Постанова від 08 вересня 2026 р. у справі №215/5655/24 — Касаційний цивільний суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 215/5655/24

провадження № 61-13846св25

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Воробйової І. А., Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - Акціонерне товариство «Сенс Банк»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Волинчук Єлизавета Миколаївна, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року у складі колегії суддів: Остапенко В. О., Бондар Я. М., Зубакової В. П.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

06 вересня 2024 року Акціонерне товариство «Сенс Банк»(далі - АТ «Сенс Банк») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави.

В обґрунтування позову посилалась на те, що 06 квітня 2007 року між Акціонерно - комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (далі - АКБСР «Укрсоцбанк»), правонаступником якого є Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - АТ «Укрсоцбанк»), та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 032/29-099К, відповідно до умов якого банк надав позичальниці у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у розмірі 37 599 доларів США, зі сплатою 11,80 % річних.

Відповідно до пункту 1.2 вказаного договору кредит було надано на придбання автомобіля марки HONDA ACCORD, згідно договору купівлі-продажу № 500 від 26 березня 2007 року, укладеного з СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест».

26 березня між СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест» («Продавець») та ОСОБА_3 («Покупець») укладено договір купівлі-продажу №500, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю автомобіль HONDA ACCORD.

06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 як майновим поручителем було укладено договір застави №032/02-099 3, відповідно до умов якого в заставу в якості забезпечення виконання ОСОБА_2 зобов`язань за договором кредиту № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року було передано транспортний засіб - автомобіль марки HONDA ACCORD, легковий седан, рік випуску 2007, номер шасі: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Відповідно до пункту 1.4. вказаного договору предмет застави належить заставодавцю на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію права власності серії НОМЕР_3 , виданого УДАІ ГУ МВС України в м. Києві 05 квітня 2007 року, та договором купівлі-продажу № 500, укладеним 26 березня 2007 року між ОСОБА_3 та СП ЗАТ «Дніпро Мотор Інвест».

06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №032/02-099 П, за умовами якого останній несе солідарну відповідальність перед банком за невиконання позичальником зобов`язань за договором кредиту № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням зобов`язань за вказаним кредитним договором у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 виникла заборгованість, а рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року у справі № 753/9328/17 було стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року у розмірі 62 438,33 доларів США, що за офіційним курсом НБУ становить 1 686 702,80 коп.

У подальшому правонаступником усіх активів та зобов`язаньАТ «Укрсоцбанк»сталоАкціонерне товариство«Альфа-Банк»(далі - АТ «Альфа-Банк»), яке згодом змінило назву на Акціонерне товариство«Сенс Банк» (далі - АТ «Сенс Банк»).

19 березня 2024 року банк дізнався, що предмет застави - автомобіль HONDA ACCORD, 2007 року випуску, було відчужено ОСОБА_1 без його (позивача) згоди, як заставодержателя.

При цьому, згідно з витягом з єдиного реєстру речових прав на рухоме майно, запис про обтяження був внесений в реєстр та був наявний в момент укладання договору купівлі-продажу автомобіля, що є предметом застави, а відтак, в силу положень закону, зареєстроване обтяження зберігає свою силу для нового власника предмета застави - ОСОБА_1 .

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив суд з метою задоволення вимог АТ «Сенс Банк» за кредитним договором № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року в сумі 1 686 702,80 грн звернути стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки HONDA, модель ACCORD, дата випуску - 2007 рік, номер кузова НОМЕР_4 , шляхом його реалізації на публічних торгах.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2025 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано, зокрема, тим, що позивачем не доведено обґрунтованість позовних вимог. Також суд вказав на те, що при зверненні до суду з цим позовом банк пропустив строк позовної давності.

Додатковим рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року з АТ «Сенс Банк» на користь ОСОБА_1 стягнуто витрати на правову допомогу в розмірі 11 500 грн.

Ухвалюючи у справі додаткове рішення, суд першої інстанції виходив із обґрунтованості вимог заявника, а також з того, що заявлений нимрозмір витрат на правничу допомогу у сумі 11 500 грн є співмірним із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, АТ «Сенс Банк» звернулось до суду з апеляційною скаргою.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року апеляційну скаргу АТ «Сенс Банк» задоволено частково, рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2025 року скасовано та ухвалено нове рішення у справі, яким позов задоволено.

