Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №924/703/25 — Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

_______________________________________________________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" вересня 2026 р. Справа № 924/703/25

м. Хмельницький

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Субботіної Л.О. за участю секретаря судового засідання Мізика М.А., розглянувши матеріали справи

за позовом Приватного підприємства "Смарт Ліфт" м. Хмельницький

до Das Power Enerji Guc Sistemleri Tic.Ltd.Sti., Анкара, Турецька республіка

про стягнення 524879,32 грн

Представники сторін: не з`явились

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Хмельницької області 07.07.2025 надійшла позовна заява Приватного підприємства "Смарт Ліфт" м. Хмельницький до Das Power Enerji Guc Sistemleri Tic.Ltd.Sti., Анкара, Турецька республіка про стягнення 524879,32 грн, з яких 502308,80 грн основне зобов`язання, 22570,52 грн пеня. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 06.06.2024 між сторонами укладено договір №J2371, відповідно до п. 2.1 якого відповідач зобов`язувався передати у власність позивача товар (бензинові та дизельні генератори, комплектуючі та аксесуари до них), а позивач зобов`язувався прийняти вказаний товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору. За час співпраці покупцем було замовлено товар на суму 96 156,00 доларів США та здійснено оплату замовленого товару у загальній сумі 95976,00 доларів США. На виконання умов контракту продавець здійснив часткову поставку товару: 20 червня 2024 року поставлено товар на суму 8538 доларів США, 08 липня 2024 року поставлено товар на суму 43715 доларів США, 16 липня 2024 року поставлено товар на суму 31683 доларів США. Відповідно до пункту 4.3. контракту, термін виконання замовлення 4 тижні з дня отримання попередньої оплати, якщо інше не зазначено у відповідному проформа інвойсі. Проформа інвойсами передбачено, що дата поставки становить не більше 3 робочих днів з моменту готовності. Враховуючи наведене, а також те, що останній платіж було здійснено 8 липня 2024 року, товар мало бути поставлено шляхом його передачі перевізнику покупця за місцезнаходженням складу продавця не пізніше 9 серпня 2024 року. Однак інші поставки товару за час дії договору не були здійснені. Відповідно до наведеного, заборгованість продавця за контрактом на дату подання цієї позовної заяви становить 12040 доларів США, що відповідає різниці між поставленим товаром та сумою отриманої від покупця оплати. Наведена сума відповідає 502308,80 гривень відповідно до встановленого НБУ курсу гривні на дату подання позовної заяви. Також відповідно до пункту 10.2 контракту у разі прострочення термінів поставки більш ніж на десять днів продавець виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості поставки за кожен тиждень прострочення. Відповідно пеня за прострочення поставки має відраховуватись, починаючи із 20 серпня 2024 року, її розмір на момент подання цієї заяви становить 541 долар США (з 20 серпня минуло 45 повних тижнів * 0,1 % за кожен тиждень прострочення). Наведена сума відповідає 22 570,52 гривень відповідно до встановленого НБУ курсу гривні на дату подання позовної заяви. Таким чином, загальна сума позовних вимог становить 524879,32 гривень, яку позивач просить стягнути з відповідача у зв`язку із неналежним виконанням договірних зобов`язань.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 вищезазначену позовну заяву передано для розгляду судді Субботіній Л.О.

Ухвалою суду від 10.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/703/25 в порядку розгляду за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12:00 год. 21 січня 2026 року. Також вказаною ухвалою зупинено провадження у справі №924/703/25 на період вручення документів відповідачу.

Відповідно до ухвали суду від 21.01.2026 поновлено провадження у справі №924/703/25.

Ухвалою суду від 21.01.2026 закрито підготовче провадження, призначено справу №924/703/25 до судового розгляду по суті на 11:30 год. 09 вересня 2026 року. Також вказаною ухвалою зупинено провадження у справі № 924/703/25 на період вручення документів відповідачу.

Згідно з ухвалою суду від 09.09.2026 поновлено провадження у справі №924/703/25.

