Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №461/6827/22 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 461/6827/22

провадження № 61-9460св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач)

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року у складі судді Мисько Х. М. та постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2025 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р., Приколоти Т. І.

у справі за позовом Львівського комунального підприємства «Старий Львів» (далі - ЛКП «Старий Львів») до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 (далі - відповідачі) про стягнення заборгованості зі сплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій,

за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Старий Львів» про визнання протизаконними дій та бездіяльності, зобов`язання приведення будинку в належний технічний стан та відновлення належного функціонування систем опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання та надання послуг з утримання будинку, проведення перерахунку за утримання житлового будинку, відшкодування моральної шкоди,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У грудні 2022 рокуЛКП «Старий Львів»звернулося до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості зі сплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

2. У квітні 2023 року ОСОБА_1 подала зустрічний позов до ЛКП «Старий Львів» про визнання протизаконними дій та бездіяльності, зобов`язання приведення будинку в належний технічний стан та відновлення належного функціонування систем опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання та надання послуг з утримання будинку, проведення перерахунку за утримання житлового будинку, відшкодування моральної шкоди.

3. Суд першої інстанції позов ЛКП «Старий Львів» задовольнив частково, а у задоволенні зустрічного позову відмовив.

4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_1 судового збору скасував, а в решті - залишив без змін.

5. ОСОБА_1 оскаржила судові рішення в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказала те, що суди застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду, перелік яких навела у касаційній скарзі. Також посилається на порушення судами норм процесуального права.

6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

Аналіз змісту касаційної скарги та доданих до неї матеріалів свідчить, що судові рішення у цій справі оскаржуються в частині задоволених позовних вимог ЛКП «Старий Львів» та в частині відмови у задоволенні зустрічного позову. Також у касаційній скарзі є заперечення на ухвали про відмову у призначенні експертизи та про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

7. Позов ЛКП «Старий Львів» обґрунтований так:

- відповідачам як співвласникам квартири АДРЕСА_1 (далі - квартира) надаються послуги з утримання будинку відповідно до договору від 29 серпня 2019 року № 040 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, який укладений між співвласниками вказаного будинку та ЛКП «Старий Львів»;

- відповідачі оплату житлово-комунальних послуг не здійснювали, у зв`язку з чим за період з грудня 2010 року по жовтень 2022 року утворилася заборгованість перед ЛКП «Старий Львів» у розмірі 17 659,77 грн.

8. Враховуючи викладене, ЛКП «Старий Львів» просило суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг у розмірі 17 659,77 грн.

9. Зустрічний позов ОСОБА_1 обґрунтований наступним:

- місце проживання відповідачів ( АДРЕСА_2 ) не співпадає з адресою, вказаною ЛКП «Старий Львів» у позові ( АДРЕСА_1 );

- відповідачі з ЛКП «Старий Львів» договору про надання послуг не укладали, а про укладення договору від 29 серпня 2019 року № 040 їм невідомо, оскільки на зборах вони присутні не були;

- будинок АДРЕСА_3 (далі - будинок) є історичною спадщиною, він списаний з балансового обліку ЛКП «Старий Львів»;

- балансоутримувачем цього будинку є Львівська міська рада, а утримання і експлуатацію його мало здійснювати ЛКП «Старий Львів», однак останнє умисно не виконувало своїх зобов`язань і жодних послуг мешканці будинку у період з 2010 року по 2022 рік від нього не отримували;

- заборгованість зі сплати житлово-комунальних послуг за період з грудня 2010 року по жовтень 2022 року у розмірі 17 659,77 грн не підтверджена жодними належними і допустимими доказами, зокрема, актами виконаних робіт;

- у будинку у неналежному технічному стані перебувають системи електропостачання, водопостачання, водовідведення, газопостачання і димовентиляційні канали;

- з довідок і розрахунків, наданих ЛКП «Старий Львів», не вбачається якого рівня, якої якості та якої кількості надаються житлово-комунальні послуги;

- ЛКП «Старий Львів» не надано достовірних доказів належного утримання будинку чи забезпечення належного функціонування усіх систем постачання послуг;

- дії ЛКП «Старий Львів» призводять до погіршення стану здоров`я ОСОБА_1 та членів її сім`ї, серед яких є люди похилого віку. Також ОСОБА_1 змушена витрачати свій час на складання скарг, претензій, запитів через подання ЛКП «Старий Львів» до суду безпідставного позову, що завдає їй душевних страждань і переживань.

