Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №913/102/26 — Господарський суд Луганської області

Суд: Господарський суд Луганської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №913/102/26

Суддя: Драгнєвіч О.В.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м.Харків Справа № 913/102/26

Провадження №6/913/102/26

Господарський суд Луганської області у складі судді Драгнєвіч О.В., розглянувши позовні матеріали в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116

до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги", квартал ім. Петрова Сергія Петровича, буд.1, сел.Сосновий, Сватівський район, Луганська область, 92606

про стягнення 2339 грн 31 коп.

С У Т Ь С П О Р У:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1146/21-БО-Т від 16.11.2021 в загальному розмірі 2339 грн 31 коп., з яких основний борг в сумі 1109 грн 11 коп, нараховані пеня в розмірі 498 грн 80 коп., 3% річних в сумі 138 грн 02 коп. та інфляційні втрати в розмірі 593 грн 38 коп.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання договору позивач (ЕІС-код 56Х930000010610Х) передав у власність відповідача (ЕІС-код 56ХS00001RBAR00Q) протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року природний газ загальним об`ємом 0,28768 тис. куб. м на загальну суму 4762 грн 24 коп., що підтверджується даними з Інформаційної платформи Оператора ГТС та складеними актами приймання-передачі природного газу.

Однак, відповідач розрахунки за придбаний природній газ з позивачем провів не повністю, повністю розрахувався лише за зобов`язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року. Оскільки за зобов`язаннями лютого 2022 року розрахунок проведено не було, у відповідача обліковується заборгованість в сумі 1109 грн 11 коп.

Крім того, у зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі 498 грн 80 коп., 3% річних в сумі 138 грн 02 коп. та інфляційні втрати в розмірі 593 грн 38 коп.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.06.2026 справа передана на розгляд судді Драгнєвіч О.В.

01.07.2026 від позивача також надійшло клопотання вих.№ 01.07.2026 про долучення довідки про відкриті рахунки у позивача, яку, як зазначає останній, через технічний збій під час подання позову не було долучено до позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 06.07.2026 позовну заяву ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення позивачем недоліків позовної заяви ухвалою суду від 20.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; встановлено позивачу строк - по 30.07.2026, для подання додаткових пояснень суду щодо наведеного розрахунку пені за зобов`язаннями лютого 2022 року в загальній сумі 498 грн 80 коп., зокрема підстав нарахування пені за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 та з 28.08.2025 по 08.06.2026; визначено відповідачу невідкладно зареєструвати електронний кабінет у відповідності до вимог ч.6 ст.6 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); запропоновано сторонам подати заяви по суті справи у встановлені законом та судом строки.

На виконання ухвали суду від 20.07.2026 через підсистему "Електронний суд" 22.07.2026 від позивача надійшли додаткові пояснення за вих.№б/н від 22.07.2026 щодо нарахованої до стягнення пені, які суд долучив до справи.

Матеріали справи свідчать про те, що звертаючись із відповідним позовом до Господарського суду Луганської області у цій справі позивач вказав адресу місцезнаходження відповідача: квартал ім. Петрова Сергія Петровича, буд.1, сел.Сосновий, Сватівський район, Луганська область, 92606.

Судом було встановлено, що зареєстрованою адресою місцезнаходження відповідача, Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги", згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є вказана вище адреса.

Згідно даних Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 №987) Сватівська міська територіальна громада з 09.03.2022 - є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.

Поштові відділення в сел.Сосновий Сватівського району Луганської області тимчасово припинили свою роботу згідно з інформацією Акціонерного товариства "Укрпошта", розміщеній на офіційному вебсайті (https://offices.ukrposhta.ua), а тому направлення поштової кореспонденції на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача наразі не є можливим.

У відповідності до вимог ч.1 ст.121 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Отже, з урахуванням вищезазначених вимог, оскільки місцезнаходженням відповідача є тимчасово окуповане сел.Сосновий Сватівського району Луганської області і відповідач не має зареєстрованого електронного кабінету в ЄСІТС, судом з метою забезпечення процесуальних прав останнього та належного його повідомлення про розгляд справи розміщувалися відповідні оголошення про розгляд справи на офіційному веб-порталі судової влади України, а також безпосередньо на сайті суду, що підтверджується відповідними роздруківками, наявними в матеріалах справи.