Представник позивача для участі в судовому засіданні 09.09.2026 не з`явився, причин неявки суду не повідомив.

Представник відповідача для участі в судовому засіданні не з`явився, відзиву на позов не подав, про розгляд справи повідомлявся шляхом направлення судового доручення із відповідним процесуальними документами згідно з Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах від 15.11.1965 (далі - Конвенція).

Відповідно до ст. 15 Конвенції, якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що: a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території, b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту. Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови: a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією, b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців, c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.

Як вбачається із матеріалів справи, Господарський суд Хмельницької області направляв Міністерству юстиції Турецької республіки судові документи у справі №924/703/25, в тому числі ухвали Господарського суду Хмельницької області від 10.07.2025 та від 21.01.2026, для вручення відповідачу - Das Power Enerji Guc Sistemleri Tic.Ltd.Sti.

Згідно з отриманими підтвердженнями судові документи вручені відповідачу.

Отже, відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи № 924/703/25 в Господарському суді Хмельницької області.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Таким чином, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи та не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні та подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Суд під час розгляду матеріалів справи встановив наступні обставини.

Між Приватним підприємством "Смарт Ліфт" (далі - покупець) та Das Power Enerji Guc Sistemleri Tic.Ltd.Sti. (далі - продавець) 06.06.2024 укладено договір №J2371 (далі - договір), згідно з п. 2.1 якого продавець зобов`язується передати у власність покупцю товар (бензинові та дизельні генератори, комплектуючі та аксесуари до них), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п. 2.2 договору продавець здійснює поставку товару покупцю згідно проформа інвойсів, які є невід`ємною часткою даного договору.

Кількість та характеристики товару, що придбавається покупцем, погоджуються сторонами у відповідних проформа інвойсах (п. 2.3 договору).

За умовами п. 4.1 договору продавець здійснює поставку товару на умовах EXW або FCA Анкара (Туреччина) в відповідності з ІNСОТЕRМS-2010, якщо інше не буде зазначено у конкретних проформа інвойсах.

Згідно з п. 4.2 договору продавець є відповідальним за всі роботи, пов`язані з експортним оформленням вантажу. В ціну товару включаються такі витрати: вартість товару, вартість упакування та робіт з упакування, завантажувальні роботи, витрати на експортне оформлення партії товару.

У п. 4.3 договору визначений термін виконання замовлення 4 тижні з дня отримання попередньої оплати, якщо інше не зазначено у відповідному проформа інвойсі.

За умовами п. 5 договору загальна сума цього контракту становить 500000,00 доларів США.

Ціна товару буде визначена в проформа інвойсах до даного контракту. Ціна включає вартість виготовлення товару, його упаковки і маркування, завантаження на транспорт, витрати на експортне оформлення партії товару.

Валюта договору і валюта платежів - долар США (п. 6.1 договору).

Умови оплати зазначаються у відповідних проформа інвойсах (п. 6.2 договору).

Згідно з п. 6.5 договору факт оплати товару підтверджується банківськими документами з оплати, наданими банком покупця.

У п. 6.7 договору визначено, що датою відвантаження товару вважається дата складання CMR.

За умовами п.п. 7.1-7.3 договору відправником вантажу за цим договором є продавець. Місце передачі товару продавцем покупцю згідно з умовами поставки EXW або FCA Анкара (Туреччина), якщо інше не зазначено у проформа інвойсах. Отримання-здача проводиться за кількістю та якістю згідно з товаросупровідних документів.

Відповідно до п. 10.2 договору у разі прострочення термінів поставки більш ніж на десять днів продавець виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості поставки за кожен тиждень прострочення.

Згідно з п. 11 договору судовий розгляд чи комерційний арбітраж здійснюється за місцезнаходженням покупця, мова процесу - українська чи російська.

Договір набуває чинності з моменту його підписання особами, уповноваженими продавцем і покупцем (п. 12.3 договору).

Даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань і може бути розірваний достроково тільки за згодою двох сторін (п.12.7 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений відтисками печатки.

