Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №916/1164/26 — Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/1164/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловської Ю.М.

при секретарі судового засідання Задорожному А.О.,

за участі представників сторін:

прокурор - Шафарчук О.В.;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - Беззубець О.Л.;

від третьої особи - не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Чорноморської окружної прокуратури (вул.Віталія Шума, буд. 9/102Н, м. Чорноморськ, Одеська обл., 68000) в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області (пр.Миру, буд. 33, місто Чорноморськ, Одеський р-н, Одеська обл., 68003; код ЄДРПОУ 25932851);

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІ ГРУП" (пров.Лі Павла, буд. 2-Б, нежитлове приміщення 57, місто Київ, 03195; код ЄДРПОУ 45445960);

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (вул. Мечникова, буд. 32, м. Одеса, 65029; код ЄДРПОУ 20992104);

про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельною ділянкою та зобов`язання повернення земельної ділянки, -

1. Суть спору.

27.03.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява (вх.1194/26) Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ТОВ "ОНІ ГРУП" в якій просить:

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024 укладений між Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області та ТОВ "ОНІ ГРУП" щодо земельної ділянки площею 4,1965 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг допоміжних операцій, кадастровий номер: 5110800000:02:034:0023, розташовану за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, та промислова зона;

- скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки ТОВ "ОНІ ГРУП" на об`єкт нерухомого майна земельну ділянку площею 4,1965 га, кадастровий номер 5110800000:02:034:0023 (реєстраційна справа на об`єкт нерухомого майна: 2978109251108);

- зобов`язати ТОВ "ОНІ ГРУП" повернути Чорноморській територіальній громаді в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області земельну ділянку площею 4,1965 га, з кадастровим номером 5110800000:02:034:0023, яка знаходиться за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона.

В обґрунтування позовних вимог прокурор вказує, що рішенням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 14.11.2025 за №65/175-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" встановлено, що учасники земельних торгів ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" вчинили антиконкурентні узгоджені дії, які полягали у погодженні поведінки під час участі у земельному аукціоні з продажу права оренди земельної ділянки кадастровий номер 5110800000:02:034:0023. Таким чином прокуратура вважає, що в діях ТОВ "ОНІ ГРУП" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, метою якого є усунення конкуренції під час проведення Чорноморською міською радою аукціону з продажу права оренди земельної ділянки та недобросовісне отримання права на укладення Договору.

2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 31.03.2026 було відкрито провадження у справі №916/1164/26 за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання, а також було залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України.

09.04.2026 до суду від третьої особи надійшли пояснення (вх.№12272/26).

21.04.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення судового засідання (вх.№13784/26).

У судове засіданні 27.04.2026 з`явився представник прокуратури, інші учасники в судове засідання - не з`явились, явку уповноважених представників не забезпечили.

У судовому засіданні 27.04.2026, за участі прокурора, судом були встановлені строки на подання відзиву до 08.05.2026, відповіді на відзив до 18.05.2026, а також заперечень до 27.05.2026, а також без оформлення окремого процесуального документа постановив ухвалу, якою задовольнив клопотання відповідача про відкладення судового засідання та відкладає підготовче засідання на 28.05.2026 о 14:00.

08.05.2026 до суду від відповідача надійшов відзив (вх.№16007/26).

13.05.2026 до суду від прокуратури надійшла відповідь на відзив (вх.№16685/26).

19.05.2026 до суду від відповідача надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції (вх.№17390/26).

У судове засіданні 28.05.2026 з`явився представник прокуратури та відповідача, інші учасники в судове засідання - не з`явились, явку уповноважених представників не забезпечили.

У судовому засіданні 28.05.2026 суд, без оформлення окремого процесуального документа, постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 13.07.2026 о 12:30.

У судовому засіданні 13.07.2026, за участі прокурора та представника відповідача, суд, без оформлення окремого процесуального документа, оголосив перерву в розгляді справи по суті до 30.07.2026 о 16:00.

30.07.2026 до суду надійшли пояснення відповідача (вх.№26501/26).

У судовому засіданні 30.07.2026, за участі прокурора та представника відповідача, суд, оголосив перерву в розгляді справи по суті до 03.09.2026 об 11:30.

У судовому засіданні 03.09.2026, за участі прокурора та представника відповідача, суд проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення у справі та відклав складення повного рішення на строк до 14.09.2026.

3. Аргументи учасників справи.

3.1. Аргументи Чорноморської окружної прокуратури.

В якості обґрунтування своїх вимог прокурор вказує, що на підставі проведених Чорноморською міською радою земельних торгів, переможцем яких визнано ТОВ "ОНІ ГРУП", між ним та Чорноморською міською радою було укладено Договір оренди землі №72 від 18.10.2024.

Прокурор вказує, що на підставі зазначеного договору оренди землі, було проведено державну реєстрацію права оренди ТОВ "ОНІ ГРУП" на земельну ділянку комунальної власності, площею 18,5498 га (кадастровий 5110800000:02:034:0004).

Також прокурор зазначає, що на підставі рішення адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/175-р/к від 14.11.2025 визнано дії ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" порушенням п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а на порушників накладено штраф у розмірі 136 000 грн відносно кожного.

Як стверджує прокурор, в діях ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" вбачається наявність умислу на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, метою якого є усунення конкуренції під час проведення Чорноморською міською радою аукціону з продажу права оренди земельної ділянки та недобросовісне отримання права на укладення Договору.

На думку прокурора, неправомірна поведінка, що мала місце на стадії проведення аукціону та прийняття спірного протоколу про результати земельних торгів, яким визначено переможця, не може мати правомірного наслідку укладення Договору оренди земельної ділянки та наявні підстави для застосування наслідків недійсності правочину.

Прокурор зазначає, що спірний аукціон відбувся за реальної (фактичної) участі в ньому лише двох учасників - ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції у вигляді антиконкурентних узгоджених між собою дій, що стосуються спотворення результатів цього аукціону.

