Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №924/590/26 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" вересня 2026 р. Справа № 924/590/26

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області в складі судді Заверухи С.В., з участю секретаря судового засідання Тлустої У.О., у залі судового засідання № 305 розглянувши справу

за первісним позовом Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", с. Сухолуччя Київської області

про стягнення 138131,44 грн пені, 44040,36 грн штрафу;

про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставити та передати у власність філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в порядку, передбаченому умовами договору, товар згідно із Специфікацією № 1 на загальну суму 629148,00 грн,

та зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", с. Сухолуччя Київської області

до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області

про стягнення 116400,00 грн,

представники:

позивача за первісним позовом: Романова К.С.;

відповідача за первісним позовом: Пономаренко К.В.

У судовому засіданні 15.09.2026 відповідно до ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення в справі.

Рішення ухвалюється 15.09.2026, оскільки в судовому засіданні 08.09.2026 оголошувалась перерва.

Процесуальні дії у справі.

05.06.2026 до Господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", с. Сухолуччя Київської області про стягнення 138364,24 грн пені, 44040,36 грн штрафу; про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставити та передати у власність філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в порядку, передбаченому умовами договору, товар згідно із Специфікацією № 1 на загальну суму 629148,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.06.2026 року вказану позовну заяву передано для розгляду судді Заверусі С.В.

10.06.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 29.06.2026 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" про стягнення 116400,00 грн. Об`єднано зустрічний позов в одне провадження з первісним позовом. Призначено підготовче засідання.

14.07.2026 судом постановлено ухвалу (із занесенням до протоколу судового засідання) про відкладення підготовчого засідання та про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів.

Ухвалою суду від 18.08.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу № 924/590/26 до судового розгляду по суті.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач за первісним позовом просить суд (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30.06.2026) стягнути з відповідача за первісним позовом 138131,44 грн пені та 44040,36 грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 8.2. договору поставки, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо поставки товару. Крім того, у заяві від 30.06.2026 (викладена у відповіді на відзив на первісний позов) позивач за первісним позовом просить суд закрити провадження в справі в частині первісного позову щодо зобов`язання поставити товар на суму 629148,00 грн у зв`язку із відсутністю предмета спору. На підтвердження обставин, що свідчать про відсутність предмету спору в означеній частині первісного позову, позивачем за первісним позовом вказано, що факт поставки йому товару на суму 629148,00 грн підтверджується видатковою накладною від 15.06.2026 № Вп-0000404.

У відповіді на відзив на первісний позов від 30.06.2026 та в запереченнях на додаткові пояснення від 17.08.2026 позивач за первісним позовом заперечив щодо клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення штрафних санкцій з огляду на відсутність належних та обґрунтованих підстав для такого зменшення.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" у відзиві вказує, що несвоєчасна поставка продукції пов`язана з настанням обставин, які були відсутні на дату укладення договору - суттєве обмеження енергопостачання у м. Києві, порушення зобов`язань контрагентами відповідача за первісним позовом, пошкодження виробничих приміщень внаслідок обстрілів.

Також відповідач за первісним позовом у відзиві від 26.06.2026 та в запереченнях (на відповідь на відзив) від 08.07.2026 просить суд зменшити загальну суму штрафу та пені до 21465,56 грн, що, на думку останнього, є справедливою та співмірною компенсацією за порушення ним зобов`язань.