У рахунок погашення кредитних зобов`язань на користь АТ «Сенс Банк» за кредитним договором № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року, укладеним між ПАТ «Укрсоцбанк», правонаступником якого є АТ «Сенс Банк», та ОСОБА_3 , в сумі 1 686 702,80 грн, звернуто стягнення на предмет застави, а саме: автомобіль марки HONDA, модель ACCORD, дата випуску - 2007 рік, номер кузова НОМЕР_4 , шляхом його реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження за ціною, визначеною за результатами таких торгів.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Сенс Банк» судовий збір в сумі 26 710,92 грн.

Визнано таким, що втратило чинність додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року.

Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відчуження автомобіля марки HONDA, модель ACCORD, дата випуску - 2007 рік, номер кузова НОМЕР_4 , здійснювалося під час дії обтяження, за відсутності згоди обтяжувача, у зв'язку з чим суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що банк, як заставодержатель, немає права на задоволення своїх вимог за рахунок предмета застави. Оскільки на час придбання ОСОБА_1 спірного транспортного засобуу Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження, останній не може вважатись добросовісним набувачем спірного автомобіля.

Апеляційний суд також вважав, що уданому випадку до вимог про звернення стягнення на предмет застави, коли боржник не виконав свої зобов`язання та існує рішення суду про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке перебуває на виконанні, застосовується термін триваюче порушення права заставодержателя, а отже строк позовноїдавності, в данному випадку, позивачем не пропущено, оскільки звернення стягнення на предмет застави відбувається в порядку виконання рішення про стягнення кредитної заборгованості.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

05 листопада 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Волинчук Є. М., звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року.

В касаційній скарзі заявник просить скасувати вказану постанову апеляційного суду та залишити в силірішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга мотивована тим, що оскаржуване судове рішення ухвалено судом апеляційної інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного дослідження усіх доказів та обставин, що мають значення для справи, та без урахування правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 17 листопада 2025 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

03 грудня 2025 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи

Встановлено, що 26 березня 2007 між СП ЗАТ «ДНІПРО МОТОР ІНВЕСТ» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 500, згідно якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю в обговорений термін один новий автомобіль марки HONDA ACCORD 4D CL9686J, тип KG, а покупець зобов`язується оплатити й прийняти його на умовах Договору.

Відповідно до відповіді головного сервісного центру МВС РСЦ ГСЦ МВС в м. Києві №31/26-559аз від 28 серпня 2023 року згідно з даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб - автомобіль марки HONDA ACCORD, 2006 року випуску, об?єм двигуна НОМЕР_5 , vin номер НОМЕР_1 , 05 квітня 2007 року був зареєстрований (реєстрація ТЗ, придбаного в торговельній організації в розстрочку, кредит АКБ «Укрсоцбанк») за ОСОБА_3 на підставі довідки-рахунку № ЄГTI428136 від 04 квітня 2007 року, ВМД № 100000011/6/617589 від 18 жовтня 2006 року.

06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту № 032/29-099К на купівлю автотранспортних засобів, згідно якого кредитор надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 37 599 доларів США зі сплатою 11,80 % річних з певним порядком погашення суми основної заборгованості до 10-го числа кожного місяця, з кінцевим терміном повернення основної заборгованості до 05 квітня 2014 року.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору кредит надається позичальнику на наступні цілі: для оплати придбаного автомобіля марки HONDA ACCORD 2006 року випуску, сірого кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 500 від 26 березня 2007 року, укладеним з СП ЗАТ «ДНІПРО МОТОР ІНВЕСТ».

13 серпня 2009 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору кредиту від 06 квітня 2007 року, якою сторони погодили суму грошових коштів в розмірі 39 762,72 доларів США з кінцевим терміном погашення суми заборгованості до 05 квітня 2016 року, а 29 березня 2010 року - Додаткову угоду до Договору кредиту від 06 квітня 2007 року, якою сторони підтвердили, що залишок заборгованості складає 31249,60 доларів США.

06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець), який є майновим поручителем ОСОБА_2 , було укладено Договір застави № 032/02-099З, згідно якого заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту № 032/02-099К від 06 квітня 2007 року, транспортний засіб - автомобіль марки HONDA моделі ACCORD, легковий седан, рік випуску 2007 (предмет застави). Заставна вартість предмету застави за згодою сторін становить 168 950 грн, що становить 37 019,80 доларів США.

Відповідно до пункту 1.3. договору застави суть та розмір забезпечених заставою зобов`язань: виконання заставодавцем перед заставодержателем зобовязань, зокрема з повернення кредиту в розмірі 37 599 доларів США з порядком погашення, що визначений договором кредиту, та кінцевим терміном погашення не пізніше 05 квітня 2014 року, а також дострокового погашення у випадках, передбачених договором кредиту.

Згідно з пунктом 1.4. договору застави предмет застави належить заставодавцю на правах власності.

В пункті 1.7. договору застави сторони передбачили, що в разі невиконання заставодавцем зобов`язань за Договором кредиту заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами.

Згідно з пунктом 3.2 договору застави право застави припиняється виконанням заставодавцем забезпечених заставою зобов`язань за Договором кредиту, а також в інших випадках, передбачених статтями 28 і 29 Закону України «Про заставу».

Відповідно до пункту 1.10. договору застави передача предмету застави у володіння, користування та розпорядження іншим особам без письмової згоди заставодержателя забороняється.

13 серпня 2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до Договору застави від 06 квітня 2007 року, яким вони погодили повернення кредиту в сумі 39 762,72 доларів США в строк до 05 квітня 2016 року, а 29 березня 2010 року - Договір про внесення змін до Договору застави від 06 квітня 2007 року, згідно з яким внесено зміни до пункту 1.3.2. щодо порядку нарахування та сплати відсотків за користування кредитом та комісії.

До договору застави додано письмову заяву ОСОБА_2 , яка перебуває із ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, в якій вона надала свою згоду на укладення вказаного договору.

06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_3 було укладено договір поруки №032/02-099 П, за умовами якого останній несе солідарну відповідальність перед банком за невиконання позичальником зобов`язань за договором кредиту № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року.

Відповідно до долученого позивачем свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_6 від 05 квітня 2007 року, ТЗ HONDA ACCORD, 2006 року випуску, об?єм двигуна 2354 см3, vin номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_3 , в особливих відмітка вказано: кредит АКБ «УкрсоцБанк».

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 12040403 від 11 квітня 2007 року, боржнику ОСОБА_3 заборонено відчужувати транспортний засіб HONDA ACCORD на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007, обтяжувач: АКБ «Укрсоцбанк». Дата та час реєстрації - 11 квітня 2007 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 44239196 від 19 травня 2014 року, ОСОБА_3 заборонено відчужувати транспортний засіб HONDA ACCORD на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007 року, обтяжувачем є ПАТ «Укрсоцбанк». Дата та час реєстрації - 19 травня 2014 року.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 84888853 від 04 липня 2023 року наявне діюче обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме автомобіля марки HONDA ACCORD, номер об`єкта: НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , у вигляді заборони відчуження, зареєстроване 19 травня 2014 року реєстратором Хмельницької філії ДП «Інформаційний центр» МЮУ Свентек Н. О., на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007 року, термін дії обтяження: до 17 травня 2024 року.

04 травня 2016 року автомобіль HONDA ACCORD був перереєстрований з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №152/05/8045/2016 від 04 травня 2016 року.

06 травня 2016 року вказаний транспортний засіб був знятий з обліку ОСОБА_4 для реалізації.

Згідно з Договором купівлі-продажу № 911/10/8045/2016 від 15 липня 2016 року, виданим Територіальним сервісним центром 8045 РСЦ МВС в м. Києві, ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки HONDA ACCORD 2006 року випуску, який зареєстрований за продавцем 04 травня 2016 року підрозділом МВС Центр 8045, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (технічним паспортом) серії НОМЕР_7 .

15 липня 2016 року вказаний транспортний засіб був зареєстрований в ТСЦ 8045 РСЦ МВС в м. Києві за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 911/10/8045/2016 від 15 липня 2016 року, видано номерний знак НОМЕР_8 .

