Рішення від 08 вересня 2026 р. у справі №210/3929/26 — Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Суд: Металургійний районний суд міста Кривого Рогу

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 08 вересня 2026 р.

Справа: №210/3929/26

Суддя: Вікторович Н. Ю.

МЕТАЛУРГІЙНИЙ РАЙОННИЙ СУД

МІСТА КРИВОГО РОГУ

Справа № 210/3929/26

Провадження № 2/210/2266/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09 вересня 2026 року

Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:

головуючого-судді: Вікторович Н.Ю.,

за участю секретаря судового засідання: Біди А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, в порядку загального позовного провадження, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, без участі сторін, та без фіксування судового засідання звукозаписувальним пристроєм, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, - Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про захист прав малолітньої дитини, -

В С Т А Н О В И В:

08 червня 2026 року до Металургійного районного суду міста Кривого Рогу звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про захист прав малолітньої дитини, та просив суд визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує свою малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері та інших осіб.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він з 02 листопада 2019 року перебував у зареєстрованому шлюбі з відповідачем по справі, який рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року був розірваний. Від шлюбу у них народилась донька ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 17 липня 2024 року відповідач уклала шлюб з ОСОБА_6 та змінила прізвище на ОСОБА_2 . З червня 2025 року їх спільна донька проживає разом з позивачем, він забезпечує її всім необхідним для життя. Позивач забезпечує дитину харчуванням, ліками, одягом, піклується про стан її здоров`я, займається її навчанням та розвитком, як духовним так і фізичним. Відповідачка самоусунулась від виховання їх спільної доньки. Позивач має самостійний дохід, є не судимий, не зловживає алкоголем та тютюном, веде моральний та здоровий спосіб життя, має стабільний дохід та власне житло. Метою визначення місця проживання дитини з батьком є необхідність отримання можливості одноосібного звернення батьком до державних, медичних та освітніх закладів від імені та в інтересах доньки, без участі матері, а також можливості переміщення дитини без документальної згоди матері, яка з нею не проживає, у зв`язку з чим, він звернувся до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 10 червня 2026 року відкрито провадження по вказаній справі за правилами загального позовного провадження (а.с.24).

Ухвалою суду 01 липня 2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду (а.с.32).

Позивач у судовому засіданні присутній не був, 01 липня 2026 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву в якому останній просив суд проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.29).

Відповідач у судових засіданнях присутня не була, про день та час розгляду справи повідомлялась належним чином, 01 липня 2026 року подала через канцелярію суду нотаріально засвідчену заяву про розгляд справи без участі відповідача, в якій остання просила здійснити розгляд справи без її участі, за наявними у справі матеріалами. Вказана заява засвідчена приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тищенко О.І. 01 липня 2026 року та зареєстровано в реєстрі за №1497. Справжність підпису відповідача засвідчена приватним нотаріусом (а.с.30).

Представник третьої особи Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради в судовому засіданні присутній не був, поза межами судового засідання, від представника Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради М.Юрік надійшла заява, в якій остання просила суд проводити розгляд справи без участі представника третьої особи. При винесенні рішення просила врахувати висновок виконкому районної у місті ради, як органу опіки та піклування від 20 серпня 2026 року №8/33-3568 (а.с.39).

Відповідно до частини 3 статті 223 ЦПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Частиною 2 статті 247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд дослідивши долучені сторонами до матеріалів справи докази дійшов наступних висновків.

Так, 02 листопада 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, про що Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області зроблено відповідний актовий запис №935. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 від 02 листопада 2019 року (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_3 народилась ОСОБА_5 , про що Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області 07 липня 2020 року складено відповідний актовий запис №626. Батьками ОСОБА_3 зазначені: батько - ОСОБА_1 , мати - ОСОБА_10 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 07 липня 2020 року (а.с.9).

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 квітня 2023 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 02 листопада 2019 року Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №935 розірвано (а.с.8).

17 липня 2024 року ОСОБА_6 уклав шлюб з ОСОБА_2 , про що Центрально-Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) було складено відповідний актовий запис №404. Після державної реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_2 , що підтверджується Свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_4 від 17 липня 2024 року (а.с.13).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав №440919368 від 26 серпня 2025 року, сформованого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кучман І.І., ОСОБА_1 є власником домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.16).

Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади №2025/012297446 від 26 серпня 2025 року, ОСОБА_5 з 26 серпня 2025 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.10).

Позивачем долучено до матеріалів справи відомості з рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк» відповідно до якого, за період з січня по грудень 2024 року надходжень по вказаному рахунку у розмірі 763 070,81грн. (а.с.17).

Головою квартального комітету №82 виконавчого комітету Центрально-Міської районної ради надано характеристику від 27 травня 2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає по АДРЕСА_1 відповідно до якої, за час проживання зарекомендував себе як спокійний, добросовісний, врівноважений, доброзичливий, хороший син та люблячий батько. З червня 2025 року проживає разом зі соєю донькою ОСОБА_3 . Про доньку добре піклується, проводить час разом з донькою, дитина завжди охайна та доглянута (а.с.19).

Відповідно до Акту обстеження умов проживання №8/10-25/371 від 22 липня 2026 року складеного заступником начальника та завідувачем сектору захисту прав і законних інтересів дітей служби у справах дітей Юрік М.С. та Рассомахіна С.А. , було проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , 1 поверхового будинку, який складається з 4 кімнат, коридору. На території домоволодіння є літня кухня зі зручностями, гараж, присадибна ділянка. Власником майна є позивач. Умови проживання задовільні, в будинку чисто та затишно, кімнати мебльовані, облаштовані побутовою технікою. В будинку наявне водо- та електропостачання. Для виховання та розвитку дитини створені умови: малолітня ОСОБА_3 має окрему кімнату де є розкладний диван, стіл для навчання, комод. Дитина забезпечена одягом та взяттям за віком і за сезоном, отримує повноцінне харчування. На території домоволодіння є батут, надувний басейн, електрокари тощо. За вказаною адресою проживають ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 донька. Стосунки, традиції сім`ї: малолітня ОСОБА_3 з повагою ставиться до батька, любить його. Дитина зазначила, що батько її не ображає, грається з нею та піклується про неї. Щодо матері, дитина пояснень не надала та мала пригнічений вигляд. Зі слів позивача колишня дружина проживає у Саксаганському районі, перебуває у іншому шлюбі та вагітна. Позивач додав, що з червня 2025 року дитина ОСОБА_3 проживає разом з ним, він повністю піклується про неї та займається її вихованням (а.с.42).

Відповідно до висновку виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради вих.№8/33-3568 від 20 серпня 2026 року, виконкому районної у місті ради, як орган опіки та піклування, вваж є за доцільне визначити місце проживання дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , разом з батьком, ОСОБА_1 (а.с.40-41).

Між сторонам існували сімейні правовідносини. Шлюб було розірвано. Від шлюбу у сторін є спільна донька. Спір у справі стосується визначення місця проживання дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

Згідно з частинами першою, другою статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і треба прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до частини третьої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. У разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом.

Згідно зі статтею 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Статтею 160 СК України встановлено право батьків на визначення місця проживання дитини. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до статті 161 СК України якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі потрібно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Аналіз наведених норм права та висновків ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків стосовно дитини є похідною від прав та інтересів самої дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й першорядно повинні бути визначені й враховані інтереси дитини з урахуванням об`єктивних обставин спору.

Норми міжнародного права та національне законодавство не містять положень, які б наділяли одного з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам потрібно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, під час розгляду справ щодо визначення місця проживання дитини суди передусім повинні враховувати інтереси самої дитини, оцінюючи сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах (див постанову Верховного Суду від 06 травня 2026 року у справі №501/876/24).

Дослідженні під час розгляду справи докази у їх сукупності, на переконання суду, підтверджують обставини забезпечення дитини належними умовами для проживання та розвитку.

Крім того, орган опіки та піклування склав висновок про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , згідно з яким вважав доцільним визначити місце проживання дитини з батьком.

При цьому суд враховує пояснення наведені у позові щодо самоусунення матері від виховання доньки, перебування її у шлюбі з іншим чоловіком, створення нової родини, вагітність. Також суд вважає за необхідне врахувати процесуальну поведінку відповідача, яка жодного разу у судове засідання не з`явилась та не надала своїх заперечень. Наведені обставини у цій конкретній справі, на переконання суду, вказують на наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини та відсутність згоди стосовно визначення такого.