10. З огляду на викладене ОСОБА_1 просила суд:

- визнати протизаконним дії та бездіяльність ЛКП «Старий Львів», які полягають у ненаданні житлово-комунальних послуг та невиконанні вимог законодавства щодо утримання житлового будинку;

- зобов`язати ЛКП «Старий Львів» привести будинок в належний технічний стан, відновити належне функціонування систем опалення, водопостачання, водовідведення, електропостачання, газопостачання та надавати послуги з утримання будинку у відповідності до встановлених норм законодавства;

- зобов`язати ЛКП «Старий Львів» провести перерахунок за утримання житлового будинку відповідно до вимог Порядку проведення перерахунків за весь період ненадання послуг з 2010 року по 2022 рік;

- стягнути з ЛКП «Старий Львів» моральну шкоду у розмірі 500 000,00 грн.

ІII. Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції

11. Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про призначення юридично-економічної експертизи у цій справі.

12. Суд першої інстанції, відмовляючи у призначенні експертизи, виходив з того, що ОСОБА_1 не доведено необхідності її проведення.

13. Рішенням Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року позов ЛКП «Старий Львів» задоволено частково. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ЛКП «Старий Львів» заборгованість зі сплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у розмірі 8 577,45 грн. Стягнуто з відповідачів на користь ЛКП «Старий Львів» сплачений судовий збір у розмірі по 602,50 грн з кожного. У решті позовних вимог ЛКП «Старий Львів» відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.

14. Ухвалюючи рішення, судпершої інстанції виходив з таких мотивів:

- відповідачі не надали жодного належного та допустимого доказу, який би вказував на те, що будь-хто з них втратив право користування квартирою або рахується знятим з реєстрації за вказаною адресою;

- належних і допустимих доказів того, що послуга з управління багатоквартирним будинком не надавалась ЛКП «Старий Львів»чи надавалась неякісно, відповідачами також не надано;

- відповідачі не довели, що вони зверталися до ЛКП «Старий Львів» для отримання додаткової інформації про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості, та що їм було відмовлено у наданні такої інформації;

- в матеріалах справи немає відомостей про те, що відповідачі зверталися до ЛКП «Старий Львів»щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, та що на підставі їх звернень складались акти-претензії;

- у зв`язку з цим суд використав презумпцію, що ЛКП «Старий Львів»належним чином надавав відповідачам житлово-комунальні послуги;

- керуючись принципом змагальності, наданий ЛКП «Старий Львів» розрахунок заборгованості є належним доказом обставин, якими обґрунтовані його позовні вимоги. Разом з тим, на відповідачів покладений ризик настання наслідків, пов`язаних із ненаданням ними доказів для спростування таких обставин;

- оскільки заборгованість за житлово-комунальні послуги нараховувалась щомісяця, то перебіг загальної позовної давності слід відраховувати від кожного щомісячного платежу;

- з огляду на те, що позовна заява ЛКП «Старий Львів» була подана до суду 16 грудня 2022 року, та з урахуванням заяви ОСОБА_1 про застосування позовної давності, стягненню підлягає заборгованість, яка виникла у період з грудня 2019 року по листопад 2022 року;

- договір від 29 серпня 2019 року № 040 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком був укладений на підставі рішення зборів співвласників багатоквартирного будинку від 29 серпня 2019 року;

- враховуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, зустрічна позовна заява задоволенню не підлягає.

ІV. Короткий зміст судових рішень апеляційного суду

15. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Галицького районного суду м. Львова від 04 січня 2023 року повернуто заявнику.

16. Ухвалою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2025 року визнано заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Савуляка Р. В., Мікуш Ю. Р. та Приколоти Т. І. від розгляду цієї справи необґрунтованою та відмовлено у її задоволенні.

17. Постановою Львівського апеляційного суду від 12 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 рокув частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ЛКП «Старий Львів»сплаченого судового збору у розмірі 602,50 грн скасовано, у решті - залишено без змін.

18. Постанова апеляційного суду мотивована так:

- ОСОБА_1 підтвердила, що вона не здійснює оплати за утримання будинку та прибудинкової території, бо вважає, що такі послуги не надаються ЛКП «Старий Львів». Проте із заявами і скаргами щодо ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг ОСОБА_1 не зверталася;

- ОСОБА_1 не згодна із механізмом нарахування їй заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території, однак свого альтернативного розрахунку не надала;

- керуючись принципом змагальності, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов ЛКП «Старий Львів»в межах позовної давності;

- оскільки ОСОБА_1 не довела факту ненадання чи неналежного надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, то суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні її позовних вимог;

- вимоги про визнання протиправними і скасування протоколу зборів від 29 серпня 2019 року та договору від 29 серпня 2019 року № 040 не були предметом зустрічної позовної заяви, вони не розглядалися в суді першої інстанції, тому вони не можуть бути предметом розгляду в суді апеляційної інстанції;

- в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 повторно не ставила питання доцільності проведення судово-економічної експертизи, а суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні такого клопотання згідно з ухвалою від 03 лютого 2025 року;

- вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд першої інстанції помилково стягнув із ОСОБА_1 судовий збір, залишивши поза увагою те, що вона є людиною з інвалідністю другої групи загального захворювання, а тому звільнена від сплати судового збору.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

19. У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову апеляційного суду та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ЛКП «Старий Львів» відмовити, а вимоги зустрічного позову задовольнити або направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд в іншому складі суду.

