Постанова від 18 серпня 2026 р. у справі №729/1804/23 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2026 року

м. Київ

справа № 729/1804/23

провадження № 61-155св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду (далі - Верховний Суд):головуючого - Крата В. І., суддів: Гудими Д. А., Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Пархоменка П. І. (суддя-доповідач),

розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1

на постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 рокуу складі колегії суддів: Шарапової О. Л., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.

у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач)

до

відповідачів Селянського фермерського господарства «Нива» ОСОБА_3., ОСОБА_2 (далі - відповідачі)

про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,

ухвалив постанову про таке:

I. Вступ

1. У вересні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

2. Відповідачі заперечували проти позову.

3. Суд першої інстанції у задоволенні позовних вимог до Селянського фермерського господарства «Нива» ОСОБА_3 (далі - СФГ «Нива» ОСОБА_3.) відмовив, а вимоги позивача до ОСОБА_2 задовольнив частково та стягнув витрати на професійну правничу допомогу.

4. Апеляційний суд рішення суду першої інстанції у задоволеній частині скасував та відмовив у задоволенні позовних вимог, а також змінив додаткове рішення суду першої інстанції.

5. Позивач оскаржив постанову суду апеляційної інстанції в касаційному порядку. Підставою касаційного оскарження вказав те, що апеляційний суд не врахував висновки Верховного Суду, викладених у постановах, перелік яких навів у касаційній скарзі.

6. Оскаржувані судові рішення переглядаються в межах, передбачених статтею 400 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), у зв`язку із чим Верховний Суд вирішує питання права, а не факту.

Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що в касаційному порядку оскаржується постанова апеляційного суду про відмову у задоволенні вимоги позивача до ОСОБА_2 в частині відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000,00 грн, а також про збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу.

В іншій частині позовних вимог рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку не переглядалося, тому такі вимоги не є предметом перегляду у касаційному порядку.

ІІ. Короткий зміст позовних вимог

7. Позов обґрунтований так:

- 09 грудня 2014 року близько 08:15 години ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Volkswagen Transporter-В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить СФГ «Нива» ОСОБА_3 , на 74 км дороги «Київ-Суми-Юнаківка» в напрямку м. Суми виїхала на зустрічну полосу автодороги, де зіткнулася з транспортним засобом «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням позивача. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП) позивач та його пасажирка ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості;

- слідчим Бобровицького ВП ГУНП в Чернігівській області проводилося досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 грудня 2014 року з попередньою правовою кваліфікацією за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України (далі - КК);

- внаслідок вчинення кримінального правопорушення була завдана шкода здоров`ю та майну позивача, у зв`язку з чим його було визнано потерпілим у вказаному кримінальному провадженні;

- 24 жовтня 2016 року позивач подав цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

- 25 липня 2023 року Бобровицький районний суд Чернігівської області закрив кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою cтатті 286 КК, на підставі пункту 1 частини другої cтатті 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), а ОСОБА_2 звільнив від кримінальної відповідальності на підставі пункту 3 частини першої cтатті 49 КК, у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, цивільний позов про відшкодування шкоди, завданої злочином, залишив без розгляду;

- висновком судової автотоварознавчої експертизи від 21 квітня 2016 року встановлено розмір майнового збитку, заподіяного власнику транспортного засобу «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_2 , - ОСОБА_1 , що складає 119 090,36 грн;

- під час ДТП транспортним засобом керувала ОСОБА_2 , однак право власності на автомобіль належало СФГ «Нива» ОСОБА_3 , тому завдана позивачу майнова шкода, яка полягає у пошкодженні транспортного засобу «Peugeot Partner», підлягає стягненню саме з СФГ «Нива» ОСОБА_3 ;

- внаслідок ДТП позивачу довелось лікуватися і купувати ліки, що завдало йому фінансових втрат на суму 25 687,47 грн;

