Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №188/1066/25 — Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 188/1066/25

Провадження № 2/188/693/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 року с-ще Петропавлівка

Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Курочкіної О.М.

секретар судового засідання Сахно А.А.

справа 188/1066/25

Позивач: ОСОБА_1

Відповідач: ОСОБА_2

Третя особа: Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Петропавлівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася з позовом до відповідача про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та її вихованні.

В обґрунтування позовної заяви, ОСОБА_1 посилається на те, що вона та її чоловік - ОСОБА_3 , є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 07.07.1988 року.

14.02.2020 року ОСОБА_4 зареєстрував шлюб з відповідачем - ОСОБА_5 . Від шлюбу у них ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася донька ОСОБА_6 .

Син та невістка ОСОБА_2 проживали в будинку батьків чоловіка. ОСОБА_1 разом з чоловіком приймала активну участь у догляді та вихованні онуки ОСОБА_6 від самого її народження, що підтверджується актом обстеження фактичного проживання від 28 червня 2024 року, за підписом депутата Петропавлівської селищної ради Кривонос Наталі Володимирівни та підписами сусідів.

13.09.2024 року шлюб між сином ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було розірвано на підставі рішення Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області, справа № 188/1331/24.

Спочатку відповідач давала ОСОБА_6 для спілкування. Позивач разом з сином їздили забирали ОСОБА_6 до себе додому. Але згодом невістка почала перешкоджати у побаченнях з онукою. Згодом, ОСОБА_8 взагалі вивезла дитину за кордон, а саме в Королівство Норвегія.

Син позивача та батько онуки, в рамках Гаазької конвенції, звертався до Окружного суду Осло з вимогою повернути ОСОБА_6 в Україну, який відмовив йому з причин того, що в Україні немає безпечного місця для дитини, оскільки йдуть військові дії.

Позивач стверджує, що ОСОБА_2 заблокувала телефони, до неї неможливо додзвонитися. Згодом ОСОБА_1 дізналась, що відповідач має офіційно зареєстрований електронний кабінет в електронний суд. Тому спільно з чоловіком в грудні 2024 року написали листа ОСОБА_2 з проханням надати можливість спілкуватися з онукою ОСОБА_6 за допомогою відеозв`язку. Проте домовленостей не досягнуто.

Крім того, 28.01.2025 року, позивач зверталась в Службу у справах дітей Петропавлівської селищної ради із заявою про надання висновку щодо прав на спілкування з онукою.

ОСОБА_1 стверджує, що понад усе хоче бачити як росте онука, бути частиною її життя та приймати безпосередню участь у вихованні.

Створення перешкод відповідачем у спілкуванні з онукою порушує не тільки її права як бабусі, а й суперечить інтересам дитини. Однак, в зв`язку із наявністю перешкод з боку відповідача в реалізації своїх законних прав на спілкування із онукою, вона фактично обмежена, а тому вимушена звернутись до суду із вказаним позовом.

У зв`язку з цим, просить усунути перешкоди у спілкуванні баби з онукою та зобов`язати ОСОБА_2 організувати спілкування та побачення доньці ОСОБА_9 з бабусею ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони з 18 години 00 хв. за часом України кожного дня протягом десяти хвилин кожного разу.

14.04.2025 року відповідачем подано відзив на позовну заяву. У відзиві ОСОБА_2 зазначила, що обставини викладені у позові не відповідають фактичним обставинам, я не проти спілкування дитини з бабусею, але не щодня і тільки в моєї присутності після вирішення по суті справи за позовом батька дитини щодо визначення місця проживання дитини.

На розгляді Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться справа № 188/1704/24 провадження № 2/188/1076/2024 ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради Дніпропетровської області про визначення місця проживання дитини.

Оскільки спір не вирішено по суті, вважає що таке спілкування з дитиною бабусі необхідно виключно для здійснення провокацій (запис відео спілкування з дитиною, питання про батька, маму тощо), щоб потім ці відео перекручувати на користь сина за його позовом у суді та паплюжити відповідача особисто для досягнення своїх цілей.

Відповідач стверджує, що після вирішення спору щодо місця проживання дитини, вона готова повернутися до обговорення порядку спілкування дитини з бабусею за умови дотримання зручного графіку життя та розвитку ОСОБА_6 та в її присутності, щоб не було негативного впливу на дитину.

Просить суд врахувати той фат, що батько дитини ОСОБА_4 звернувся до правоохоронних органів поліції України та до районного суду Осло (Норвегія) з заявою що начеб то вона в нього викрала дитину і він вимагав повернення дитини в Україну. Такі звернення потягли за собою відвідування родини поліцією, соціальних служб та працівників центру біженців, які спілкувалися з ОСОБА_6 та ставили питання чи хоче вона повернутися до батька та проживати з ним в Україні, з`ясовували думку дитини за допомогою перекладачів та в присутності посадовців відповідних служб, після чого у ОСОБА_6 виник страх, що її відберуть від мами та сестри та повернуть в Україну до батька. Дитина постійно стресує з цього приводу та заявила про те, що вона не бажає спілкуватися ні з батьком ні з бабусею ОСОБА_10 , бо впевнена що вони заберуть її у мами.

Отже з метою недопущення здійснення психологічного тиску на дитину, відповідач запевнила, що не буде змушувати дочку спілкуватися з бабусею проти її бажання.

ОСОБА_2 зазначила, що дитина є найбільш вразливою стороною під час будь - яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Рішенням виконавчого комітету Петропавлівської селищної ради від 21.05 .2025 pоку - N1021 затверджено висновок комісії з питання доцільності спілкування бабусі з онукою за попередньо узгодженим графіком з матір`ю дитини.

Відповідач просить суд врахувати висновок комісії при вирішення даної справи щодо організації спілкування дитини з бабусею. Вважає, що необхідно враховувати розпорядок дня дитини, стан здоров`я, бажання дитини, існуючий невирішений спір між батьками дитини щодо її місця проживання, вік дитини і її насторожене ставлення до бабусі. Просить визначити спілкування бабусі з онукою раз на тиждень у визначені судом часи для спілкування батька з дитиною (згідно з Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 Справа № 188/1704/24), враховуючи бажання дитини (з метою недопущення маніпуляцій бабусі щодо притягнення до відповідальності за начебто невиконання рішення суду), та тільки після вирішення по суті спору між батьками дитини щодо визначення місця проживання дитини (Справа № 188/1704/24).

Просить суд розглянути справу без її участі у порядку письмового провадження, всі свої заперечення проти позовних вимог підтримує у повному обсязі.

14.04.2025 року позивачем надіслано відповідь на відзив. ОСОБА_1 зазначила, що заперечення відповідачки на позовну заяву є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ОСОБА_1 разом з дідусем зверталися до ОСОБА_2 14 грудня 2024 року з проханням слідуючого змісту: " З метою врахування режиму дня ОСОБА_6 , прошу запропонувати нам з дідом в які дні та години ми можемо спілкуватися з ОСОБА_11 в режимі відеозв`язку ".

Дане звернення було направлено відповідачці на її офіційно зареєстровану електронну адресу, а саме ІНФОРМАЦІЯ_3 Звернення відповідачкою було прочитано. Проте, з її боку не було запропоновано ні бабусі, ні дідусеві ні дні, ні години, ні час спілкування з онукою ОСОБА_6 .

Позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

17.04.2025 року відповідачем надіслано на адресу суду заперечення на відповідь на відзив за для спростування твердження позивачки, щодо ненадання відповіді на її звернення. Відповідачем додано копії переписки з позивачкою в якій надано чітку вичерпну відповідь щодо умов спілкування з онукою.

Підтримує свою позицію щодо заперечень проти позовних вимог яку виклала у відзиві. Не заперечує проти спілкування ОСОБА_6 з бабусею тільки після розгляду справи № 188/1704/24 по суті, враховуючи бажання та графік дитини і тільки в її присутності.

На виконання ухвали суду від 12.05.2025 року, виконавчим комітетом Петропавлівської селищної ради прийнято рішення про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини про виконавчому комітету, в якому зазначено про доцільність спілкування бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_9 за попередньо узгодженим графіком з матір`ю дитини, яка діє в інтересах малолітньої.

В судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги та пояснила, що син одружився з відповідачкою. Від шлюбу у них народилась дитина - ОСОБА_6 . У вересні 2024 року вони розлучились. До розлучення вона постійно допомагала з доглядом за онукою, 2-3 рази на тиждень привозили дитину до них. Після сварки та розлучення, невістка почала перешкоджати у спілкуванні з ОСОБА_6 , а потім вивезла її за кордон. На прохання надати можливість спілкуватися з онукою по відеозв`язку, відповідач не реагує, що змусило звернутись до суду. Син подав позов до відповідачки щодо визначення місця проживання дитини.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснила, що родину ОСОБА_13 знає 37 років, а їх сина з одного року. Він одружився, взяв жінку з дитиною. Гарна родина, проживали разом з батьками. Після народження онуки, всі раділи, спілкувались, батьки їм допомагали. Діти з радістю йшли до бабусі й дідуся, обіймались. Бабусям хочеться спілкуватися з внуками.

Від відповідача надійшла заява про слухання справи в її відсутність, всі заперечення проти позовних вимог викладені у відзиві на позовну заяву, які вона підтримує та просить врахувати рішення Петропавлівської селищної ради прийнято рішення про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини про виконавчому комітету, в якому зазначено про доцільність спілкування бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_9 за попередньо узгодженим графіком з матір`ю дитини і тільки після вирішення спору між батьками дитини щодо місця її проживання.

Третя особа у справі, яка не заявляє самостійних вимог, надіслала заяву про розгляд справи у відсутність їх представника.

Заслухавши пояснення позивача, свідка, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами сімейного законодавства.

В судовому засіданні встановлено, що 14.02.2020 року між сином позивача ОСОБА_4 та відповідачем по справі зареєстровано шлюб. ІНФОРМАЦІЯ_2 від шлюбу у них народилася донька ОСОБА_6 . Позивач разом з чоловіком приймали активну участи у вихованні та догляді онуки. 13.09.2024 року шлюб між сином ОСОБА_4 та ОСОБА_7 було розірвано.

Відповідач разом з дітьми виїхала за кордон, що підтверджується довідкою інтеграційного центру для біженців від 30.07.2024 року, Королівство Норвегія.

Син позивача та батько її онуки, в рамках Гаазької конвенції, звертався до Окружного суду Осло з вимогою повернути дочку ОСОБА_6 в Україну, який відмовив йому з причин того, що в Україні немає безпечного місця для дитини, оскільки йдуть військові дії.

Наразі в суді знаходиться справа за позовом батька дитини до ОСОБА_2 (її матері) про визначення місця проживання дитини.

На прохання позивача надати можливість спілкуватися з онукою по відеозв`язку, відповідач повідомила, що через їх звернення до правоохоронних органів поліції України та до районного суду Осло (Норвегія) з заявою про нібито викрадення дитини і її повернення в Україну, родину відвідувала поліція, соціальні служби та працівники центру біженців, які спілкувалися з ОСОБА_6 та ставили питання чи хоче вона повернутися до батька та проживати з ним в Україні, з`ясовували думку дитини за допомогою перекладачів та в присутності посадовців відповідних служб. Після такого у ОСОБА_6 виник страх, що її відберуть від мами та сестри та повернуть в Україну до батька. Дитина постійно переживає з цього приводу та заявила, що не бажає спілкуватися ні з батьком, ні з бабусею ОСОБА_10 , бо впевнена що вони заберуть її у мами.

Позивач просить усунути перешкоди у спілкуванні баби з онукою та зобов`язати ОСОБА_2 організувати спілкування та побачення доньці ОСОБА_9 з бабусею ОСОБА_1 у режимі відеозв`язку через мобільні телефони з 18 години 00 хв. за часом України кожного дня протягом десяти хвилин кожного разу.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить визначити спілкування бабусі з онукою раз на тиждень у визначені судом часи для спілкування батька з дитиною (згідно з Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 Справа № 188/1704/24), враховуючи бажання дитини (з метою недопущення маніпуляцій бабусі щодо притягнення до відповідальності за начебто невиконання рішення суду), та тільки після вирішення по суті спору між батьками дитини щодо визначення місця проживання дитини (справа № 188/1704/24).

Виконавчим комітетом Петропавлівської селищної ради прийнято рішення про затвердження висновку комісії з питань захисту прав дитини про виконавчому комітету, в якому зазначено про доцільність спілкування бабусі ОСОБА_1 з онукою ОСОБА_9 за попередньо узгодженим графіком з матір`ю дитини, яка діє в інтересах малолітньої.

Із матеріалів справи слідує, що позивач позитивно характеризується за місцем проживання, відповідно до акту обстеження фактичного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , від 28.06.2024 року, складеного депутатом Кривонос Н.В. Довідкою-характеристикою, наданою в.о. голови селищної ради Л.М. Замурою, про те, що за час проживання на території Петропавлівської селищної ради на адресу ОСОБА_1 зауважень та скарг не надходило.

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Статтею 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя.

Згідно ч.3 ст.291 ЦК України, фізична особа має право на підтримання зв`язків з членами своєї сім`ї та родичами незалежно від того, де вона перебуває.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства», контакт з дитиною - реалізація матір`ю, батьком, іншими членами сім`ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання їм інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (частина десята статті 7 СК України).

Згідно із ч.1 ст.257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Частиною другої цієї статі СК України встановлено, що батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Відповідно до ст.263 СК України, спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.

Згідно з ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

Положеннями частини 5 статті 19 СК України встановлено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитись з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Виходячи з аналізу вищенаведених норм, баба, як з боку батька, так і з боку матері є родичем дитини, а тому вона має законне право на спілкування з онукою та на участь у її вихованні. Таким чином, батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою своїх прав щодо виховання онука, та мають здійснювати свої батьківські права та виконувати батьківські обов`язки на ґрунті поваги до прав дитини та її людської гідності.

Верховний суд у Постанові від 14 травня 2025 року у справі №373/86/23, пр.№ 61-15623ск24 зазначає, що право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Судом встановлено, що на даний час позивач не може досягти згоди з відповідачем щодо способу її, баби, участі у вихованні онуки та у спілкуванні з нею, у зв`язку з тим, що між сторонами наявні неприязні стосунки, внаслідок фактичного припинення відносин між її сином та матір`ю дитини.

При цьому, сама по собі наявність неприязних відносин між сторонами у справі не є доказом того, що відповідач створює перешкоди позивачці у питаннях, пов`язаних із вихованням та спілкуванням малолітньої дитини.

Разом із цим, подання позову про визначення порядку спілкування з онукою та наявність заперечень сторони відповідача, свідчить про наявність таких перешкод.

Такого висновку дійшов Верховний суд у Постанові від 27 серпня 2024 року у справі №757/26787/22-ц, пр.61-2092ск24.

Доводи відповідача у відзиві на позовну заяву, щодо надання можливості спілкування позивачці з онукою після вирішення спору у суді між нею та батьком дитини про визначення місця проживання дитини та у визначені судом часи для спілкування батька з дитиною (згідно з Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 Справа № 188/1704/24) є необґрунтованими, оскільки такі доводи зводяться до небажання з боку відповідачки на безперешкодне особисте спілкування дитини з бабою, що у такому випадку буде обмежувати права баби та дитини на безперешкодне особисте спілкування.

При вирішенні питання щодо встановлення способу участі у вихованні та спілкуванні малолітньої дитини з бабусею суд враховує малолітній вік дитини, тривалість проживання з матір`ю, відсутність тривалого спілкування з бабусею, на момент ухвалення рішення проживання дитини за кордоном, а тому на думку суду буде сприяти якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

Крім того, судом враховується, що позивач та малолітня дитина тривалий час знаходилися у розлуці та відповідно у дитини могли дещо знизитись прихильність, емоційний зв`язок та довірчі стосунки з нею, у зв`язку з чим зустрічі у визначений судом час позивач з малолітньою дитиною мають бути спрямовані у першу чергу на встановлення і налагодження довірчих стосунків з онукою.

Судом під час розгляду справи не встановлено обставин, за яких можна було б позбавити бабу можливості реалізувати своє право на участь у спілкуванні та вихованні онуки. Відповідно, мати дитини, з якою малолітня донька проживає, може і повинна сприяти бабі та онучці у їхньому належному спілкуванню, проведенню разом часу задля того, щоб не втрачався родинний зв`язок між ними.

