Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №910/4676/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

03.09.2026Справа № 910/4676/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Комунального некомерційного підприємства "Берестинська міська лікарня" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Інтербуд" про розірвання договору та стягнення 810 000,00 грн,

за участю представників:

позивача: Приза О.М.;

відповідача: Гуревича М.Г.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2026 року Комунальне некомерційне підприємство "Берестинська міська лікарня" (далі - Лікарня) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про розірвання укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Інтербуд" (далі - Товариство) договору підряду від 2 жовтня 2025 року № 672 та стягнення з відповідача 810 000,00 грн передплати за вказаним правочином.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов вказаного правочину в частині виконання визначених договором робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27 квітня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві строк для усунення її недоліків.

28 квітня 2026 року через систему "Електронний суд" позивач на виконання вимог вказаної ухвали подав документи для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/4676/26, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 21 травня 2026 року.

14 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив від 13 травня 2026 року, у якому останній проти задоволення позову заперечував, оскільки на виконання умов спірного правочину ним було здійснено поставку ліфтового обладнання на об`єкт позивача вартістю 2 000 706,18 грн, з яких позивач сплатив лише 810 000,00 грн попередньої оплати. Водночас виконання решти робіт стало неможливим через невиконання самим позивачем передбачених договором та проектною документацією обов`язкових дій. Зокрема, Лікарня не отримала необхідних дозвільних документів, не погодила обсяги робіт і розрахунку класу наслідків, не забезпечила своєчасного здійснення авторського нагляду. Товариство неодноразово зверталося до позивача з вимогою усунути зазначені перешкоди та погодити оновлений графік виконання робіт, однак вказані дії позивачем вчинені не були. Після отримання претензії позивача відповідач підтвердив готовність виконати роботи в повному обсязі та надав документи на фактично поставлене обладнання, однак позивач вартість цього обладнання не оплатив. Натомість 23 березня 2026 року Лікарня повідомила Товариство про одностороннє розірвання договору, а згодом звернулась до суду з даним позовом про його розірвання. Відповідач вважає, що саме позивач своїми діями та бездіяльністю створив перешкоди для виконання умов договору, а тому вимога про повернення попередньої оплати є безпідставною. Відповідач також зазначав, що після одностороннього розірвання договору позивач не має правових підстав вимагати його додаткового розірвання в судовому порядку, тим більше після закінчення строку його дії.

18 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від цієї ж дати, у якій останній зазначав про те, що належним чином виконував свої зобов`язання, зокрема, своєчасно здійснив передоплату в розмірі 810 000,00 грн та неодноразово звертався до відповідача з вимогою розпочати обумовлені договором роботи. Однак відповідач, підтверджуючи готовність виконати свої договірні зобов`язання, фактично до виконання робіт не приступив. При цьому, поставлене відповідачем ліфтове обладнання Лікарня в установленому договором порядку не приймала й умовами спірного правочину не передбачено окремої оплати такого обладнання до завершення виконання робіт. Позивач також вказував на необґрунтованість посилань відповідача щодо воєнного стану та мобілізаційних заходів як на підставу затримки виконання договору, оскільки даний правочин було укладено вже за існування цих умов. Відповідач також не надав належного документального підтвердження об`єктивних обставин, які відповідно до чинного законодавства могли бути підставою для продовження строку виконання робіт. Посилання відповідача на лист інженера технічного нагляду від 10 листопада 2025 року позивач вважає безпідставними, оскільки зазначений лист Лікарня не отримувала, доказів його направлення позивачу до суду надано не було. Позивач також вважав необґрунтованими твердження Товариства про необхідність отримання дозвільних документів на початок робіт, оскільки останні не є обов`язковими згідно умов договору.

20 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від Лікарні надійшла заява від цієї ж дати про участь її представника в призначеному на 21 травня 2026 року підготовчому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 20 травня 2026 року залишено без розгляду в зв`язку з пропуском встановленого частиною 2 статті 197 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) процесуального строку на її подання.

21 травня 2026 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від Лікарні надійшло клопотання про відкладення засідання.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи строку підготовчого провадження на 30 днів; про відкладення засідання на 9 липня 2026 року.

25 травня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення від цієї ж дати, у яких останній навів свої доводи на спростування аргументів позивача, викладених у відповіді на відзив.

9 червня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника в призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 9 червня 2026 року задоволено.

6 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява від 4 липня 2026 року про участь його представника в призначеному засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, яку ухвалою суду від 6 липня 2026 року задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 9 липня 2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті на 30 липня 2026 року.