Ухвали суду також були своєчасно розміщені в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого є вільним та загальнодоступним.

Крім того, з метою належного повідомлення відповідача ухвали суду були направлені на офіційну адресу електронної пошти відповідача - sopb.svt@i.ua, яка, як додатковий засіб зв`язку, зазначена в п.14 договору постачання природного газу №11-1146/21-БО-Т від 16.11.2021, укладеного між сторонами, в розділі "Адреса та реквізити сторін". Проте судом були отримані довідки про помилку доставки електронного листа зі зазначенням про те, що "документ повернено (не доставлено) з повідомленням про помилку".

Враховуючи вищевикладене, судом вчинені всі можливі заходи для належного повідомлення відповідача про розгляд спору та забезпечення його процесуальних прав на подання відзиву та клопотань щодо розгляду справи. З опублікуванням розміщеного судом оголошення на веб-порталі судової влади України відповідач вважається повідомленим про розгляд справи.

Наразі від учасників клопотань про розгляд справи в судовому засіданні до суду не надходило.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду від 20.07.2026 відповідачу було запропоновано подати відзив на позовну заяву у строк, встановлений ч.1 ст.251 ГПК України, - протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.

Однак, на час прийняття цього рішення за результатами розгляду справи, від відповідача відзив на позовну заяву не надійшов, будь-які процесуальні клопотання також до суду не надходили.

Судом враховується, що згідно положень ст.42 ГПК України, подання відзиву та письмових пояснень є правом відповідача, а не обов`язком.

Відповідно до ч.4 ст.13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з приписами ст.165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У відповідності до положень ст.248 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше 60 днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

16.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" та Комунальним некомерційним підприємством Луганської обласної ради «Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги» укладено договір №11-1146/21-БО-Т постачання природного газу, у відповідності до предмету якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язаний прийняти його та оплатити на умовах цього договору.

EIC-код споживача - 56XS00001RBAR00Q.

Природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем для своїх власних потреб (п.1.2 договору).

За цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України (п.1.3 договору).

Згідно з п.1.4 договору, споживач підтверджує та гарантує, що на момент підписання цього договору у споживача є в наявності укладений договір на розподіл природного газу між споживачем та оператором газорозподільної мережі (надалі - оператор ГРМ) та присвоєний оператором ГРМ персональний ЕІС-код та/або укладений договір транспортування природного газу між споживачем та оператором газотранспортної системи (надалі - оператор ГТС) та присвоєний оператором ГТС персональний ЕІС-код (якщо об`єкти споживача безпосередньо приєднані до газотранспортної мережі). Відповідальність за достовірність інформації, зазначеної в цьому пункті, несе споживач.

У разі якщо об`єкти споживача підключені до газорозподільних мереж, розподіл природного газу, який постачається за цим договором, здійснює(ють) оператор(и) газорозподільних мереж, а саме: АТ "Луганськгаз", з яким (якими) споживач уклав відповідний договір (п.1.5 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природною газу у період з 01 листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 2,548 тис.куб.метрів, в т.ч. по місяцях в замовленому обсязі, зазначеному у таблиці.

Згідно з п.2.3 договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до реєстру споживачів постачальника (надалі - реєстр або реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ (п.3.1 договору).

Відповідно до п.3.2 договору, постачання газу за цим договором здійснюється постачальником виключно за умови включення споживача до реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п.3.5 договору).

У підпункті 3.5.1 договору сторони погодили, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі - акт), підписані уповноваженим представником постачальника (пп.3.5.2 договору).

Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання (пп.3.5.3 договору).

В пп.3.5.4 договору сторони визначили, що у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на інформаційній платформі оператора ГTC, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).

Відповідно до п.4.1 договору, ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином: ціна природного газу за 1'000 куб.м. газу без ПДВ - 13'658 грн 42 коп., крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи - 124 грн 16 коп. без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом - 136,576 грн, крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 163 грн 89 коп. за 1'000 куб.м.

Всього ціна газу за 1'000 куб.м. з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16'554 грн 00 коп.

