умови було узгоджено сторонами у паспорті споживчого кредиту, що підписав ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів позовної заяви, заява-анкета на видачу кредиту, паспорт споживчого кредиту власноруч підписав відповідач ОСОБА_1 .

Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання кредитних коштів відповідачем не надано.

Факт користування ОСОБА_1 кредитними коштами підтверджує виписка по особовому рахунку за період з 26.06.2019 р. по 31.03.2021 р.

Станом на 31.03.2021 відповідач не виконав свої зобов`язання за кредитним договором в частині повернення тіла кредиту,сплати комісії та процентів за користування кредитом.

Згідно із частиною 1 статті 510 ЦК України, сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор. Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги по суті це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У частині першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно зі статтею 514 ЦК до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

31.03.2021 між АТ «Юнекс банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Омега фінанс» був укладений Договір факторингу №31/03-2021, відповідно до якого АТ «Юнекс банк» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Омега фінанс» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором.

Відповідно до Реєстру прав вимоги станом на 31.03.2021 ТОВ «Фінансова компанія «Омега фінанс» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором від 26 червня 2019 року у сумі 11142,65 гривень.

Всупереч умов кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості на рахунок позивача.

У статтях 514,516 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині 2 статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно із частиною другою статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини 1 статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Суд встановив факт невиконання належним чином зобов`язань по поверненню кредитних коштів відповідачем.

У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором від 26.06.2019 року у відповідача виникла заборгованість у розмірі 11142,65 грн., з яких: 6287,74 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 1617,73 грн. -11142,65 грн., з яких: 6287,74 грн. - прострочена заборгованість по тілу кредиту; 1617,73 грн. – прострочена заборгованість за процентами; 400,00 грн. – штрафи, пені за період з 26.06.2019 р. по 29.06.2020 р.; 2837,18 грн., – прострочені проценти, які нараховані за ставкою 60% річних за період 30.06.2020 р. (виникнення несанкціонованого овердрафту) по 31.03.2021 р.

Розмір кредитної заборгованості відповідач не спростував, контррозрахунку боргу не надав. Клопотання про призначення у справі судово-бухгалтерської експертизи з метою з`ясування питання наявності або відсутності заборгованості за кредитним договором не подавалось.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Оскільки належним чином повідомлений про дату слухання справи відповідач відзиву до суду та доказів на його підтвердження не надав, враховуючи, що цивільне судочинство згідно частин 1-3 статті 12 ЦПК України здійснюється на засадах змагальності сторін та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, беручи до уваги, що обставини, на які посилається позивач, як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження у матеріалах позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн. Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, суд висновує про стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн. судового збору. Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 12,13, 81, 141, 263, 265, 280-284, 288, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фінанс» заборгованість за кредитним договором у розмірі 11142,65 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Омега фінанс» судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивачем апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя :