Постанова від 09 вересня 2026 р. у справі №904/4326/24 — Касаційний господарський суд Верховного Суду

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 904/4326/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Баранець О.М., Кондратова І.Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейсикс"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду (Верхогляд Т.А., Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.)

від 24.03.2026 (повний текст складений 12.05.2026)

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейсикс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей"

про стягнення 676 543 498,19 грн

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Хід розгляду справи

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Спейсикс" (надалі - Позивач, Скаржник) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даймонд Пей" (надалі - Відповідач) про стягнення 676 543 498,19 грн.

2. Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 11.12.2024 у справі № 904/4326/24 позов задовольнив у повному обсязі. Стягнув з Відповідача на користь Позивача 676 543 498,19 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 847 840,00 грн. На виконання зазначеного рішення видано судовий наказ.

3. 21 серпня 2025 року Позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про звернення стягнення на грошові кошти, які належать іншим особам у порядку статті 336 ГПК України, в якій, з урахуванням уточнень, просив суд:

- звернути стягнення на грошові кошти в сумі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному ТОВ "Даймонд Пей" в АТ "Сенс Банк" розрахунковому рахунку та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейсикс", як користувачу небанківського надавача платіжних послуг ТОВ "Даймонд Пей", з метою задоволення вимог стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейсикс" згідно з наказом № 904/4326/24 від 31.01.2025, виданим господарським судом Дніпропетровської області;

- зобов`язати Акціонерне товариство "Сенс Банк" перерахувати грошові кошти у розмірі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному ТОВ "Даймонд Пей" в АТ "Сенс Банк" розрахунковому рахунку, на визначений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейсикс".

4. Господарський суд Дніпропетровської області ухвалою від 06.10.2025 у справі № 904/4326/24 заяву Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, задовольнив. Звернув стягнення на грошові кошти в сумі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному Відповідачу в Акціонерному товаристві "Сенс Банк" розрахунковому рахунку та належать Позивачу, як користувачу небанківського надавача платіжних послуг ТОВ "Даймонд Пей", з метою задоволення вимог стягувача - Позивача згідно з наказом № 904/4326/24 від 31.01.2025, виданим Господарським судом Дніпропетровської області. Зобов`язав Акціонерне товариство "Сенс Банк" перерахувати грошові кошти у розмірі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному Відповідачу в Акціонерному товаристві "Сенс Банк" розрахунковому рахунку, на визначений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на рахунок Позивача.

Стислий зміст оскаржуваного судового рішення

5. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 24.03.2026 апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 року у справі № 904/4326/24 задовольнив. Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 року у справі № 904/4326/24 скасував. В задоволенні заяви Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, відмовив у повному обсязі. Стягнув з Позивача на користь Акціонерного товариства "Сенс Банк" судовий збір за розгляд апеляційної скарги у розмірі 3 028,00 грн.

6. Вказана постанова мотивована, зокрема, таким:

- у цій справі стягувач звернувся до суду із заявою в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України. Отже, при вирішенні питання щодо обґрунтованості таких вимог суд першої інстанції мав встановити, кому належать грошові кошти в розмірі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на розрахунковому рахунку в АТ "Сенс Банк", чи має ця особа заборгованість перед боржником у даній справі і встановити факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які виконавець просить звернути стягнення;

- суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані кошти належать саме стягувачу у даній справі - Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейсикс", однак застосував як підставу звернення стягнення на ці кошти положення статті 336 Господарського процесуального кодексу України, що свідчить про порушення ним норм процесуального права, а також про те, що за встановлених судом обставин задоволення вимог заяви ТОВ "Спейсикс" в порядку статті 336 Господарського процесуального кодексу України є неможливим.

Короткий зміст вимог касаційної скарги. Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу, та правова позиція іншого учасника справи

7. 26 травня 2026 року Позивач (Скаржник), із використанням підсистеми "Електронний суд", звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 904/4326/24, в якій просить скасувати повністю постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі №904/4326/24 і залишити в силі ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 у справі № 904/4326/24.

