Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №904/2973/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.09.2026Справа № 904/2973/26

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Морозова С.М., розглянувши без повідомлення сторін у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави

в особі 1. Божедарівської селищної ради

2. Відділу освіти, молоді, спорту культури та туризму Божедарівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджоріста", м. Київ

про стягнення 59 123,44 грн, -

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Дніпропетровської області надійшла позовна заява керівника Жовтоводської окружної прокуратури Дніпропетровської області, подана в інтересах держави в особі Божедарівської селищної ради (позивач-1) та Відділу освіти, молоді, спорту культури та туризму Божедарівської селищної ради (позивач-2) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Маджоріста" (відповідач) суми коштів в розмірі 46 029,60 грн, суми пені в розмірі 7 193,23 грн, суми 3% річних в розмірі 1 573,83 грн та суми інфляційних трат в розмірі 4 326,78 грн, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов Договору про закупівлю товару №36 від 13.03.2024 року щодо отоварення придбаних позивачем-2 паливних талонів.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.05.2026 року позовні матеріали направлено за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Згідно з п. 2 ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб є малозначними справами.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються що малозначні справи.

Частиною 1 ст. 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.07.2025 року справу прийнято до свого провадження суддею Морозовим С.М., розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами та запропоновано сторонам у встановлені судом строки подати відповідні заяви по суті.

З метою повідомлення відповідача про розгляд даної справи та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвалу суду від 07.07.2026 року в електронному вигляді було надіслано відповідачу в його електронний кабінет (довідка про доставку електронного листа 07.07.2026 року міститься в матеріалах справи).

Відповідно до положень ч.ч. 1, 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Згідно з ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України).

Тобто, з урахуванням викладених норм та дати отримання ухвали суду відповідачем, строк для подачі останнім відзиву на позовну заяву встановлено судом до 22.07.2026 року (включно).

Правом на подачу до суду відзиву на позовну заяву відповідач не скористався.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

За результатами проведеної закупівлі №UA-2024-02-22-012432-a між Відділом освіти, молоді, спорту культури та туризму Божедарівської селищної ради (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Синергія Систем" (Постачальник (в подальшому найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Маджоріста")) укладено Договір про закупівлю товару №36 від 13.03.2024, відповідно до пункту 1.1 якого Постачальник зобов`язується поставити в 2024 році, а покупець прийняти та оплатити дизельне паливо та бензин А-95 (ДК 021:2015 - 09130000-9 - «Нафта і дестиляти») в кількості, яка вказана у специфікації (додаток №1), яка містить вказівку на найменування, одоницю виміру та ціну за одиницю товару і яка є невід`ємною частиною Договору.

Сума Договору, згідно пункту 3.1. Договору, становить 594 380,80 грн з ПДВ.

Термін поставки - одноразова, талонами (скретч-картками). (п. 4.3. Договору).

Відповідно до пункту 4. Договору оплата здійснюється після отримання товару по безготівовій формі впродовж 30 робочих днів.

Поставка товару здійснюється скретч-картками. (пункт 5.3. Договору).

У разі затримки поставки товару або поставки не в повному обсязі, заявленому покупцем, постачальник має право сплатити пеню у роз-мірі подвійної облікової ставки НБУ від суми непоставленого товару за кожний день затримки. (п. 8.1. Договору).

Договір набирає чинності з 13.03.2024 року і діє до 31.12.2024 включно, а в частині фінансових розрахунків до їх повного погашення. (пункт 11.1 Договору).

Додатковою угодою №1 від 20.03.2024 року сторони вирішили змінити суму Договору зазначивши її в розмірі 594 133,20 грн.

Додатком № 1 до Договору сторонами погоджено Специфікацію: дизельне паливо - 10 505 літрів на суму 513 484,40 грн та бензин А-95 - 1 655 літрів на суму 80 896,40 грн.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем поставлено позивачу скретч-картки на суму 594 133,20 грн (бензин А-95 - 1 590 літрів, дизельне паливо - 10 020 літрів) згідно видаткової накладної №636 від 10.03.2024 року.

На виконання умов Договору Позивачем оплачено товар на загальну суму 594 133,20 грн, що підтверджується платіжними інструкціями №448 від 25.03.2024 на суму 545 253,20 грн та №447 від 25.03.2024 року на суму 48 880,00 грн.

У поданому позові Прокурор стверджує, що позивачем, на підставі талонів, не отримано дизельного пального в кількості 720 літрів на суму 36 892,80 грн та бензину А-95 в кількості 180 літрів на суму 9 136,80 грн, що всього становить 46 029,60 грн.

Прокурор зазначає, що пального на АЗС Постачальника немає, що в тому числі підтверджено актами, складеними працівниками Позивача-2 від 07.01.2025 та 15.01.2025 про неможливість отримання палива на АЗС, які долучено до позову.

Так, станом на дату звернення до суду з позовом Відповідачем не надано товару на суму 46 029,60 грн - 900 літрів пального.

Зазначені обставини не заперечуються та не спростовуються стороною Відповідача.

18.02.2025 Позивачем-2 на адресу Відповідача скеровано лист-претензію №108/01-38, щодо заміни талонів або повернення коштів.

Відповіді на таку претензію Відповідачем не надано, кошти не повернуто.

Звертаючись до суду за даним позовом, Прокурор просить суд стягнути з Відповідача на користь позивача-2 вартість нереалізованого та фактично не поставленого (з вини Відповідача) товару в розмірі 46 029,60 грн.

Також, за прострочення виконання договірного зобов`язання Прокурором нараховано 3% річних, інфляційні втрати та штрафні санкції згідно наданого суду розрахунку.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є, договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами Договору, суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Як вбачається зі змісту частини 1 статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 ЦК України).

Частиною 1 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Так, відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

На підставі наданих доказів, а також враховуючи відсутність заперечень Відповідача, судом встановлено, що на підставі видаткової накладної №636 від 10.03.2024 Позивачем-2 за Договором отримано від Відповідача бензин та дизель у вигляді скретч-карток на суму 594 133,20 грн, які оплачені у повному обсязі позивачем.

Натомість, Відповідачем не забезпечено належне виконання свого обов`язку, закріпленого умовами Договору - передача товару Замовнику по скретч-карткам.

Відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008 №281/171/578/155, талон - це спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери (пункт 10.3.3.1 Інструкції).

Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП (пункт 10.3.3.2 Інструкції).

За загальним правилом для отримання товару на АЗС покупець пред`являє оператору АЗС картку (талон) на пальне. Оператор АЗС здійснює відповідну ідентифікацію талону / картки на пальне, здійснює фактичну передачу (видачу) товару відповідної марки та кількості, після чого талон / картка на пальне залишається у оператора, що є підтвердженням факту отримання покупцем товару зі зберігання відповідного асортименту та кількості.

Таким чином, покупець як власник талонів / карток на пальне, отриманих від постачальника, володіє законним правом на отримання на АЗС, визначених угодою, товару (пального) по талонах / картках у кількості, маркуванні, визначеному у талонах на пальне.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 903/666/22.

Пунктом 9 Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою КМУ від 20.12.1997 № 1442, передбачено, що розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Так, підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про поставку постачальником покупцю товару за договором, оскільки фактично Позивачу передані талони на пальне, які надають право на отримання відповідної кількості вже попередньо оплаченого товару (палива) за Договором в майбутньому.

Так, Прокурор та Позивач-2 (згідно наданих доказів) стверджують про неможливість реалізації наданих Відповідачем талонів оскільки визначені Відповідачем АЗС не мали пального.

Зазначені обставини Відповідачем не спростовано належними до допустимими доказами, а відтак є встановлені судом в силу чого договірне зобов`язання Відповідача є порушеним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 693 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до статті 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Відповідно до статті 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи встановлене вище, а також з огляду на те, що Позивач-2 звертався до Відповідача з вимогою заміни талонів та/або повернення коштів, вимога Позивача-2 в частині стягнення суми основного боргу у вигляді вартості непоставленого (неотовареного) товару є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Що стосується нарахованих Прокурором 3% річних, інфляційних втрат та пені, суд зазначає наступне.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Враховуючи те, що зобов`язання сторони Відповідача є триваючим та таким, що не забезпечено належне виконання умов Договору, а також з огляду на зміст погодженого сторонами пункту 8.1. Договору, суд дійшов висновку щодо правомірності нарахування Прокурором пені, 3% річних та інфляційних втрат, правильність нарахування яких перевірено та встановлено судом в силу чого вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини щодо доведеності та обґрунтованості вимог позивача, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237-238, 240-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» (код ЄДРПОУ 44876120, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9) на користь Відділу освіти, молоді, спорту культури та туризму Божедарівської селищної ради (код ЄДРПОУ 41437486, місцезнаходження: 52323, Дніпропетровська область, Кам`янський район, селище Божедарівка, вул. Освітянська, буд. 17-а) суму коштів в розмірі 46 029,60 грн (сорок шість тисяч двадцять дев`ять гривень 60 копійок), суму інфляційних втрат в розмірі 4 326,78 грн (чотири тисячі триста дадцять шість гривень 78 копійок), суму 3% річних в розмірі 1 573,83 грн (одна тисяча п`ятсот сімдесят три гривні 83 копійки), суму пені в розмірі 7 193,23 грн (сім тисяч сто дев`яносто три гривні 23 копійки).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маджоріста» (код ЄДРПОУ 44876120, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, буд. 9) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909938, місцезнаходження: 49044, м. Дніпро, пр. Д.Яворницького, 38) суму судового збору в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шфістдесят дві гривні 40 копійок).

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С. МОРОЗОВ