Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №214/5791/26 — Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Покровський районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №214/5791/26

Суддя: Борис О. Н.

Справа № 214/5791/26

2/212/6259/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 вересня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого судді – Борис О.Н., за участі секретаря судового засідання Попової Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України без участі всіх осіб, які беруть участь у справі та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-

встановив:

У червні 2026 року з Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Покровського районного суду міста Кривого Рогу, надійшли матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором для розгляду за підсудністю.

На підставі Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2026 року матеріали вищевказаної справи були передані в провадження судді Борис О.Н.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 28.03.2025 року між ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №7595490325. Який разом із правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до п.2.2 Договору позики, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 20 000,00 грн шляхом перерахунку на поточний рахунок Позичальника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.2.6.1, 2.6.2 та 2.6.3 цього договору, його додатків.

Відповідач всупереч умовам договору позики свої зобов`язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою має заборгованість перед позивачем у розмірі 90 320,00 грн., з яких: 20 000, 00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 67 320, 00 грн - заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – комісія за надання кредиту.

За вказаних обставини, позивач ТОВ «Іннова-Нова» звернулося до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 23 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов. Витребувано у АТ «Перший Український Міжнародний Банк» таку інформацію у справі, зокрема відомості, які підтверджують наявність у ОСОБА_1 карткового рахунку НОМЕР_1 ; інформацію. Що підтверджує надходження на картковий рахунок НОМЕР_1 грошових коштів у розмірі 20 000,00 грн в період з 28.03.2025 року по 30.03.2025 року від ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ».

Ухвалою суду від 20 липня 2026 року розгляд справи було відкладено у зв`язку із неявкою відповідача у справі, а також відсутністю у суду підтвердження про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про дату час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за відсутності представника позивача, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив на позов не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутність до суду не надходило.

Суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Справа розглядається за відсутності учасників справи, тому у відповідності до ст. 247 ч. 2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази у справі, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, вважає, встановленим наступне.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.

Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Згідно ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Згідно ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст.ст. 3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Судом встановлено, що 28.03.2025 року між ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 укладено договір надання грошових коштів у позику № 7595490325, який підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до п.п. 2.2, 2.5, 2.6 вказаного Договору, позикодавець зобов`язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 20 000,00 грн. Строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка становить 1 % в день, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору, у період починаючи з 181 календарного дня застосовується ставка 0,87 % за кожен день користування кредитом.

Згідно п.2.5, 2.5.1, 2.6.3 вказаного Договору, позичальник зобов`язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку, вказаного в договорі.

Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Крім того, у відомостях про позичальника, які зазначені у вказаному договорі, окрім анкетних та контактних даних позичальника вказаний його рахунок № НОМЕР_2 .

Відповідно до інформації, наданої АТ «Перший Український Міжнародний Банк» на виконання ухвали суду від 23.06.2026 року, на ім?я ОСОБА_1 була випущена банківська платіжна картка № НОМЕР_3 ( НОМЕР_4 ). В результаті аналізу операцій, здійснених по карті 5355280217680568 за період з 28.03.2025 року по 30.03.2025 року була виявлена операція по надходженню грошових коштів у сумі 20 000,00 грн.

Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачем 28.03.2025 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачу, додаток №1 до договору № 7595490325 від 28.03.2025 року, яким є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу,кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики. Як зазначено у договорі надання грошових коштів у позику № 7595490325, ця пропозиція є офертою в розумінні ст. 641, 642 ЦК України укладання договору.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова-Нова» доведено факт укладення 28.03.2025 року між ТОВ «Іннова-Нова» та ОСОБА_1 договору надання грошових коштів у позику №7595490325, а також отримання відповідачем 28.03.2025 року коштів у позику в сумі 20 000, 00 грн. на підставі вищевказаного договору.

Таким чином, ТОВ «Іннова-Нова» у повному обсязі виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку, яка зазначена відповідачем у вказаному договорі.

Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою не виконала, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість перед товариством за договором надання грошових коштів у позику № 7595490325 від 28.03.2025 року у розмірі 90 320,00 грн., з яких: 20 000, 00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 67 320,00 грн. заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – комісія за надання кредиту.

Доказів повернення відповідачем позивачу ТОВ «Іннов-Нова» отриманої у позику за вказаним договором суми позики у розмірі 20 000, 00 грн, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання /неналежне виконання/.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором надання грошових коштів у позику № 7595490325 від 28.03.2025 року між нею та ТОВ «Іннова-Нова» в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 90 320,00 грн., з яких: 20 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 67 320,00 грн - заборгованість за процентами; 3 000,00 грн – комісія за надання кредиту.

Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662, 40 грн.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «Іннова-Нова» підлягають задоволенню, у відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений позивачем судовий збір у сумі 2662, 40 грн при зверненні до суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 525, 526, 536, 610, 611, 625, 629 ЦК України, ст. 4, 5, 12, 13, 141, 247, 263, 265, 268, 280-282 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» заборгованість за договором позики №7595490325 від 28.03.2025 року у розмірі 90 320 (дев`яносто тисяч триста двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» витрати по сплаті судового збору у сумі 2662 (дві тисячі шістсот двадцять дві) грн. 40 коп.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, будинок 10, код ЄДРПОУ 44127243;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складений та підписаний 15 вересня 2026 року.

Суддя: О. Н. Борис

Оригінал: reyestr.court.gov.ua