При цьому, суд також враховує, що батьки дітей мають переважне право у їхньому вихованні. Баба не має зловживати своїм правом на спілкування та участь у вихованні онуки, а повинна поважати право дитини на сімейне виховання.

Згідно положень ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Положення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод поширюються, у тому числі, і на відносини між бабою, дідом та онуками, якщо між ними існують достатньо тісні зв`язки (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Kruskic v. Croatia» від 25 листопада 2014 року, §108). ЄСПЛ зазначає, що держава повинна за загальним правилом забезпечити збереження сімейного зв`язку там, де він існує. Відносини між бабою, дідом і онуками за своїм характером відрізняються від відносин між батьками і дітьми і, зокрема вимагають меншого ступеня захисту. Право на повагу до сімейного життя баби, діда у відносинах з їхніми онуками передбачає, у першу чергу, право підтримувати звичайні стосунки з онуками, навіть якщо такий контакт зазвичай відбувається за згодою особи, яка має батьківську відповідальність» (рішення ЄСПЛ у справі «Bogonosovy v. Russia» від 05 березня 2019 року, § 82).

Подібні правові висновки щодо врахування найкращих інтересів дитини висловлені у рішенні ЄСПЛ від 23 липня 2019 року у справі «Швець проти України» («Shvets v.Ukraine», заява № 22208/17), а також у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12 квітня 2021 року у справі № 638/12278/15.

Враховуючи, що за Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 у справі № 188/1704/24 відповідачу встановлено зобов`язання організовувати спілкування доньки з батьком у режимі відеозв`язку через мобільні телефони з 19.00 год. за часом України кожної середи, суботи та неділі протягом десяти хвилин кожного разу, до набрання законної сили рішенням у цій справі, та зважаючи на вік та інтереси дитини суд вважає, що щоденне спілкування з бабусею та тричі на тиждень - з батьком протягом десяти хвилин кожного разу, вчинять надмірні навантаження на дитину та її психоемоційний стан. ОСОБА_6 разом з мамою та сестрою, втікаючи від військової агресії рф на Україну, знайшли прихисток в Королівстві Норвегія, що вже саме по собі є стресовою ситуацією для дитини.

Тому при вирішенні порядку та способу спілкування позивача з онукою, суд виходить виключно з інтересів дитини та вважає достатнім спілкування баби з онукою протягом тридцяти хвилин один раз на тиждень, в неділю, з 16 години в присутності матері дитини, враховуючи стан здоров`я дитини без застосування примусу до дитини. Час, наданий окремо для спілкування батька з дитиною (за Ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2025 Справа № 188/1704/24) - не враховувати.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з онукою та її вихованні підлягає частковому задоволенню.

Водночас, суд роз`яснює, що сторони не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений судом спосіб участі бабусі у вихованні дитини, з урахуванням вікових змін, особистих відносин, розвитку та потреб дитини, що відповідатиме її інтересам.

Таким чином, з мотивів, викладених вище, суд вважає, що вищенаведений порядок та спосіб є достатнім і відповідає принципу розумності, справедливості, збалансованості між інтересами всіх учасників сімейних відносин, пріоритетному інтересу дитини.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн., враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача суми судового збору в розмірі 968,96 грн.

Керуючись ст.ст.12,13, 200, 206, 259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 141, 158-159, 257 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задовольнити частково.

Усунути перешкоди у спілкуванні баби ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , з онукою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Заборонити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , вчиняти будь-які дії спрямовані на вчинення перешкод у спілкуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , з онукою ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 РНОКПП НОМЕР_3 .

Зобов`язати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , організувати спілкування та побачення доньці ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 з бабусею ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , у режимі відеозв`язку через мобільні телефони, протягом тридцяти хвилин один раз на тиждень, в неділю, з 16 години в присутності матері дитини, враховуючи стан здоров`я дитини, без застосування примусу до дитини.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 РНОКПП НОМЕР_2 , сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, тобто до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , фактично мешкає: Королівство Норвегія.

Третя особа: Служба у справах дітей Петропавлівської селищної ради місце знаходження: вул. Героїв України 62 с-ще Петропавлівка Дніпропетровської області код ЄДРПОУ 44301920.

Суддя О. М. Курочкіна