- позивачу були завдані тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому верхньої третини тіла грудини, саден на тильних поверхнях обох кистів, забійно-рваної рани тильної поверхні лівої кисті з пошкодженням розгинача 4 пальця та вивиху правого кульшового суглобу з переломом задньої стінки правої вертлюгової западини, які виникли від дії тупих предметів по механізму удару та тертя, в тому числі об елементи салону автомобіля в момент ДТП;

- щодо моральної шкоди позивач зазначав, що лікування завдало йому надзвичайних фізичних та моральних страждань. Щоб стати на ноги, позивачу довелося пережити важку операцію, що супроводжувалось моральними переживаннями, а також довгий шлях до відновлення в тій мірі, в якій це можливо. В подальшому позивач був вимушений проходити стаціонарне та амбулаторне лікування з періодичним відвідуванням лікувального закладу з метою огляду, оброблення та перев`язки ран. Впродовж всього періоду лікування позивач відчував себе незручно та дискомфортно, а також потребував зовнішньої допомоги з боку близьких, з приводу чого почував себе як джерело клопоту та обмежень для них;

- в момент ДТП позивач переніс значний фізичний біль, пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттям розгубленості, тривоги, безпомічності, страху за своє здоров`я і життя, а також за життя свого пасажира ОСОБА_4 . Разом з тим, для близьких позивача виникла гостра стресова ситуація, що призвело до раптових негативних змін у впорядкованому ритмі життя;

- будучи пенсіонером та отримуючи пенсію, у позивача не було необхідних коштів на лікування та на відновлення автомобіля. Таким чином, позивач змушений пересуватись без транспортного засобу, що є надзвичайно складно після завданих йому тілесних ушкоджень, особливо в його віці. Постійне обмеження у русі призвело до занедбаного стану його господарства;

- позивачеві були спричинені моральні та фізичні страждання, які спричинили негативні зміни в його житті: негативні переживання та спогади, насторога, тривога, емоційні та тілесні реакції при згадуванні; важкість виконання повсякденних обов`язків, фіксованість уваги на проблемі одужання та реабілітації, переживання фізичних незручностей, тимчасова відірваність від активного соціального життя, знижений та нестійкий настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційна напруга, нервозність, дратівливість, реакції замикання; побоювання щодо майбутнього стану здоров`я.

8. Враховуючи викладене, позивач просив суд:

- стягнути з СФГ «Нива» ОСОБА_3.644 777,83 грн, з яких 144 777,83 грн відшкодування майнової шкоди та 500 000,00 грн - моральної шкоди;

- стягнути з ОСОБА_2 500 000,00 грн моральної шкоди.

ІII. Короткий зміст рішень суду першої інстанції

9. Рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 11 червня 2024 року узадоволенні позовних вимог до СФГ «Нива» ОСОБА_3 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача моральну шкоду у розмірі 120 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 2 684,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача частину сплаченого судового збору за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 268,40 грн. Скасовано заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 вересня 2023 року до СФГ «Нива» ОСОБА_3 . Заходи забезпечення позову, які застосовані цією ж ухвалою до ОСОБА_2 щодо арешту транспортного засобу «Honda CR-V», продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили.

10. Рішення суду першої інстанції мотивоване таким:

- СФГ «Нива» ОСОБА_3. є неналежним відповідачем у справі;

- ОСОБА_2 на час вчинення ДТП не перебувала у трудових відносинах із СФГ «Нива» ОСОБА_3 ;

- позовна давність на вимоги позивача не поширюється;

- цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Volkswagen Transporter-В» на момент скоєння ДТП була застрахована в Публічному акціонерному товаристві «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - ПАТ «НАСК «Оранта»);

- клопотань від представників позивача про залучення ПАТ «НАСК «Оранта» в якості співвідповідача або третьої особи не заявлено;

- ДТП сталося в період дії договору і є страховим випадком, внаслідок якого настає цивільно-правова відповідальність, а тому витрати повинно нести ПАТ «НАСК «Оранта», а різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою - особа, яка завдала шкоду;

- призначення експертиз для визначення розміру моральної шкоди не є обов`язковим, таке визначення, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, належить до компетенції суду;

- визначений розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню на користь позивача, відповідає встановленим обставинам справи, а також критеріям розумності і справедливості та є співмірним і доцільним у цій справі. Такий розмір є достатнім для розумного задоволення потреб позивача як особи, що має право на відшкодування шкоди, відповідно до закону та не призведе до його збагачення.

