Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №927/606/26 — Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

10 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/606/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді А.С. Сидоренка, за участю секретаря судового засідання Авраменко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали позовної заяви

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард” (код 30481568) 15600, м. Мена Корюківського району Чернігівської області, вул. Піщанівська, 28

до Менської міської ради (код 04061777) 15600, м. Мена Чернігівської області, вул. Героїв АТО, 6

про визнання права власності

за відсутності представників сторін, які в судове засідання не з`явились

ВСТАНОВИВ:

26 червня 2025 року через систему “Електронний суд” до Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява від 25.06.2025 № 25-06-16/2026 Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард” до Менської міської ради про визнання права власності, якою позивач просить визнати за ним право власності на квартиру загальною площею 26,1 м2, розташовану за адресою: вул. Олександра Мигулі, 34-Б, кв. 5, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:3657-2092-8806-6074.

Звертаючись з даним позовом позивач вказує, що він добросовісно володіє квартирою шляхом правонаступництва від свого попередника СК “Авангард”, що збудував цей будинок, як гуртожиток для своїх робітників, вона перебуває на балансі товариства з 15.05.1988, після введення будинку в експлуатацію, інвентарний номер: 04007, нею тривалий час користуються співробітники товариства, як службовим житлом, утримує її - проводить поточні і капітальні ремонти, сплачує комунальні послуги (зокрема, товариством укладено договір на централізоване водопостачання, здійснюється постачання електричної енергії), тобто він відкрито, безперервно володіє вказаною квартирою; у зв`язку з відсутністю законодавчо визначеного механізму для набуття права власності на спірний об`єкт нерухомості у позасудовий спосіб, позивач фактично позбавлений будь-якої законної можливості захисту своїх прав, аніж шляхом звернення до суду з даним позовом для визнання права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 01.07.2026 постановлено:

прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі;

здійснювати розгляд позовної заяви за правилами загального позовного провадження;

призначити розгляд позовної заяви в підготовчому засіданні на 28 липня 2026 року;

встановити процесуальний строк для подання відповідачем відзиву на позовну заяву – протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали;

викликати для участі в судовому засіданні повноважного представника Менської міської ради в якості відповідача. Повідомити відповідача, що його неявка не перешкоджає проведенню судового засідання та розгляду справи.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 28.07.2026 підготовчого засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздрукованою з комп`ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд”, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався (як і процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву).

За заявою позивача, задоволеною ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 17.07.2026, призначене на 28.07.2026 підготовче засідання було проведено в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 28.07.2026 постановлено:

продовжити строк підготовчого провадження на тридцять днів;

закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 10 вересня 2026 року о 11:20;

викликати для участі в судовому засіданні повноважного представника Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард” в якості позивача;

викликати для участі в судовому засіданні повноважного представника Менської міської ради в якості відповідача;

клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард” про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задовольнити.

10.09.2026 через систему «Електронний суд» до Господарського суду Чернігівської області надійшло клопотання позивача про розгляд справи за відсутності його повноважного представника; одночасно позивач повідомив про підтримання заявлених ним позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач належним чином був повідомлений про дату, час та місце проведення призначеного на 10.09.2026 судового засідання, що підтверджується наявною в матеріалах справи роздрукованою з комп`ютерної програми “Діловодство спеціалізованого суду” довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи “Електронний суд”, однак процесуальним правом на участь у ньому не скористався.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд ВСТАНОВИВ:

На балансі Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕНА-АВАНГАРД» знаходиться об`єкт нерухомості - квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:3657-2092-8806-6074.

Відповідно до рішення виконавчого комітету Менської міської ради Менського району Чернігівської області № 123 від 25 квітня 2002 року «Про визнання права власності за СК «Авангард»» визнано право власності за СК «Авангард» (правонаступником якого є позивач) на квартиру, що знаходиться за адресою вулиця Сидоренка (перейменовано наразі на АДРЕСА_1 .

Як вказує позивач, Свідоцтво про право власності на вказаний об`єкт відсутнє, що позбавляє товариство, на балансі якого знаходиться об`єкт нерухомості, можливості зареєструвати спірний об`єкт у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

За результатами розгляду листа ТОВ «Мена-Авангард» щодо видачі свідоцтва про право власності Менська міська рада Корюківського району Чернігівської області повідомила, що видати правовстановлюючий документ на вказану квартиру не може, оскільки позбавлена законодавчо встановлених повноважень. Рішення, яким визнавалося раніше право власності на вказану вище квартиру було актуальним на момент його прийняття, тобто станом на 2002 рік, оскільки в подальшому було внесено зміни у законодавство, що регулює вказані правовідносини (Лист №04-14/2041 від 30.10.2024).

В подальшому позивач звернувся з відповідним пакетом документів до державного реєстратора прав на нерухоме майно з метою зареєструвати право власності на вказаний вище об`єкт нерухомості, проте реєстратором було відмовлено у здійсненні реєстраційних дій у зв`язку з тим, що подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно (Рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій №85335183 від 15.06.2026).

У поданій позовній заяві позивач вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕНА-АВАНГАРД» добросовісно володіє квартирою шляхом правонаступництва від свого попередника СК «Авангард», що збудував цей будинок як гуртожиток для своїх робітників, вона перебуває на балансі Товариства з 15.05.1988, після введення будинку в експлуатацію, інвентарний номер: 04007, нею користуються тривалий час співробітники товариства як службовим житлом, утримує її - проводить поточні і капітальні ремонти, сплачує комунальні послуги (зокрема, товариством укладено договір на централізоване водопостачання, здійснюється постачання електричної енергії), тобто позивач відкрито, безперервно володіє вказаною квартирою. У зв`язку з відсутністю законодавчо визначеного механізму для набуття права власності на спірний об`єкт нерухомості у позасудовий спосіб, позивач фактично позбавлений будь-якої законної можливості захисту своїх прав, аніж шляхом звернення до суду для визнання права власності на вказаний об`єкт нерухомості.

Відповідно до змісту статей 11, 15 ЦК України цивільні права й обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Кожна особа має право на судовий захист.

Загальний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів визначений в статті 16 ЦК України, зокрема, шляхом визнання права.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до статей 316, 319, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд; право власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений в його здійсненні.

За статтею 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Традиційно підстави набуття права власності поділяють на первісні (набуття права власності вперше, незалежно від волі попередніх власників) і похідні (зміна власника). Розглядаючи спори про захист права власності, набутого в похідний спосіб, судам необхідно враховувати імовірність наявності прав на відповідне майно в інших осіб.

Відповідно до положень ЦК України до первісних підстав набуття права власності належать набуття права на новостворене майно, зокрема, об`єкт будівництва (стаття 331 ЦК України), переробка речі (стаття 332 ЦК України), привласнення загальнодоступних дарів природи (стаття 333 ЦК України), набувальна давність (стаття 344 ЦК України) та інші.

Найбільш поширеними похідними способами набуття права власності юридичними особами є набуття права власності на підставі правочинів (стаття 334 ЦК України) та внаслідок правонаступництва (стаття 107 ЦК України). У похідних способах набуття права власності на майно судам необхідно враховувати вірогідність наявності на це майно прав інших осіб – не власників, наприклад, іпотекодержателя, заставодержателя, орендаря, іншого суб`єкта обмеженого речового права. Ці права, як правило, не повинні втрачатися при зміні власника речі, яка переходить до нового власника, маючи обтяження.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише в випадках і в порядку, установлених законом (стаття 319 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом (частина 2 статті 328 ЦК України).

За статтею 392 ЦК України власник може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, що засвідчує його право власності.

Суб`єктом вимог про визнання права власності може бути будь-яка особа, яка вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності в зв`язку з наявністю щодо цього майна сумнівів у третіх осіб або претензіями третіх осіб чи необхідністю отримати правовстановлюючі документи.

Позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інших осіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли створюється неможливість реалізації позивачем права власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правовстановлюючих документів.

За статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), які містяться в справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджується, що ТОВ “Мена-Авангард” (код ЄДРПОУ 30481568), на балансі якого знаходиться об`єкт нерухомості: квартира площею 26,1 м2, розташована за адресою: вул. Олександра Мигулі, 34-Б, кв. 5, м. Мена, Корюківський район, Чернігівська область, є правонаступником Сільськогосподарського кооперативу “Авангард”, власника цього майна згідно з рішенням виконавчого комітету Менської міської ради Чернігівської області від 25.04.2002 № 123.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий розгляд його справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. При цьому, особі має бути забезпечена можливість реалізувати вказані права без будь-яких перепон чи ускладнень. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 § 1, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав (Рішення Європейського суду з прав людини у справі “Белеш та інші проти Чеської Республіки”).

Позиція Європейського суду з прав людини засвідчує, що основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання, і держава, у свою чергу, не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права. Застосовуючи процесуальні норми, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який може вплинути на справедливість провадження, так і надмірної гнучкості, яка призведе до анулювання вимог процесуального законодавства.

Суди мають враховувати обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з дотриманням принципу розумності та пропорційності, з метою уникнення надмірного формалізму із додержанням балансу між доступом до правосуддя та повагою до вимог процесуального закону.

У постанові Верховного Суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, тобто заважає практичному та ефективному доступу до суду. Формалізм не є надмірним, якщо сприяє правовій визначеності та належному здійсненню правосуддя.

З огляду на викладене, керуючись завданням господарського судочинства, маючи на меті забезпечення дійсного вирішення правового спору між сторонами, враховуючи основні засади господарського судочинства, зокрема, розумність строків розгляду справи судом, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом та з метою уникнення надмірного формалізму, суд вважає за можливе задовольнити позов про визнання за Товариством з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард” права власності на квартиру загальною площею 26,1 м2, що розташована за адресою: вулиця Олександра Мигулі, 34-Б, кв. № 5, місто Мена, Корюківський район, Чернігівська область, реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:3657-2092-8806-6074.

За приписами частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір покладається в спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За частиною 9 цієї статті Кодексу в випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Суд, врахувавши приписи частини 9 статті 129 ГПК України, покладає судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4363,64 грн на позивача, оскільки спір виник з вини СК “Авангард” (правонаступником якого є позивач), який своєчасно не вжив заходів з метою належного оформлення права власності на спірний об`єкт нерухомості.

Керуючись ст. 123, 129, 233, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Мена-Авангард” до Менської міської ради про визнання права власності задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕНА-АВАНГАРД» (код ЄДРПОУ 30481568, 15600, м. Мена Корюківського району Чернігівської області, вул. Піщанівська, 28) право власності на квартиру, площею 26,1 м2, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер у Реєстрі будівельної діяльності ТІ01:3657-2092-8806-6074.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено та підписано 15.09.2026.

Суддя А.С. Сидоренко