9 липня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати про долучення доказів.

У судовому засідання 30 липня 2026 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 27 серпня 2026 року.

У судовому засідання 27 серпня 2026 року суд постановив протокольну ухвалу про відкладення засідання на 3 вересня 2026 року.

28 серпня 2026 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від цієї ж дати про участь його представника в засіданнях по справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 31 серпня 2026 року вказану заяву задоволено.

У судовому засіданні 3 вересня 2026 року представник Лікарні підтримав вимоги, викладені в позові, просив суд їх задовольнити в повному обсязі. Представник відповідача проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву та запереченнях.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд

ВСТАНОВИВ:

2 жовтня 2025 року між Лікарнею і Товариством було укладено договір підряду № 672, за умовами якого останнє взяло на себе зобов`язання за дорученням позивача своїми силами і засобами забезпечити проведення капітального ремонту по заміні ліфта КНП "Красноградської центральної районної лікарні" Терапевтичний корпус за адресою: 63304, Харківська область, місто Берестин (колишня назва міста - Красноград), вулиця Шиндлера, 87, - в обсязі договірної ціни, якісно виконати обсяги робіт відповідно до затвердженої в установленому порядку проектно-кошторисної документації, здати їх в обумовлені строки, усувати протягом гарантійного терміну експлуатації об`єкта дефекти, що зумовлені неякісним виконанням робіт, вчасно звітувати про використання бюджетних коштів, а Лікарня - здійснювати контроль і технічний нагляд за ходом виконання робіт на об`єкті, своєчасно перераховувати бюджетні кошти для виконання робіт по об`єкту та прийняти його в обумовлені строки.

Цей договір підписаний повноважними представниками сторін і скріплений їх печатками.

Відповідно до пунктів 2.1., 2.2. вказаного правочину договірна ціна робіт, що доручена для виконання підряднику, є тверда і складає 2 700 000,00 грн з ПДВ. Вказана вартість робіт включає витрати підрядника на виконання своїх зобов`язань за пунктом 1.1. договору, у тому числі обладнання, матеріалів, інструментів, витрати на їх доставку, транспорт, машини, механізми та пальне, заробітну плату, засоби безпеки, вартість підготовчих та супутніх робіт.

Згідно з пунктами 3.1., 3.3., 3.6. договору розрахунки й платежі за виконані роботи здійснюються на підставі актів виконаних робіт та за умови надходження коштів на розрахунковий рахунок замовника в межах доведених лімітів органами Державної казначейської служби України. Розрахунки проводяться на підставі частини 1 статті 49 Бюджетного кодексу України та по мірі надходження фінансування шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок підрядника у розмірі 30% від загальної суми договору попередньої оплати протягом 10 робочих днів з моменту укладання договору та 70% від загальної суми договору протягом 10 робочих днів на підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних робіт, форми КБ-3, форми КБ-2в й довідки про вартість виконаних робіт, які складає підрядник і забезпечує візування зазначених документів з обов`язковим попереднім погодженням з представниками служби на виконання функцій замовника, технічного та авторського нагляду. Після закінчення робіт сторонами оформлюється вся необхідна документація та проводяться остаточні розрахунки.

Відповідно до пункту 4.1. вказаного правочину замовник має право, зокрема: відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором підряду, стає неможливим; відмовитися від договору підряду в будь-який час до закінчення виконання робіт, оплативши підряднику виконану частину робіт; ініціювати внесення змін у договір підряду, вимагати його розірвання та відшкодування збитків, за наявності істотних порушень підрядником умов цього правочину.

У свою чергу, за пунктом 4.4. договору підрядник зобов`язаний, зокрема: виконати з використанням власних ресурсів та в установлені строки роботи відповідно до проектної та кошторисної документації; закупити обладнання, передбачене проектно-кошторисною документацією.

Строк виконання робіт - до 31 березня 2026 року. Місце виконання робіт: 63304, Харківська область, місто Берестин, вулиця Шиндлера, будинок, 87. При несвоєчасному, з вини підрядника, початку виконання робіт останній несе відповідальність згідно чинного законодавства та умов цього договору. Підрядник при виникненні обставин, що не залежать від нього і перешкоджають виконанню робіт у встановлені строки, може ставити перед замовником питання про їх перегляд. Рішення про перегляд строків оформляється додатковою угодою з обґрунтуванням наявності відповідних обставин (пункти 5.2.-5.4. вказаного правочину).

