Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №911/2027/26 — Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2027/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Фарм" (м. Дніпро)

до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" (Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь)

про стягнення 621 072,58 грн,

Суддя Іванов А.В.

Секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТМ-Фарм" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" про стягнення 621 072,58 грн з яких: 577 197,60 грн заборгованості за Договором про закупівлю товарів №285/11/25 від 03.11.2025, 34 861,21 грн інфляційних втрат та 9 013,77 грн 3% річних.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 08.07.2026 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк і спосіб усунення виявлених недоліків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.07.2026 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.

Копія цієї ухвали була вручена відповідачу в його електронний кабінет, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.

Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, –

ВСТАНОВИВ:

03.11.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТМ-Фарм" (Постачальник) та Комунальним некомерційним підприємством Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" (Замовник) було укладено Договір про закупівлю товарів № 285/11/25 (надалі –Договір), за умовами якого Постачальник зобов`язується поставити й передати у власність, а Замовник зобов`язується прийняти і сплатити товар (далі – Товар), за кодом ДК 021-2015: 33600000-6 Фармацевтична продукція (Альбувен розчин для інфузій). Найменування, кількість, вартість та якісні характеристики товару, що закуповується згідно з цим Договором, визначаються у специфікації до даного Договору, що є невід`ємною його частиною (Додаток № 1).

Відповідно до п. 2.1 Договору, ціна Договору становить 539 437,01 грн, ПДВ – 37 760,59 грн. Загальна вартість Договору з урахуванням ПДВ 577 197,60 грн.

Сторони у п.п. 3.1-3.3 Договору погодили, що оплата поставленого товару здійснюється замовником у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата Замовником вартості товару проводиться за фактично поставлений товар, відповідно рахунку та видаткової накладної Постачальника, за цінами, вказаними у специфікації (Додаток 1 до Договору). Оплата Замовником товару здійснюється на поточний рахунок Постачальника протягом 30 банківських днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідних видаткових накладних.

Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору) загальна вартість товару – 577 197,60 грн.

Згідно з п. 4.1 Договору, термін поставки товару: 31.12.2025.

Датою поставки вважається дата, зазначена представником Замовника на відповідних товаросупровідних документах, наданих Постачальником, про приймання Товару (накладних про поставку товару) (п. 4.2 Договору).

У відповідності до п. 16.1 Договору, він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє до 31.12.2025.

За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги Договір як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків

Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, – відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов`язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується наданими позивачем копією видаткової накладної № 18-U147264404-1 від 07.11.2025, , ним на виконання умов Договору було поставлено товар на загальну суму 577 197,60 грн.

Жодних заперечень з приводу отримання товару відповідачем суду надано не було.

Отже, суд при розгляді справи приймає до уваги відсутність у відповідача будь-яких заперечень та претензій щодо належного виконання позивачем прийнятих за Договором зобов`язань з передання товару.

Зважаючи на викладені вище обставини та виходячи з положень ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, за висновками суду, надані до матеріалів справи видаткові накладні, товарно-транспортних накладних та відомостях про вантаж є належними доказами передачі товару відповідачу, а отже, виконання позивачем своїх зобов`язань з поставки товару в межах Договору здійснено належним чином.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

У ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. ст. 525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідач умови Договору в частині оплати вартості товару не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Договором 577 197,60 грн.

04.03.2026 позивач звернувся до відповідача з претензію № 153/25/0102/025 про сплату заборгованості, означена претензія була отримана відповідачем 04.03.2026, про що міститься відмітка канцелярії відповідача за вхідним № 490. Проте, вона залишилась без відповіді та задоволення.

Оскільки відповідачем зобов`язання зі сплати позивачу грошових коштів у розмірі 577 197,60 грн не виконано, позивач звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості, а також 34 861,21 грн інфляційних втрат та 9 013,77 грн 3% річних.

Пунктом 7.1 Договору сторони обумовили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

Згідно зі ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 3% річних, суд встановив їх правильність та арифметичну вірність.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).

За статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Твердження позивача з боку відповідача належними доказами не спростовані.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" (08205, Київська обл., Бучанський р-н, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 38; ідентифікаційний код 01993701) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СТМ-Фарм" (49040, м. Дніпро, вул. Панікахи, буд. 2, кім. 405; ідентифікаційний код 43808856) 577 197 (п`ятсот сімдесят сім тисяч сто дев`яносто сім) грн 60 коп. заборгованості, 34 861 (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят одну) грн 21 коп. інфляційних втрат, 9 013 (дев`ять тисяч тринадцять) грн 77 коп. 3% річних та 9 316 (дев`ять тисяч триста шістнадцять) грн 09 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.

Суддя А.В. Іванов