Відсутність задокументованих заперечень з боку матері щодо проживання дитини разом з батьком на момент пред`явлення позову про визначення місця проживання дитини не дає підстав стверджувати про відсутність предмета спору в такій справі Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 13 травня 2020 року у справі №686/20582/19-ц, від 29 листопада 2023 року у справі №757/555/22, від 26 червня 2024 року у справі №334/3710/22, від 27 червня 2024 року у справі №333/5987/22.

Отже, виходячи із обставин цієї справи, враховуючи, що батьки не змогли самостійно вирішити спір щодо визначення місця проживання дитини, суд дійшов висновку про необхідність визначення місця проживання дитини разом із батьком.

Зазначене буде відповідати якнайкращим інтересам дитини, сприятиме повноцінному вихованню та розвитку.

Сімейним законодавством не передбачено підстав припинення батьківських обов`язків щодо виховання дитини, а визначена частиною першою статті 15 Сімейного кодексу України (далі - СК України) «невідчужуваність» сімейних обов`язків свідчить про неможливість відмови від них, зокрема від обов`язків щодо виховання дитини, то факт одноосібного виховання дитини одним із батьків може бути встановлений судом як одна з обставин, що складає предмет доказування у спорі між батьками дитини щодо виконання ними обов`язків з виховання дитини.

З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин і оцінку релевантності та необхідності застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду в кожній конкретній справі (подібний висновок міститься в ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 15 березня 2023 року в справі №726/2166/19 та від 13 липня 2023 року в справі №922/5158/21).

У частині четвертій статті 15 СК України визначено, що невиконання або ухилення від виконання сімейного обов`язку може бути підставою для застосування наслідків, установлених цим Кодексом або домовленістю (договором) сторін.

Відповідачка у справі за час розгляду справи не виявила бажання спростувати твердження позивача проте, що останній самостійно виховує дитину, піклується про її навчання, дбає про її життєзабезпечення, лікування, духовний розвиток тощо.

Як зазначалося вище, сімейні відносини базуються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.

Загальні засади (принципи) мають фундаментальний характер, й інші джерела правового регулювання повинні відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, виявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.

Справедливість - це одна з основних засад права, яка є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Зазначені правові висновки про дотримання принципу справедливості виклав Конституційний Суд України у рішеннях від 30 січня 2003 року №3-рп/2003, від 02 листопада 2004 року №15-рп/2004.

За фактичних обставин, встановлених судом, мати через зміну сімейного стану (укладення шлюбу та вагітності) самоусунулась від виховання доньки, позивач займається повноцінним вихованням, навчанням, фізичним розвитком, забезпечення потребами щодо малолітньої ОСОБА_3 .

Крім того, сама відповідачка ОСОБА_2 не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Пунктом 51 Порядок здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) визначено Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022р. №265 встановлено, що подання заяви про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) дитини віком до 14 років здійснюється одним із батьків або інших законних представників за згодою іншого з батьків або законних представників.

Враховуючи малолітній вік дитини, безпекову ситуацію в країні в умовах воєнного стану за відсутності письмової згоди матері на реєстрацію, позивач буде позбавлений можливості зняти з реєстрації, а у подальшому зареєструвати за новою адресою малолітню дитину, у зв`язку з чим, визначення місця проживання дитини з батьком призведе до уникнення у подальшому ускладнення здійснення належного захисту прав та законних інтересів їх спільної доньки.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 257, 259, 263, 264, 273, 280-283, 288 ЦПК України, ст.ст.19, 24, 55 56, 105, 110, 112, 120, 141, 160, 161, 171 СК України, ст.ст.15, 29 ЦК України, ст.11 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, - Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради про захист прав малолітньої дитини, - задовольнити.

Визначити місце проживання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , та встановити факт, що ОСОБА_1 самостійно виховує та утримує свою малолітню доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 без будь-якої сторонньої допомоги та без участі матері та інших осіб.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду через Металургійний районний суд міста Кривого Рогу протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відомості про учасників справи згідно п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України:

- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ;

- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , р.н.о.к.п.п. НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ;

- третя особа: Орган опіки та піклування виконкому Центрально-Міської районної у місті ради, код ЄДРПОУ 04052560, юридична адреса: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27.

Суддя: Н. Ю. Вікторович

Оригінал: reyestr.court.gov.ua