11. Додатковим рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2024 року стягнуто з позивача на користь СФГ «Нива» ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000,00 грн. У задоволенні решти вимог заяви відмовлено.

12. Суд першої інстанції, ухвалюючи додаткове рішення, виходив з наявності достатніх правових підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу з 26 000,00 грн до 2 000,00 грн, враховуючи складність справи, предмет позову, доводи представника СФГ «Нива» ОСОБА_3., клопотання представників позивача про зменшення розміру правничої допомоги, матеріальний стан позивача, його стан здоров`я та вік. На переконання суду, саме така сума відповідає критеріям співмірності, обґрунтованості, реальності, розумності та пропорційності до предмета спору.

IV. Короткий зміст оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції

13. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2. задоволено, рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 11 червня 2024 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000,00 грн скасовано, у задоволенні цих позовних вимог відмовлено.

Апеляційну скаргу СФГ «Нива» ОСОБА_3. задоволено частково, додаткове рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 27 червня 2024 року змінено, збільшено суму, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь СФГ «Нива» ОСОБА_3 на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, з 2 000,00 грн до 10 000,00 грн.

14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в оскарженій частині, апеляційний суд виходив з того, що визначення розміру та стягнення моральної шкоди є передчасним до залучення у справі страховика в якості відповідача.

15. Змінюючи додаткове рішення суду першої інстанції, апеляційний суд врахував складність справи, тривалість судового розгляду, ціну позову, принципи розумності та справедливості і дійшов висновку, що сума, яка стягнута з позивача на користь СФГ «Нива» ОСОБА_3 на відшкодування витрат на правничу допомогу, підлягає збільшенню до 10 000,00 грн.

V. Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

16. У касаційній скарзі позивач просить постанову апеляційного суду скасувати, а рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та додаткове рішення цього ж суду залишити в силі.

17. Касаційна скарга мотивована таким:

- закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності є нереабілітуючою підставою, а тому така особа не звільняється від обов`язку відшкодувати шкоду, заподіяну її протиправними діями. Про це також зазначено в ухвалі Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2023 року, яку ОСОБА_2 не оскаржувала в апеляційному порядку;

- апеляційний суд не взяв до уваги обставини щодо належності ОСОБА_2 як відповідача, непов`язаності її з ПАТ «HACK «Оранта» та наявності у неї обов`язку самостійно відшкодувати позивачу моральну шкоду, завдану вчиненим нею кримінальним правопорушенням;

- страховий поліс був оформлений СФГ «Нива» ОСОБА_3 , а транспортним засобом без належних правових підстав керувала ОСОБА_2 ;

- суд апеляційної інстанції не врахував висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц, від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, Верховного Суду України від 14 вересня 2016 року у справі № 6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі № 756/12292/14-ц, від 21 грудня 2016 року у справі № 760/25782/14-ц, Верховного Суду від 10 липня 2021 року у справі №161/694/20;

- відповідальність ОСОБА_2 не була застрахована в ПАТ «HACK «Оранта», тому вона, будучи особою, яка завдала позивачу моральних страждань у зв`язку з вчиненням нею кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК, керуючи транспортним засобом без належного оформлення, не маючи оформленого страхового полісу в ПАТ «HACK «Оранта», є належним відповідачем у цій справі та має відшкодувати завдану моральну шкоду, а не ПАТ «HACK «Оранта»;

