Постанова від 14 вересня 2026 р. у справі №211/5900/26 — Довгинцівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 211/5900/26

Провадження № 3/211/1726/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

15 вересня 2026 року

Суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рога Дніпропетровської області Ткаченко С.В., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП № 1 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , за ст.160 ч.2 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В:

Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення, згідно якого 23.05.2026 року о 08-00 год. біля зупинки громадського транспорту «Кривий Ріг – Головний » по вул. Залізничників торгував з рук поношеним одягом та взуттям в невстановленому місці, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 160 КУпАП.

До суду ОСОБА_1 не з`явився, органом поліції не було забезпечено належне його повідомлення та прибуття до суду у визначений строк.

Постановою Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу від 02.06.2026 року справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 160 КУпАП поверталася для належного оформлення до Відділення поліції № 1 Криворізького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області.

Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю, виходячи з наступного.

Згідно п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність сторін і закон не покладає на суд обов`язок збирати докази винуватості чи невинуватості особи.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Як зазначено в ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

В наданих суду матеріалах справи, які надійшли до суду, на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП, наявні протокол про адміністративне правопорушення, пояснення, розписка та фотографія одягу і взуття.

При цьому, в викладеній в протоколі суті адміністративного правопорушення відсутні конкретні відомості щодо предметів торгівлі - найменування, їх індивідуальні властивості, кількість, вартість, тощо, у зв`язку з чим, всупереч вимогам ст. 256 КУпАП, суть адміністративного правопорушення викладена не конкретизовано.

Наявна в матеріалах справи фотографія не містить відомостей щодо дати, часу та місця такої фіксації, та які саме обставини вчиненого адміністративного правопорушення даною фотографією встановлені.

Будь-які інші належні та допустимі передбачені ст. 251 КУпАП докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 160 КУпАП, відсутні, що позбавляє суд можливості об`єктивно та всебічно перевірити викладені у протоколі обставини.

Суд не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція).

Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява №926/08), винуватість у скоєнні правопорушення має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Враховуючи зазначені обставини, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням та з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 не підтверджена належними та допустимим доказами, а тому провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.160 КУпАП підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1ст. 247 КУпАП України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 160, 247, 283, 284 КУпАП, суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.160 КУпАП закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Дніпровського апеляційного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

Суддя: С. В. Ткаченко