У додаткових поясненнях від 12.08.2026 відповідач за первісним позовом зазначив, що в цій справі жодним чином, в жодній заяві по суті справи позивач за первісним позовом не повідомляв про наявність саме збитків, пов`язаних із затримкою поставки йому 5 з 49 позицій товару. Позивач за первісним позовом не пояснював, яким чином затримка поставки поліроля для меблів та освіжувачів повітря могла фінансово вплинути на діяльність його підприємства та спричинити збитки. Також Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" звертає увагу на те, що текст договору складався позивачем за первісним позовом самостійно та його проект був оприлюднений разом з тендерною документацією (Додаток № 5 до тендерної документації). Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", як й інші переможці публічних закупівель, просто мало погодитися на всі умови, прописані Замовником (позивачем за первісним позовом) у договорі, і не мало можливості впливу на них. Так, згідно з умовами договору оплата відбувається протягом 180 календарних днів після повного постачання товару, що, на думку відповідача за первісним позовом, фактично, є безоплатним кредитуванням Покупця Постачальником на тривалий період. При цьому пеня за несвоєчасну оплату не нараховується, а за затримку оплати за поставлений за договором товар згідно з пунктом 8.4. договору Покупцеві належить сплачувати лише 0,3 % замість 3 % річних передбачених статтею 625 ЦК України, що є суттєвим зміщенням на користь Покупця балансу інтересів сторін.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з відповідача за зустрічним позовом 116400,00 грн боргу в зв`язку з несплатою останнім поставленого товару на означену суму в строк визначений в п. 5.1. договору поставки - протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар (28.10.2025).

08.07.2026 позивач за зустрічним позовом подав відповідь на відзив, у якій заперечив щодо аргументів відповідача за зустрічним позовом щодо неможливості сплати 116400,00 грн за поставлений товар у зв`язку з помилковим оформленням податкової накладної, оскільки п.п. 6.3.14, 6.2.3., 8.9. договору, на які посилається відповідач за зустрічним позовом, не містять положень, які б скасовували обов`язок Покупця здійснити оплату поставленого йому товару. При цьому, як зазначає Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", договір пов`язує виникнення обов`язку Покупця щодо оплати товару не з датою реєстрації податкової накладної, а з датою оформлення ярлика на придатний товар.

У відзиві на зустрічну позовну заяву від 06.07.2026 відповідач за зустрічним позовом просить суд відмовити в задоволенні зустрічного позову про стягнення 116400,00 грн, оскільки в реквізитах податкової накладної від 24.10.2025 № 510 позивачем за зустрічним позовом помилково в полі "номер філії" зазначено код філії " 02" замість " 03", що в свою чергу позбавляє відповідача за зустрічним позовом можливості включити суму ПДВ у розмірі 23280,00 грн на товар вартістю 116400,00 грн до свого податкового кредиту та здійснити оплату по такій податковій накладній.

Окрім наведених вище позицій сторін, що були викладені ними у заявах по суті справи, судом з`ясовано, що у відзиві від 26.06.2026 відповідач за первісним позовом визнає первісний позов в частині розміру нарахованих штрафних санкцій (182171,80 грн) та не визнає первісний позов в частині вимог щодо допоставки товару з огляду на поставку ним такого товару на суму 629148,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною від 15.06.2026 № Вп-0000404.

Разом з цим, відповідач за зустрічним позовом у заяві від 25.08.2026 просить суд прийняти визнання відповідачем за зустрічним позовом позову щодо стягнення з останнього 116400,00 грн боргу за поставлений товар з огляду на виправлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" недоліків податкової накладної від 24.10.2025 № 510.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Проаналізувавши зміст і суть поданого представником відповідача за первісним позовом відзиву від 26.06.2026 та поданої представником відповідача за зустрічним позовом заяви від 25.08.2026, а також взявши до уваги положення ст. 191 ГПК України, суд зазначає, що викладені в означених заявах позиції сторін за своєю суттю та змістом є заявою про визнання первісного позову відповідачем за первісним позовом в частині заявлених до стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 182171,80 грн (138131,44 грн пені, 44040,36 грн штрафу) та заявою про визнання зустрічного позову відповідачем за зустрічних позовом у розмірі 116400,00 грн.

Приписами ч. 4 ст. 191 ГПК України унормовано, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Матеріали справи не містять доказів того, що визнання Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" первісного позову в частині заявлених до стягнення штрафних санкцій та визнання Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" зустрічного позову в частині заявленого до стягнення боргу в розмірі 116400,00 грн суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про ухвалення в справі № 924/590/26 судового рішення.