Також касаційна скарга містить заперечення ОСОБА_1 на ухвалуГалицького районного суду м. Львова від 03 лютого 2025 року про відмову у призначенні експертизи та на ухвалу Львівського апеляційного суду від 12 червня 2025 року про відмову у задоволенні заяви про відвід колегії суддів.

20. Касаційна скарга обґрунтована таким:

- ЛКП «Старий Львів» довело будинок до аварійного стану, за стільки років немає поверхового плану будинку, не проводиться ремонт у туалетах загального користування, не зроблені схеми водопостачання і водовідведення, газопостачання, димовентиляційних каналів, електропостачання тощо;

- невідомо, які саме комунальні послуги були надані мешканцям квартири АДРЕСА_4 згідно з договором, укладеним у 2019 році на підставі рішення загальних зборів, на яких відповідачі не були присутні. Такий договір без підписів споживачів є фактично неукладеним;

- жодних належних і допустимих доказів на підтвердження факту надання відповідачам комунальних послуг ЛКП «Старий Львів» не подало;

- ЛКП «Старий Львів» під час війни, зловживаючи своїм службовим становищем, подало позов про стягнення заборгованості з відповідачів, з якими не перебувало навіть у договірних відносинах;

- мешканці квартири АДРЕСА_4 жодних комунальних послуг ні на суму 17 659,77 грн, ні на суму 8 577,45 грн не отримували;

- заборгованість зі сплати послуг не підтверджена належними і обґрунтованими розрахунками, актами виконаних робіт, технічними схемами інженерних мереж тощо;

- суд не дослідив належним чином і в повному обсязі наявні у справі докази та ухвалив завідомо незаконне рішення без участі відповідачів;

- суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х. М. була неодноразово відведена відповідачами, тому не мала права розглядати справу;

- також відведені судді Львівського апеляційного суду Савуляк Р. В. Мікуш Ю. Р. та Приколота Т. І. не могли переглядати рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку;

- у матеріалах справи відсутній документ, що підтверджує межі та площу прибудинкової території будинку, за обслуговування якої відповідачі повинні платити;

- суд безпідставно відмовив у задоволенні клопотань ОСОБА_1 про відвід суддів, витребування доказів і призначення юридично-економічної експертизи;

- позовна заява ЛКП «Старий Львів» була подана з порушенням вимог статті 175 ЦПК;

- суди не встановили фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення;

- суд першої інстанції умисно не розглянув клопотання ОСОБА_1 про перенесення судового засідання, призначеного на 03 лютого 2025 року, на інший день у зв`язку з наявністю поважних причин для цього, а задовольнив незаконні вимоги ЛКП «Старий Львів» без присутності відповідачів, чим створив конфлікт інтересів;

- ЛКП «Старий Львів» не надавало і не надає комунальні послуги відповідачам, однак протиправно вимагає кошти за ненадані послуги, чим порушує права споживачів;

- питання стягнення плати за ненадані послуги у будинках історичної спадщини не має усталеної практики Верховного Суду;

- суди ігнорували клопотання відповідачів та не забезпечили принцип рівності сторін у судовому процесі;

- суди застосували норми права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 127/17667/16-ц, від 28 травня 2020 року у справі № 686/19477/18, від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц.

VІ. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

21. 07 жовтня 2025 року ЛКП «Старий Львів» подало відзив на касаційну скаргу, у якому просило цю скаргу залишити без задоволення, обґрунтовуючи наступним:

- договором з управління будинком для проведення оплати послуги з його управління не передбачений обов`язок ЛКП «Старий Львів» надавати відповідачам, крім як за їх зверненнями, підтверджуючі документи про надання такої послуги;

- незважаючи на це, ЛКП «Старий Львів» під час розгляду справи подав суду докази про фактичне надання послуг з утримання будинку. Таким доказам суд надав належну правову оцінку;

- відповідачі до ЛКП «Старий Львів»не пред`являли акти-претензії в порядку, передбаченому законом, та не подавали інші належні та допустимі докази щодо ненадання, неякісного надання послуги з утримання будинку, що свідчить про необґрунтованість викладених у касаційній скарзі доводів;

- ЛКП «Старий Львів»не надає комунальні послуги, а здійснює утримання будинку відповідно до договору з управління будинком;

- інші обґрунтування касаційної скарги не стосуються предмета спору;

- процесуальні дії судів попередніх інстанцій під час розгляду справи та ухвалення ними рішень вчинені з додержанням усіх норм цивільного процесуального права.

22. 07 жовтня 2025 року ОСОБА_1 подала заперечення на відзив на касаційну скаргу, у якому просила цей відзив відхилити як безпідставний. Обґрунтувала так:

- наведені у відзиві доводи є необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи;

- ЛКП «Старий Львів»посилається на договір управління будинком, проте в матеріалах справи відсутній оригінал підписаного договору чи належна його копія. Тому вимога про оплату послуг є безпідставною;

- ЛКП «Старий Львів» не надавало послуг з утримання будинку, не проводило ремонтні роботи, не забезпечувало функціонування інженерних мереж;

- відсутні акти виконаних робіт чи інші підтвердження наданих послуг, що порушує вимоги статті 18 Закону України від 09 листопада 2017 року № 2189-VІІІ «Про житлово-комунальні послуги» (далі - Закон України «Про житлово-комунальні послуги»);

- посилання ЛКП «Старий Львів» на відсутність актів-претензій є безпідставними, оскільки підприємство ухилялося від прийняття звернень мешканців, чим позбавило їх можливості оформити такі акти. Сам факт ненадання послуг є порушенням незалежно від формального оформлення актів;

- ЛКП «Старий Львів» є відповідальним за належне утримання будинку та інженерних мереж. Фактичне невиконання цих обов`язків є протиправною бездіяльністю, що підтверджує обґрунтованість зустрічного позову;

- суди не витребували належних доказів існування договору управління будинком, не перевірили правомірність нарахування платежів і не оцінили доводи про ненадання послуг. Це суперечить вимогам статей 263-265, 376, 389 ЦПК;

- відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 06 вересня 2021 року № 252 житловий будинок АДРЕСА_3 списано з балансу ЛКП «Старий Львів»;

- отже, з 06 вересня 2021 року ЛКП «Старий Львів» не є балансоутримувачем будинку, не здійснює його управління і не має права нараховувати або стягувати плату за утримання;

- ЛКП «Старий Львів» не надало жодного підтвердження існування укладеного з відповідачами договору на управління або утримання житлового будинку;

- дії ЛКП «Старий Львів» з нарахування заборгованості та вимоги сплати є порушенням прав споживача;

- будинок належить до зони історичної забудови, що перебуває під охороною держави;

- ЛКП «Старий Львів», не забезпечуючи належного технічного стану будинку, допустило тривалу бездіяльність і тим самим порушило вимоги Закону України від 08 червня 2000 року № 1805-ІІІ «Про охорону культурної спадщини» (далі - Закон України «Про охорону культурної спадщини»);

- доводи відзиву ЛКП «Старий Львів» не спростовують жодного аргументу касаційної скарги, побудовані на припущеннях і без доказів.

23. 13 листопада 2025 року ОСОБА_1 подала додаткові письмові пояснення, у яких, серед іншого, зазначила:

- ЛКП «Старий Львів», яке нараховує оплату за утримання будинку і прибудинкової території, не має належної технічної документації;

- Галицький районний суд м. Львова неодноразово скасовував безпідставні накази ЛКП «Старий Львів», що свідчить про систематичні порушення прав мешканців будинку;

- обов`язок сплачувати за житлово-комунальні послуги виникає виключно у разі їх реального надання, а не лише формального існування договору або рахунків;

- відсутність технічної документації на старий житловий фонд унеможливлює надання послуг з утримання будинку, тому вимога сплатити такі кошти порушує права споживачів;

- суди не врахували висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі №333/6856/18, від 18 травня 2022 року у справі № 127/21233/19, від 26 липня 2023 року у справі № 686/13623/20.

24. 21 листопада 2025 року ОСОБА_1 надіслала уточнену касаційну скаргу, у якій конкретизувала підстави касаційного оскарження судових рішень:

- апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах, а саме: виконавець послуг з утримання будинку повинен довести факт надання послуг, їх обсяг, вартість і перелік, а не споживач; споживач не зобов`язаний оплачувати ненадані, неналежно або частково надані послуги; відсутність опалення, води, електрики, протікання даху, аварійність будинку є підставами для зменшення або повної відмови в оплаті;

- відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, які стосуються утримання будинку - пам`ятки історичної спадщини ЮНЕСКО - в аварійному стані;

- без проведення експертизи суд не міг належним чином встановити фактичні обставини справи;

- суд не дослідив та не оцінив докази щодо аварійного стану будинку, не витребував технічну документацію;

- суди розглянули справу з грубим порушенням принципу змагальності - повністю прийняли позицію ЛКП «Старий Львів», не врахувавши жодного доказу відповідачів;

- суди порушили приписи статей 7, 18, 20 Закону «Про житлово-комунальні послуги», статті 322 Цивільного кодексу України, статті 143 Житлового кодексу України, Закону України «Про охорону культурної спадщини», статей 12, 76, 77, 81, 89, 263 ЦПК.

VІІ. Рух справи

25. 21 липня 2025 року ОСОБА_1 звернулася з касаційною скаргою.

26. Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 липня 2025 року суддею-доповідачем призначено Білоконь О. В.

27. Ухвалами від 01 вересня 2025 року поновлено строк на касаційне оскарження, касаційну скаргу в частині оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційного суду залишено без руху, а в частині оскарження ухвали Львівського апеляційного суду від 10 лютого 2023 року відмовлено у відкритті касаційного провадження.

28. Ухвалою від 30 вересня 2025 року відкрито касаційне провадження та відмовлено у задоволенні заяви про зупинення виконавчого провадження у цій справі.

29. У зв`язку з обранням до Великої Палати Верховного Суду судді Білоконь О. В. на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. згідно з розпорядженням Верховного Суду від 13 листопада 2025 року призначено повторний автоматизований розподіл цієї справи.

30. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13 листопада 2025 року суддею-доповідачем призначено Пархоменка П. І.

31. 21 листопада 2025 року матеріали справи надійшли до Верховного Суду.

32. Ухвалою від 10 червня 2026 року відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з участю ОСОБА_1 в режимі відеоконференції, справу призначено до судового розгляду у письмовому провадженні.

VІІ. Позиція Верховного Суду

33. Переглянувши оскаржувані судові рішення в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.

34. Колегія суддів враховує, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (пункт 2 частини третьої статті 3 ЦПК).

35. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (частина перша статті 8 ЦПК).

36. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною.

37. Підпунктом «в» пункту 3 частини першої статті 382 ЦПК визначено, що постанова суду апеляційної інстанції складається із, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням: мотивів прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

38. Касаційний суд зауважує, що законодавець імперативно визначив необхідність здійснювати відхилення доводу (аргументу) апеляційної скарги чи відзиву, з яким апеляційний суд не погоджується. При цьому не має значення, чи стосується такий довід (аргумент) судового рішення по суті, чи тільки процесуального питання (див., зокрема, постанови Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 501/1672/22, від 17 січня 2024 року у справі № 441/1159/21).

39. Верховний Суд звертає увагу на те, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (пункт 3 частини третьої статті 376 ЦПК).

40. Оскаржуючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі (т. 2 а. с. 162-171) неодноразово наголошувала, що суд першої інстанції розглянув справу та ухвалив рішення без присутності відповідачів, чим порушив їхні права. Вказувала, що суд не розглянув клопотання про перенесення судового засідання і незаконно надав перевагу ЛКП «Старий Львів» порівняно з відповідачами. Також стверджувала, що ЛКП «Старий Львів» у позові зазначив неправильну адресу відповідачів.

41. Аналіз оскарженої постанови апеляційного суду свідчить, що апеляційний суд не перевірив та не надав відповідей на ці ключові для ОСОБА_1 доводи, що впливає на загальні гарантії справедливого судового розгляду.

42. Верховний Суд наголошує, що умотивованість судового рішення є однією із гарантій права на справедливий суд, закріпленого в статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

43. Вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення передбачені статтею 263 ЦПК.

44. ЄСПЛ в контексті права на справедливий суд наголошує, що міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України», заява № 4909/04).

45. Суди мають обов`язок відповісти на основні аргументи сторони (див. пункт 67 рішення ЄСПЛ від 24 травня 2005 року у справі «Бузеску проти Румунії», заява № 61302/00).

46. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

47. З урахуванням викладеного апеляційний суд, не перевіривши такі обставини, що були ключовим аргументом ОСОБА_1 , зробив передчасний висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції по суті вимог. Тому постанову апеляційного суду належить скасувати та передати справу до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

ІX. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм процесуального права. У зв`язку із чим касаційну скаргу необхідно задовольнити частково. Постанову суду апеляційної інстанції скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, що відповідає змісту статті 411 ЦПК.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Львівського апеляційного суду від 12 червня 2025 року скасувати, справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Львівського апеляційного суду від 12 червня 2025 року втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко