Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №910/4901/26 — Господарський суд міста Києва

Суд: Господарський суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Господарське

Категорія: страхування

Дата: 14 вересня 2026 р.

Справа: №910/4901/26

Суддя: Паламар П.І.

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.09.2026Справа № 910/4901/26

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" м. Києва

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" м. Києва

про відшкодування шкоди, стягнення неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов`язання, ціна позову 211446,05 грн.,

Суддя Паламар П.І.

Без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

СУТЬ СПОРУ :

у квітні 2026 року Приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС" звернулося в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що 6 липня 2024 р. на пл. Старий Ринок, 7 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "MercedesBenz CLA 200", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Унаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль "Land Rover Range Rover Sport", д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 422702 грн.

Позивач як страховик виплатив власнику пошкодженого автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", д.н. НОМЕР_2 відповідно до умов укладеного з ним договору добровільного страхування наземного транспорту № FO1591881 від 17 липня 2023 р. страхове відшкодування в розмірі 369362 грн.

Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "MercedesBenz CLA 200", д.н. НОМЕР_1 була застрахована у відповідача. Згідно полісу № ЕР 220377806 ліміт за шкоду завдану майну в результаті ДТП становить 160000 грн.

З підстав ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст.ст. 625, 993, 1188 ЦК України позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 160000 грн. шкоди, 21171,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6561,44 грн. три проценти річних з простроченої суми, 23712,69 грн. пені, а також понесені по справі судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечував, пояснив про сплату ним заявленої до стягнення суми основного боргу у розмірі 160000 грн. Також посилався на безпідставність заявлених вимог в частині стягнення пені, збитків внаслідок інфляції за час прострочення та трьох процентів річних з простроченої суми, оскільки позивач не надав йому всієї необхідної інформації для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає, що провадження у справі в частині вимог про стягнення 160000 грн. шкоди слід закрити, позов в іншій частині підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, 6 липня 2024 р. на пл. Старий Ринок, 7 у м. Львові сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "MercedesBenz CLA 200", д.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", д.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

Це підтверджується постановою Галицького районного суду міста Львова від 31 липня 2024 р. у справі № 461/5904/24.

Унаслідок зіткнення було пошкоджено автомобіль "Land Rover Range Rover Sport", д.н. НОМЕР_2 , та його власнику заподіяно матеріальну шкоду у розмірі 422702 грн., розмір якої визначено на підставі розрахунків СТО №№ 000000918, 0000000916 від 19 липня 2024 року.

Позивач як страховик згідно платіжної інструкції № 434745 від 28 серпня 2024 р. відшкодував витрати на ремонт автомобіля на рахунок Фізичної особи-підприємця Бойка Н.М. в розмірі 369362 грн.

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, котра одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки одній особі з вини іншої, відшкодовується винною особою.

Винним у вчиненні вищевказаної ДТП є ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Галицького районного суду міста Львова від 31 липня 2024 р. у справі № 461/5904/24.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_1 як володільця автомобіля "MercedesBenz CLA 200", д.н. НОМЕР_1 , була застрахована за полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ЕР 220377806 на підставі Закону "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі-Закону) відповідачем.

Згідно полісу № ЕР 220377806 ліміт за шкоду, завдану майну в результаті ДТП становить 160000 грн.

Таким чином, особами, відповідальними за завдані позивачу збитки, в даному випадку є відповідач, відповідно до положень Закону, у межах, передбачених договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, та гр. ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 1188 ЦК у тій частині, що не підлягає відшкодуванню відповідачем як страховиком.

Пунктом 36.4. ст. 36 Закону передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов`язані з відшкодуванням збитків.

З огляду на викладене до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № FO1591881 від 17 липня 2023 р. перейшло право вимоги, яке власник автомобіля "Land Rover Range Rover Sport", д.н. НОМЕР_2 мав до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Заявою від 11 вересня 2024 р. (справа № 15390/42/2024/90) позивач пред`явив відповідачу вимогу про виплату страхового відшкодування.

Це підтверджується поясненнями позивача, викладеними у позовній заяві, вищевказаною заявкою та паперовою копією інтерфейсу поштової скриньки представника позивача (справа № 15390/42/2024/90 (полісу 220377806)) про направлення відповідачу цієї заяви про виплату страхового відшкодування на його електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно п. 36.1. ст. , п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний: у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. У разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Отже, страховик зобов`язаний прийняти чітке рішення у встановлений законом строк - або виплатити гроші, або надіслати офіційну відмову з обґрунтуванням причин.

Доказів прийняття відповідачем рішення про здійснення страхового відшкодування або ж відмову у здійсненні такого відшкодування суду не надано.

Тому заперечення відповідача з приводу не надання йому всієї необхідної інформації для прийняття рішення про здійснення страхового відшкодування є необґрунтованими.

Поясненнями відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, наявною у матеріалах справи копією платіжної інструкції № 65859 від 15 травня 2026 р. стверджується факт оплати відповідачем страхового відшкодування у розмірі 160000 грн. після звернення позивача в суд з цим позовом.

Оскільки заявлена до стягнення сума страхового відшкодування у розмірі 160000 грн. відповідачем сплачена після звернення позивача в суд з указаним позовом, предмет спору в цій частині між сторонами відсутній, то провадження у справі в частині вимог про стягнення 160000 грн. шкоди відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає закриттю.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив зобов`язання по сплаті страхового відшкодування, з нього на користь позивача відповідно до вимог п. 36.1, 36.2, 36.5. ст. 36 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", 625 ЦК України підлягає стягненню 21171,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6561,44 три проценти річних з простроченої суми, 23712,69 грн. пені.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, то понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

провадження у справі № 910/4901/26 в частині вимог про стягнення 160000 грн. шкоди закрити.

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" м. Києва в іншій частині задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УСГ" (03038, м. Київ, вул. Івана Федорова, 32-А, код 30859524) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" (03062, м. Київ, пр. Берестейський, 65, код 30115243) 21171,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 6561,44 три проценти річних з простроченої суми, 23712,69 грн. пені, 2662,40 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар

Оригінал: reyestr.court.gov.ua