10.09.2026 представником відповідача за зустрічним позовом подано до суду заяву, у якій просить суд поновити строк для подання доказу, а саме копію платіжної інструкції від 19.08.2026 № 9551 на суму 116400,00 грн, та долучити його до матеріалів справи; закрити провадження в справі № 924/590/26 в частині зустрічних позовних вимог в зв`язку із відсутністю предмета спору та вирішити питання щодо повернення судового збору.

Присутні представники сторін підтримали доводи, викладені в заявах по суті справи.

Перелік обставин, які є предметом доказування, та доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність даних обставин.

19.09.2025 між Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (Постачальник) укладено договір поставки № 53-124-01-25-26835, відповідно до п. 1.1. якого Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю в передбачені цим договором строки товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вказаний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.2. договору предметом поставки по даному договору є товар: мийні та чистячи засоби (код 39830000-9 за Єдиним закупівельним словником ДК 021:2015 Продукція для чищення).

Згідно з п. 1.3. договору місцем виконання цього договору є місто Нетішин Хмельницької області.

Як передбачено п. 3.1. договору, строк поставки замовленої партії товару протягом 30 календарних днів з дати направлення Покупцем письмової заявки Постачальнику, в якій зазначається найменування та кількість товару, яка направляється з електронної адреси Покупця office@khnpp.atom.gov.ua на електронну адресу Постачальника greennvp@ukr.net.

За умовами п. 3.2. договору поставка товару згідно зі Специфікації здійснюється транспортом і за рахунок Постачальника на умовах DDP згідно з ІНКОТЕРМС 2020 на склад вантажоодержувача у м. Нетішин Хмельницької області. Інформація про повну адресу складу Вантажоодержувача буде письмово повідомлена для Постачальника протягом 5 днів з дати укладення договору, шляхом надсилання з електронної адреси Покупця office@khnpp.atom.gov.ua на електронну адресу Постачальника greennvp@ukr.net вілповідного листа. Постачальник зобов`язаний негайно (але не пізніше 1 робочого дня) з моменту отримання листа надіслати лисі-підтвердження про отримання інформації щодо повної адреси складу вантажоодержувача.

Пунктом 3.5. договору передбачено, що датою поставки товару є дата підписання видаткової /товарно-транспортної накладної вантажоодержувачем.

У п. 3.12. договору сторонами погоджено, що з товаром Постачальник надає наступну супровідну документацію: видаткову накладну оформлену українською мовою (оригінал, в 3-х примірниках); паспорт або сертифікат якості, або сертифікат відповідності, або формуляр з описом технічних характеристик (оригінал або копії, завірені постачальником); товарно-транспортну накладну (оригінал в 3-х примірниках).

Ціна товару по договору становить 3204429,60 грн (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору ціна за одиницю товару, кількість та загальна ціна товару по договору визначається специфікацією № 1 (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 5.1. договору оплату за замовлену поставлену партію товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний Товар згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Як передбачено п. 6.1.2. договору, Покупець зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість поставленого товару.

За умовами п. 6.3.1. договору Постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені договором.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством України.

У п. 8.2. договору сторонами погоджено, що за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

У випадку порушення строків оплати товару Покупець на вимогу Постачальника, відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, сплачує суму боргу з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 0,3 % річних від простроченої суми. Сторони узгодили, що пеня за порушення строку оплати товару не нараховується (п. 8.4. договору).

Відповідно до п. 11.1. договору цей договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками (за наявності печатки) і діє до 31.12.2026, а в частині виконання гарантійних зобов`язань, що передбачені даним Договором - до спливу гарантійних строків.

Згідно з п. 11.3. договору закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Сторонами також підписано Специфікацію № 1 (додаток № 1 до договору), у якій погоджено найменування, кількість, вартість товару, та Технічну специфікацію (додаток № 2 до договору).

У листі від 10.10.2025 Покупець просив Постачальника відповідно до укладеного договору від 19.09.2025 № 53-124-01-25-26835 поставити товар (мийні та чистячи засоби) на склад (м. Нетішин), а у листах від 12.12.2025, від 22.12.2025, від 05.02.2026 - допоставити товар на суму 629148,00 грн.

Відповідно до видаткової накладної від 24.10.2025 № Вп-0000510 та товарно-транспортної накладної від 24.10.2025 № Вп-0000510 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставлено Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" товар (миючі засоби) на суму 116400,00 грн.

Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" складено ярлик на придатну продукцію від 28.10.2025 № Я-3-142-24 щодо поставки Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" продукції на виконання договору від 19.09.2025 № 53-124-01-25-26835.

Відповідно до видаткової накладної від 12.11.2025 № Вп-0000561 на виконання договору від 19.09.2025 № 53-124-01-25-26835 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставлено Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" товар на суму 2000829,60 грн.

Згідно з видатковою накладною від 24.11.2025 № Вп-0000587 на виконання договору від 19.09.2025 № 53-124-01-25-26835 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставлено Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" товар на суму 458052,00 грн.

Згідно з квитанцією про реєстрацію податкової накладної 18.11.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєстровано податкову накладну від 24.10.2025 № 510 про поставку товару на суму 116400,00 грн.

Листом від 17.12.2025 № 1502 та листом від 11.03.2026 № 177 Постачальник повідомив Покупця про затримку постачання 5 з 49 позицій товару, визначеного договором, у зв`язку з суттєвим обмеженням енергопостачання у м. Києві, із порушенням своїх зобов`язань контрагентами, а також з іншими технічними складнощами поза волею та контролем Постачальника, пов`язаними з ускладненнями виробництва у період воєнного стану.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.06.2026 № 2856511 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" зареєстровано за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Сухолуччя, вул. Травнева, 1 Б, ідентифікаційний код 43527454.

Згідно з видатковою накладною та товарно-транспортною накладною від 15.06.2026 № ВП-0000404 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (Вантажовідправник) поставлено Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (Вантажоодержувач) товар на загальну суму 629148,00 грн.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Щодо первісного позову.

Статтею 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ч. 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як стверджується матеріалами справи, правовідносини, що виникли між сторонами, мають характер таких, що виникають з договору поставки, про що, зокрема, свідчать договірні зобов`язання сторін - Постачальник зобов`язується поставити і передати у власність Покупцю в передбачені цим договором строки товар, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити вказаний товар згідно з найменуванням, асортиментом, виробником, кількістю, ціною, та з кодом згідно УКТ ЗЕД товару, які зазначаються в специфікації № 1 (додаток № 1 до договору), та є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до частини 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу

Статтею 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як встановлено судом, позивач за первісним позовом просить суд (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30.06.2026) стягнути з відповідача за первісним позовом 138131,44 грн пені та 44040,36 грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 8.2. договору поставки, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо поставки товару.

Із матеріалів справи слідує, що сторони погодили поставку товару на суму 3204429,60 грн (Специфікація № 1) протягом 30 календарних днів з дати направлення Покупцем письмової заявки Постачальнику, у якій зазначається найменування та кількість товару (п. 3.1. договору).

Судом встановлено, що Покупцем 10.10.2025 було направлено лист Постачальнику про поставку всього товару (49 позицій), відтак останній зобов`язаний був здійснити поставку продукції до 10.11.2025 включно. Однак, Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" в обумовлений договором строк поставлено продукцію лише на суму 116400,00 грн (ВН від 24.10.2025), решту товару Постачальником поставлено із простроченням виконання зобов`язання щодо поставки товару: товар на суму 2000829,60 грн (ВН від 12.11.2025) поставлено 13.11.2025 (прострочення поставки товару на суму 3088229,60 грн становить 2 дні з 11.11.2025 по 12.11.2025); товар на суму 458052,00 грн (ВН від 24.11.2025) поставлено 25.11.2025 (прострочення поставки товару на суму 1087200,00 грн становить 12 днів з 13.11.2025 по 24.11.2025); прострочення поставки товару на суму 629148,00 грн згідно з розрахунком позивача за первісним позовом становить 189 дні з 25.11.2025 по 01.06.2026.

Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (із урахуванням заяви про зменшення позовних вимог від 30.06.2026) 138131,44 грн пені та 44040,36 грн штрафу, нарахованих відповідно до п. 8.2. договору поставки, у зв`язку з простроченням виконання зобов`язання щодо поставки товару.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з чч. 1-3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Відповідно до п. 8.2. договору за порушення строку поставки товару Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі 0,1 % від вартості непоставленого (недопоставленого) в строк Товару за кожен день прострочення, а за прострочення поставки понад 30 днів Постачальник додатково сплачує Покупцю штраф в розмірі 7 % від вказаної вартості.

Щодо правомірності нарахування штрафу та пені в спірних правовідносинах господарський суд вважає за необхідне звернутися до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17.09.2020 у справі № 922/3548/19, від 23.04.2019 у справі № 904/3565/18, від 25.06.2018 у справі № 912/2483/17, від 29.05.2018 у справі № 910/23003/16, у яких зазначено, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 3 ст. 549 ЦК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і штраф (пеня) застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Суд, провівши перерахунок нарахованих пені та штрафу, беручи до уваги зміст п. 8.2. договору, враховуючи прострочення поставки відповідачем за первісним позовом товару на суму 629148,00 грн понад 30 календарних днів з дати направлення Покупцем письмової заявки Постачальнику, у якій зазначається найменування та кількість товару, вважає, що вимога про стягнення пені в загальному розмірі 138131,44 грн та штрафу в розмірі 44040,36 грн заявлена позивачем за первісним позовом правомірно та підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП".

Щодо нарахування одночасно штрафу та пені судом відзначається, що одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України, пеня та штраф є формами неустойки. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Відповідна правова позиція узгоджується із позицією, що викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 09.02.2018 у справі № 911/2813/17, від 22.03.2018 у справі № 911/1351/17, від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16, від 25.05.2018 у справі № 922/1720/17, від 09.07.2018 у справі № 903/647/17 та від 08.09.2018 у справі № 908/1843/17.

Між тим, як встановлено судом, після звернення позивача з первісним позовом до суду Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" відповідно до наявних в матеріалах справи видаткової накладної та товарно-транспортної накладної від 15.06.2026 № ВП-0000404 допоставлено Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" товар на суму 629148,00 грн.

Відтак, беручи до уваги докази допоставлення відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом товару на суму 629148,00 грн, а також зважаючи на заяву позивача за первісним позовом від 30.06.2026 про закриття провадження в цій справі в частині вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставити та передати у власність філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в порядку, передбаченому умовами договору, товар згідно із Специфікацією № 1 на загальну суму 629148,00 грн, суд дійшов висновку, що провадження в справі в означеній частині первісного позову підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З приводу тверджень відповідача за первісним позовом щодо необхідності зменшення розміру штрафу та пені з врахуванням ст. 551 ЦК України, судом зазначається таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Тобто, частиною 3 названої статті передбачено умови як підстави для зменшення пені та штрафу і ця норма не передбачає вимог щодо обов`язкової їх наявності у поєднанні, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них, зокрема наявність інших обставин, які мають істотне значення (постанова Верховного Суду від 10.05.2023 у справі № 501/2862/15-ц, тощо).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання за положенням ч. 1 ст. 550 ЦК України.

Однією із функцій неустойки є компенсаторна функція (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у справі № 303/2408/16-ц).

Разом з цим, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Неустойка має на меті, насамперед, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може становити непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Таку правову позицію викладено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013 та послідовно у низці постанов Верховного Суду.

Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства(в) мають значення для вирішення питання про зменшення пені та штрафу.

Приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити з того, що одним із завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому вона має обов`язковий для учасників правовідносин характер.

Суд зазначає, що цивільне законодавство поряд із засадою свободи договору (п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України) також містить таку засаду як справедливість, добросовісність та розумність (п. 6).

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб`єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена в постанові об`єднаної плати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин кожної справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 Господарського процесуального кодексу України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки.

Тобто, право суду на зменшення розміру штрафних санкцій у кожному конкретному випадку залежить від встановлених судом обставин, зокрема, але не виключно: розміру неустойки перед розміром збитків; винятковості випадку; ступеню виконання зобов`язань; причин неналежного невиконання зобов`язання; характеру прострочення; поведінки винної особи (вжиття/невжиття заходів до виконання зобов`язання, добровільне усунення порушення) тощо, та від поданих на їх підтвердження/спростування сторонами доказів.

Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.

У постанові Верховного Суду від 09.05.2024 у справі № 923/77/22, зазначено: реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст. 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 Цивільного кодексу України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил статті 86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обстави справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення розміру штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (правові висновки Верховного Суду у постановах від 05.03.2019 у справі № 923/536/18, від 10.04.2019 у справі № 905/1005/18, від 06.09.2019 у справі № 914/2252/18, від 14.07.2021 у справі № 916/878/20).

Саме суд першої та апеляційної інстанцій користується певною можливістю розсуду щодо зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), оцінюючи наявність та розмір збитків та інші обставини, які мають істотне значення (правові висновки Верховного Суду в постановах від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 02.06.2021 у справі №5023/10655/11 (922/2455/20)).

Цієї позиції притримується і Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22, зазначивши, що в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватися з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Враховуючи інтереси обох сторін, відсутність доказів понесення позивачем за первісним позовом збитків та інших для нього наслідків порушення зобов`язання відповідачем за первісним позовом, а також беручи до уваги ступінь виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань за договором, зокрема, враховуючи те, що прострочення виконання відповідачем за первісним позовом умов договору поставки щодо поставки товару на суму 2000829,60 грн (ВН від 12.11.2025) та товару на суму 458052,00 грн (ВН від 24.11.2025) відбулось на невеликий проміжок часу (2 та 12 днів відповідно) з подальшим в процесі розгляду цієї справи повним виконанням його умов, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені та штрафу на 50 %, тобто про стягнення з відповідача за первісним позовом 69065,72 грн пені та 22020,18 грн штрафу, оскільки таке зменшення є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.

За таких обставин клопотання відповідача за первісним позовом про зменшення розміру неустойки підлягає частковому задоволенню. У решті клопотання про зменшення розміру неустойки суд відмовляє.

Водночас судом звертається увага, що зменшення розміру неустойки є правом суду.

Щодо зустрічного позову.

Позивач за зустрічним позовом просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 116400,00 грн боргу в зв`язку з несплатою останнім поставленого товару на означену суму в строк визначений в п. 5.1. договору поставки - протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар (28.10.2025).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями ст. 692 ЦК України врегульовано порядок оплати товару за договорами купівлі-продажу (поставки). Зокрема, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сторонами спору в пункті п. 5.1. договору погоджено, що оплату за замовлену поставлену партію товару Покупець здійснює шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний Товар згідно з СОУ НАЕК 038:2021 "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції для ВП Компанії".

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки від 19.09.2025 відповідно до видаткової накладної від 24.10.2025 № Вп-0000510 та товарно-транспортної накладної від 24.10.2025 № Вп-0000510 Товариством з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставлено, а Акціонерним товариством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" 27.10.2026 прийнято товар (миючі засоби) на суму 116400,00 грн. При цьому, ярлик на придатний товар № Я-3-142-24 відповідачем за зустрічним позовом оформлено 28.10.2025.