Згідно з п.4.3 договору загальна вартість цього договору становить 35'149 грн 66 коп., крім того ПДВ - 7029 грн 93 коп., разом з ПДВ - 42179 грн 59 коп.

Відповідно до пункту 5.1 договору оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору. Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п.5.3 договору).

Згідно з п.13.1 договору останній набирає чинності з дати його укладання і діє в частині поставки газу до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Договір підписано представниками сторін, підписи яких скріплено печатками юридичних осіб.

Матеріали справи свідчать про те, що на виконання умов договору протягом листопада 2021 року - лютого 2022 року позивач поставив відповідачу природний газ загальним об`ємом 0,28768 тис.куб.м. на загальну суму 4762 грн 24 коп., що підтверджується даними щодо остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XS00001RBAR00Q (відповідач), розміщеними на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 19.11.2021 по 28.02.2022 по дням, а також даними складених постачальником актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, зокрема:

- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 19.11.2021 по 30.11.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем у листопаді 2021 року газу склав 0,03526 тис.куб.м.

Копію складеного позивачем акту приймання-передачі природного газу №11 від 30.11.2021 на суму 583 грн 70 коп. до справи позивач не долучив;

- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем у грудні 2021 року газу склав 0,07000 тис.куб.м.

- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем у січні 2022 року газу склав 0,11542 тис.куб.м.

- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем у лютому 2022 року газу склав 0,06700 тис.куб.м.

Розрахунок за спожитий газ відповідач провів з постачальником не повністю, повністю розрахувався за зобов`язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року, сплативши в загальному розмірі 3653 грн 13 коп. (зокрема, 21.12.2021 - 583 грн 70 коп., 29.12.2021 - 1158 грн 78 коп., 25.02.2022 - 1910 грн 65 коп.), що підтверджується даними, наданими позивачу АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача за період з 21.12.2021 по 25.02.2022, а також розрахунком позивача про основну заборгованість, що наявні в матеріалах справи.

За твердженням позивача, у відповідача обліковується заборгованість в розмірі 1109 грн 11 коп. за спожитий природний газ у лютому 2022 року.

У зв`язку з порушенням строків оплати відповідачем, на підставі п.7.2 договору, ст.625 ЦК України, позивач нарахував до стягнення також пеню в сумі 498 грн 80 коп., 3% річних у сумі 138 грн 02 коп., та інфляційні втрати в сумі 593 грн 38 коп. згідно з наданими позивачем розрахунками.

Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам сторін, суд зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 2 ст.11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Згідно з ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Укладений між сторонами договір за своїм змістом та своєю правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу, правове регулювання якого регламентується нормами Цивільного кодексу України, а також Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2496 від 30.09.2015.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ч.2 ст.714 ЦК України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Пунктом 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" визначено, що постачання природного газу господарська діяльність, що підлягає ліцензуванню і полягає в реалізації природного газу безпосередньо споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Згідно п.3 розділу І Правил постачання природного газу, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

Таким чином, договір постачання природного газу №11-1146/21-БО-Т від 16.11.2021 є належною підставою для виникнення прав і обов`язків у сторін.

Зокрема, даними, наданими ТОВ "Оператор газотранспортної системи України", в листі-відповіді на адвокатський запит №ТОВВИХ-26-10017 від 20.05.2026 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача, підтверджується факт включення відповідача (споживач з EIC-кодом 56XS00001RBAR00Q) до реєстру споживачів постачальника - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" в інформаційній платформі в період з 19.11.2021 по 28.02.2022 (у період з 01.11.2021 по 18.11.2021 споживач був зареєстрований в реєстрі споживачів за іншим постачальником).

Факт поставки позивачем відповідачу природного газу в листопаді 2021 року - лютому 2022 року в загальному об`ємі 0,28768 тис.куб.м. на загальну суму 4762 грн 24 коп., підтверджується даними остаточної алокації відборів споживача ЕІС-кодом 56XS00001RBAR00Q (відповідача), розміщеними на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 19.11.2021 по 28.02.2022, в т.ч. по дням (дані були передані оператором ГРМ - АТ "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз"), а також даними складених постачальником актів приймання-передачі природного газу від 31.12.2021, 31.01.2022, 28.02.2022, а саме:

Копію складеного позивачем акту приймання-передачі природного газу №11 від 30.11.2021 на суму 583 грн 70 коп. до справи позивач не долучив. Однак, посилання на вказаний акт міститься в призначенні платежу, зазначеному самим відповідачем в платіжній інструкції щодо оплати природного газу, поставленому в листопаді 2021 року (підтверджується даними наданими позивачу АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача за період з 21.12.2021 по 25.02.2022);

- відповідно до даних щодо остаточної алокації відборів споживача, розміщених на інформаційній платформі оператора ГТС за період з 01.12.2021 по 01.12.2021 по дням, загальний обсяг спожитого відповідачем у грудні 2021 року газу склав 0,07000 тис.куб.м.

Зазначений обсяг 0,07000 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в грудні 2021 року на загальну суму 1158 грн 78 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 13658 грн 42 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС -124 грн 16 коп.

Хоча акт приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 залишився не підписаний відповідачем, однак поставлений в грудні 2021 року газ відповідачем 29.12.2021 оплачений повністю в сумі 1158 грн 78 коп.

Зазначений обсяг 0,11542 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в січні 2022 року на загальну суму 1910 грн 65 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 13658 грн 42 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС -124 грн 16 коп.

Хоча акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 залишився не підписаний відповідачем, однак поставлений в січні 2021 року газ відповідачем 25.02.2022 оплачений повністю в сумі 1910 грн 65 коп.

Як вбачається з наданих даних АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача за період з 21.12.2021 по 25.02.2022, в призначенні платежу здійсненого відповідачем від 25.02.2022 на суму 1910 грн 65 коп. зазначено: "опл. за газ природний за лютий 2022р. зг. акту №1 від 31.01.2022, дог.№11-1146/21-БО-Т від 16.11.2021".

Матеріали справи свідчать про те, що вказана оплата відповідає обсягу поставленого газу та його вартості саме в січні, а не лютому 2022 року, та була врахована позивачем саме в рахунок оплати зобов`язань січня 2022 року.

З огляду на зазначене, а також те, що в призначенні платежу міститься посилання самого відповідача саме на акт приймання-передачі природного газу від 31.01.2022, тобто поставку січня 2022 року, а не лютого 2022 року, суд дійшов висновку про те, що відповідачем було допущено помилку і помилково зазначено, що "оплата за газ природний за лютий 2022 року", і відповідно оплата проведена відповідачем саме за поставку газу в січні 2022 року.

Крім того, зазначене також відповідає умовам п.5.3. та п.5.4. договору, погодженим сторонами щодо порядку внесення споживачем оплати (в т.ч. передплати) та порядку зарахування таких платежів постачальником, в т.ч. у разі наявності заборгованості у споживача за попередній розрахунковий місяць;

Зазначений обсяг 0,06700 тис.куб.м. спожитого відповідачем природного газу в лютому 2022 року на загальну суму 1109 грн 11 коп. з ПДВ внесений позивачем у складений акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022. Враховано ціну природного газу за 1'000 куб.м. з ПДВ - 13658 грн 42 коп., враховуючи тариф на послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з ГТС -124 грн 16 коп. (залишився не підписаний відповідачем).

Хоча акти приймання-передачі природного газу за зобов`язаннями листопада 2021 - січня - лютого 2022 року відповідачем підписані не були, однак, відповідач повністю розрахувався за зобов`язаннями листопада 2021 року - січня 2022 року, що підтверджується наявними у справі доказами.

Згідно даних, наданих позивачу АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача за період з 21.12.2021 по 25.02.2022, що наявні в матеріалах справи, відповідачем було сплачено в загальному розмірі 3653 грн 13 коп. (зокрема, 21.12.2021 - 583 грн 70 коп. за поставку в листопаді 2021 року, 29.12.2021 - 1158 грн 78 коп. за поставку в грудні 2021 року, 25.02.2022 - 1910 грн 65 коп. за поставку січня 2022 року).

Отже, оскільки відповідачем було проведено повний розрахунок з позивачем за зобов`язаннями грудня 2021 року - січня 2022 року, спір стосується фактично виконання зобов`язань лютого 2022 року.

Наразі позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань згідно умов п.3.5.1 договору в частині надання постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завіреної належним чином копії відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період (зокрема, за спожитий газ в листопаді 2021 року - лютому 2022 року), що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

А тому обсяг спожитого природного газу в листопаді 2021 року - лютому 2022 року встановлювався позивачем на підставі даних інформаційної платформи оператора ГТС та вносився у складені акти приймання - передачі природного газу за вказаний період поставки.

Складені акти приймання - передачі природного газу, як зазначає позивач, були надіслані відповідачу для оформлення та підписання на його електронну адресу, зазначену в договорі (sopb.svt@i.ua), на підтвердження чого позивачем долучено разом з заявою про усунення недоліків позовної заяви вих.№15.07.2026 від 15.07.2026 роздруківки з електронної пошти про направлення актів за грудень 2021 року - лютий 2022 року.

Суд не може прийняти надані позивачем роздруківки в якості доказів направлення на електронну пошту актів відповідачу для оформлення та оцінює їх критично, оскільки, як вбачається в цих роздруківках міститься посилання лише про те, що "ваше повідомлення готове до надсилання", а не відправлене.

Разом з цим, як вбачається з наведених призначень здійснених платежів (надані дані АТ "Ощадбанк" про надходження коштів на рахунки позивача за період з 21.12.2021 по 25.02.2022), сам відповідач, здійснюючи оплату поставок листопада 2021 року, січня 2022 року, послався на дані відповідних актів приймання-передачі, та провів повний розрахунок з позивачем за постачання листопада 2021 року - січня 2022 року, що в цілому може свідчити про направлення та отримання актів відповідачем.

Разом з цим, наразі в матеріалах справи відсутні оформлені (підписані) зі сторони відповідача акти, в т.ч. за зобов`язаннями лютого 2022 року.

Надаючи оцінку вказаним обставинам справи, суд враховує наступне.

Обов`язку позивача як постачальника, передбаченому в пп.3.5.2 п.3.5 договору підготувати та надати споживачу в двох примірниках аку приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписані уповноваженим представником постачальника, передує обов`язок відповідача, передбачений пп.3.5.1 п.3.5 договору щодо надання постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

Проте, саме відповідачем як споживачем були порушені указані умови пп.3.5.1 п.3.5 договору та не надано позивачу акт надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем.

Крім того, у відповідності до положень п.13.5 укладеного між сторонами договору, сторони зобов`язані повідомляти одна одну рекомендованим листом з повідомленням про зміни власних платіжних реквізитів, ЕІС-коду, адреси, номерів телефонів, факсів у п`ятиденний строк з дня виникнення відповідних змін.

З огляду на те, що Сватівська міська територіальна громада Луганської області є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 09.03.2022 (що підтверджується даними Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України № 376 від 28.02.2025), на території якої оператором поштового зв`язку АТ "УКРПОШТА" було тимчасово припинено роботу поштових відділень, об`єктивно неможливим було здійснити відправку оригіналу акту приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 для підписання відповідачу на його поштову адресу за місцезнаходженням.

В той же час в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач у відповідності до вимог п.13.5 договору звертався до позивача та повідомляв останнього про актуальну поштову адресу, за якою можливе отримання акту.

Ураховуючи наведене, у спірних правовідносинах за відсутності складеного між сторонами акту приймання-передачі природного газу, зокрема за лютий 2022 року, слід керуватися умовами договору, що встановлюють порядок дій у разі відсутності такого акту.

Так, у п.5.1 договору сторони передбачили, що у разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов пп.3.5.4 п.3.5 цього договору, яким встановлено, що обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Також суд зауважує, що Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі - Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493.

Згідно з п.5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - це електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Пунктом 5 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС передбачено, що оператор газотранспортної системи виконує функції адміністратора інформаційної платформи та оприлюднює на своєму вебсайті: інструкцію з користування інформаційною платформою, а також витяги з нормативно-правових актів, пов`язаних із користуванням інформаційною платформою; контактні дані (прізвище, ім`я, по батькові, номери факсів та телефонів, електронні адреси) працівників оператора газотранспортної системи, які є відповідальними за працездатність інформаційної платформи та взаємодію з учасниками ринку природного газу, контактну інформацію та графік роботи служби підтримки інформаційної платформи; інформацію про центри сертифікації ключів, необхідних користувачам інформаційної платформи для забезпечення ними електронного цифрового підпису (ЕЦП) у випадках, передбачених цим Кодексом; іншу інформацію, передбачену цим Кодексом.

Отже, суб`єкти ринку природного газу (позивач як постачальник і відповідач як споживач природного газу) користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є оператор ГТС.

Відповідно до п.2 глави 7 розділу ХІІ Кодексу ГТС у точках виходу до газорозподільної системи з метою проведення остаточної алокації щодобових відборів/споживання, що не вимірюються щодобово, оператор газорозподільної системи до 08 числа газового місяця (М+1) надає оператору газотранспортної системи інформацію про фактичний місячний відбір/споживання природного газу окремо по кожному споживачу, відбір/споживання якого не вимірюється щодобово. У випадку якщо комерційний вузол обліку обладнаний обчислювачем (коректором) з можливістю встановити за результатами місяця фактичне щодобове споживання природного газу, така інформація додатково надається в розрізі газових днів газового місяця (М).

Ураховуючи викладене, об`єм (обсяг) спожитого споживачем природного газу передається оператором ГРМ в інформаційну платформу оператора ГТС та використовується постачальником для розрахунку вартості спожитого природного газу.

З огляду на викладене, відповідач як споживач природного газу, мав доступ до даних інформаційної платформи, зокрема і про обсяг спожитого ним природного газу.

Судом враховується, що сторони в п.3.4 договору визначили, що постачальник із застосуванням ресурсів інформаційної платформи оператора ГТС та споживач здійснюють щоденний моніторинг фактично відібраного споживачем обсягу природного газу.

Пунктом 6.2 договору також передбачено, що споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди, прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду, ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними саме інформаційної платформи оператора ГТС (п.3.6 договору).

Отже, позивач визначив обсяг спожитого відповідачем природного газу у спірний період, за відсутності даних переданих самим відповідачем через невиконання обов`язку, передбаченого п.3.5.1 договору, оперуючи даними оператора ГРМ про об`єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримав в процесі доступу до інформаційної платформи оператора ГТС.

Ураховуючи наведене, у разі недотримання споживачем умов пп.3.5.1 п.3.5 договору та відсутності належним чином оформленого між сторонами акту приймання-передачі природного газу обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу.

При цьому, сторонами було погоджено, що остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому він був переданий (п.5.1, п.3.5.4 договору).

Так, в п.5.1 договору сторони визначили, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період.

У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду.

З огляду на встановлені сторонами умови проведення розрахунку в п.5.1 договору, суд констатує, що обов`язок відповідача провести остаточний розрахунок із постачальником у встановлений строк (до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період) не ставиться в залежність від факту направлення/не направлення постачальником відповідачу акту приймання-передачі, оскільки сторонами чітко визначений строк для проведення такого розрахунку.

З огляду на умови п.п.3.5.4, 5.1 договору, відсутність вчасного надіслання з боку позивача акту прийому-передачі природного газу не звільняє відповідача від обов`язку власного визначення об`єму переданого природного газу відповідно до даних інформаційної платформи Оператора ГТС та сплати його вартості, визначеної на підставі цін, визначених в розділі 4 договору, та в установлений договором строк.

У такому випадку фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього договору, яким передбачено, що обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

З урахуванням обізнаності відповідача про замовлені обсяги природного газу за договором, а також вартість природного газу за 1000 куб.м, що визначені у п.2.1, п.4.1 договору, відповідач не був позбавлений права здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу.

Адже, крім того, в п.5.1 договору було передбачено й право споживача здійснювати передплату до початку розрахункового періоду.

Зазначене, зокрема підтверджується й обставинами, про які згадувалося вже вище - проведення повного розрахунку з позивачем за поставлений природний газ в період листопада 2021 року - січня 2022 року за умов не підписання відповідачем (оформлення) актів приймання-передачі також за вказаний період.

Суд зауважує, що умовами договору не передбачено звільнення споживача від здійснення оплати за поставлений газ через ненаправлення постачальником оригіналу акта приймання-передачі природного газу, тоді як такі умови договору та встановлені фактичні обставини свідчать про можливість споживача самостійно визначити кількість спожитого ним природного газу для здійснення його оплати (в т.ч. й на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, даних з Інформаційної платформи Оператора ГТС).