Відповідно до пунктів 6.1.-6.3. договору підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, державними будівельними нормами, стандартами й правилами та оформлює всю виконавчу документацію для введення об`єкта в експлуатацію. Замовник здійснює контроль і технічний нагляд за відповідністю якості, обсягів й ціни виконаних робіт проекту, кошторису, державним будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій і виробів - державним стандартам і технічним умовам. При виявленні відхилень замовник видає підряднику розпорядження про їх усунення, а при серйозних порушеннях приймає рішення про призупинення робіт. Прийняття замовником обсягів виконаних робіт здійснюється та оформлюється актами за формами КБ-2в та довідками про обсяг виконаних робіт за формами КБ-3 у межах наявних бюджетних асигнувань шляхом підписання актів протягом 10-ти днів від дня їх пред`явлення.

За пунктами 8.1., 8.2. вказаного правочину замовлення, постачання, приймання, розвантаження, складування та охорона матеріалів, конструкцій виробів здійснюється силами підрядника. Якість матеріалів та устаткування, що використовується підрядником, повинна відповідати вимогам державних норм, стандартів та технічних умов і підтверджуватися сертифікатами, технічними паспортами й іншими документами, що підтверджують якість.

При невиконанні умов цього договору будь-якою стороною, що триватиме більше ніж 1 місяць, цей правочин може бути розірваний в односторонньому порядку іншою стороною. При цьому, згода на розірвання договору сторони, яка допустила невиконання або неналежне виконання, не потрібна. Договір вважається розірваним з дня отримання відповідною стороною письмового повідомлення про це від іншої сторони (пункт 10.8. договору).

Згідно з пунктами 12.1.-12.4. вказаного правочину сторони можуть розірвати договір, зокрема, у разі несвоєчасного виконання підрядником робіт за договором у строк більше 30 календарних днів. При розірванні договору незакінчені роботи передаються замовнику, який оплачує підряднику вартість належно наданих робіт. Договір вважається розірваним з дня одержання іншою стороною повідомлення про таке рішення. При внесенні будь-яких змін і доповнень укладається додаткова угода, яка є невід`ємною частиною зазначеного правочину.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31 березня 2026 року.

У додатках №№ 1-3 до вказаного правочину сторони погодили, зокрема, договірну ціну, план фінансування робіт та календарний графік виконання робіт. Планом фінансування робіт передбачена оплата: у розмірі 30 % від вартості робіт, що становить 810 000,00 грн, у жовтні 2025 року; у розмірі 70 % від вартості робіт, що становить 1 890 000,00 грн, у березні 2026 року. Згідно з календарним графіком робіт сторони погодили такі етапи та строки їх виконання: придбання обладнання - протягом жовтня-грудня 2025 року; демонтаж та монтаж обладнання пасажирського ліфта - протягом січня-березня 2026 року; виконання будівельних робіт - протягом лютого-березня 2026 року; забезпечення електроосвітлення машинного приміщення, підходів до нього - у лютому 2026 року; диспетчеризація та пусконалагоджувальні роботи - у березні 2026 року.

Додатковою угодою до договору від 13 жовтня 2025 року № 1 сторони внесли зміни до вищевказаних додатків у частині зазначених у них реквізитів сторін.

Судом також встановлено, що на виконання умов вказаного правочину Лікарня перерахувала Товариству 810 000,00 грн попередньої оплати згідно з платіжною інструкцією від 17 жовтня 2025 року № 8442 з призначенням платежу: "ПОПЕРЕДНЯ ОПЛАТА, 30 %. ЗА КАПІТАЛЬНИЙ РЕМОНТ ПО ЗАМІНІ ЛІФТА КНП "Красноградської центральної районної лікарні" Терапевтичний корпус за адресою: 63304, Харківська обл., м. Красноград, вул. Шиндлера, 87. ДОГ. № 672 від 02.10.2025 р., РАХ. № 10 від 13.10.2025 р. ID PROZORO UA-2025-08-28-008774-a. У сумі 675 000,00 грн. ПДВ-20 % 135 000,00 грн.", а також уклала з фізичною особою-підприємцем Церковним Григорієм Петровичем договір на здійснення функцій технічного нагляду від 2 жовтня 2025 року № 672/1. Копії вказаної платіжної інструкції та договору на здійснення функцій технічного нагляду містяться в матеріалах справи.