За твердженнями прокурора придбання ТОВ "ОНІ ГРУП" права оренди земельної ділянки відбулося за відсутності конкуренції та при формальному створенні учасниками цього аукціону її видимості, а також, що поведінка ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" під час участі в аукціоні явно несумісна з добросовісністю та принципами здійснення земельних торгів.

Крім того, на думку прокурора, враховуючи участь в аукціоні лише ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", які визнані пов`язаними особами, фактично участь приймав лише однин учасник, що в силу вимог ч. 4 ст. 138 ЗК України є підставою для визнання земельних торгів такими, що не відбулись. Таким чином, встановлений Антимонопольним комітетом факт змови означає, що сама процедура земельних торгів була спотворена, а її результати не можуть вважатись такими, що відповідають вимогам земельного законодавства.

Також прокурор стверджує, що встановлений Антимонопольним комітетом факт змови означає, що сама процедура земельних торгів була спотворена, а її результати не можуть вважатись такими, що відповідають вимогам земельного законодавства.

Таким чином прокурор вважає, що договір оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024, укладений за наслідком проведених земельних торгів, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями всіх його учасників, підлягає визнанню недійсним як такий, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства з умислу ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", на підставі ст. ст. 203, 215, 216 ЦК України.

За таких обставин, прокурор вказує, що оскільки спірний договір оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024, є недійсним, з метою приведення у відповідність відомостей наявних у Державному реєстрі речових прав, доцільно скасувати право оренди землі ТОВ "ОНІ ГРУП" площею 4,1965 га з кадастровим номером 5110800000:02:034:0023 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2978109251108 номер запису про інше речове право 57337054).

Враховуючи зазначене прокурор вважає, що, обґрунтованою є позовна вимога до відповідача - ТОВ "ОНІ ГРУП", який незаконно набув право оренди земельної ділянки, про зобов`язання повернути Чорноморській територіальній громаді цю земельну ділянку площею 4,1965 га, кадастровим номером 5110800000:02:034:0023, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м. Чорноморськ, промислова зона, а отже порушення ст. 1 Першого протоколу до конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутня.

Крім того прокурор зазначає, що у разі продажу речового права оренди на земельних торгах (якщо такі торги проводяться в умовах реальної і добросовісної конкуренції учасників) територіальна громада може отримати орендну плату за землю в розмірі до і більше 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, натомість у зв`язку з антиконкуретними узгодженими діями ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", Чорноморська територіальна громада була позбавлена можливості отримати максимально можливу орендну плату за спірну земельну ділянку у розмірі 2 061 733,2684 грн за рік (17 181 110,57 грн (НГО земельної ділянки) *12%), тобто майже в 4 рази більшу оренду плату за землю, ніж запропоновано ТОВ "ОНІ ГРУП" в умовах антиконкурентних дій.

У відповіді на відзив прокурор зазначає, що порушення порядку проведення аукціону з підстав участі в ньому двох учасників, що вчинили порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 та пунктом 4 частини другої статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій є підставою для визнання в судовому порядку недійсним договору оренди земельної ділянки, укладеного за результатами такого аукціону.

3.2. Аргументи Товариства з обмеженою відповідальністю "ОНІ ГРУП".

В якості спростування позовних вимог відповідач зазначає, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій не є порушеннями ст.ст. 210, 211 ЗК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, а порушення передбачені зазначеними статтями не містять такого складу цивільного правопорушення, як вчинення антиконкурентних узгоджених дій.

На думку відповідача, відповідно до ст. 210 ЗК України, недійсними за рішенням суду визнаються угоди, укладені із порушенням встановленого законом порядку купівлі продажу, ренти, дарування, застави, обміну земельних ділянок. У даному випадку, під час укладання договору оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024 між відповідачем та Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, ні купівлі-продажу, ні ренти, ні дарування, ні застави, ні обміну земельних ділянок не відбувалося, тому в причинно наслідковому зв`язку і порушення встановленого законом порядку не могло відбутися.

Також відповідач стверджує, що під час укладання договору оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024 між відповідачем та Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області, не відбувалося жодного порушення земельного законодавства переліченого в ст. 211 ЗК України.

На думку відповідача прокурором не конкретизовано, яке із перелічених порушень ст. 211 ЗК України та ст. 203, 215 ЦК України, допустили і ТОВ "ОНІ ГРУП" і Чорноморська міська рада Одеського району Одеської області, і яку відповідальність, у зв`язку із цим порушенням вони мають нести.

Також відповідач зазначає, що ніхто із фізичних чи юридичних осіб не був обмежений у подачі заявок на участь в купівлі права оренди на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5110800000:02:034:0023, що в причинно наслідковому зв`язку виключає факт суб`єктивного твердження позивача та третьої особи, що конкуренція між учасниками була штучно усунута відповідачем.

ТОВ "ОНІ ГРУП" вказує, що в строк протягом одного місяця будь-які особи могли подавати заявки на участь в аукціоні, натомість виявили реальне бажання лише два товариства, в тому числі ТОВ "ОНІ ГРУП". Водночас, письмових доказів, які б підтверджували, що ТОВ "ОНІ ГРУП", здійснювали недопущення, усунення чи обмеження конкуренції третім особам, позивачем до позовної заяви не долучено.

З посиланням на правову позицію Верховного Суду у справі №922/3456/23, відповідач вказує, що сам лише факт вчинення порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМКУ, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства.

Крім того відповідач стверджує, що без чіткого посилання на порушення вимог, передбачених в ст.ст. 210 - 211 ЗК України, ст.ст. 203, 215 ЦК України, посилаючись лише на факт вчинення порушення відповідачем у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, не є підставою для визнання оспорюваного договору оренди недійсним як такого, що вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, а тому, такого роду арґументація і доводи позивача в позові є нікчемними.

Також відповідач зазначає, що позивач в позовній заяві, не навів та письмовими доказами, не підтвердив, яку із перелічених в ЦК України та ЗК України норм порушив відповідач, приймаючи участь у аукціоні, яка в причинно наслідковому зв`язку є підставою для визнання договору оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024 недійсним.

