Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №910/9241/26 — Господарський суд міста Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2026Справа № 910/9241/26

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго"

до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру"

про стягнення 68036,04 грн.

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники сторін: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" звернулося до Господарського суду міста з позовом до Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" про стягнення 68036,04 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» в частині здійснення розрахунків за спожиту протягом січня-березня 2022 р. електричну енергію, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 30593,21 грн. основного боргу, 17761,54 грн. інфляційних втрат та 19681,29 грн. 15% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.07.2026 р. відкрито провадження у справі № 910/9241/26 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що:

- позивачем не доведено виникнення між сторонами господарського зобов`язання;

- позивачем не доведено, що саме ДП «Центр ДЗК» було споживачем електричної енергії;

- ДП «Центр ДЗК» не визнавало заборгованість ні шляхом підписання актів, ні шляхом здійснення часткової оплати, ні шляхом листування;

- позивач обґрунтовує свої вимоги лише внутрішніми розрахунками та копіями рахунків, які самі по собі не підтверджують факту виникнення грошового зобов`язання;

- позивачем не подано належних первинних документів, які підтверджують передачу відповідачу електричної енергії у спірний період;

- факт відправлення електронного листа не є належним доказом вручення документів та не підтверджує виникнення обов`язку щодо їх оплати;

- наведений позивачем розрахунок не може вважатися належним доказом у розумінні ст.ст. 76- 79 Господарського процесуального кодексу України;

- оскільки позивачем не доведено факту виникнення грошового зобов`язання між сторонами, відсутні правові підстави для застосування наслідків, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

12.12.2018 р. Кабінет Міністрів України розпорядженням № 1023-р (з урахуванням внесених змін) визначив Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» постачальником "останньої надії" з 01.01.2019 р. по 31.12.2026 р. На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1344 від 06.11.2018 р. ДПЗД «Укрінтеренерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.

Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 р. на Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські електромережі» покладено функції адміністратора комерційного обліку.

31.12.2021 р. Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» листом № 12697/030101 повідомило позивача, що Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022 р.

Листом № 007-72/967 від 17.02.2021 р. та № 007-72/282 від 11.01.2022 р. Публічне акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» повідомило позивача, що Державне підприємство "Центр державного земельного кадастру" віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022 р.

На виконання положень ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», ДПЗД «Укрінтеренерго», як постачальником «останньої надії», на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет розміщено публічну оферту: Порядок приєднання до умов договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» «комерційна пропозиція» № 5 від 08.10.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (додаток 1 до договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»).

Як вбачається з матеріалів справи, у Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" був відсутній укладений договір з постачальником електричної енергії у період січень-березень 2022 р., у зв`язку з чим між ДПЗД «Укрінтеренерго» (постачальник) та ДП "Центр державного земельного кадастру" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору, що зазначені в додатку 1 до договору (комерційна пропозиція, зокрема № 5 в редакції від 08.10.2021 р.).

Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.8 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої Регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», яка є додатком до цього договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) на електричну енергію зазначається в комерційній пропозиції постачальника. Розрахунковий період за цим договором є календарний місяць.

Згідно з п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менш 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунку, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Умовами п. 4.1 розділу 4 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. встановлено, що споживач сплачує 100% від орієнтовної вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку.

За змістом п. 4.2 розділу 4 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. остаточний розрахунок за спожиту електричну енергію в розрахунковому періоді здійснюється споживачем на підставі виставленого постачальником рахунку до 14-го (включно) числа місяця, наступного за розрахунковим, розмір якого визначається як різниця між вартістю купованої споживачем електричної енергії, зазначеної в акті купівлі-продажу, та сумарною оплатою споживачем за розрахунковий період з урахуванням ПДВ, або самостійно (без рахунку) не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду на поточний рахунок постачальника, зазначений у договорі.

Умовами п. 4.4 розділу 4 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. акт купівлі-продажу електричної енергії складається на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії споживачем. Обсяг фактично спожитої електричної енергії споживачем визначається ОС, який виконує функції адміністратора комерційного обліку, в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії, а також Тимчасовим порядком визначення обсягів купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії електропостачальниками та операторами систем розподілу на перехідний період, затвердженим постановою НКРЕКП № 2118 від 28.12.2018 р. У разі наявності зауважень до акту купівлі-продажу, споживач оформлює протокол розбіжностей, в якому вказує обсяг електричної енергії, по якому є розбіжності. У разі неповернення споживачем підписаного зі свого боку одного екземпляру оригіналу акту купівлі-продажу у встановлені строки або його непідписання з боку споживача у встановлений термін (триденний) документ вважається узгодженим та підтвердженим споживачем та приймається постачальником як узгоджений. Документом, що підтверджує факт переходу права власності на електричну енергію від постачальника до споживача, є узгоджений сторонами акт купівлі-продажу оформлений відповідно до умов, визначених в цьому розділі.