З матеріалів справи також вбачається, що листом від 22 січня 2026 року № 1.1.04-123 Лікарня повідомила Товариство про те, що, незважаючи на здійснення попередньої оплати в розмірі 810 000,00 грн, відповідач станом на 22 січня 2026 року не приступив до виконання демонтажних робіт у строки, визначені договором підряду від 2 жовтня 2025 року № 672 та календарним графіком. У зв`язку з цим замовник вимагав негайно розпочати виконання демонтажних робіт, надати письмові пояснення щодо причин їх несвоєчасного початку, повідомити фактичну дату початку робіт та підтвердити дотримання загального строку їх виконання. Також підрядника було попереджено про можливість застосування передбаченої договором відповідальності, у тому числі стягнення штрафних санкцій та одностороннього розірвання договору.

Надалі Лікарня звернулась до відповідача з претензією від 16 березня 2026 року № 1.1.04-382 щодо порушення останнім умов договору. У відповідь Товариство листом від 17 березня 2026 року № 51 повідомило про відсутність наміру ухилятися від виконання договірних зобов`язань та підтвердило готовність виконати передбачені договором роботи. Відповідач також зазначив, що 22 лютого 2026 року ним було поставлено на об`єкт позивача ліфтове обладнання та оформлено відповідні первинні документи, що, на його думку, підтверджує часткове виконання договірних зобов`язань.

Листом від 17 березня 2026 року № 1.1.04-391 позивач просив Товариство пояснити, яким пунктом договору передбачено здійснення "проміжного платежу", уточнити зазначену в його листі дату початку робіт - 24 вересня 2026 року (зважаючи на те, що строк виконання робіт у договорі встановлено до 31 березня 2026 року), а також надати документальне підтвердження об`єктивних обставин, які виникли незалежно від волі підрядника та вплинули на строки виконання договору. У відповідь листом від 17 березня 2026 року № 51/1 Товариство повідомило про те, що дата "24 вересня 2026 року" була вказана внаслідок технічної помилки, а правильною датою запланованого початку монтажних робіт є 24 березня 2026 року. Крім того, підрядник послався на можливість поетапного виконання та здачі робіт. У листі від 18 березня 2026 року № 1.1.04-392 позивач зазначив, що підрядником фактично надано відповідь лише щодо дати початку робіт, у зв`язку з чим повторно вимагав надати пояснення щодо проміжного платежу та документально підтверджених об`єктивних обставин, які могли бути підставою для продовження строку дії договору.

Листом від 20 березня 2026 року № 52 Товариство повідомило Лікарню про те, що останньою забезпечено здійснення технічного нагляду, однак інформація щодо укладення договору на здійснення авторського нагляду відсутня. На думку відповідача, відсутність авторського нагляду створювала перешкоди для належного і своєчасного виконання договору, погодження виконаних робіт та їх приймання. При цьому, підрядник повідомив позивача про те, що початок виконання робіт заплановано на 24 березня 2026 року та просив Лікарню забезпечити здійснення авторського нагляду й розглянути питання щодо продовження строку виконання робіт та строку дії договору. У своєму листі від 20 березня 2026 року № 1.1.04-412 позивач наголосив на тому, що продовження строку дії договору можливе лише за наявності документально підтверджених об`єктивних обставин, передбачених підпунктом 4 пункту 19 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178.

23 березня 2026 року Товариство листом № 52/1 повторно повідомило позивача про запланований на 24 березня 2026 року початок виконання робіт, просило повідомити про можливість допуску працівників відповідача до об`єкта та надати інформацію щодо наявності укладеного договору на здійснення авторського нагляду. Водночас листом від 23 березня 2026 року № 1.1.04-419 Лікарня повідомила Товариство про розірвання договору підряду № 672, оскільки підрядник своєчасно не розпочав виконання робіт і подальше виконання передбаченого договором обсягу робіт в установлений граничний строк - до 31 березня 2026 року, є об`єктивно неможливим. Проте листом від 24 березня 2026 року № 1.1.04-421 позивач, враховуючи повідомлення відповідача про намір приступити до виконання робіт 24 березня 2026 року, просив надати гарантії виконання робіт у строки, передбачені договором. У зв`язку з цим Товариство листом від 24 березня 2026 року № 54 звернуло увагу на суперечливість позиції позивача, який 23 березня 2026 року повідомив про розірвання договору, а наступного дня вимагав гарантій його виконання. У зв`язку з цим Товариство просило письмово повідомити позивача про те, чи вважається договір розірваним, або ж замовник підтверджує продовження його дії та необхідність подальшого виконання підрядником своїх зобов`язань. Крім того, у листі від 24 березня 2026 року відповідач продовжував посилатися на незабезпечення Лікарнею авторського нагляду як на обставину, що перешкоджала своєчасному початку та належному виконанню робіт. Натомість Лікарня листом від 24 березня 2026 року № 1.1.4-426 повідомила про те, що станом на зазначену дату відповідач до виконання робіт не приступив, у зв`язку з чим предмет для здійснення авторського нагляду відсутній. Позивач також зазначив, що здійснення авторського нагляду не є предметом укладеного між сторонами договору підряду та не може бути перешкодою для виконання його умов. Водночас позивач повідомив відповідача про те, що відповідний договір на здійснення авторського нагляду ним було укладено.

Копія відповідного договору на здійснення авторського нагляду від 20 березня 2026 року № 20032026 наявна в матеріалах справи.

Товариство в листі від 30 березня 2026 року № 53/1, посилаючись на отриману від замовника інформацію про укладення 20 березня 2026 року договору на здійснення авторського нагляду з Товариством з обмеженою відповідальністю "Скайліфт", зазначило, що технічний та авторський нагляд мали бути забезпечені до початку виконання робіт, та просило продовжити строк виконання робіт до 30 квітня 2026 року. У відповідь Лікарня листом від 3 квітня 2026 року, посилаючись на несвоєчасне виконання підрядником умов договору підряду № 672, повідомила про те, що вважає цей договір розірваним в односторонньому порядку. Одночасно позивач вимагав від Товариства протягом п`яти робочих днів повернути попередню оплату в розмірі 810 000,00 грн, здійснену на підставі рахунку-фактури від 13 жовтня 2025 року № 10 та платіжної інструкції від 17 жовтня 2025 року № 8442. Копії вищевказаних листів містяться в матеріалах справи.

Оскільки Товариство не виконало обумовлені договором роботи в установлений договором строк, а також не повернуло на вимогу позивача попередню оплату, останній звернувся до суду з цим позовом.

Частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За частинами 1, 2 статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах (частина 1 статті 652 ЦК України).

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною 4 цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина 2 статті 652 ЦК України).

Позивач наполягав на розірванні договору підряду в судовому порядку, зокрема, у зв`язку з неналежним виконанням Товариством своїх зобов`язань за вказаним правочином у частині своєчасного початку та завершення обумовлених робіт.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Поняття істотності порушення договору розкривається за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відтак, істотність порушення визначається виключно за об`єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 30 січня 2018 року в справі № 908/491/17.

За загальним правилом не допускається розірвання договору в односторонньому порядку. Проте сторони в договорі можуть встановити як умову про його одностороннє розірвання, так і процедуру її реалізації. Отже, законодавець допускає розірвання договору в односторонньому порядку у випадку, якщо це передбачено умовами укладеного сторонами договору. Розірвання договору в односторонньому порядку з підстав, не передбачених його умовами, допускається виключно в судовому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 16 квітня 2024 року № 906/397/23.

Судом встановлено, що в пунктах 10.8., 12.1., 12.2. сторони передбачили механізм розірвання спірного договору в односторонньому порядку шляхом повідомлення іншої сторони про таке розірвання.

У матеріалах справи наявна копія листа позивача від 23 березня 2026 року № 1.1.04-419, у якому останній повідомив відповідача про розірвання укладеного між сторонами договору та про повернення коштів попередньої оплати. Факт отримання вказаного листа Товариством не заперечувався.

У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 квітня 2019 року в справі № 390/34/17 міститься висновок про те, що: "добросовісність (пункт 6 статті 3 ЦК України) - це певний стандарт поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Доктрина venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки) ґрунтується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці). В основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них".

Однак, здійснене Лікарнею у її листі від 23 березня 2026 року № 1.1.04-419 повідомлення про розірвання договору не мало наслідком його розірвання у визначеному договором порядку, оскільки вчинені подальші дії замовника не свідчать про його однозначне та безумовне волевиявлення на припинення вказаного правочину та про належне доведення такого волевиявлення Товариству.

Так, уже наступного дня після направлення зазначеного повідомлення Лікарня листом від 24 березня 2026 року № 1.1.04-421, посилаючись на повідомлений Товариством намір розпочати виконання робіт 24 березня 2026 року, вимагала від останнього надати гарантії виконання робіт у строки, передбачені договором. Така поведінка замовника за своїм змістом не узгоджується з його попереднім твердженням про припинення договірних відносин, оскільки вимога щодо надання гарантій належного та своєчасного виконання робіт передбачає існування чинного зобов`язання та очікування його подальшого виконання.