Відповідач стверджує, що позивач в позовній заяві, не навів та письмовими доказами, не підтвердив, якою із норм законодавства підтверджується його суб`єктивне судження, що визнання пов`язаними особами ТОВ "ОНІ ГРУП" і ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", свідчить про участь ТОВ "ОНІ ГРУП", як одного учасника в аукціоні LRE001-UA-20240910-05256 і є підставою для визнання земельних торгів такими, що не відбулись.

Враховуючи вищевикладене відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог прокурора в повному обсязі.

Також, на думку відповідача, прокурор, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства, внаслідок укладення і виконання договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції". Натомість шкода вказана в позові, на яку позивається прокурор має виключно титульний характер у формі припущень без розрахунку та прокурором не конкретизовано та не доведено, яку шкоду і кому завдано (державі чи суспільству).

3.3. Аргументи Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ) .

У своїх поясненнях третя особа зазначає, що відділенням встановлено та доведено факт вчинення ТОВ "ОНІ ГРУП" порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що є підставою для визнання укладеного договору недійсним.

Також третя особа вказує, що за вчинені порушення законодавства про захист економічної конкуренції відповідно до пункту 2, 5 резолютивної частини Рішення №65/175-р/к, накладено штрафи на ТОВ "ОНІ ГРУП" - у сумі 136 000,00 грн, натомість відповідачі правом на оскарження не скористались та Рішення №65/175-р/к не оскаржували, та дане рішення є законним та відповідно до ч. 2 статті 56 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та ч. 2 статті 22 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" є обов`язковим до виконання.

Третя особа вважає, що рішення Відділення про визнання вчинення суб`єктом господарювання порушення законодавства про захист економічної конкуренції є єдиним належним доказом порушення антимонопольного законодавства, який не потребує додаткової перевірки.

На думку АМКУ вимога прокурора щодо визнання недійсним договору на підставі того, що він суперечить інтересам держави та суспільства є обґрунтованою, адже цей договір укладений за підсумками аукціону, результати якого спотворено антиконкурентними узгодженими діями суб`єктів господарювання, що встановлено Рішенням № 65/175-р/ к. А також третя особа вважає обґрунтованою вимогу прокурора щодо застосування наслідків недійсності договору, адже вона є похідною від вимоги про визнання недійсним договору, та відповідає положенням чинного законодавства.

Враховуючи вищевикладене третя особа вважає позовні вимоги за позовом Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ТОВ "ОНІ ГРУП" про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки та зобов`язання повернення земельної ділянки, такими що підлягають задоволенню.

4. Фактичні обставини справи встановлені судом.

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області № 638/10 - VIII від 12.07.2024 "Про затвердження управлінню комунальної власності та земельних відносин Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки площею 18,5498 га за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона", затверджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки комунальної власності площею 18,5498 га (кадастровий 5110800000:02:034:0004), вид цільового призначення: 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій та поділено цю земельну ділянку на земельні ділянки:

- 9,0112 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0022);

- 4,1965 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0023);

- 2,7686 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0024);

- 0,2783 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0026) (т.1, а.с.40).

Рішенням Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області №662/3 - VIII від 08.08.2024 "Про визначення земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги у формі аукціону окремими лотами у 2024-2025 роках" визначено земельні ділянки такими, права оренди на які виставляються на земельні торги у формі електронного аукціону окремими лотами у 2024 - 2025 роки, а саме: земельна ділянка площею 2,2952 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0025), розташована в Одеській області, Одеському районі, м. Чорноморськ, промислова зона, вид цільового призначення 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій та земельна ділянка площею 4,1965 га (кадастровий номер 5110800000:02:034:0023), розташована в Одеській області, Одеському районі, м. Чорноморськ, промислова зона, вид цільового призначення 12.08 для розміщення та експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій. Затверджено проєкт договорів оренди земельних ділянок, встановлено строк оренди, стартову ціну (стартовий розмір річної орендної плати ) та крок аукціону (торгів) (т.1, а.с.42).

Відповідно до протоколу від 11.10.2024 б/н про результати земельних торгів №LRE001-UA-20240910-05256, 11.10.2024 відбулись земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5110800000:02:034:0023, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморська, промислова зона. Оренда земельної ділянки комунальної власності строком на 49 років, площею 4,1965 га, що розташована за адресою: Одеська область Одеський район, місто Чорноморськ, промислова хона кадастровий номер 5110800000:02:034:0023, цільове призначення: 12.08 Для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій сільськогосподарського виробництва, категорія земель - Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Ціна лота: 531 500,00 грн учасники - ТОВ "ОНІ ГРУП", ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", переможець земельних торгів - ТОВ "ОНІ ГРУП" (т.1, а.с.123-124).

За результатом проведених земельних торгів, 18.10.2024 між Територіальної громади в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як Орендодавець, та ТОВ "ОНІ ГРУП", як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець на підставі Протоколу № LRE001-UA-20240910-05256 від 11.10.2024 проведення земельних торгів за лотом № 2 надає/передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором площею 4,1965 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікації, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, кадастровий номер: 5110800000:02:034:0023, розташовану за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона (т.1, а.с.118-122).

Відповідно до п. 1.2 Договору, земельна ділянка, яка є об`єктом оренди, належить до земель комунальної власності територіальної громади Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області відповідно до Земельного кодексу України та рішення Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області від 07.12.2012 № 259-VI.

Згідно з п. 2.1 Договору, об`єктом оренди відповідно до відомостей Державного земельного кадастру, Протоколу № LRE001-UA-20240910-05256 від 11.10.2024 проведення земельних торгів за лотом №2 та цього Договору є земельна ділянка з наступними характеристиками:

- розмір (площа) 4,1965 га;

- кадастровий номер: 5110800000: 02:034:0023:

місце розташування: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона;

- вид цільового призначення: 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і спору додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій;

- категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікації енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Договір укладено на 49 років та діє з 18.10.2024 до 18.10.2073.

Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право на укладений договору оренди землі на новий строк. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку дії цього Договору письмово повідомити Орендодавця про намір укладений договору оренди землі на новий строк шляхом надсилання листа-повідомлення. У рас недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших умов договору оренди землі переважне право Орендаря на укладення договору оренди припиняється.

Право оренди на земельну ділянку виникає з моменту державної реєстрації такого права Підставою для державної реєстрації договору оренди земельної ділянки є: підписаний сторонами договір оренди земельної ділянки (у тому числі шляхом накладання кваліфікованих електронних підписів), докази сплати річної орендної плати Орендодавця та докази сплати витрат, здійснених на підготовку лота.

Пунктами 4.1 та 4.3 Договору визначено, що орендна плата вноситься Орендарем виключно у грошовій формі. Орендна плата розрахована у розмірі 3,093% від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та у грошовому виразі становить 531 500,00 грн на поточний бюджетний рік, що зазначено у протоколі №LRE001-UA-20240910-05256 від 11.10.2024 проведення земельних торгів за лотом №2. Розмір орендної плати встановлюється згідно з Протоколом №LRE001-UA-20240910-05256 від 11.10.2024 проведення земельних торгів за лотом №2 та нормами Податкового кодексу України у відповідності до розрахунку розміру орендної плати та може збільшуватися Орендодавцем у межах норм, передбачених законодавством.

За пунктом 5.1 Договору, земельна ділянка передається в оренду для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Згідно з п. 6.1 Договору, Сторони підтверджують, що земельна ділянка, яка є об`єктом за цим Договором, передається в оренду у придатному для її використання стані та вважається переданою Орендодавцем Орендареві з моменту укладення цього Договору.

На підставі зазначеного договору оренди землі від 18.10.2024 за №72, державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради, 30.10.2024 прийнято рішення (індексний номер рішення: 75820478) про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5110800000:02:034:0023, площею 4,1965 га в Державному реєстрі речових прав строком на 49 років за ТОВ "ОНІ ГРУП" (номер запису про інше речове право: 57337054), що вбачається з копій інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (т.1, а.с.127).

Розпорядженням адміністративної колегії Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 19.03.2025 №65/21-рп/к розпочато розгляд справи №65/19-02/2025 за ознаками вчинення ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" порушення, передбаченого п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів аукціонів, проведених Чорноморською міською радою Одеського району Одеської області за допомогою електронної торгової системи "Prozorro.Sale" з продажу:

- права оренди земельної ділянки комунальної власності строком на 49 років, площею 2.2952 га, що розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона, 5110800000:02:034:0025, цільове призначення; ідентифікатор процедури закупівлі LRE001-UA-20240910-33672; кадастровий номер

- права оренди земельної ділянки комунальної власності строком на 49 років, площею 4,1965 га, що розташована за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона, 5110800000:02:034:0023, цільове призначення; ідентифікатор процедури кадастровий номер закупівлі LRE001-UA-20240910-05256.

За результатами розгляду матеріалів вище зазначеної справи №65/19-02/2025, адміністративною колегією Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення від 14.11.2025 за №65/175-р/к, яким дії ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" визнано порушенням п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", а на порушників накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн відносно кожного (т.1, а.с.130-136).

Відповідно до копії платіжної інструкції кредитового переказу коштів №12 від 30.12.2025, ТОВ "ОНІ ГРУП" здійснило сплату 136 000,00 грн на користь Головного управління казначейства у місті Києві (код ЄДРПОУ 37993783), призначення платежу - 121 45445960;21081100 сплата адміністративного штрафу (т.1, а.с. 137).

У відповідь на лист Чорноморської окружної прокуратури 53-2240ВИХ-26 від 05.03.2026, Південне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України повідомило, що рішення №65/175-р/к не оскаржувалось та є чинним, штраф накладений на ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" сплачений відповідно до платіжних інструкцій (т.1, а.с. 128-129).

Листом за №63-2385ВИХ-26 від 11.03.2026, Чорноморська окружна прокуратура звернулася до Чорноморської міської ради в якому просила надати до окружної прокуратури повну та обґрунтовану інформацію, в тому числі скерувавши її на електронну адресу (т.1, а.с.143-145).

У відповідь на даний лист Чорноморська міська рада листом за №ВИХ-ВХ-1472-26-1278-2026 від 18.03.2026, повідомила прокуратурі про обставини проведення земельних та укладення спірного договору оренди з ТОВ "ОНІ ГРУП", а також, що за інформацію ГУ ДПС в Одеській області за ТОВ "ОНІ ГРУП" заборгованість по орендній платі за землю відсутня (а.с.146-147).

Листом за №53-2972ВИХ-26 від 25.03.2026 Чорноморська окружна прокуратура надіслала Чорноморській міській раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради до ТОВ "ОНІ ГРУП" про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою та зобов`язання повернути земельну ділянку, та що після сплати судового збору, позовна заява буде скерована до суду для розгляду по суті.

5. Позиція суду щодо встановлених обставин справи.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави.

Відповідно до абзаців 1-3 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру", наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Згідно із частиною 4 статті 53 ГПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 5 статті 53 ГПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Встановлена Законом України "Про прокуратуру" умова про необхідність звернення прокурора до компетентного органу перед пред`явленням позову, спрямована на те, аби прокурор надав органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

За позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Тобто визначений частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" обов`язок прокурора перед зверненням з позовом звернутись спершу до компетентного органу стосується звернення до органу, який надалі набуде статусу позивача. У цій статті не йдеться про досудове врегулювання спору і, відповідно, вона не покладає на прокурора обов`язок вживати заходів з такого врегулювання шляхом досудового звернення до суб`єкта, якого прокурор вважає порушником інтересів держави і до якого як до відповідача буде звернений позов.

Іншими словами, прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це відповідного суб`єкта лише тоді, коли той має повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, але не здійснює чи неналежно їх здійснює. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 826/13768/16, від 15.01.2020 у справі № 698/119/18, від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, від 28.09.2022 у справі № 483/448/20, від 08.11.2023 у справі № 607/15052/16-ц).