Оскільки відповідач мав можливість дізнатися з Інформаційної платформи Оператора ГТС про спожиті обсяги природного газу за спірний період (адже контроль обсягів використання є обов`язком останнього згідно з п.6.2 договору; режим використання природного газу протягом розрахункового періоду, у тому числі добове використання, споживач визначає самостійно в залежності від своїх виробничих потреб згідно з п.2.5 договору); як постачальник так і споживач із застосування ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС здійснюють щоденний моніторинг фактичного відібраного споживачем обсягу природного газу згідно з п.3.4 договору), суд вважає, що сам по собі факт відсутності підписаного сторонами акту приймання-передачі за лютий 2022 року не є визначальним для висновку про необізнаність відповідача про спожиті обсяги природного газу чи відсутність підстав проводити розрахунок з позивачем за розрахункові місяці поставки.

Крім того, оскільки природний газ був переданий та отриманий споживачем у спірний період, обов`язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем товару виникає в силу закону (статті 655, 692, 712 Цивільного кодексу України) та не залежить від факту надсилання (або не надсилання) позивачем оригіналів актів приймання-передачі природного газу.

Під час розгляду спору відповідачем не надані суду докази того, що використані позивачем дані, розміщені Оператором ГТС на Інформаційній платформі щодо остаточної алокації відборів газу відповідача, в т.ч. за лютий 2022 року, що містяться в матеріалах справи, є неповними чи недостовірними або такими, що відрізняються від даних самого споживача.

Відповідно до положень ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доводи позивача та наведені оператором ГТС дані щодо обсягів споживання природного газу відповідачем згідно вимог ст.74 ГПК України під час розгляду справи не спростовані.

Згідно зі ст.ст.525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України встановлено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

З огляду на встановлені судом обставини справи та наявні докази, позивачем доведено факт споживання відповідачем у лютому 2022 року природного газу на загальну суму 1 109 грн 11 коп.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором.

З матеріалів справи вбачається, що докази зміни сторонами встановленого в п.5.1 договору остаточного строку оплати відсутні.

Ураховуючи наведене, граничними строками оплати поставленого позивачем відповідачу у лютому 2022 року природного газу, ураховуючи умови п.5.1 договору, є 15.04.2022.

Однак, в матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем зобов`язань в частині своєчасного та повного проведення розрахунку з позивачем за спожитий ним газ в лютому 2022 року.

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за вказаним договором за зобов`язаннями лютого 2022 року складає 1109 грн 11 коп., та є такою, що підтверджується встановленими судом обставинами та матеріалами справи.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ, враховуючи послуги з його транспортування для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи, за лютий 2022 року у сумі 1109 грн 11 коп.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 138 грн 02 коп., обраховані за період з 16.04.2022 по 08.06.2026, та інфляційні втрати в сумі 593 грн 38 коп., обраховані за період з травня 2022 року по травень 2026 року, суд зазначає наступне.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання. Так, за цією нормою ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Суд зауважує, що 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суму заборгованості за своєю правовою природою не є штрафними санкціями.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17, від 18.01.2024 у справі №914/2994/22).

Отже, вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції та 3% річних є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу (аналогічний висновок викладено і у постанові Верховного Суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за зобов`язаннями лютого 2022 року в сумі 138 грн 02 коп. за період з 16.04.2022 по 08.06.2026, судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів.

Отже, обґрунтованими та такими, що підлягають стягненню з відповідача є 3% річних, нараховані за період з 16.04.2022 по 08.06.2026 у сумі 138 грн 02 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за зобов`язаннями лютого 2022 року в сумі 593 грн 38 коп., нараховані за період з травня 2022 року по травень 2026 року, суд зауважує, що він є також обґрунтованим та правильним.

Тому з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в сумі 593 грн 38 коп. за зобов`язаннями лютого 2022 року.

У зв`язку з допущеним простроченням виконання грошового зобов`язання позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також пеню в загальній сумі 498 грн 80 коп., яку нараховує за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 та за період з 28.08.2025 по 08.06.2026.

Відносно заявленої позивачем вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до положень ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Частинами 1, 3 ст.549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст.230 ГК України (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

За змістом ч.6 ст. 231 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Так, в п.7.2 договору сторони встановили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України (чинного на момент виникнення правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як вбачається зі змісту розрахунку, позивач нараховує пеню 2-ма періодами: за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 234 грн 28 коп., та за період з 28.08.2025 по 08.06.2026 в сумі 264 грн 52 коп.

Перевіривши наведений позивачем розрахунок пені за зобов`язаннями лютого 2022 року за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 в сумі 234 грн 28 коп., судом встановлено, що він є арифметично правильним, обґрунтованим, зробленим у відповідності до даних первинних документів та договірних умов.

Щодо періоду нарахування пені з 28.08.2025 по 08.06.2026 суд зазначає таке.

Господарський кодекс України втратив чинність з 28.08.2025 у зв`язку з введенням в дію Закону України "Про особливості регулювання діяльності юридичних осіб окремих організаційно-правових форм у перехідний період та об`єднань юридичних осіб" від 09.01.2025 №4196-IX.

Отже, в період виникнення спірних правовідносин та нарахування пені діяла норма ч.6 ст.232 ГК України.

Водночас, визначений позивачем період нарахування пені перевищує шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Визначаючись відносно застосування норми ч.6 ст.232 ГК України до спірних правовідносин сторін, суд виходить з того, що відповідно до положень ст.5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Також згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Отже, за загальним правилом закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (такі висновки щодо застосування норм права викладено в постанові Верховного Суду від 28.10.2025 у справі №920/51/23).

З огляду на те, що дія нормативно-правового акту поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності, що є однією з гарантій правової стабільності, враховуючи, що договір та відповідні цивільні права і обов`язки сторін (зокрема зобов`язання відповідача оплатити поставлений газ) виникли до втрати чинності Господарським кодексом України, до спірних правовідносин сторін із нарахування пені за порушення грошового зобов`язання слід застосовувати положення ч.6 ст.232 КГ України.

Також суд ураховує, що після втрати 28.08.2025 чинності ГК України нарахування пені продовжується, якщо після вказаної дати не збіг шестимісячний строк, визначений ч.6 ст.232 ГК України.

У даному випадку, шестимісячний строк для нарахування пені закінчився 16.10.2022.

Отже, станом на 28.08.2025 шестимісячний строк для нарахування пені закінчився, а тому правові підстави для нарахування пені без обмеження шестимісячним строком відсутні.

Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для нарахування пені поза межами шестимісячного строку з дати виникнення зобов`язання з її оплати.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що оскільки, станом на день виникнення між сторонами спірних правовідносин Господарський кодекс України, в тому числі ч.6 ст.232 ГК України, був чинний та передбачав обмеження строку нарахування пені шістьма місяцями від дня коли зобов`язання мало бути виконано, до правовідносин щодо стягнення пені мають застосовуватись норми ГК України.

Крім того, сторони в договорі не обумовили більш тривалий строк для нарахування штрафних санкцій.

Отже, обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню з відповідача є пеня за період з 16.04.2022 по 15.10.2022 у сумі 234 грн 28 коп. В іншій частині слід відмовити.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову та наявність підстав для стягнення з відповідача основного боргу за договором у сумі 1109 грн 11 коп., пені в сумі 234 грн 28 коп., 3% річних у сумі 138 грн 02 коп., інфляційних втрат у сумі 593 грн 38 коп.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 грн 40 коп. покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.129, 232-233, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" до Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги" про стягнення 2339 грн 31 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Луганської обласної ради "Сватівська обласна лікарня з надання психіатричної допомоги" (квартал ім. Петрова Сергія Петровича, буд.1, сел.Сосновий, Сватівський район, Луганська область, 92606, ідентифікаційний код 01983387) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (вул.Шолуденка, буд.1, м.Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг за договором у сумі 1109 грн 11 коп., пеню в сумі 234 грн 28 коп., 3% річних у сумі 138 грн 02 коп., інфляційні втрати в сумі 593 грн 38 коп., а також витрати зі сплати судового збору в сумі 2361 грн 35 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне рішення підписано 15.09.2026.

Суддя Олена ДРАГНЄВІЧ

Оригінал: reyestr.court.gov.ua