Більше того, суперечливість поведінки Лікарні була безпосередньо сприйнята Товариством як така, що не давала можливості однозначно встановити дійсну волю замовника щодо подальшої долі договору. Саме тому листом від 24 березня 2026 року № 54 Товариство звернуло увагу Лікарні на те, що 23 березня 2026 року остання повідомила про розірвання договору, тоді як 24 березня 2026 року вимагала гарантій його виконання. У зв`язку з цим Товариство просило письмово уточнити, чи вважає Лікарня договір розірваним, чи підтверджує продовження його дії та необхідність подальшого виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань.

Подальше листування сторін також свідчить про продовження обговорення саме питань виконання договору. Зокрема, листом від 24 березня 2026 року № 1.1.4-426 Лікарня надала Товариству відповідь щодо здійснення авторського нагляду, зазначивши, що відповідний договір укладено, а Товариство, у свою чергу, листом від 30 березня 2026 року № 53/1 просило продовжити строк виконання робіт до 30 квітня 2026 року.

Отже, сукупність вищенаведених обставин свідчить про те, що після направлення листа від 23 березня 2026 року № 1.1.04-419 Лікарня продовжувала вчиняти дії, спрямовані на врегулювання питань подальшого виконання договору, та висувала Товариству вимоги, які за своїм змістом ґрунтувалися на існуванні між сторонами чинних договірних правовідносин. За таких обставин зміст листування сторін у його сукупності не дає підстав вважати, що лист позивача від 23 березня 2026 року № 1.1.04-419 містив остаточне, безумовне та послідовно реалізоване волевиявлення Лікарні на припинення договору, яке було доведене до Товариства у спосіб, що не допускав сумнівів щодо настання відповідних правових наслідків.

Натомість саме подальша поведінка Лікарні об`єктивно створила для Товариства невизначеність щодо того, чи припинено договірні правовідносини між сторонами, чи замовник, незважаючи на направлене повідомлення, продовжує вимагати виконання договору. Така невизначеність не може тлумачитися на користь висновку про припинення зобов`язання з ініціативи сторони, поведінка якої після направлення відповідного повідомлення фактично не узгоджувалася із заявленим нею наміром припинити договір.

При цьому, лише в листі від 3 квітня 2026 року Лікарня однозначно повідомила Товариство про те, що вважає договір розірваним в односторонньому порядку, та, як наслідок припинення договірних відносин, висунула вимогу про повернення сплаченої попередньої оплати в розмірі 810 000,00 грн. На відміну від попереднього листування, зміст цього листа не містив вимог щодо подальшого виконання робіт та свідчив про остаточне волевиявлення замовника на припинення договірних відносин і застосування наслідків такого припинення.

Проте відповідно до частини 1 статті 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки відповідно до договору.

Згідно з частиною 3 статті 651 ЦК України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Статтею 653 ЦК України визначені правові наслідки розірвання договору: зобов`язання сторін припиняються з моменту досягнення домовленості про розірвання договору, якщо інше не встановлено договором. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Тобто, одним із наслідків розірвання договору є припинення зобов`язань сторін, що виникли у сторін такого договору відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 та статті 509 ЦК України. Відповідно, передбачене договором та статтею 849 ЦК України безумовне право замовника відмовитись від договору до закінчення роботи виникає лише щодо тих договорів, які на момент такої відмови були чинними.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16 вересня 2022 року в cправі № 913/703/20.

У той же час, викладене в листі Лікарні від 3 квітня 2026 року чітке й однозначне повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку було направлене відповідачу вже після закінчення строку дії зазначеного правочину.

Інші докази повідомлення Лікарнею відповідача про розірвання договору до закінчення строку його дії у матеріалах справи відсутні й сторонами подані не були.

Відтак, судом встановлено, що укладений між сторонами договір припинив свою дію 31 березня 2026 року внаслідок закінчення строку, на який його було укладено, а не внаслідок реалізації позивачем свого права на одностороннє розірвання спірного правочину в зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем покладеного на нього обов`язку за договором.

За змістом зазначених норм цивільного законодавства, розірваним може бути лише чинний (такий, що діє на час звернення до суду з позовом та ухвалення відповідного судового рішення) договір.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду: від 7 серпня 2018 року в справі № 910/7981/17, від 18 листопада 2019 року в справі № 910/16750/18.

Оскільки на момент прийняття рішення суду в даній справі строк дії спірного договору вже закінчився, вказане унеможливлює його розірвання в судовому порядку. У зв`язку з цим позовна вимога Лікарні про розірвання спірного договору є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 810 000,00 грн попередньої оплати, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 2 статті 628 ЦК України сторони мають право укласти договір, у якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір підряду містить елементи договорів поставки та підряду, тобто є змішаним договором.

Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту (стаття 846 ЦК України).

Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).

Згідно з статтею 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 ЦК України.

За частиною 1 статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За приписами статті 690 ЦК України, якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товару, переданого продавцем, він зобов`язаний забезпечити схоронність цього товару, негайно повідомивши про це продавця. Продавець зобов`язаний забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним в розумний строк. Якщо продавець у цей строк не розпорядиться товаром, покупець має право реалізувати товар або повернути його продавцеві. Витрати покупця у зв`язку із зберіганням товару, його реалізацією або поверненням продавцеві підлягають відшкодуванню продавцем. При цьому суми, одержані від реалізації товару, передаються продавцеві за вирахуванням сум, що належать покупцеві. Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (стаття 530 ЦК України).

У пункті 3.3. договору та в додатку № 3 до нього сторони чітко погодили порядок розрахунків за цим правочином: 30% від вартості договору (810 000,00 грн) сплачуються Лікарнею протягом 10-ти робочих днів після укладання договору; 70% від загальної суми договору - протягом 10-ти робочих днів після підписання сторонами акта приймання виконаних робіт та довідки про вартість робіт (форми КБ-3, КБ-2в).

Факт належного виконання відповідачем вимог пункту 3.3. договору в частині сплати попередньої оплати за договором підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і не заперечувався сторонами під розгляду даної справи.

Однак судом встановлено, що відповідач обумовлені договором роботи (етапи 2-6) в установлений строк не розпочав. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні. У матеріалах справи також відсутні передбачені пунктами 3.3. і 6.3. договору документи на підтвердження факту виконання відповідачем обумовлених договором робіт та їх прийняття Лікарнею у визначеному порядку.

Заперечуючи проти задоволення позову в цій частині, відповідач посилався на те, що порушення строків виконання обумовлених робіт сталося внаслідок невиконання самим позивачем передбачених договором та проектною документацією обов`язкових дій. Зокрема, Лікарня не отримала необхідних дозвільних документів, не погодила обсяги робіт і розрахунок класу наслідків, не забезпечила своєчасного здійснення авторського нагляду. Крім того, Товариство на виконання умов укладеного між сторонами договору здійснило поставку ліфтового обладнання на об`єкт позивача вартістю 2 000 706,18 грн.

Разом із цим, з наявних у матеріалах справи копій: рахунка-фактури від 17 березня 2026 року № 01 на суму 1 190 706,18 грн, довідки форми КБ-3 від 17 березня 2026 року про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2026 року, акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт, від 17 березня 2026 року та акта приймання виконаних будівельних робіт від 17 березня 2026 року № 1 за березень 2026 року, - вбачається, що останні не містять жодних відомостей про виконання відповідачем будь-яких обумовлених договором робіт, а включають у себе лише вартість придбаного Товариством ліфтового обладнання.

Вищевказані документи не були погоджені Лікарнею в установленому договором порядку. Укладений між сторонами договір не містить жодних застережень щодо можливості автоматичного прийняття Лікарнею поставленого Товариством обладнання внаслідок несвоєчасного підписання або непідписання вказаних актів з боку замовника, як, зокрема, й положень про обов`язок Лікарні оплатити такий товар (обладнання) за такими актами в разі відсутності заперечень щодо їх підписання.

Більше того, у матеріалах справи відсутні передбачені пунктом 8.2. договору документи на підтвердження якості поставленого ліфтового обладнання та його відповідності вимогам державних норм, стандартів і технічних умов. У зв`язку з цим суд дійшов висновку про те, що відповідач у встановленому законом порядку не довів факту належного виконання ним умов договору в частині придбання та поставки обладнання належної якості.

У додатку № 2 до договору сторони чітко погодили строки початку та завершення конкретних етапів виконання робіт. Зокрема, придбання та поставка спірного обладнання повинні були бути здійснені Товариством до грудня 2025 року, тоді як доставка спірного ліфтового обладнання на об`єкт позивача, як зазначав сам відповідач у своєму відзиві, була здійснена лише наприкінці лютого 2026 року.