- надані представником СФГ «Нива» ОСОБА_3. докази не підтверджують належним чином понесений розмір витрат на правничу допомогу. Такий розмір є завищеним щодо іншої сторони спору, а розрахунок визначення вартості й обсягу отриманих юридичних послуг у цій справі не відповідає дійсності;

- акт щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт приймання передачі професійних правничих послуг адвоката від 14 червня 2024 року № 1 не містить підпис іншої сторони, а саме СФГ «Нива» ОСОБА_3.;

- заявляючи про стягнення витрат на правничу допомогу, представник СФГ «Нива» ОСОБА_3. вказав, що ним було витрачено 5 годин на підготовку відзиву на позовну заяву. Разом з тим, у провадженні Бобровицького районного суду Чернігівської області перебувала справа № 729/1809/23, в якій цей самий представник подавав фактично аналогічний відзив на позовну заяву, на складання якого, з його слів, також було витрачено 5 годин. Таким чином, адвокат Савчак Я. О. намагався двічі стягнути витрати за одні й ті ж дії. Це стосується і витрат, пов`язаних з підготовкою до судових засідань;

- враховуючи, що правова позиція представника позивача у всіх судових засіданнях не змінювалась, об`єктивної необхідності для професійного досвідченого адвоката, який надавав правничу допомогу СФГ «Нива» ОСОБА_3 , постійно вивчати позовну заяву та додані до неї документи не було. Підготовка до цієї справи перед кожним судовим засіданням не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, з огляду на що розмір таких витрат підлягав зменшенню;

- викликала сумнів також необхідність такої тривалої підготовки до судових дебатів, яка вказана в акті щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт, оскільки виступ адвоката фактично зводився до короткого переказування відзиву;

- під час ухвалення додаткового рішення суди мали б врахувати те, що позивач є пенсіонером, який має проблеми зі здоров`ям, особливо після ДТП, витратив чимало коштів на лікування, пережив стрес та душевні страждання, а також звернути увагу на наявність родинних відносин між відповідачами;

- відзивом та доданими до нього документами не підтверджено витрати на професійну правничу допомогу адвоката, не відомо, що включено в правничу допомогу, незрозумілий зміст цієї допомоги та об`єм її виконання, тому у суду не було жодної підстави для задоволення вимог СФГ «Нива» ОСОБА_3.

VІ. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

18. 14 липня 2025 року представник ОСОБА_2 - адвокат Даниленко О. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, у якому навів такі мотиви для відмови у задоволенні касаційної скарги:

- цивільно-правова відповідальність СФГ «Нива» ОСОБА_3. та будь-якого водія, який керує автомобілем на момент настання ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen Transporter-В», була застрахована згідно з полісом, страховиком за яким є ПАТ «HACK «Оранта»;

- згідно з полісом на момент скоєння ДТП за участю транспортного засобу «Volkswagen Transporter-В» страхова сума на одного потерпілого складала 100 000,00 грн за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, тому моральна шкода підлягає відшкодуванню страховиком;

- позивач не надав страховій компанії копії постанови суду про притягнення до відповідальності винного в ДТП водія та документів щодо розміру завданого збитку. Враховуючи це, у ПАТ «HACK «Оранта» не було правових підстав для здійснення страхової виплати;

- позивач свідомо не реалізував право на отримання відшкодування завданої йому під час експлуатації наземного транспортного засобу шкоди;

- передача СФГ «Нива» ОСОБА_3 керування транспортним засобом «Volkswagen Transporter-В» ОСОБА_2 , яка має посвідчення водія на право керування транспортним засобом, була законною;

- позивач дійшов помилкового висновку про альтернативне право потерпілого у цій справі обирати особу, до якої можна звернутися із вимогою про виплату відшкодування завданої шкоди;

- у ОСОБА_2 може виникати зобов`язання відшкодувати завдану шкоду виключно як різницю між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування, а тому покладання обов`язку з відшкодування шкоди повністю на неї суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

VІІ. Рух справи

19. 03 січня 2025 року позивач звернувся із касаційною скаргою.