Отже, якщо прокурор звертається до суду з позовною заявою в інтересах держави, він зобов`язаний у позовній заяві вказати підставу для здійснення представництва інтересів, передбачену частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру", та обґрунтувати її. У такому разі статусу позивача набуває або орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах (за наявності такого органу), або прокурор (у разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду). Процесуальні наслідки відсутності, зокрема, обґрунтування підстави для звернення до суду прокурора визначені статтею 174 ГПК.

Натомість якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини 1 статті 226 ГПК (залишення позову без розгляду) (постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21).

Таким чином, процесуальний статус сторін у справі залежить як від наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах, так і від наведеного прокурором обґрунтування наявності підстав для представництва інтересів держави у конкретній справі. У свою чергу суд оцінює наведене прокурором обґрунтування та у випадку встановлення відсутності підстав для представництва застосовує наслідки, передбачені статтею 174 або статтею 226 ГПК.

Статтею 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження із здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

За твердженнями прокурора у даному випадку звернення з позовом було обґрунтовано необхідністю задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання захисту майнових, економічних та суспільних інтересів територіальної громади в особі Чорноморської міської ради.

Так на Чорноморську міську раду Одеського району Одеської області покладається обов`язок на здійснення правомочностей власника землі від імені територіальної громади, яка одночасно наділена державою повноваженнями щодо здійснення контролю за використанням і охороною земель комунальної власності, додержанням земельного законодавства.

Однак, при зверненні із позовом до суду, Чорноморська окружна прокуратура в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" зверталась листом до Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області та повідомляла про обставини порушення ТОВ "ОНІ ГРУП" положень законодавства про захист економічної конкуренції та вказувала про необхідність вжиття заходів.

Водночас листом за №ВИХ-ВХ-1472-26-1278-2026 від 18.03.2026 Чорноморська міська рада повідомила прокуратурі про обставини проведення земельних торгів та укладення спірного договору оренди з ТОВ "ОНІ ГРУП", а також, що за інформацію ГУ ДПС в Одеській області за ТОВ "ОНІ ГРУП" заборгованість по орендній платі за землю відсутня (т.1, а.с.146-147).

У зв`язку з чим Чорноморська окружна прокуратура надіслала Чорноморській міській раді повідомлення в порядку ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" що прокуратурою підготовлено позовну заяву в інтересах держави в особі Чорноморської міської ради до ТОВ "ОНІ ГРУП" про визнання недійсним договору оренди, скасування державної реєстрації права користування земельною ділянкою та зобов`язання повернути земельну ділянку.

Таким чином з досліджених фактичних обставин справи, судом встановлено, що прокурор у даній справі, відповідно до вимог ст.131-1 Конституції України, ст.53 Господарського процесуального кодексу України, має всі правові підстави для звернення до суду з даним позовом з метою забезпечення належного та своєчасного захисту порушених інтересів держави, в особі Чорноморської міської ради оскільки міська рада є учасником спірних правовідносин, не порушує інтереси держави, водночас іншим учасником спірних правовідносин порушено такі інтереси.

Щодо суті позовних вимог.

Відповідно до ст. 15, ч. 1, 2 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Під способами захисту суб`єктивних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника. Тобто це дії, спрямовані на запобігання порушенню або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу, і такі способи мають бути доступними й ефективними.

Установивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу в захисті, встановивши безпідставність та (або) необґрунтованість заявлених вимог.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 20 Господарського кодексу України (далі - ГК України) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб`єктів господарювання та споживачів.

Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Приписами ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України унормовано, що здійснюючи правосуддя господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Так господарський суд зазначає, що предметом даного спору є вимога прокурора про визнання недійсним договору оренди землі укладеного між Чорноморською міською радою та ТОВ "ОНІ ГРУП" на підставі проведених земельних торгів, у зв`язку з тим що останнім та іншим учасником торгів ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" порушено п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", за що на кожного з них було накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн.

За змістом ст. 13, 14 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Подібна норма міститься і у ст. 1 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).

Земельне законодавство базується на таких принципах: а) поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; б) забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; в) невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом; г) забезпечення раціонального використання та охорони земель; ґ) забезпечення гарантій прав на землю; д) пріоритету вимог екологічної безпеки (ст. 5 ЗК України).

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст. 93 ЗК України).

Порядок передачі земельних ділянок в оренду визначає ст. 124 ЗК України, згідно з якою:

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними ст. 122 цього Кодексу (ч. 1 ст. 124 ЗК України);

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України);

- передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним ч. 2, 3 ст. 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому ст. 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Приписами ч. 1 ст. 134 ЗК України унормовано, що земельні ділянки державної чи комунальної власності продаються або передаються в користування (оренда, суперфіцій, емфітевзис) окремими лотами на конкурентних засадах (на земельних торгах), крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Земельні торги (аукціони) - це конкурентний спосіб продажу земельних ділянок або прав на них (оренда, емфітевзис, суперфіцій), де переможцем стає учасник, який запропонував найвищу ціну.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають право власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок державної власності встановлений статтею 124 Земельного кодексу України та нормами Закону України "Про оренду землі".

Відповідно до статті 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. а) ч. 1 ст. 135 Земельного кодексу України, порядок проведення земельних торгів, визначений цим Кодексом, є обов`язковим у разі, якщо на земельних торгах здійснюються, зокрема, продаж земельних ділянок державної та комунальної власності, передача їх у користування за рішенням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі електронного аукціону в режимі реального часу в мережі Інтернет, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суборенди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з переможцем земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу ціну за придбання прав емфітевзису, суперфіцію, або найвищий розмір орендної (суборендної) плати, зафіксовані під час проведення земельних торгів (далі - цінова пропозиція).

Земельні торги проводяться в електронній торговій системі, адміністратором якої є визначений Кабінетом Міністрів України суб`єкт господарювання державного сектору економіки.

Порядок функціонування та адміністрування електронної торгової системи затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до частин 3, 4 статті 137 Земельного кодексу України, виконавець земельних торгів після отримання документів та матеріалів на лот забезпечує опублікування на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також, за бажанням організатора земельних торгів, у друкованих засобах масової інформації оголошення про проведення земельних торгів.

В оголошенні зазначаються за кожним лотом: а) найменування організатора земельних торгів; б) місце розташування, площа земельної ділянки та її кадастровий номер; в) цільове призначення, а для містобудівних потреб - також види використання; г) умови договору купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису, який укладається на земельних торгах; ґ) стартова ціна продажу земельної ділянки або стартовий розмір річної плати за користування земельною ділянкою; д) містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки для земельних ділянок, призначених для цілей, пов`язаних із забудовою; е) місце і час проведення земельних торгів; є) розмір реєстраційного та гарантійного внесків, які сплачуються учасниками, порядок їх сплати; ж) номери рахунків виконавця земельних торгів, відкритих у банку для сплати реєстраційного та гарантійного внесків; з) найменування та адреса виконавця земельних торгів, прізвище та посада, номер телефону особи, в якої можна ознайомитися з документами на лот; и) текст договору, що пропонується укласти на торгах, без визначення ціни та зазначення особи покупця (орендаря); і) сума витрат (видатків), здійснених на підготовку лота до продажу, організацію та проведення земельних торгів, що підлягає відшкодуванню переможцем земельних торгів.

При розміщенні оголошення на офіційному вебсайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, воно має містити фотографічні зображення земельних ділянок, копії документів та матеріалів на лот.

Частиною 7 статті 137 Земельного кодексу України передбачено, що особа, яка бажає взяти участь у земельних торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі:

а) заяву про участь у земельних торгах, підписану кваліфікованим електронним підписом;

б) для юридичної особи - копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань або копію документа про реєстрацію у державі її місцезнаходження (витяг із торговельного, банківського або судового реєстру тощо), засвідчену згідно із законодавством держави його видачі, перекладену українською мовою (для юридичної особи - нерезидента), інформацію про державу, в якій зареєстровані або мають постійне місце проживання засновники (учасники) юридичної особи, у статутному (складеному) капіталі якої є частка іноземного капіталу, інформацію про кінцевого бенефіціарного власника. Якщо особа не має кінцевого бенефіціарного власника, зазначається інформація про відсутність кінцевого бенефіціарного власника і про причину його відсутності;

для громадянина України, фізичної особи - підприємця - копію довідки про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або копію паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті);

для іноземних громадян та осіб без громадянства - інформацію про прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), громадянство (підданство) іншої держави, постійне місце проживання в державі, громадянином (підданим) якої є особа, копію документа, що посвідчує особу.

Копії зазначених документів засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, яка бажає взяти участь у торгах;

в) документи, що підтверджують сплату реєстраційного та гарантійного внесків (копії розрахункових документів, виписки з рахунків), а в разі проведення земельних торгів з продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення - документи, що підтверджують сплату таких платежів з рахунку особи, яка бажає взяти участь у торгах, відкритого в українському або іноземному банку (крім банків держав, внесених FATF до списку держав, що не співпрацюють у сфері протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом).

Представник фізичної чи юридичної особи також розміщує документи, що підтверджують його право діяти від імені учасника торгів.

Якщо земельні торги проводяться щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення, особа, яка бажає взяти участь у таких торгах, подає через особистий кабінет в електронній торговій системі також документи, що підтверджують її відповідність вимогам статті 130 цього Кодексу. Перелік таких документів встановлює Кабінет Міністрів України.

Заява про участь у земельних торгах та додані до неї документи учасника можуть бути подані до закінчення кінцевого строку подання заяв про участь у земельних торгах, встановленого електронною торговою системою автоматично упродовж дня, що передує дню проведення земельних торгів, з урахуванням вимог, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 16 ст. 137 Земельного кодексу України, протокол про результати земельних торгів та договір за результатами проведення земельних торгів (крім договору купівлі-продажу земельної ділянки) підписуються організатором та переможцем торгів шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Переможець земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом трьох робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою. Організатор земельних торгів підписує протокол про результати земельних торгів протягом шести робочих днів з дня, наступного за днем його формування електронною торговою системою.

На вимогу переможця торгів протокол про результати земельних торгів та/або договір за результатами проведення земельних торгів, укладені шляхом накладення кваліфікованих електронних підписів організатором та переможцем торгів, можуть бути підписані також у паперовій формі.

Протокол про результати земельних торгів є підставою для укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, прав емфітевзису, суперфіцію, договорів оренди, суборенди землі, емфітевзису, суперфіцію.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки укладається в паперовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір за результатами проведення земельних торгів укладається між організатором та переможцем земельних торгів протягом 20 робочих днів з дня, наступного за днем формування протоколу про результати земельних торгів.

Так відповідно до протоколу від 11.10.2024 б/н про результати земельних торгів №LRE001-UA-20240910-05256, 11.10.2024 відбулись земельні торги з продажу права оренди на земельну ділянку комунальної власності з кадастровим номером 5110800000:02:034:0023, розташованої за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморська, промислова зона. Ціна лота: 531 500,00 грн учасники - ТОВ "ОНІ ГРУП", ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", переможець земельних торгів - ТОВ "ОНІ ГРУП" (т.1, а.с.123-124).

Водночас матеріали справи не містять доказів, а прокурором не заявляється, щодо порушення відповідачем або будь-якою іншою особою вищезазначених положень законодавства стосовно порядку проведення процедури земельних торгів. Також матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем було порушено порядок надання необхідних відомостей та документів для проведення торгів, або були надані відомості є завідомо неправдивими.

Таким чином господарський суд зазначає, що матеріалами справи не підтверджено факту допущення порушень чи невідповідності вимог земельного законодавства під час земельних торгів.