При цьому, відповідач не навів жодних обґрунтувань того, яким чином виконання вказаного обов`язку з поставки ліфтового обладнання потребувало вчинення Лікарнею дій щодо забезпечення авторського нагляду та оформлення будь-якої іншої документації, а також яким чином такі дії/бездіяльність позивача унеможливили виконання вказаного обов`язку Товариства на першому етапі робіт.

За приписами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї.

Сторони в договорі визначили вичерпний перелік своїх прав та обов`язків. Зокрема, у пункті 6.2. договору сторони погодили, що Лікарня бере на себе зобов`язання зі здійснення контролю і технічного нагляду за відповідністю якості, обсягів і ціни виконаних робіт проекту, кошторису, державним будівельним нормам і правилам, а матеріалів, конструкцій і виробів - державним стандартам і технічним умовам. На виконання вказаного зобов`язання Лікарня уклала з ФОП Церковним Г.П. договір на здійснення функцій технічного нагляду від 2 жовтня 2025 року № 672/1, копія якого міститься в матеріалах справи.

У свою чергу, обов`язок Лікарні щодо здійснення функцій авторського нагляду умовами вказаного правочину встановлений не був. Такий обов`язок також не був передбачений умовами тендерної документації під час здійснення публічної закупівлі № UA-2025-08-28-008774-a.

При цьому, як уже було зазначено судом, відповідач не надав жодних доказів на підтвердження того, що саме у зв`язку з ненаданням Лікарнею доказів здійснення авторського нагляду за спірними роботами Товариство було позбавлене можливості своєчасно виконати свої зобов`язання, зокрема в частині першого етапу таких робіт відповідно до погодженого між сторонами графіка.

Більше того, необхідність здійснення Лікарнею авторського нагляду була зазначена лише в поданих відповідачем робочих проектах від 2024 року, які не є частиною укладеного між сторонами договору й позивачем погоджені не були, що спростовує посилання відповідача на невиконання Лікарнею її договірних зобов`язань.

Судом також враховано, що лише після звернення позивача з претензією від 16 березня 2026 року № 1.1.04-382 щодо порушення відповідачем умов договору, останній повідомив Лікарню про необхідність здійснення нею авторського нагляду за спірними роботами. У той же час лист інженера з технічного нагляду Церковного Г.П. від 10 листопада 2025 року вих. № 1/12, на який відповідач посилався як на обставину невиконання Лікарнею її зобов`язань з отримання необхідних дозвільних документів, був адресований виключно Товариству й будь-які докази його направлення Лікарні у встановленому договором порядку в матеріалах справи відсутні.

Крім того, умовами пункту 10.8 договору сторони погодили право будь-якої зі сторін на розірвання договору в односторонньому порядку в разі невиконання або неналежного виконання іншою стороною своїх зобов`язань за договором. Однак відповідач, який посилався на факт порушення Лікарнею умов укладеного між сторонами правочину, вказаним правом до закінчення строку дії договору не скористався.

Разом із цим аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року в справі № 918/631/19 та постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 21 лютого 2018 року в справі № 910/12382/17.

Зважаючи на те, що сума боргу відповідача, яка складає 810 000,00 грн перерахованої позивачем попередньої оплати, підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед Лікарнею, доказів виконання ним обумовлених договором робіт на цю суму, а також здійснення належної поставки якісного обладнання в рамках цієї угоди та належних доказів прийняття Лікарнею цього обладнання, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до відповідача про стягнення зазначеної суми боргу. Враховуючи викладене, позов у цій частині підлягає задоволенню.

Рішення Господарського суду Харківської області від 25 серпня 2026 року в справі № 922/1585/26 за позовом Товариства до Лікарні про стягнення 1 190 706,18 грн вартості поставленого обладнання судом до уваги не береться, оскільки на час розгляду даної справи воно не набрало законної сили.

Інші доводи та докази, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Лікарні підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробнича компанія "Інтербуд" (03115, місто Київ, вулиця Михайла Котельникова, будинок 33, квартира 80; ідентифікаційний код 40240550) на користь Комунального некомерційного підприємства "Берестинська міська лікарня" (63304, Харківська область, Берестинський район, місто Берестин, вулиця Шиндлера, будинок 87; ідентифікаційний код 02002701) 810 000 (вісімсот десять тисяч) грн 00 коп. попередньої оплати та 9 720 (дев`ять тисяч сімсот двадцять) грн 00 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання повного тексту рішення 14 вересня 2026 року.

Суддя Є.В. Павленко