Згідно з свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 від 03 червня 2023 року, транспортний засіб - автомобіль марки HONDA ACCORD, 2006 року випуску, об?єм двигуна НОМЕР_5 , vin номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_1 , в особливих відмітках вказано: загальний легковий седан.

Рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 30 листопада 2017 року у справі № 753/9328/17 стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованість за кредитним договором № 032/29-099К від 06 квітня 2007 року у розмірі 62 438,33 доларів США, що за курсом НБУ становить 1 686 702,80 грн, а також судовий збір у розмірі по 12 718,69 грн, з кожного.

Вказане рішення набрало законної сили 22 січня 2018 року.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 13 жовтня 2021 року у справі № 753/19532/21 замінено стягувача у цивільній справі № 753/9328/17 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з ПАТ «Укрсоцбанк» на АТ «Альфа Банк», поновлено строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Дарницьким районним судом м. Києва по справі № 753/9328/17.

Відповідно до статуту АТ «Сенс Банк» № 23494714 від 12 вересня 2022 року АТ «Сенс Банк» є правонаступником всього майна, прав і зобов`язань АТ «Укрсоцбанк» на підставі передавального акту, яке змінювало назву на АКБСР «Укрсоцбанк».

Під час розгляду справи судом першої інстанції, у відзиві на позовну заяву від 27 листопада 2025 року ОСОБА_1 заявив про застосування строку позовної давності.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до частини другої статті 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції не відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (частина перша статті 611 ЦК України).

Частиною першою статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про заставу» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статті 572 ЦК України застава є способом забезпечення зобов`язань. У силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно з частиною четвертою статті 577 ЦК України моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

У частині другій статті 586 ЦК України передбачено, що заставодавець має право відчужувати предмет застави, передавати його в користування іншій особі або іншим чином розпоряджатися ним лише за згодою заставодержателя, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 27 Закону України «Про заставу» застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи; застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.

Зазначені норми застосовуються з урахуванням положень Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов`язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», якщо інше не встановлено законом, зареєстроване обтяження зберігає силу для нового власника (покупця) рухомого майна, що є предметом обтяження, за винятком таких випадків: 1) обтяжувач надав згоду на відчуження рухомого майна боржником без збереження обтяження; 2) відчуження належного боржнику на праві власності рухомого майна здійснюється в ході проведення господарської діяльності, предметом якої є систематичні операції з купівлі-продажу або інші способи відчуження цього виду рухомого майна.

У статті 10 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» визначено, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 ЦК України за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» взаємні права та обов`язки за правочином, на підставі якого виникло обтяження, виникають у відносинах між обтяжувачем і боржником з моменту набрання чинності цим правочином, якщо інше не встановлено законом. Реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, проте воно є не чинним у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. На підставі реєстрації встановлюється пріоритет обтяження, якщо інші підстави для виникнення пріоритету не визначені цим Законом.

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина «venire contra factum proprium» (заборони суперечливої поведінки) базується на римській максимі «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини «venire contra factum proprium» принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

За таких обставин реалізація майна, що є предметом застави, без припинення обтяжень не припиняє заставу, тому застава зберігає чинність при переході права власності на предмет застави до іншої особи.

Викладене узгоджується з правовими висновками Верховного Суду України наведеними у постановах від 03 квітня 2013 року в справі № 6-7цс13, від 19 листопада 2014 року в справі № 6-168цс14 та Верховного Суду від 10 жовтня 2019 року в справі № 463/3582/17 (провадження № 61-13383св19) та від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19).

Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства України, застава зберігає свою силу для нового власника майна за умови наявності у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відповідних відомостей про обтяження, які внесені до такого реєстру перед відчуженням предмета застави. У протилежному випадку набувач вважається добросовісним і набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Аналогічний висновок у подібних правовідносинах викладений Верховним Судом у постановах від 06 лютого 2018 року в справі № 333/6700/15-ц (провадження № 61-2859св18), від 11 вересня 2019 року в справі № 573/1105/17 (провадження № 61-29747св18), від 25 листопада 2019 року в справі № 757/17150/17-ц (провадження № 64-45097св18), від 18 грудня2019 року в справі № 619/4033/18 (провадження № 61-16542св19),від 18 березня 2020 року у справі № 202/5584/18 (провадження № 61-18857св19), від 07 квітня 2020 року у справі № 761/48585/18 (провадження № 61-19810св19), від 09 червня 2021 року у справі № 643/1735/19 (провадження № 61-1526св20), від 24 червня 2021 року у справі № 757/4536/18 (провадження № 61-3913св21).

Отже, у цій категорії справ практика Верховного Суду є сталою.

У справі, яка переглядається, встановлено, що 06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 було укладено Договір кредиту № 032/29-099К, згідно з пунктом 1.2 якого кредит надано позичальнику для оплати придбаного автомобіля марки HONDA ACCORD 2006 року випуску, сірого кольору, згідно з договором купівлі-продажу № 500 від 26 березня 2007 року, укладеним з СП ЗАТ «ДНІПРО МОТОР ІНВЕСТ».

06 квітня 2007 року між АКБСР «Укрсоцбанк» (заставодержатель) та ОСОБА_3 (заставодавець), який є майновим поручителем ОСОБА_2 , було укладено Договір застави № 032/02-099З, згідно якого заставодавець передає в заставу заставодержателю у якості забезпечення виконання зобов`язань за Договором кредиту № 032/02-099К від 06 квітня 2007 року, транспортний засіб - автомобіль марки HONDA моделі ACCORD, легковий седан, рік випуску 2007 (предмет застави).

До договору застави додано письмову заяву ОСОБА_2 , яка перебуває з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, в якій вона надала свою згоду на укладення вказаного договору.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 12040403 від 11 квітня 2007 року, боржнику ОСОБА_3 заборонено відчужувати транспортний засіб HONDA ACCORD на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007, обтяжувач: АКБ «Укрсоцбанк». Дата та час реєстрації - 11 квітня 2007 року.

Відповідно до витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна № 44239196 від 19 травня 2014 року, ОСОБА_3 заборонено відчужувати транспортний засіб HONDA ACCORD на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007 року, обтяжувачем є ПАТ «Укрсоцбанк». Дата та час реєстрації - 19 травня 2014 року.

Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 84888853 від 04 липня 2023 року наявне діюче обтяження у вигляді застави рухомого майна, а саме автомобіля марки HONDA ACCORD, номер об`єкта: НОМЕР_1 , у вигляді заборони відчуження, зареєстроване 19 травня 2014 року реєстратором Хмельницької філії ДП «Інформаційний центр» МЮУ Свентек Н. О., на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007 року, термін дії обтяження: до 17 травня 2024 року.

04 травня 2016 року автомобіль HONDA ACCORD був перереєстрований з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 на підставі договору купівлі-продажу №152/05/8045/2016 від 04 травня 2016 року.

06 травня 2016 року вказаний транспортний засіб був знятий з обліку ОСОБА_4 для реалізації.

Згідно з Договором купівлі-продажу № 911/10/8045/2016 від 15 липня 2016 року, виданим Територіальним сервісним центром 8045 РСЦ МВС в м. Києві, ОСОБА_5 відчужив ОСОБА_1 транспортний засіб - автомобіль марки HONDA ACCORD 2006 року випуску, який зареєстрований за продавцем 04 травня 2016 року підрозділом МВС Центр 8045, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу (технічним паспортом) серії НОМЕР_7 .

15 липня 2016 року вказаний транспортний засіб був зареєстрований в ТСЦ 8045 РСЦ МВС в м. Києві за ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 911/10/8045/2016 від 15 липня 2016 року, видано номерний знак НОМЕР_8 .

Таким чином, вказані відчуження спірного транспортного засобу - автомобіля марки HONDA ACCORD, номер об`єкта: НОМЕР_1 , здійснювалися під час дії обтяження у вигляді застави рухомого майна, зареєстрованого на підставі Договору застави майна 032/02-099З від 06 квітня 2007 року, за відсутності згоди обтяжувача (банку).

Установивши, що на час придбання ОСОБА_1 спірного автомобіля у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна були наявні відомості про обтяження вказаного транспортного засобу, які внесені до такого реєстру до відчуження предмета застави, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що застава зберігає свою силу для нового власника майна, у зв`язку із чим наявні підстави для задоволення вимог банку, оскільки право позивача, за захистом якого той звернувся до суду, порушено.

Разом із цим, під час розгляду справи судом першої інстанції, у відзиві на позовну заяву від 27 листопада 2025 року ОСОБА_1 заявив про застосування строку позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до відповідальності після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Інститут позовної давності виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Значення позовної давності полягає в тому, що цей інститут забезпечує визначеність та стабільність цивільних правовідносин. Він дисциплінує учасників цивільного обігу, стимулює їх до активності у здійсненні належних їм прав, зміцнює договірну дисципліну, сталість цивільних відносин.

Крім того, виходячи з вимог статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстави його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропущення, наведених позивачем.

Таким чином, відмова в задоволенні позову у зв`язку зі спливом позовної давності без встановлення порушення права або охоронюваного законом інтересу позивача не відповідає вимогам закону (див.постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 рокуу справі № 183/1617/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 504/2864/13-ц, від 03 грудня 2019 року у справі №904/10956/16).

Встановлено, що 13 серпня 2009 року між сторонами було укладено договір про внесення змін до Договору застави від 06 квітня 2007 року, яким вони погодили повернення кредиту в сумі 39 762,72 доларів США у строк до 05 квітня 2016 року.

Застава має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії договору застави.

Таким чином, саме з 05 квітня 2016 року у позивача виникло право на звернення до суду з позовом для захисту своїх порушених прав щодо звернення стягнення на предмет застави у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, проте АТ «Сенс Банк» звернулося до суду із цим позовом до відповідачів лише 06 вересня 2024 року, тобто з пропуском трирічного строку позовної давності, який передбачений статтею 257 ЦК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 червня 2023 року у справі № 755/13805/16-ц (провадження № 14-208цс21) зазначено, що наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки (застави) та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у спосіб, передбачений законодавством. Початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої особи права на позов, тобто можливості захистити своє право чи інтерес через суд. Велика Палата Верховного Суду підтримала висновок, згідно з яким слід розмежовувати вимоги про стягнення боргу за основним зобов`язанням (actio in personam) та про звернення стягнення на предмет іпотеки/застави (actio in rem). Переривання загальної позовної давності за вимогою про стягнення боргу за основним зобов`язанням не перериває перебігу загальної позовної давності за вимогою про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) і навпаки.

Ураховуючи вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет застави, пославшись, зокрема, на пропуск банком строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Водночас місцевий суд у своєму рішенні помилково послався на необґрунтованість позовних вимог.

При таких обставинах, у задоволенні позову АТ «Сенс Банк» необхідно відмовити саме з підстав спливу строку позовної давності.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону (стаття 413 ЦПК України).

Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частини перша, четверта статті 412 ЦПК України).

У зв`язку з наведеним, колегія суддів Верховного Суду вважає, що касаційну скаргу належить задовольнити частково, постанову суду апеляційної інстанції скасувати, а рішення суду першої інстанції змінити, виключивши із його мотивувальної частини посилання на необґрунтованість позовних вимог.

Оскільки суд касаційної інстанції погодився з висновками Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про наявність підстав для відмови у позові, то додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року, як невід`ємна частина основного рішення, підлягає залишенню в силі.

При цьому Верховний Суд враховує, що присуджений до стягнення судом першої інстанції розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи, її складності та необхідних процесуальних дій сторони.

Щодо судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції

Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Відповідно до частин першої, другої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

З матеріалів касаційного провадження вбачається, що за подання касаційної скарги ОСОБА_1 сплачено судовий збір у сумі 24 224,00 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 1.370058661.1 та №1.398010235.1.

З огляду на те, що суд касаційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, за рахунок відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, в розмірі 24 224,00 грн.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргуОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Волинчук Єлизавета Миколаївна, задовольнити частково.

Постанову Дніпровського апеляційного суду від 14 жовтня 2025 року скасувати.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2025 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини посилання на необґрунтованість позовних вимог.

Додаткове рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 07 квітня 2025 року залишити в силі.

Стягнути з Акціонерного товариства «Сенс Банк»на користь ОСОБА_6 а судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання касаційної скарги, в розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири)гривні 00 копійок.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий М. Є. Червинська

Судді: І. А. Воробйова

А. Ю. Зайцев

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун