Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №910/13599/25 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026справа № 910/13599/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу № 910/13599/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ АЙ АЙ ТІ» (вул. Велика Васильківська, буд. 72, поверх 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 34189502)

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 4 Сезони» (вул. М. Максимовича, буд. 3-Г, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код 40153767)

про визнання недостовірною інформації, зобов`язання її спростувати, не чинити перешкод у здійсненні господарської діяльності та стягнення 6 288 грн матеріальної шкоди,

за участю представників:

позивача - Волинчук Є. М. (довіреність від 04.09.2025 № б/н);

відповідача - Кобзаренко Ю. В. (ордер від 05.12.2025 серія АІ № 2069690).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ АЙ АЙ ТІ» (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 4 Сезони» (далі - ОСББ) про:

- визнання інформації, поширеної ОСББ в загально будинковому чаті «Правління ОСББ повідомляє» у застосунку «Telegram», про Товариство, такого змісту: «ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ» відмовився підписувати договір та сплачувати оплату»; «обладнання [ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ»] знаходиться в нашому будинку безпідставно»; «правління ОСББ найближчим часом вимкне для ЕМ АЙ АЙ ТІ доступ до електроенергії» недостовірною (такою, що не відповідає дійсності), та зобов`язати ОСББ її спростувати;

- зобов`язання ОСББ не чинити перешкод у здійсненні господарської діяльності шляхом поновлення доступу уповноваженого представника Товариства до обладнання, розміщеного в будинку та до чатів будинку за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, 3-Г, «Правління ОСББ повідомляє», «Запитання правлінню ОСББ» у застосунку «Telegram», з метою забезпечення рівного доступу до каналу комунікації з мешканцями;

- стягнення з ОСББ 6 288 грн матеріальної шкоди.

Позовні вимоги мотивовано тим, що інформація, поширена відповідачем у загально будинковому чаті «Правління ОСББ повідомляє» у застосунку «Telegram», є недостовірною та дискредитує позивача як суб`єкта господарювання, завдаючи шкоди діловій репутації.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

ОСББ 08.12.2025 подало суду відзив на позовну заяву, в якому зазначило таке:

- останній не є належним відповідачем у даній справі;

- застосунок «Telegram», на який посилається позивач, не має жодного стосунку до юридичної особи ОСББ; правління відповідача не створювало відповідний чат, не ініціювало його роботу та не здійснює жодного модераторського впливу на зміст повідомлень, що там розміщуються; імовірно, зазначений чат був створений фізичними особами, які діють від власного імені;

- застосунок «Telegram» не є спільним майном співвласників, не входить до переліку технічної інфраструктури будинку та не перебуває в управлінні ОСББ; відповідач не створював жодних офіційних чатів у цьому застосунку, не адмініструє та не модерує будь-які групи чи канали, що можуть використовуватися окремими мешканцями для приватного спілкування;

- будь-які висловлювання або поширені дані в неофіційних телеграм-чатах не відображають реальний стан справ у будинку та не можуть розглядатися як достовірні без їхнього документального підтвердження;

- за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору від 16.05.2016 №СП-16/05 (далі - Договір) ОСББ надіслало листи про припинення дії Договору, одночасно пропонуючи укласти інший платний формат, бо до того всі ці роки користування відбувалось безкоштовно;

- Договір містив пряму умову про можливість його припинення за письмовим повідомленням однієї зі сторін; ОСББ, діючи відповідно до змісту договору, своєчасно та належним чином повідомило Товариство про припинення його дії;

- Договір не вимагав укладення будь-яких додаткових угод, підписання двосторонніх актів чи оформлення інших документів для підтвердження факту припинення; єдиною обов`язковою дією було надсилання письмового повідомлення за 30 днів до дати розірвання;

- дія Договору є припиненою у встановленому законом та договором порядку; відповідно, будь-яке обладнання, що належить позивачу та розміщене у будинку, з цього моменту знаходиться там без правових підстав, оскільки жоден чинний договір, який би дозволяв його розміщення чи користування спільним майном, між сторонами не існує.

- оскільки у позивача немає підстав для здійснення господарської діяльності у будинку, то й вимога про зобов`язання ОСББ не чинити перешкод у здійсненні господарської діяльності є неправомірною.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.01.2026.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.01.2026 продовжено строк підготовчого провадження; відкладено підготовче засідання на 16.02.2026.

Позивач 16.02.2026 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи доказів та поновити пропущений процесуальний строк на їх подання.

Суд поновив позивачу пропущений процесуальний строк на подання доказів у справі та долучив їх до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.2026 зобов`язано Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві подати суду: інформацію щодо опрацювання виклику від 27.06.25 № ЄУ 40193 за адресою: вул. Онуфрія Трутенка (М. Максимовича), буд. 3-Г, Голосіївський р-н, м. Київ; інформацію щодо опрацювання виклику від 30.06.25 № 40656 за адресою; вул. Онуфрія Трутенка (М. Максимовича), буд. 3-Г, Голосіївський р-н, м. Київ; відкладено підготовче засідання на 13.04.2026.

На виконання вимог зазначеної ухвали Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві 20.03.2026 подало суду витребувану інформацію.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 25.05.2026.

Позивач 25.05.2026 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи скріншотів повідомлення з Телеграм-каналу 4 СЕЗОНИ.

Представник відповідача у судовому засіданні 25.05.2026 просив суд відмовити у прийнятті вказаних доказів.

Суд відмовив у прийнятті до розгляду таких документів.

Представники позивача у судовому засіданні 25.05.2026 оголосили вступне слово та підтримали позовні вимоги у повному обсязі.

Представниця відповідача оголосила вступне слово та заперечила проти задоволення позовних вимог.

У судовому засіданні 25.05.2026 оголошено перерву до 08.06.2026.

Позивач 08.06.2026 подав суду клопотання про долучення до матеріалів справи документів.

Представник відповідача у судовому засіданні 08.06.2026 заперечив проти долучення вказаних доказів.

Суд прийняв подані позивачем докази до розгляду.

У судовому засіданні 08.06.2026 оголошено перерву до 20.07.2026.

Суд, заслухавши вступне слово представників сторін, з`ясувавши обставини, на які посилаються сторони, дослідив у судовому засіданні 20.07.2026 в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд у судовому засіданні 07.09.2026 перейшов до судових дебатів.

Представники сторін виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 07.09.2026 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно зі статтею 233 ГПК України.

Судом відповідно до вимог статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Так, як вказує позивач, у Телеграм-каналі «Правління ОСББ повідомляє» відповідачем було розміщено таке повідомлення:

«Шановні мешканці, які ви знаєте з моменту заселення в будинок послуги інтернету надавав єдиний провайдер ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ» тому, що приватна обслуговуюча компанія ТОВ «ОК» не дозволяла іншим провайдерам встановлювати обладнання та надавати послуги.

Тобто ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ» був монополістом з надання всіх телекомунікаційних послуг та телефонного зв`язку.

З 2016 року, тобто з моменту передачі будинку від ТОВ ОК на баланс ОСББ, правління дозволило іншим провайдерам надавати телекомунікаційні послуги.

На сьогодні в будинку працюють 4 провайдера Ланет, Білінк, ЕМ АЙ АЙ ТІ та 4 СЕЗОНИ.

З усіма провайдерами окрім ЕМ АЙ АЙ ТІ укладені договори сервітуту.

З цим Договором ОСББ надає провайдеру право обмеженого невиключного платного строкового користування спільним майном багатоквартирного будинку ОСББ (сервітут) на умовах, визначених Договором.

Три провайдери - Ланет, Білінк, 4 СЕЗОНИ сплачують щомісячно плату за користування сервітутом на рахунок ОСББ.

Лише ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ» відмовився підписувати договір та сплачувати оплату.

ОСББ декілька разів направляло керівництву ЕМ АЙ АЙ ТІ рекомендовані листи з проханням підписати договір сервітуту та сплатити плату.

Але провайдер ЕМ АЙ АЙ ТІ відмовляється.