Відповідно до умов договору покупець замовив товар на загальну суму 96 156,00 доларів США за наступними проформа інвойсами: №603 від 06.06.2024 на суму 8538,00 доларів США, № 604 від 12.06.2024 на суму 17076,00 доларів США, № 605 від 07.06.2024 на суму 9607,00 доларів США, №606 від 13.06.2024 на суму 9607,00 доларів США, № 607 від 25.06.2024 на суму 8450,00 доларів США, № 608 від 25.06.2024 на суму 3780,00 доларів США, № 609 від 01.07.2024 на суму 19915,00 доларів США, № 610 від 01.07.2024 на суму 3645,00 доларів США, № 611 від 01.07.2024 на суму 8538,00 доларів США, №612 від 03.07.2024 на суму 7000,00 доларів США.

Позивач здійснив оплату замовленого товару на суму 95976,00 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті та фільтрованою випискою АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.06.2024 по 05.07.2024, зокрема: 11.06.2024 сплачено 8538,00 дол. США, 17.06.2024 - 26683,00 дол. США, 26.06.2024 - 21837,00 дол. США, 02.07.2024 - 23380,00 дол. США, 08.07.2024 - 15538,00 дол. США.

На виконання умов контракту відповідач здійснив часткову поставку товару на суму 83936 доларів США, зокрема:

- 20 червня 2024 року поставлено товар на суму 8538 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом FТ02024000000045 від 12.06.2024 з відмітками Державної митної служби про перетин кордону та розмитнення товару, а також митною декларацією 24UА400040017454U5 від 20.06.2024;

- 08 липня 2024 року поставлено товар на суму 43715 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом FТ12024000000002 від 03.07.2024 з відмітками Державної митної служби про перетин кордону та розмитнення товару, митною декларацією 24UА400040018611U8 від 08.07.2024;

- 16 липня 2024 року поставлено товар на суму 31683 доларів США, що підтверджується комерційним інвойсом FТ12024000000003 від 09.07.2024 з відмітками Державної митної служби про перетин кордону та розмитнення товару, митною декларацією 24UА400040019240U7 від 16.07.2024.

Враховуючи, що відповідач не здійснив поставку товару на суму, що оплачена позивачем, останній звернувся до суду із даним позовом про стягнення 524879,32 грн, з яких 502308,80 грн основне зобов`язання, 22570,52 грн пеня.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приймає до уваги наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, а в силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами 06.06.2024 укладено договір №J2371, згідно з п. 2.1 якого відповідач зобов`язався передати у власність позивача товар (бензинові та дизельні генератори, комплектуючі та аксесуари до них), а позивач зобов`язався прийняти вказаний товар і своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.3 договору відповідач здійснює поставку товару позивачу згідно проформа інвойсів, які є невід`ємною часткою даного договору. Кількість та характеристики товару, що придбавається позивачем, погоджуються сторонами у відповідних проформа інвойсах.

За умовами п. 5 договору загальна сума цього контракту становить 500000,00 доларів США.

Ціна товару буде визначена в проформа інвойсах до даного контракту. Ціна включає вартість виготовлення товару, його упаковки і маркування, завантаження та транспорт, витрати на експортне оформлення партії товару.

Умови оплати визначаються у відповідних проформа інвойсах (п. 6.2 договору).

Згідно з п. 6.5 договору факт оплати товару підтверджується банківськими документами з оплати, наданими банком покупця.

Суд зазначає, що згідно з ч. 1 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Відповідно до ст. 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом (ст. 192 ЦК України).

Статтею 533 ЦК України передбачено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Ця норма кореспондується з приписами ст. 524 ЦК України, згідно з якою зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Таким чином, положення чинного законодавства хоч і передбачають обов`язковість застосування валюти України при здійсненні розрахунків, проте не містять заборони щодо визначення грошового еквівалента зобов`язань в іноземній валюті. У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не передбачений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 у справі № 363/1834/17, постановах Верховного Суду від 15.01.2021 у справі №904/2357/20, від 16.03.2021 у справі № 905/392/20, від 21.02.2020 у справі №910/10191/17.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов договору позивач замовив товар загальною вартістю 96 156,00 доларів США за наступними проформа інвойсами: №603 від 06.06.2024 на суму 8538,00 доларів США, № 604 від 12.06.2024 на суму 17076,00 доларів США, № 605 від 07.06.2024 на суму 9607,00 доларів США, №606 від 13.06.2024 на суму 9607,00 доларів США, № 607 від 25.06.2024 на суму 8450,00 доларів США, № 608 від 25.06.2024 на суму 3780,00 доларів США, № 609 від 01.07.2024 на суму 19915,00 доларів США, № 610 від 01.07.2024 на суму 3645,00 доларів США, № 611 від 01.07.2024 на суму 8538,00 доларів США, №612 від 03.07.2024 на суму 7000,00 доларів США.

Кім того, позивач здійснив оплату замовленого товару на суму 95976,00 доларів США, що підтверджується платіжними інструкціями в іноземній валюті та фільтрованою випискою АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.06.2024 по 05.07.2024.

Відповідно до ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У п. 4.1 договору сторони погодили, що відповідач здійснює поставку товару на умовах EXW або FCA Анкара (Туреччина) в відповідності з ІNСОТЕRМS-2010, якщо інше не буде зазначено у конкретних проформа інвойсах.

Згідно з п. 4.3 договору термін виконання замовлення 4 тижні з дня отримання попередньої оплати, якщо інше не зазначено у відповідному проформа інвойсі.

За приписами ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд встановив, що відповідач здійснив поставку лише частини оплаченого товару на суму 83936 доларів США, що підтверджується митними деклараціями та комерційними інвойсами з відмітками Державної митної служби про перетин кордону та розмитнення товару.

Решту товару вартістю 12040,00 доларів США, що еквівалентно 502308,80 грн, відповідач не поставив, доказів протилежного матеріали справи не містять.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

З огляду на зазначене, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення 502308,80 грн основного боргу є обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах доказами.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У п. 10.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення термінів поставки більш ніж на десять днів продавець виплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості поставки за кожен тиждень прострочення.

З огляду на вказане, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 541 долар США, що еквівалентно 22570,52 грн, за період з 20 серпня 2024 року по 30 червня 2025 року (45 тижнів) на суму заборгованості.

Проаналізувавши наданий позивачем розрахунок вказаних нарахувань, суд встановив, що останній є правомірним.

За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову також і в частині стягнення з відповідача 22570,52 грн пені.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищезазначені положення законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача 502308,80 грн основного боргу та 22570,52 грн пені.

Згідно з ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору у справі покладаються на відповідача у зв`язку із задоволенням позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 20, 24, 27, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства "Смарт Ліфт" м. Хмельницький до Das Power Enerji Guc Sistemleri Tic.Ltd.Sti., Анкара, Турецька республіка про стягнення 524879,32 грн задовольнити.

Стягнути з Das Power Enerji Guc Sistemleri Tic.Ltd.Sti. (адреса: Маl?koy Baskent Organize Sanayi Bolgesi 17. Сad. No : 8 Sincan / Ankara Turkey, код 2700977041) на користь Приватного підприємства "Смарт Ліфт" (м. Хмельницький, вул.Старокостянтинівське шосе, буд. 3Г, офіс 414, код 42194936) 502308,80 грн (п`ятсот дві тисячі триста вісім гривень 80 коп.) основного боргу, 22570,52 грн (двадцять дві тисячі п`ятсот сімдесят гривень 52 коп.) пені та 7876,00 грн (сім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень 00 коп.) витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складання повного тексту судового рішення. Порядок подання апеляційної скарги визначений ст. 257 ГПК України.

Повне рішення складено 15.09.2026.

Суддя Л.О. Субботіна

Ухвала надсилається позивачу до електронного кабінету, відповідачу на електронну адресу: info@daspower.com.tr та на адресу: Mal?koy Baskent Organize Sanayi Bolgesi 17. Cad. No:8. Sincan / Ankara / Turkiye - реком. листом