За результатом проведених земельних торгів, 18.10.2024 між Чорноморською територіальною громадою в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області, як Орендодавцем, та ТОВ "ОНІ ГРУП", як Орендарем, укладено Договір оренди земельної ділянки №72 від 18.10.2024 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого, Орендодавець на підставі Протоколу №LRE001-UA-20240910-05256 від 11.10.2024 проведення земельних торгів за лотом № 2 надає/передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (далі об`єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим Договором площею 4,1965 га із земель промисловості, транспорту, електронних комунікації, енергетики, оборони та іншого призначення, вид цільового призначення 12.08 - для розміщення та експлуатації будівель і споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій, кадастровий номер: 5110800000:02:034:0023, розташовану за адресою: Одеська область, Одеський район, місто Чорноморськ, промислова зона (т.1, а.с.118-122).

Однак прокурор посилається на рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/175-р/к від 14.11.2025, яким визнано дії ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД" порушенням п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" та накладено на кожного штраф у розмірі 136 000,00 грн.

Враховуючи викладене, на підставі зазначеного рішення, прокурор просить суд визнати недійсним укладений між сторонами Договір оренди землі у зв`язку з наявністю умислу у відповідача на вчинення правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, метою якого є усунення конкуренції під час проведення Чорноморською міською радою аукціону з продажу права оренди земельної ділянки та недобросовісне отримання права на укладення Договору.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України, статтями 207, 208 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин).

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 204 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України визначає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Частинами 1-5 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1); особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ч. 3); правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (ч. 4); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5).

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначити в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вже було зазначено судом, як на підставу недійсності спірного правочину прокурор вказує що він суперечить інтересам держави та суспільства, оскільки переслідує мету усунення конкуренції під час проведення Чорноморською міською радою земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки та недобросовісне отримання права на укладення Договору

Так частиною 3 статті 228 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

За загальним правилом правовим наслідком недійсності правочинів є повернення сторін в стан, що передував укладенню правочину (абз. 2 частини 1 статті 216 Цивільного кодексу України). Такий правовий наслідок спрямований на те, аби нівелювати все, що відбулося і зробити його юридично незначущим.

Верховний Суд у постанові від 20.03.2019 у справі №922/1391/18 вказав, що здійснивши правовий аналіз частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України можна дійти висновку, що ознаками недійсного господарського договору, що суперечить інтересам держави і суспільства, є спрямованість цього правочину на порушення правового господарського порядку та наявність умислу (наміру) його сторін, які усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору. Метою такого правочину є його кінцевий результат, якого бажають досягти сторони. Мета завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Отже, для правильного вирішення спору необхідно встановити, у чому конкретно полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення господарського договору, якою із сторін і в якій мірі виконано зобов`язання, а також наявність наміру (умислу) у кожної із сторін.

Наявність такого наміру (умислу) у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи, усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків".

Аналогічні правові висновки щодо застосування норм частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України викладені у постановах Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №910/1421/16, від 15.02.2018 у справі №911/1023/17, від 17.04.2018 у справі №910/1424/16, від 31.05.2018 у справі №911/639/17, від 09.07.2019 у справі №911/1113/18, від 10.06.2021 у справі №910/114/19, від 15.12.2021 у справі №910/6271/17, від 13.01.2022 у справі №908/3736/15.

Статтею 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування. Шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 статті 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Господарський суд зазначає, що в якості доказу того що оспорюваний прокурором правочин є таким, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства та наявності у ТОВ "ОНІ ГРУП" умислу на це, прокурор фактично посилається лише на один доказ, а саме рішення Південного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України №65/175-р/к від 14.11.2025.

Так відповідно до даного рішення дії ТОВ "ОНІ ГРУП" під час участі у процедурі відкритих земельних торгів, проведених Чорноморською міською радою, кваліфіковано як антиконкурентну узгоджену поведінку, яка стосується спотворення результатів аукціону, і на товариство накладено штраф за таке порушення у розмірі 136 000,00 грн.

Водночас господарський суд звертає увагу на те, що лише сам факт вчинення відповідачем порушення у вигляді антиконкурентних узгоджених дій під час участі у спірній закупівлі, встановлений рішенням АМК, не є підставою для визнання оспорюваного правочину недійсним, як таких, що вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства (частина 3 статті 228 Цивільного кодексу України).

Суд зазначає, що положення Закону України "Про захист економічної конкуренції" є спеціальними у випадку порушення його норм, зокрема, шляхом узгодженої поведінки на торгах. Цей закон також визначає можливість заявлення вимог про стягнення шкоди, завданої таким порушенням.

Відтак позивач, у разі завдання, на його думку, шкоди інтересам держави і суспільства внаслідок укладення і виконання спірного договору, не позбавлений можливості розрахувати завдані таким порушенням збитки та пред`явити вимогу про їх стягнення з винної особи, як це передбачено ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

Судом було встановлено, що станом на момент звернення з позовом Договір оренди землі виконується ТОВ "ОНІ ГРУП" та за твердженнями Чорноморської міської ради, згідно інформації від ГУ ДПС в Одеській області, ТОВ "ОНІ ГРУП" заборгованості зі сплати оренди не має.

Водночас прокурор вказує, що дії ТОВ "ОНІ ГРУП" вчинені з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства, призвели до його перемоги в земельних торгах та тим самим позбавили територіальну громаду можливості в умовах реальної і добросовісної конкуренції учасників, отримати орендну плату за землю в розмірі до і більше 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Так прокурор зазначає, що Чорноморська територіальна громада була позбавлена можливості отримати максимально можливу орендну плату за спірну земельну ділянку у розмірі 2 061 733,2684 грн за рік, що майже в 4 рази більшу оренду плату за землю, ніж запропоновано ТОВ "ОНІ ГРУП" в умовах антиконкурентних дій.