На початку березня ОСББ направило керівництву ЕМ АЙ АЙ ТІ ще одного листа в якому повідомили, що обладнання знаходиться в нашому будинку безпідставно, тому з 20 березня обладнання буде вимкнено від електропостачання та демонтовано.

Розуміючи, що вимкнення обладнання ЕМ АЙ АЙ ТІ призведе до незручностей мешканців будинку в черговий раз зателефонували 20 березня керівництву провайдера.

В телефонній розмові з заступником директора Кузнєцовим М.В. ОСББ підтвердили позицію - або ЕМ АЙ АЙ ТІ сплачує плату згідно з умовами договору або правління буде вимушено вимкнути від електропостачання та демонтувати обладнання.

Кузнєцов М.В. пообіцяв поговорити з власником ТОВ і правління погодилось почекати до 24 березня.

На підтвердження домовленостей ОСББ направило ще одного листа в ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ» в якому зазначили, що провайдер має оплатити сервітут і таким чином підтвердити своє бажання укладати договір.

Станом на 25 березня 2025 року кошти не надійшли на рахунок ОСББ.

Тому правління ОСББ найближчим часом вимкне для ЕМ АЙ АЙ ТІ доступ до електроенергії.

До уваги мешканців, які користуються послугами провайдера ЕМ АЙ АЙ ТІ - щоб уникнути проблем через відсутність телекомунікаційних послуг від цього провайдера просимо зважити на цю інформацію.».

Судом встановлено, що 16.05.2016 Товариством (Оператор) і ОСББ було укладено договір № СП-16/05 про співробітництво, за умовами якого:

- предметом договору є взаємодія сторін з будівництва телекомунікаційної мережі на території житлового комплексу за адресою: вул. М. Максимовича (О. Трутенка), 3Г, м. Київ (далі - об`єкт); ОСББ являється балансоутримувачем об`єкта та не може самостійно забезпечити його мешканців телекомунікаційними послугами, ОСББ доручає Оператору забезпечити можливість споживання зазначених послуг мешканцями об`єкта (пункт 1.1);

- в свою чергу, Оператор зобов`язується якісно надавати зазначені послуги мешканцям об`єкта, що знаходиться на обслуговуванні ОСББ, вчасно реагувати на скарги та пропозиції як мешканців об`єкта, так і ОСББ (пункт 1.2);

- ОСББ на безоплатній основі надає право Оператору на прокладання кабельних мереж та розміщення його обладнання на території об`єкта, з метою забезпечення надання телекомунікаційних послуг його мешканцям (пункт 1.3);

- ОСББ надає Оператору право безперешкодного доступу на територію об`єкта з метою доступу до власних кабельних мереж та обладнання (пункт 1.4);

- побудована телекомунікаційна мережа та телекомунікаційне обладнання встановлене на об`єкті є власністю Оператора (пункт 1.5);

- договір діє з 16.05.2016 до 31.12.2016; якщо за 30 календарних днів до моменту закінчення строку дії договору, жодна зі сторін не повідомить письмово іншу сторону про намір його розірвати, договір вважається продовженим кожен наступний календарний рік і на тих же умовах (пункт 7.1).

25.09.2020 ОСББ і Товариством було укладено договори №№ 14508-9399217757, 14509-1318276586, 14505-7268623260 та 14510-6757459841 про надання телекомунікаційних послуг з доступу до мережі Інтернет.

Пунктами 8.2 наведених договорів передбачено, що дія договору продовжується на кожний наступний календарний рік, якщо сторони письмово не повідомили іншу сторону про свій намір і бажання припинити дію договору, не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення дії договору. Після пролонгації договору, він може бути розірваний виключно на загальних підставах та у порядку, передбаченому договором, або чинним законодавством.

Листом від 22.11.2024 № 22-11/2024-2 відповідач повідомив позивача про те, що згідно з вимогами чинного законодавства та рішенням правління ОСББ для обмеженого невиключного платного строкового користування спільним майном багатоквартирного будинку ОСББ всі провайдери повинні підписати договір про встановлення сервітуту; враховуючи викладене договори від 25.09.2020 №№ 14508-9399217757, 14509-1318276586, 14505-7268623260 і 14510-6757459841 припиняють дію з 01.12.2024; разом з тим відповідач просив Товариство підписати договір сервітуту від 01.12.2024 № 01-12/2024-3, яким додано до даного листа.

Позивач листом від 05.02.2025 № 5503 повідомив ОСББ, що зазначені в листі договори укладались з метою надання пільгових послуг мешканцям з доступу до мережі Інтернет в загальних зонах та ОСББ; між Товариством і ОСББ є укладений чинний договір від 16.05.2016 № СП-16/05, подовжений на тих же умовах; зважаючи на тривалу і плідну співпрацю, позивач не заперечує стосовно внесення змін в договір від 16.05.2016 № СП-16/05 у вигляді додаткової угоди до чинного договору; до листа додається додаткова угода від 05.02.202 5№ 1 до договору № СП-16/05 про встановлення сервітуту.

ОСББ листом від 05.03.2025 № 05-03/2025 повідомило Товариство про таке:

- відповідно до вимог чинного законодавства та рішенням правління ОСББ для обмеженого невиключного платного строкового користування спільним майном багатоквартирного будинку 22.11.2024 відповідач надіслав позивачу рекомендованим листом (номер відправлення 0302212812001) лист від 22.11.2024 № 22-11-/2024-2, в якому повідомив, що всі раніше укладені договори припиняють дію з 01.12.2024 та 2 примірники договору сервітуту;

- в телефонній розмові Кузнецов М. В. повідомив, що рекомендованого листа не отримали, тому ОСББ повторно 10.01.2025 надіслало лист № 22-11-/2024-2 та 2 примірники договору сервітуту (номер відправлення 0302212843373); станом на 05.03.2025 Товариство договір сервітуту не підписало і плату за користування сервітутом не оплатило;

- враховуючи викладене, правління відповідача повідомило, що все обладнання позивача знаходиться в будинку ОСББ безпідставно, тому з 20 березня обладнання буде вимкнено від електропостачання та демонтовано.

Листом від 07.03.2025 № 5506 Товариство у відповідь на зустріч з ОСББ надіслав останньому лист та додаткові угоди для укладення змін в договорі.

На даний час ОСББ з огляду на не укладення Товариством договору сервітуту заборонило останньому доступ до обладнання, розміщеного в будинку, та до чатів будинку за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, 3-Г.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Частиною першою статті 200 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), яка кореспондується зі статтею 1 Закону України «Про інформацію», визначено, що інформацією є будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про інформацію» суб`єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об`єднання громадян; суб`єкти владних повноважень.

Об`єктом інформаційних відносин є інформація.

Згідно зі статтею 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частинами першою і другою статті 7 Закону України «Про інформацію» передбачено, що право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб`єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації.

Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом.

Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Відповідно до частин першої та другої статті 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно з частиною першою статті 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Праву на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обов`язок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію.

Частиною четвертою статті 32 Конституції України передбачено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої збиранням, зберіганням, використанням та поширенням такої недостовірної інформації.

Відповідно до абзацу четвертого пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009 № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова № 1) беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.

Згідно з частиною першою статті 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Таким чином, юридична особа, так само як і фізична особа, має право на спростування недостовірної інформації відповідно до статті 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації згідно зі статтею 299 ЦК України.

Підстави та порядок спростування недостовірної інформації регламентує стаття 277 ЦК України, частинами першою, четвертою і сьомою якої передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до пункту 15 Постанови № 1 при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

Згідно з пунктом 18 Постанови № 1 обов`язок довести, що поширена інформація є достовірною, покладається на відповідача, проте позивач має право подати докази недостовірності поширеної інформації. Позивач повинен довести факт поширення інформації відповідачем, а також те, що внаслідок цього було порушено його особисті немайнові права.

Абзацами першим і другим пункту 9 Постанови №1 передбачено, що відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.

Якщо позов пред`явлено про спростування інформації, опублікованої в засобах масової інформації, то належними відповідачами є автор і редакція відповідного засобу масової інформації чи інша установа, що виконує її функції, оскільки згідно зі статтею 21 Закону про пресу редакція або інша установа, яка виконує її функції, здійснює підготовку та випуск у світ друкованого засобу масової інформації.

Відповідно до пункту 12 Постанови №1 належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник вебсайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.

Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник вебсайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.

ВИСНОВКИ

Позивач вважає, що викладена у спірному повідомленні інформація не відповідає дійсності в частині твердження, що Товариство безпідставно знаходиться на території будинку, адже між сторонами є чинний договір від 16.05.2016 № СП-16/05, який надає позивачу таке право. Також твердження, що Товариство відмовляється співпрацювати надалі на платних засадах не є правдивим, оскільки позивач пропонував це узгодити шляхом підписання додаткової угоди № 1 до договору від 16.05.2016 № СП-16/05. Твердження відповідача щодо можливості відключення обладнання Товариства від електроенергії також не може вважатися правдивим, з огляду на те, що позивач має чинний прямий договір з постачальником універсальних послуг (електроенергії) - у відповідності до чого у відповідача відсутня законна можливість «відключити» обладнання Товариства від елетроживлення. Такі дії фактично були способом тиску на позивача з метою змусити його погодитися на додаткові умови, не передбачені договором та законом. Ці твердження є неправдивими і такими, що вводять в оману власників квартир стосовно правового статусу позивача та його діяльності. Фактично відповідач у своєму повідомленні звинуватив Товариство у протиправній поведінці, підриваючи його ділову репутацію як добросовісного постачальника послуг. Про розміщення зазначеної інформації в загальнобудинковому чаті позивача повідомив один із чинних абонентів. Після публікації цієї інформації Товариство почало отримувати заяви від абонентів про припинення дії договорів про надання інтернет-послуг, тобто поніс репутаційні та фінансові втрати.

Разом з тим, з наявного у матеріалах справи листування сторін вбачається, що фактично позивач відмовився укладати з ОСББ договір сервітуту. Пропозиція же Товариства про внесення змін в укладений сторонами у 2016 році договір не є погодженням на умови відповідача, який є власником будинку у якому розміщено майно позивача і який має право вимагати укладення договору сервітуту.

Телеграм (англ. Telegram) - це багатоплатформовий клауд-месенджер з функціями VoIP для смартфонів, планшетів та персональних комп`ютерів, який дозволяє обмінюватися текстовими, голосовими та відеоповідомленнями, наліпками та фотографіями, файлами багатьох форматів. Також він має функції відео- і аудіодзвінків, організації відеконференцій у групах і каналах.

Слід зазначити, що чинне законодавство не містить таких понять, як «месенджер» чи «телеграм-канал», що пояснюється стрімким розвитком технологій у ХХІ столітті.

Для користування месенджером «Telegram» особа повинна завантажити застосунок. При цьому в процесі завантаження необхідним є доступ до мережі Інтернет, а для реєстрації у месенджері необхідно вказувати мобільний номер телефону.

Однією з функцій месенджеру «Telegram» є створення телеграм-каналу, на якому власник телеграм-каналу та/або адміністратор, якому власником надано відповідні права на керування каналом, мають можливість розміщувати та видаляти інформацію, відео, фото тощо.

Отже, технічна можливість розміщення інформації на телеграм-каналі «Правління ОСББ повідомляє» є у його власника та / або адміністратора; у свою чергу, підписники каналу позбавлені технічної можливості розміщувати інформацію на відповідному телеграм-каналі.

Втім доказів того, що телеграм-канал «Правління ОСББ повідомляє» належить відповідачеві матеріали справи не містять.

Таким чином, вимоги Товариства про визнання інформації, поширеної в загально будинковому чаті «Правління ОСББ повідомляє» у застосунку «Telegram», про Товариство, такого змісту: «ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ» відмовився підписувати договір та сплачувати оплату»; «обладнання [ТОВ «ЕМ АЙ АЙ ТІ»] знаходиться в нашому будинку безпідставно»; «правління ОСББ найближчим часом вимкне для ЕМ АЙ АЙ ТІ доступ до електроенергії» недостовірною (такою, що не відповідає дійсності), та зобов`язати ОСББ її спростувати задоволенню не підлягають.

Що ж до зобов`язання ОСББ не чинити перешкод у здійсненні господарської діяльності шляхом поновлення доступу уповноваженого представника Товариства до обладнання, розміщеного в будинку та до чатів будинку за адресою: м. Київ, вул. Михайла Максимовича, 3-Г, «Правління ОСББ повідомляє», «Запитання правлінню ОСББ» у застосунку «Telegram», з метою забезпечення рівного доступу до каналу комунікації з мешканцями, то з наданих ОСББ пояснень вбачається, що останнє не заперечує проти надання доступу позивачу до обладнання, проте заперечує проти вільного володіння Товариством ключами від приміщення, де знаходиться обладнання, без попереднього повідомлення відповідача про необхідність доступу до обладнання.

Тобто відповідач не вчиняє дій щодо перешкод Товариству у здійсненні господарської діяльності, наразі позивач продовжує надавати послуги за адресою місцезнаходження ОСББ.

Разом з тим, суд звертає увагу відповідача на те, що згідно з частиною третьою статті 402 ЦК України у разі недосягнення домовленості про встановлення сервітуту та про його умови спір вирішується судом за позовом особи, яка вимагає встановлення сервітуту.

В частині ж вимоги про поновлення доступу до «Правління ОСББ повідомляє», «Запитання правлінню ОСББ» у застосунку «Telegram», з метою забезпечення рівного доступу до каналу комунікації з мешканцями, то чинним законодавством не передбачено ні порядок створення телеграм-каналів, ані їх ведення, а також додання користувачів до телеграм-каналу, окрім того доказів належності ОСББ телеграм-каналів «Правління ОСББ повідомляє» і «Запитання правлінню ОСББ» матеріали справи не містять, у зв`язку з чим такі вимоги задоволенню не підлягають.

Товариство також було заявлено вимогу про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 6 288 грн.

Відповідно до частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Пунктом 27 постанови Пленуму № 1 визначено, що способами захисту гідності, честі чи ділової репутації від поширення недостовірної інформації можуть бути, крім права на відповідь та спростування недостовірної інформації, також і вимоги про відшкодування збитків та моральної шкоди, заподіяної такими порушеннями як фізичній, так і юридичній особі. Зазначені вимоги розглядаються у відповідності до загальних підстав щодо відповідальності за заподіяння шкоди.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, судам необхідно враховувати роз`яснення, що містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

Крім того, при визначенні розміру моральної шкоди судам слід виходити із засад справедливості, добросовісності та розумності. При цьому визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою і не повинен призводити до припинення діяльності засобів масової інформації чи іншого обмеження свободи їх діяльності.

Згідно з загальними підставами цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору (абзац другий пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»).

Разом з тим, позивачем не доведено всієї складової цивільно-правової відповідальності, а саме наявність такої шкоди (надані дві заяви про припинення надання послуг доступу до мережі інтернет не є належними доказами, оскільки одна заява подана у зв`язку з переїздом отримувача послуг, а у іншій заяві взагалі не вказано підстав припинення послуг), протиправність діяння її заподіювача (відсутні докази належності відповідачеві телеграм-каналу «Правління ОСББ повідомляє»), а відтак і наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

З огляду на наведене вимоги Товариства про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 6 288 грн задоволенню не підлягають.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача слід покласти на Товариство.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕМ АЙ АЙ ТІ» (вул. Велика Васильківська, буд. 72, поверх 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 34189502) до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку « 4 Сезони» (вул. М. Максимовича, буд. 3-Г, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код 40153767) про визнання недостовірною інформації, зобов`язання її спростувати, не чинити перешкод у здійсненні господарської діяльності та стягнення 6 288 грн матеріальної шкоди.

2. Витрати зі сплати судового збору та послуг адвоката позивача покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕМ АЙ АЙ ТІ» (вул. Велика Васильківська, буд. 72, поверх 5, м. Київ, 03680; ідентифікаційний код 34189502).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15.09.2026.

Суддя Оксана Марченко