20. Ухвалою від 27 січня 2025 року поновлено строк на касаційне оскарження та відкрито касаційне провадження.

21. Матеріали справи надійшли до Верховного Суду 17 лютого 2025 року.

22. Ухвалою від 04 березня 2025 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення виконання оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції.

23. Ухвалою від 19 листопада 2025 рокупродовжено ОСОБА_2 строк на подання відзиву на касаційну скаргу, відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи у судовому засіданні з викликом учасників справи та призначено справу до судового розгляду.

24. Ухвалою від 25 лютого 2026 року справу передано на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

25. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 22 липня 2026 року справу повернуто на розгляд колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

VIIІ. Встановлені судами обставини

26. 09 грудня 2014 року близько 08:15 години ОСОБА_2 керувала транспортним засобом «Volkswagen Transporter-В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , що належить СФГ «Нива» ОСОБА_3 . Під час руху на 74 км автодороги «Київ-Суми-Юнаківка» в напрямку м. Суми вона виїхала на зустрічну полосу автодороги, де зіткнулася з транспортним засобом «Peugeot Partner», реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням позивача. В результаті ДТП позивач та його пасажирка ОСОБА_4 отримали тілесні ушкодження середньої тяжкості.

27. Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 25 липня 2023 року у справі № 729/49/17, яка набрала законної сили, ОСОБА_2 звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 286 КК, на підставі частини першої статті 49 КК у зв`язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а кримінальне провадження закрито на підставі пункту 1 частини другої статті 284 КПК. Цивільний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяної кримінальним правопорушенням, залишено без розгляду та роз`яснено позивачу право пред`явити позов в порядку цивільного судочинства (т. 4 а. с. 176-179).

28. Згідно з висновком судової автотоварознавчої експертизи від 21 квітня 2016 року № 254 розмір матеріального збитку, заподіяного позивачу як власнику транспортного засобу «Peugeot Partner», складає 119 090,36 грн (т. 1 а. с. 20-27).

29. Відповідно до висновку експерта № 22 у позивача мають місце тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітки, перелому верхньої третини тіла грудини, саден на тильних поверхнях обох кистів, забійно-рваної рани тильної поверхні лівої кисті з пошкодженням розгинача 4 пальця та вивиху правого кульшового суглобу з переломом задньої стінки правої вертлюгової западини, які виникли від дії тупих предметів по механізму удару та тертя, в тому числі об елементи салону автомобіля в момент ДТП в строк та за обставин, що викладені в описовій частині постанови слідчого СВ Бобровицького РВ УМВС України в Чернігівській області, та відносяться до категорії середнього ступеню тілесних ушкоджень як такі, що викликали розлад здоров`я понад 21 день за ознакою розладу здоров`я. Тілесні ушкодження у вигляді черепно-мозкової травми, струсу головного мозку та переломів ребер зліва об`єктивними даними не підтвердилися, а тому при оцінці ступеня тяжкості не враховувалися. На момент госпіталізації у крові позивача етиловий спирт не виявлений (т. 1 а. с.51-53).

30. Чеками, квитанціями та товарними чеками підтверджуються витрати ОСОБА_1 на проходження лікування (т. 1 а. с. 167-178).

31. Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 автомобіль «Volkswagen Transporter-В», реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить СФГ «Нива» ОСОБА_3 (т. 1 а. с.179).

32. ОСОБА_2 на час вчинення ДТП не перебувала у трудових відносинах із СФГ «Нива» ОСОБА_3 .

33. Цивільно-правова відповідальність власника наземного транспортного засобу «Volkswagen Transporter-В» на момент скоєння ДТП була застрахована в ПАТ «НАСК «Оранта» згідно з полісом від 07 квітня 2014 року № АС/7911780, страхова сума на одного потерпілого складала 100 000,00 грн за шкоду, заподіяну життю та здоров`ю, і 50 000,00 грн за шкоду, заподіяну майну (т. 4 а. с. 93).

34. З листа ПАТ «НАСК «Оранта» щодо розгляду страхової події від 15 квітня 2016 року № 09-02-09/4737, адресованого ОСОБА_1 , вбачається, що позивачем не надано страховій компанії копії постанови суду щодо притягнення до відповідальності винного в ДТП водія та документів щодо розміру завданого збитку. Враховуючи викладене, у ПАТ «НАСК «Оранта» немає правових підстав для здійснення виплати в цьому випадку (т. 4 а. с. 95).

ІХ. Позиція Верховного Суду

35. Переглянувши оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції в межах розгляду справи судом касаційної інстанції (див. пункт 6), Верховний Суд зазначає таке.

Характер правовідносин

36. У цій справі позивач порушив питання про відшкодування шкоди, яка йому була заподіяна внаслідок ДТП. В статусі відповідачів позивач визначив СФГ «Нива» ОСОБА_3. та ОСОБА_2 (див. пункти 7-8).

37. Суд першої інстанції стягнув з ОСОБА_2 моральну шкоду. У задоволенні позову до СФГ «Нива» ОСОБА_3 відмовив (див. пункти 9-10).

38. Апеляційний суд в частині компенсації ОСОБА_2 моральної шкоди відмовив, оскільки визначення розміру та стягнення моральної шкоди є передчасним до залучення у справі страховика в якості відповідача (див. пункти 13-14).

39. Позивач оскаржує постанову апеляційного суду в частині відмови у задоволенні його вимоги про компенсацію моральної шкоди до ОСОБА_2 , а також щодо збільшення розміру витрат на професійну правничу допомогу (див. пункт 6).

40. Ключовим питання у спірних правовідносинах є те, чи наявні підстави для компенсації моральної шкоди позивачу відповідачкою ОСОБА_2 , яка здійснювала керування транспортним засобом.

Щодо особливостей відшкодування шкоди внаслідок ДТП

41. Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 Цивільного кодексу України (далі - ЦК).

42. При вирішені питання про відшкодування шкоди внаслідок ДТП, залежно від обставин справи, може постати питання, яка особа і в якому порядку повинна нести відповідальність за заподіяну шкоду.

43. Наприклад це може бути особа, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом (частина друга статті 1187 ЦК) або спільно фактичний володілець та власник (частина четверта статі 1187 ЦК), також це може бути винна особа (стаття 1188 ЦК) або особа відповідальна за дії працівника (стаття 1172 ЦК), що залежить від специфіки кожної ситуації.

44. Також згідно із статтею 1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

45. Страхове відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю потерпілого в ДТП, здійснюється в порядку, передбаченому параграфом 2 глави 82 ЦК та розділом ІІІ Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 1 липня 2004 року № 1961-IV (далі - Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»), який регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів і спрямований на забезпечення здійснення виплати за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілих осіб під час використання наземних транспортних засобів в Україні.

46. Отже, в передбачених законом випадках компенсувати моральну шкоду внаслідок ДТП може і страховик, який повинен бути залучений в статусі відповідача.

47. Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування норм права до правовідносин, які пов`язані із компенсацією моральної шкоди внаслідок ДТП, що відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК враховується до спірних правовідносин.

Щодо компенсації моральної шкоди

48. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК).

49. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути компенсація моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК).

50. Особа має право на компенсацію моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК).

51. Розмір грошової компенсації моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК).

52. Щодо висновків апеляційного суду про передчасність вимог про компенсацію моральної шкоди до залучення у справі страховика в якості відповідача Верховний Суд зазначає таке.

53. В такому випадку важливо відокремити межі відповідальності страховика та завдавача шкоди.

54. Велика Палата Верховного Суду вже виснувала те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

55. Відтак Велика Палата Верховного Суду послідовно наголосила, що основний тягар відшкодування шкоди, спричиненої за наслідками ДТП, повинен нести страховик, та саме він є належним відповідачем у справах за позовами про відшкодування шкоди в межах страхової суми.

56. Такий підхід застосував апеляційний суд.

57. Проте слід врахувати, що Велика Палата Верховного Суду висновувала те, що потерпіла особа у разі настання страхового випадку набуває право на компенсацію моральної шкоди. Страхове відшкодування такої шкоди охоплює лише шкоду потерпілій фізичній особі, заподіяну у зв`язку з її каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (зокрема, смертю). У таких випадках розмір моральної шкоди, яку відшкодовує страховик винної особи, передбачений статтею 26-1 та пунктом 27.3 статті 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (див. пункт 172 згадуваної постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

58. Поряд із цим відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») (див. mutatis mutandis постанову Великої Палати Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц з урахуванням постанови Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі №147/66/17).

59. Страхувальник, який спричинив настання страхового випадку, відшкодовує моральну шкоду заподіяну у зв`язку з каліцтвом або смертю потерпілого лише у разі, якщо її розмір перевищує ліміт відповідальності страховика. І, що важливо для спірних правовідносин, і не було враховано апеляційним судом, також у випадку, якщо потерпіла особа просить відшкодувати моральну шкоду з інших підстав, ніж передбачені статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (див. mutatis mutandis пункт 173 згадуваної постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17).

60. Тому у цій справі слід врахувати, що існують випадки, коли компенсація моральної шкоди може стягуватися на користь потерпілої особи як із страховика, так і з особи, яка винна у вчиненні ДТП.

61. У позовній заяві позивач навів підстави для компенсації моральної шкоди і просив її стягнути , в тому числі із особи, винної в ДТП.

62. Апеляційний суд, посилаючись на статтю 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відмовив в задоволенні позову у зв`язку із неналежністю відповідача.

63. Отже, суд апеляційної інстанції не врахував, що існують випадки, коли компенсація моральної шкоди може стягуватися на користь потерпілої особи як із страховика, так і з особи, яка винна у вчиненні ДТП.

64. Апеляційний суд не перевірив підстав, з яких позивач просить стягнути моральну шкоду. Чи передбачені ці підстави статтею 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», чи виник у страховика обов`язок з виплати страхового відшкодування та чи перевищує розмір завданої моральної шкоди ліміт відповідальності страховика.

65. Дослідження цих обставин впливає на правильність визначення відповідачів у цій справі та осіб, відповідальних за компенсацію моральної шкоди позивачу.

66. Суд касаційної інстанції не має процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК.

67. Таким чином, без з`ясування і врахування всіх обставин, від яких залежить правильне вирішення справи, висновок суду апеляційної інстанції про необхідність залучення у справі страховика в якості відповідача є передчасним.

Х. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

68. За змістом пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

69. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом (частина четверта статті 411 ЦПК).

70. За результатами розгляду касаційної скарги Верховний Суд вважає, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена без додержання норм матеріального та процесуального права.

У зв`язку із чим касаційну скаргу необхідно задовольнити частково. Постанову апеляційного суду скасувати, справу в частині вимоги позивача до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000,00 грн, а також в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд, що відповідає змісту статті 411 ЦПК.

71. Оскільки Верховний Суд дійшов висновку про направлення справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат відповідно до статті 141 ЦПК не здійснюється.

Із цих підстав,

керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416, 419 ЦПК, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

2. Постанову Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року скасувати, справу в частині вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000,00 грн, а також в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

3. З моменту ухвалення постанови судом касаційної інстанції постанова Чернігівського апеляційного суду від 21 листопада 2024 року в частині вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди у розмірі 120 000,00 грн, а також в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу втрачає законну силу.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: В. І. Крат Д. А. Гудима І. О. Дундар Є. В. Краснощоков П. І. Пархоменко