Однак, відповідач за зустрічним позовом свого обов`язку щодо оплати означеної вище партії поставленого товару на суму 116400,00 грн у визначений в договорі строк (протягом 180 календарних днів з дати оформлення ярлика на придатний товар (28.10.2025)) не виконав.

Разом з цим, уже в процесі розгляду цієї справи представником відповідача за зустрічним позовом 10.09.2026 було подано до суду заяву, у якій просить закрити провадження в справі про стягнення 116400,00 грн боргу в зв`язку із відсутністю предмета спору.

На підтвердження обставин, що свідчать про відсутність предмету спору, відповідачем за зустрічним позовом вказано, що факт сплати ним заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Гренландія НВП» підтверджується оплатою в розмірі 116400,00 грн (долучено копію платіжної інструкції від 19.08.2026 № 9551 на суму 116400,00 грн). Також відповідач за зустрічним позовом просить суд вирішити питання щодо повернення судового збору.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Із наведеного вище слідує, що відповідачем за зустрічним позовом після відкриття провадження в справі було усунуто обставини, які стали підставою для звернення позивача за зустрічним позовом з цим позовом до суду, з огляду на що суд дійшов висновку про відсутність предмету спору на час проведення засідання у справі.

Таким чином, зважаючи на те, що предмет спору існував на момент звернення до суду із зустрічним позовом та припинив існування під час розгляду справи в суді, провадження в справі № 924/590/26 підлягає закриттю відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Щодо клопотання відповідача за зустрічним позовом про повернення судового збору, то суд відмовляє в його задоволенні, оскільки відповідно до приписів п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" в разі закриття (припинення) провадження в справі сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду. У даному випадку Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" не є платником судового збору за подання зустрічного позову.

Судом відзначається, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як передбачено ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13, ст. 74 ГПК України).

Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі "Трофимчук проти України" Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа "Руїс Торіха проти Іспанії").

За таких обставин, беручи до уваги наведене вище, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для часткового задоволення первісного позову (суд в частині вимог про стягнення штрафних санкцій позов задовольняє частково, а саме в сумі стягнення 69065,72 грн пені та 22020,18 грн штрафу (в решті первісного позову про стягнення штрафних санкцій суд відмовляє), а в частині вимог про зобов`язання поставити товар - закриває), та для закриття провадження в справі в частині зустрічних позовних вимог у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Щодо первісного позову.

Відповідно до ст. 123, 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам (з урахуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору), при цьому при розподілі судового збору щодо вимоги про стягнення неустойки (в частині її зменшення на 50 %) судом беруться до уваги приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України.

Судом зазначається, що первісно загальний розмір заявлених позивачем за первісним позовом майнових вимог (ціна позову) становив 811552,60 грн (стягнення 182404,60 грн штрафних санкцій та зобов`язання поставити товар на суму 629148,00 грн), за які позивачем правомірно сплачено 9738,63 грн судового збору (811552,60 * 1,5 % * 0,8).

Разом з цим, судом було прийнято заяву позивача за первісним позовом про зменшення розміру первісного позову в частині стягнення пені з 138364,24 грн до 138131,44 грн (різниця становить 232,80 грн). Крім того, судом було закрито провадження в цій справі в частині первісного позову про зобов`язання поставити товар на суму 629148,00 грн.

Відповідно до пп. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Із наведеного слідує, що позивач вправі повернути сплачений ним судовий збір в частині зменшених позовних вимог (232,80 грн) та в частині закриття провадження (629148,00 грн) у розмірі 7552,57 грн (629380,80 * 1,5 % * 0,8).

Між тим, у заяві від 30.06.2026 позивач просить суд повернути з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 7076,23 грн.

Таким чином, беручи до уваги клопотання позивача за первісним позовом про повернення судового збору саме в розмірі 7076,23 грн, означена сума судового збору, сплачена позивачем при поданні первісного позовну на підставі платіжної інструкції від 03.06.2026 № 5744, підлягає поверненню з Державного бюджету України.

Згідно з ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма закріплена в ч. 3 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", у відповідності до якої, у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У заяві від 26.06.2026 відповідачем за первісним позовом визнано первісний позов в частині заявлених до стягнення штрафних санкцій в загальному розмірі 182171,80 грн (138131,44 грн пені, 44040,36 грн штрафу).

Таким чином, позивачу за первісним позовом з державного бюджету підлягає поверненню 50 % судового збору від визнаної відповідачем за первісним позовом суми боргу, який ним сплачений з відповідного позову згідно з платіжною інструкцією від 03.06.2026 № 5744, що становить 1093,03 грн (182171,80 * 1,5 % * 0,8 * 50 %), інша частина судового збору у розмірі 1093,03 грн, враховуючи ч. 9 ст. 129 ГПК України, підлягає покладенню на відповідача за первісним позовом, у зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.

Отже, загальна сума судового збору, яка підлягає поверненню з державного бюджету позивачу за первісним позовом з урахуванням його заяви від 30.06.2026 та ч. 1 ст. 130 ГПК України, становить 8169,26 грн.

Щодо зустрічного позову.

Оскільки в заяві від 25.08.2026 відповідачем за зустрічним позовом визнано зустрічний позов щодо стягнення з нього 116400,00 грн боргу, то відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету підлягає поверненню 50 % судового збору, який ним сплачений з відповідного позову згідно з платіжною інструкцією від 26.06.2026 № 10303, що становить 1331,20 грн (3328,00 * 0,8 * 50 %).

Крім того, судом звертається увага позивача за зустрічним позовом, що він на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» не позбавлений права звернутися до суду із клопотанням про повернення йому решти сплаченого ним судового збору.

Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 130, 191, 231, 232, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Первісний позов Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція", м. Нетішин Хмельницької області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП", с. Сухолуччя Київської області про стягнення 138131,44 грн пені, 44040,36 грн штрафу; про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставити та передати у власність філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в порядку, передбаченому умовами договору, товар згідно із Специфікацією № 1 на загальну суму 629148,00 грн, задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (Київська область, Вишгородський район, с. Сухолуччя, вул. Травнева, 1 Б, ідентифікаційний код 43527454) на користь Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (Хмельницька область, місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, ідентифікаційний код 21313677) 69065,72 грн (шістдесят дев`ять тисяч шістдесят п`ять гривень 72 копійки) пені, 22020,18 грн (двадцять дві тисячі двадцять гривень 18 копійок) штрафу, 1093,03 грн (одну тисячу дев`яносто три гривні 03 копійки) судового збору.

Видати наказ.

У первісному позові в частині стягнення 69065,72 грн пені та 22020,18 грн штрафу відмовити.

Провадження в справі № 924/590/26 у частині первісних позовних вимог про зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" поставити та передати у власність філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" в порядку, передбаченому умовами договору, товар згідно із Специфікацією № 1 на загальну суму 629148,00 грн, закрити.

Повернути Акціонерному товариству "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (м. Київ, вул. Назарівська, 3, ідентифікаційний код 24584661) в особі філії "Відокремлений підрозділ "Хмельницька атомна електрична станція" (Хмельницька область, місто Нетішин, вул. Енергетиків, буд. 20, ідентифікаційний код 21313677) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 8169,26 грн (вісім тисяч сто шістдесят дев`ять гривень 26 копійок), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 03.06.2026 № 5744.

Провадження в справі № 924/590/26 в частині зустрічних позовних вимог про стягнення 116400,00 грн боргу закрити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Гренландія НВП" (Київська область, Вишгородський район, с. Сухолуччя, вул. Травнева, 1 Б, ідентифікаційний код 43527454) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1331,20 грн (одну тисячу триста тридцять одну гривню 20 копійок), сплачений відповідно до платіжної інструкції від 26.06.2026 № 10303.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.09.2026.

Суддя С.В. Заверуха

Відрук.: 1 примір.

1 - до справи.

Направити рішення сторонам до електронного кабінету Електронного суду.