Між тим господарський суд зазначає, що як було встановлено під час розгляду справи, дії визнані Антимонопольним комітетом як антиконкурентна узгоджена поведінка відповідача та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД", яка стосується спотворення результатів аукціону, не призвели до того що будь-якого іншого учасника торгів, пропозиція якого була б економічно вигіднішою для територіальної громади, було неправомірно усунуто від участі чи перемозі в аукціоні, оскільки участь у даних земельних торгах взяли лише ТОВ "ОНІ ГРУП" та ТОВ "ЕЛІ ТРЕЙД".

У зв`язку з викладеним суд вказує, що прокурором не доведено, що антиконкурентна узгоджена поведінка учасників спірних торгів призвела до усунення реальної конкуренції, формальної участі інших осіб на аукціоні, та не доведено що навіть якби будь-яка інша особа взяла участь у торгах то її пропозиція була би більш економічно вигідною від пропозиції ТОВ "ОНІ ГРУП".

Таким чином господарський суд вказує, що під час розгляду даної справи прокурор не довів, що внаслідок укладення між ТОВ "ОНІ ГРУП" та Чорноморською міською радою Договору оренди землі №72 від 18.10.2024, на підставі проведених земельних торгів, держава понесла майнову шкоду, переплатила кошти або отримала товар/роботу неналежної якості. За цих умов відсутній причинно-наслідковий зв`язок між порушенням конкуренції та погіршенню майнового становища держави, що виключає можливість кваліфікації правочину як такого, що вчинений з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Господарський суд вказує, що не будь-які порушення актів цивільного законодавства, вчинені під час укладення договору, мають своїм наслідком невідповідність правочину інтересам держави і суспільства. Для визнання недійсним правочину на підставі частини 1 статті 203, частини 1 статті 215, частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України має бути доведено, що зміст правочину та мета його вчинення завідомо суперечать інтересам держави і суспільства.

Отже, для застосування приписів частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України позивач у цій справі мав довести, що сам правочин за своєю суттю є протиправним, спрямованим на порушення інтересів держави та суспільства. Втім позивач цього не доводив, стверджував про порушення правил конкуренції, які мали місце під час проведення закупівлі.

Антиконкурентна поведінка спрямована на спотворення конкуренції між учасниками торгів, але не завжди має за мету завдати шкоди державі чи підривати її інтереси. Тому така поведінка сама по собі не трансформує правочин у такий, що суперечить інтересам держави та суспільства у значенні частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України.

Так у постанові від 19.12.2025 по справі № 922/3456/23 об`єднана палата Касаційного господарського суду (пункт 101) звертала увагу на невідповідність норми частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України загальним засадам цивільного законодавства, її каральний характер, притаманний нормам саме публічного, а не приватного права, а також на суттєві логічні невідповідності приписів частин 1, 2 статті 228 Цивільного кодексу України, які встановлюють що нікчемним є правочин який суперечить публічному порядку, але як наслідок передбачають більш м`які наслідки - двосторонню реституцію та ч.3 цієї статті, яка щодо оспорюваного правочину (який порівняно з нікчемним є не очевидно недійсним і відтак має меншу суспільну небезпеку) встановлює у якості наслідків набагато жорсткішу санкцію - стягнення з винної сторони (сторін) майна на користь держави.

Крім того, за порушення законодавства про захист економічної конкуренції Законом України "Про захист економічної конкуренції" передбачена відповідальність. Зокрема, за порушення, пунктами 1, 2 та 4 статті 50 цього Закону, накладаються штрафи (стаття 51, частина 2 статті 52).

Як встановлено судом, за порушення, передбачене п. 1 ст. 50 та п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції, рішенням Антимонопольного комітету на ТОВ "ОНІ ГРУП" накладено штраф у розмірі 136 000,00 грн. Отже відповідачем вже було понесено відповідальність за вчинене ним порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Також господарський суд зазначає, що пунктом 4 частини 1 статті 17 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що замовник приймає рішення про відмову учаснику в участі у процедурі закупівлі та зобов`язаний відхилити тендерну пропозицію учасника або відмовити в участі у переговорній процедурі закупівлі (крім випадків, зазначених у пунктах 2, 4, 5 частини другої статті 40 цього Закону) в разі, якщо суб`єкт господарювання (учасник) протягом останніх трьох років притягувався до відповідальності за порушення, передбачене пунктом 4 частини другої статті 6, пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів тендерів.

У вказаний спосіб держава гарантує розвиток добросовісної конкуренції, забезпечує ефективність правового регулювання сфери публічних закупівель, прозорість процедур. При цьому позбавлення суб`єкта господарювання права протягом трьох років брати участь у процедурах закупівель є тим запобіжником, за допомогою якого держава усуває недобросовісність суб`єктів господарювання від можливості мати доступ до публічних коштів.

За наведених обставин суд доходить висновку про наявність порушень під час укладення договору, які призводять до визнання недійсними укладеного Договору оренди землі, у зв`язку з чим вказує про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до вимог статті 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об`єктивної істини. При цьому питання про належність доказів остаточно вирішується судом, вказаного висновку дійшов КГС ВС у постанові від 25.10.2023 у справі №902/567/21.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Верховний Суд у постанові 25.06.2020 по справі №924/233/18, дійшов висновку, що згідно положень статті 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Отже на суд покладений обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. При цьому обставини, на які учасник справи як на підставу своїх вимог або заперечень підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

До того ж, Верховний Суд наголошує, що стандарт доказування "вірогідність доказів", на відмінну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Зміст цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Підсумовуючи викладені вище фактичні обставини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заявленого позову Чорноморської окружної прокуратури в інтересах держави в особі держави в особі Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області до ТОВ "ОНІ ГРУП про визнання недійсним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку, у повному обсязі, з підстав його необґрунтованості та безпідставності.

Приймаючи до уваги відмову судом у позові у повному обсязі, судові витрати відповідно до ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають та покладаються на прокурора.

Керуючись ст.ст.129, 232, 233, 236-238, 240, 241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Судові витрати понесені прокурором відшкодуванню не підлягають та покладаються на прокурора.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Повний текст рішення складено 14 вересня 2026 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська