Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №183/7495/26 — Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/7495/26

№ 2/183/6504/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 вересня 2026 року місто Самар Дніпропетровської області

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Дубовенко І.Г., за участю секретаря судового засідання Чабаненка Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, суд –

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулася до Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що з 26 листопада 2011 року з сторони перебувають у шлюбі. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться. Причиною розпаду сім`ї є відсутність порозуміння в сімейному житті, різні погляди на сімейне життя та несумісність характерів, що призвело до втрати почуттів любові та поваги між ними. Позивач, вважає, що подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, суперечить їх з відповідачем інтересам. Спорів щодо місця проживання дитини немає – дитина мешкає з матір`ю та залишиться з нею проживати.

Відповідачем ОСОБА_2 відзиву на позов не подано, подано заяву про розгляд справи за його відсутності та про визнання вимог щодо розірвання шлюбу.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 червня 2026 року позовну заяву прийнято до провадження відкрите спрощене позовне провадження у справі з повідомленням (викликом) сторін.

У судове засідання особи, що беруть участь у справі не з`явилися, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлені у встановленому законом порядку.

Позивачем подано заяву, у якій просить розглянути справу за її відсутності з підтриманням позовних вимог у повному обсязі, прізвище після розірвання шлюбу просить залишити без змін.

Відповідачем подано заяву, у якій просить справу розглянути за відсутності відповідача, позовні вимоги щодо розірвання шлюбу визнає та просить їх задовольнити.

Суд, дослідивши підстави позову, заяви сторін з процесуальних питань, матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

З копії свідоцтва про шлюбу, вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 26 листопада 2011 року виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за актовим записом № 21, був зареєстрований шлюб, прізвище дружини після реєстрації шлюбу змінене на « ОСОБА_5 ».

Від шлюбу у сторін народилася дитина: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що виконавчим комітетом Знаменівської районної ради Новомосковського району Дніпропетровської області 19 березня 2012 року складений відповідний актовий запис № 19.

У судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини. Щодо місця проживання малолітньої дитини та поділу спільного майна подружжя спорів не заявлено. Сторони у процесуальних заявах, кожна в окремості просять шлюб розірвати.

Згідно зі ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки та жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», відмічено, що зважаючи на принципи рівноправності жінки і чоловіка, закон вимагає, щоб згода на одруження була взаємною. Принцип добровільності шлюбу є чинним не лише на стадії його реєстрації, а і під час знаходження в шлюбі, що зумовлює можливість добровільного розірвання шлюбу, про що записано в ст. 16 Конвенції «Про дискримінацію жінок» в ч. 1 підпункту «с», «однакові права і обов`язки під час шлюбу і після його розірвання». Шлюб це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує його добровільний характер.

Частинами 3 та 4 ст. 56 СК України визначено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Частиною 2 ст. 104 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Відповідно до вимог ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання: за спільною заявою подружжя відповідно до ст. 106 або одного з них відповідно до ст. 107 цього Кодексу; за спільною заявою подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 109 цього Кодексу; за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Так статтею 106 СК України визначено, що розірвання шлюбу органом державної реєстрації актів цивільного стану відбувається за заявою подружжя, яке не має дітей.

Згідно з вимогами ст.ст. 110, 111 СК України – позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним з подружжя. Суд вживає заходи щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Відповідно до ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має суттєве значення.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище. Оскільки дружина при реєстрації шлюбу змінила прізвище, вона має право іменуватися ним після розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.

Частино 3 ст.115 СК України – встановлено, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

У судовому засіданні встановлено, що сторони припинили сімейно-шлюбні відносини, спільного господарства не ведуть, сімейні відносини не поновлювали, спорів щодо утримання спільних дітей та щодо майна, що є спільною сумісною власністю – на даний час немає, а тому суд у відповідності до ст. 112 СК України, прийшов до висновку, що подальше спільне життя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін.

Аналізуючи вищенаведене, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 12, 81, 141, 223, 247, 263, 265, 280 ЦПК України, суд -

у х в а л и в :

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.

Шлюб зареєстрований 26 листопада 2011 року виконавчим комітетом Знаменівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, за актовим записом № 21, між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 – розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_7 залишити без змін.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_8 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , електронна пошта: ).

Відповідач: ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , електронна пошта: ).

Суддя І.Г. Дубовенко