Відповідно до п. 4.5 розділу 4 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. при здійсненні оплати за електричну енергію споживач обов`язково зазначає у призначенні платежу номер, дату рахунку та період, за який здійснюється оплата.

Згідно з п. 7.4. розділу 7 Комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Цей договір набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ. Цей договір діє в частині розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 календарних днів (п. 15.1 розділу 15 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р.).

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку, що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу, а саме - шляхом надання постачальнику «останньої надії» звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

На виконання умов договору, позивачем, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, за даними, отриманими від оператора системи розподілу ПАТ «Черкасиобленерго», відповідачу виставлено:

- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2022 р. - рахунок № 000021616582/22/О01/27768 від 22.02.2022 р. та акт № 020288 купівлі-продажу електроенергії за січень 2022 р. від 31.01.2022 р. на обсяг споживання електричної енергії - 3 160 кВт.*год. на загальну суму 17614,30 грн.;

- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2022 р. - рахунок № 000021616582/22/О02/28970 від 07.04.2022 р. та акт № 021483 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2022 р. від 28.02.2022 р. на обсяг споживання електричної енергії - 2 373 кВт.*год. на загальну суму 12725,56 грн.;

- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2022 р. - рахунок № 000021616582/22/О03/30875 від 02.05.2022 р. та акт № 023387 купівлі-продажу електроенергії за березень 2022 р. від 31.03.2022 р. на обсяг споживання електричної енергії - 53 кВт.*год. на загальну суму 226,61 грн.

Також на виконання умов договору, позивачем, на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії відповідачем, за даними, отриманими від оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго», відповідачу виставлено:

- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2022 р. - рахунок № 000021616582/07/О02/30707 від 26.04.2022 р. та акт № 023222 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2022 р. від 28.02.2022 р. на обсяг споживання електричної енергії - 1 кВт.*год. на загальну суму 5,36 грн.;

- на підставі звіту про фактичне споживання електричної енергії за березень 2022 р. - рахунок № 000021616582/07/О03/31518 від 19.05.2022 р. та акт № 024016 купівлі-продажу електроенергії за березень 2022 р. від 31.03.2022 р. на обсяг споживання електричної енергії - 5 кВт.*год. на загальну суму 21,38 грн.

Вказані вище акти та рахунки були направлені позивачем на електронну адресу відповідача.

Враховуючи, що відповідач не здійснив оплату за спожиту протягом січня-березня 2022 р. електричну енергію, позивач і звернувся з даним позовом до суду.

За приписами ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Законодавством України, зокрема положеннями Закону України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ, врегульовано відносини між учасниками роздрібного ринку електричної енергії, а також встановлено окремий порядок укладення договору про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

Так, положеннями ч. 6 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник «останньої надії» оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

Відповідно до ч. 11 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачальник «останньої надії» має повідомити споживачу умови постачання, ціни на електричну енергію, а також про право споживача на вибір електропостачальника. Постачальник «останньої надії» зобов`язаний оприлюднити зазначену інформацію на своєму офіційному веб-сайті.

За умовами ч.ч. 8, 9 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ, які кореспондуються з умовами, що зазначені в комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 р., для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору, постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Відповідно до положень п. 4.12 розділу IV ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку (обсяги), що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу/передачі шляхом надання звіту про фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Згідно з ч. 3 ст. 58 Закону України Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ч.ч. 2, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником та споживачем, а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, регулюються Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 р.

За змістом ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як підтверджується матеріалами справи, у ДП "Центр державного земельного кадастру" був відсутній укладений договір з постачальником електричної енергії у спірний період, у зв`язку з чим між позивачем та відповідачем укладено публічний договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії».

ПАТ «Черкасиобленерго» та ПАТ «Запоріжжяобленерго» листами № 12697/030101 від 31.12.2021 р., № 007-72/967 від 17.02.2021 р. та № 007-72/282 від 11.01.2022 р. повідомили позивача, що ДП "Центр державного земельного кадастру" віднесено до категорії споживачів, постачання електричної енергії яким здійснює постачальник «останньої надії» з 01.01.2022 р.

Відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії», пункт 3.4.4 глави 3.4 розділу III ПРРЕЕ, які кореспондуються з умовами, що зазначені в Комерційній пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії», яка є додатком 1 до договору, постачальник «останньої надії» здійснює постачання з моменту припинення постачання електричної енергії попереднім електропостачальником. Договір постачання електричної енергії між постачальником «останньої надії» і споживачем вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу. Постачальник «останньої надії» постачає електричну енергію споживачу протягом строку, що не може перевищувати 90 днів. Після завершення зазначеного строку постачальник «останньої надії» припиняє електропостачання споживачу.

Тобто, законодавством встановлено, що договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» укладається на підставі дій споживача - споживання електричної енергії (акцепт договору) без договору з іншим електропостачальником. У такому разі договір вважається укладеним (момент укладення договору) з постачальником «останньої надії» у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником.

Отже, починаючи з 01.01.2022 р. постачання електричної енергії відповідачу здійснювалось позивачем, як постачальником «останньої надії».

Як встановлено судом, акти та рахунки на оплату електричної енергії за спірний період були направлені позивачем на електронну адресу відповідача kanc@dzk.gov.ua.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, всупереч вимогам ст.ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України, доводів позивача не спростував, жодних доказів на доведення відсутності заборгованості, факту оплати за спожиту протягом січня-березня 2022 р. електричну енергію у розмірі 30593,21 грн., або укладення договору про постачання електричної енергії у спірний період з іншим постачальником суду не надав.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача 30593,21 грн. основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи, не спростованою відповідачем та такою, що підлягає задоволенню судом.

При цьому, твердження відповідача щодо того, що позивачем не доведено виникнення між сторонами господарського зобов`язання, відхиляються судом як необґрунтовані, оскільки відповідач своїми діями - споживанням електричної енергії у постачальника «останньої надії», підтвердив факт укладення договору з усіма невід`ємними додатками до нього. Крім того, доказів укладення договору про постачання електричної енергії у спірний період з іншим постачальником відповідач суду не надав.

Заперечення відповідача про те, що факт відправлення електронного листа не є належним доказом вручення документів та не підтверджує виникнення обов`язку щодо їх оплати, також відхиляються судом, оскільки за умовами п. 4.3 розділу 4 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 рахунки вважаються отриманими споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) із застосуванням послуг пошти на адресу споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС або споживачем постачальнику або засобами електронної пошти, відповідно до п. 16.2 цієї комерційної пропозиції. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше).

Суд зазначає, що електронна адреса kanc@dzk.gov.ua вказана на офіційному сайті ДП "Центр державного земельного кадастру" (https://dzk.gov.ua/) як засіб зв`язку із відповідачем.

Доводи відповідача про те, що позивачем не подано належних первинних документів, які підтверджують передачу відповідачу електричної енергії у спірний період, є безпідставними, оскільки факт споживання електричної енергії споживачем підтверджується даними комерційного обліку, що надає постачальнику «останньої надії» оператор системи розподілу, а саме - шляхом надання постачальнику «останньої надії» звіту за фактичне споживання електричної енергії споживачами постачальника за розрахунковий період.

Поряд з цим, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача 17761,54 грн. інфляційних втрат та 19681,29 грн. 15% річних.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.4. розділу 7 комерційної пропозиції № 5 від 08.10.2021 р. споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також 15% річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

За приписами ст.ст. 79, 86 Господарського кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується.

Перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та 15% річних, зважаючи на відсутність контррозрахунків відповідача, суд дійшов висновку, що розрахунок 15% річних є арифметично невірним, і за перерахунком суду, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 15% річних у сумі 19664,61 грн.; інфляційні втрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у заявленій позивачем сумі 17761,54 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго".

Решта долучених до матеріалів справи документів та висловлених учасниками процесу пояснень була ретельно досліджена судом і наведених вище висновків стосовно задоволення позову не спростовує.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру" (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 3, код 21616582) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код 19480600) 30593 (тридцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 21 коп. основного боргу, 17761 (сімнадцять тисяч сімсот шістдесят одну) грн. 54 коп. інфляційних втрат, 19664 (дев`ятнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 61 коп. 15% річних, 2661 (дві тисячі шістсот шістдесят одну) грн. 75 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до суду апеляційної інстанції.

Суддя Людмила ШКУРДОВА