8. Підставою касаційного оскарження Скаржник зазначив абзац 2 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) та вказав, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції є такою, що прийнята з порушенням норм права, а саме:

- частини 2 статті 4, частини 1 статті 14, частини 1 статті 254 ГПК України, без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 02.12.2020 у справі № 754/16146/17, від 17.02.2021 у справі № 243/8943/15-ц, від 26.08.2021 у справі №904/5506/18, від 01.09.2020 у справі № 263/4637/18, від 29.08.2023 у справі № 910/5958/20, від 13.06.2024 у справі № 500/3310/22, від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 (щодо підстав для апеляційного оскарження судового рішення особою, яка не брала участь у справі), та дійшов помилкового висновку про наявність в Акціонерного товариства "Сенс Банк" права на апеляційне оскарження ухвали, якою не вирішено питання про його права, обов`язки, інтереси;

- частини 1 статті 18, статті 336 ГПК України;

- підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.12.2021 у справі №905/2881/17.

9. 23 липня 2026 року Акціонерне товариство "Сенс Банк" через підсистему "Електронний суд" подало відзив на касаційну скаргу Позивача, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції залишити без змін.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Верховний Суд перевірив у межах доводів та вимог касаційної скарги, що стали підставою для відкриття касаційного провадження, з урахуванням викладеного у відзиві, правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, виходячи зі встановлених фактичних обставин справи, та дійшов таких висновків.

11. За змістом абзацу 2 частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

12. Відповідно до приписів статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

13. Предметом касаційного перегляду є постанова суду апеляційної інстанції, якою відмовлено у задоволенні заяви Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, поданої в порядку статті 336 ГПК України.

14. Відповідно до частини першої статті 336 ГПК України суд, що розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача або державного чи приватного виконавця звернути стягнення на грошові кошти, які належать особі, яка має заборгованість перед боржником, яка не оспорюється зазначеною особою або підтверджена судовим рішенням, яке набрало законної сили.

15. Відповідно до сформованої практики Верховного Суду щодо застосування статті 336 ГПК України, викладеної, зокрема, у постановах від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19, такий спеціальний порядок звернення стягнення на майно (грошові кошти) передбачений законодавцем задля неупередженого, ефективного, своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій, виключно з метою фактичного виконання рішення суду.

16. При цьому за своєю правовою природою положення зазначеної статті не є імперативними, судова дискреція в цьому випадку передбачає повноваження суду обирати між альтернативами підстав відмови або задоволення заяви, кожна з яких є законною, вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.11.2021 у справі № 910/10579/19, від 12.05.2021 у справі № 910/8613/19.

17. Предметом дослідження під час розгляду заяви відповідно до статті 336 ГПК України має бути факт наявності заборгованості, що повинен підтверджуватись доказами, які відповідають вимогам статей 76-79 ГПК України, зокрема, це може бути відповідне рішення суду та факт беззаперечності заборгованості особи, якій належать кошти, на які просять звернути стягнення. Стала правова позиція щодо предмета дослідження у цій категорії справ щодо застосування положень статті 336 ГПК України викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.04.2020 у справі № 910/5300/17, постановах Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20, від 23.07.2018 у справі № 925/1048/17, від 11.09.2019 у справі № 902/1260/15, від 01.08.2019 у справі № 927/313/18, від 06.02.2020 у справі № 913/381/18.

18. Водночас, остаточне рішення за результатами розгляду заяви, поданої в порядку, передбаченому статтею 336 ГПК України, має бути прийняте з урахуванням усіх обставин справи та відомостей про всіх учасників процесу. Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.01.2023 у справі № 904/1182/20.

19. У цій справі стягувач звернувся до суду з заявою в порядку статті 336 ГПК України, в якій просив звернути стягнення на грошові кошти в сумі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному боржнику (ТОВ "Даймонд Пей") в АТ "Сенс Банк" розрахунковому рахунку UA 353003460000026549015614403 та належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Спейсикс" (стягувачу).

20. Суд першої інстанції у цій справі встановив, що на розрахунковому рахунку UA 353003460000026549015614403 обліковується залишок грошових коштів у розмірі 103 100 000,00 грн., ці грошові кошти належать ТОВ "Даймонд Пей" (боржнику) та були призначені для цілей забезпечення виконання платіжних операцій користувача ТОВ "Спейсикс" (стягувача), у зв`язку з чим дійшов висновку, що ці кошти повинні бути повернуті користувачам ТОВ "Даймонд Пей" (боржника), в даному випадку ТОВ "Спейсикс" (стягувачу).

21. Суд апеляційної інстанції зазначив, що оскільки суд першої інстанції дійшов висновку, що вказані кошти належать саме позивачу (стягувачу), то застосування як підстави звернення стягнення на ці кошти положення статті 336 ГПК України свідчить про порушення норм процесуального права.

22. З огляду на викладені вище висновки Верховного Суду щодо застосування статті 336 ГПК України, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що за встановлених судами попередніх інстанцій обставин задоволення вимог заяви ТОВ" Спейсикс" в порядку статті 336 ГПК України буде порушенням положень вказаної статті.

23. З урахуванням викладеного, висновки суду апеляційної інстанції про відсутність підстав для застосування в даному випадку статті 336 ГПК та задоволення поданої стягувачем заяви не є такими, що порушують положення вказаної статті.

24. Скаржник у касаційній скарзі стверджує про помилковість висновку суду апеляційної інстанції про наявність в Акціонерного товариства "Сенс Банк" права на апеляційне оскарження ухвали, якою, на думку Скаржника, не вирішено питання про його права, обов`язки, інтереси.

25. Частиною другою статті 254 ГПК України передбачено, що учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

26. У зв`язку з цим Суд звертає увагу, що у постанові від 04.03.2026 у справі № 922/5241/21 Велика Палата Верховного Суду зробила висновки стосовно питання про те, що слід вважати рішенням суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи, не залученої до участі у справі, а також про повноваження касаційного суду скасовувати таке рішення.

27. Так, Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що висновки суду про права, інтереси та (або) обов`язки особи можуть міститись в мотивувальній та резолютивній частині рішення. Ці висновки мають різне значення.

28. Певні висновки суду, викладені у мотивувальній частині рішення, можуть мати обов`язкове (преюдиціальне) значення поза справою, у якій вони зроблені судом, однак за положеннями статті 75 ГПК України висновки суду про встановлені обставини не мають зобов`язуючого (преюдиціального) значення для особи, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини встановлені, а правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, взагалі не є обов`язковою для господарського суду. Отже, будь-які висновки про права, інтереси та (або) обов`язки особи у рішенні суду, яким вирішується приватноправовий спір, з огляду на норми статті 75 ГПК України не мають для особи, яка не брала участь у розгляді справи, зобов`язуючого значення, тобто не є рішенням про права, інтереси та (або) обов`язки цієї особи.

29. При цьому Велика Палата Верховного Суду зауважила, що неприпустимим є втручання особи в остаточне рішення суду з тих лише підстав, що вона вважає помилковими викладені у мотивувальній частині цього рішення судження, які не мають стосовно неї обов`язкової сили.

30. Таким чином, за висновками Великої Палати Верховного Суду, присуд про права, інтереси та (або) обов`язки особи (стягнення з неї коштів, зобов`язання вчинити певні дії або утриматись від них, зміна чи припинення правовідносин з її участю, визнання недійсним або скасування документу, який посвідчує право особи, тощо) містить саме резолютивна частина рішення.

31. У справі, що розглядається, в резолютивній частині ухвали від 06.10.2025 Господарський суд Дніпропетровської області:

- заяву Позивача про звернення стягнення на грошові кошти, що належать іншим особам, задовольнив;

- звернув стягнення на грошові кошти в сумі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному Відповідачу в Акціонерному товаристві "Сенс Банк" розрахунковому рахунку та належать Позивачу, як користувачу небанківського надавача платіжних послуг ТОВ Даймонд Пей, з метою задоволення вимог стягувача - Позивача згідно з наказом № 904/4326/24 від 31.01.2025, виданим господарським судом Дніпропетровської області;

- зобов`язав Акціонерне товариство "Сенс Банк" перерахувати грошові кошти у розмірі 103 100 000,00 грн, що знаходяться на належному Відповідачу в Акціонерному товаристві "Сенс Банк" розрахунковому рахунку, на визначений приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Сивокозовим Олександром Миколайовичем рахунок для обліку депозитних сум і зарахування стягнутих з боржників коштів у національній та іноземній валютах та їх виплати стягувачам, з метою подальшого перерахування вказаних коштів на рахунок Позивача.

32. Враховуючи викладене, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в цьому випадку резолютивна частина оскаржуваної ухвали стосується обов`язку Акціонерного товариства "Сенс Банк", зокрема, перерахувати грошові кошти.

33. Таким чином, прийнявши до розгляду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025, в резолютивній частині якої міститься присуд про обов`язки заявника, суд апеляційної інстанції діяв у межах приписів статті 254 ГПК України.

34. Щодо тверджень Скаржника про порушення судом апеляційної інстанції підпункту "в" пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, без урахування висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.12.2021 у справі №905/2881/17, Суд зазначає наступне.

35. Верховний Суд у постанові від 14.12.2021 у справі № 905/2881/17 вказав: "Відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази господарські суди повинні у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати".

36. За твердженнями Скаржника суд апеляційної інстанції не надав оцінки його аргументу щодо підписання апеляційної скарги особою, яка не має права її підписувати. Обґрунтовуючи свою позицію Скаржник вказує на те, що апеляційну скаргу від АТ "Сенс Банк" підписав адвокат Слободян В.М. і на підтвердження повноважень додав довіреність № 024065/25 від 15.04.2025. У зазначеній довіреності передбачено право адвоката Слободяна В.М. представляти АТ "Сенс Банк" в судах, однак, за твердженнями Скаржника, довіреність не містить прямої вказівки на представництво АТ "Сенс Банк" у статусі саме особи, яка не брала участі у справі, однак суд вирішив питання про його права, інтереси та (або) обов`язки.

37. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, Суд ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

38. Суд зазначає, що у статті 258 ГПК України визначено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги, та зокрема, встановлено, що до апеляційної скарги додається довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.

39. Дотримання апелянтом вимог статті 258 ГПК України суд апеляційної інстанції перевіряє під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

40. До апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 ГПК України, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу (частина друга статті 260 ГПК України).

41. У справі, що розглядається, суд апеляційної інстанції ухвалою від 14.11.2025 відкрив апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Сенс Банк" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 06.10.2025 року, де зазначив про те, що апеляційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 258 ГПК України.

42. Таким чином, суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження перевіряв дотримання апелянтом вимог статті 258 ГПК України, в тому числі обсяг повноважень представника, та дійшов висновку про відповідність поданої апеляційної скарги вимогам зазначеної статті.

43. Відсутність повторення вказаного висновку в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції не свідчить про відсутність перевірки вказаного питання апеляційним судом.

44. Разом з тим, Суд бере до уваги, що відповідно до положень частини другої статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

45. Суд дійшов висновку, що скаржникові у цій справі судом апеляційної інстанції було надано відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи Скаржника не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду апеляційної інстанції.

46. Враховуючи викладене, доводи Скаржника щодо порушення судом апеляційної інстанції у справі, що розглядається, норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення немає.

47. Інші доводи Скаржника зводяться до незгоди з висновками суду апеляційної інстанції та не впливають на результат розгляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.

49. Відповідно до частини першої статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

50. Верховний Суд, переглянувши оскаржуване судове рішення в межах наведених у касаційній скарзі доводів, вважає, що воно ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для їх зміни чи скасування немає.

Судові витрати

51. Понесені Скаржником у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції судові витрати покладаються на нього, оскільки касаційна скарга залишається без задоволення.

Керуючись статтями 300, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Спейсикс" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 24.03.2026 у справі № 904/4326/24 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Баранець

І. Кондратова