Рішення від 09 вересня 2026 р. у справі №909/783/26 — Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/783/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.09.2026 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Карпінець Г. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом: Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго"

(вул. Максимовича Євгена, буд. 19 А, м. Чернівці,

Чернівецький район, Чернівецька область, 58018)

до відповідача: Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з

питань праці

(вул. Франка, буд. 4, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський

район, Івано-Франківська область, 76018)

про стягнення заборгованості в сумі 92 330, 99 гривень, з яких: 64 834, 34 гривень – борг за послуги з постачання теплової енергії, 437, 92 гривень – плата за абонентське обслуговування, 16 133, 19 гривень – інфляційні втрати, 4 929, 88 гривень – 3 % річних, 5 995, 66 гривень – пеня,

за участі:

від позивача: Мадай Наталії Олександрівни (в режимі відеоконференції),

від відповідача: Сторчак Оксани Зіновіївни (в режимі відеоконференції),

В С Т А Н О В И В:

1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.

2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.

3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.

І. СУТЬ СПОРУ

4. У червні 2026 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Міське комунальне підприємство "Чернівцітеплокомуненерго" із позовною заявою до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про стягнення заборгованості в сумі 92 330, 99 гривень, з яких: 64 834, 34 гривень – борг за послуги з постачання теплової енергії, 437, 92 гривень – плата за абонентське обслуговування, 16 133, 19 гривень – інфляційні втрати, 4 929, 88 гривень – 3 % річних, 5 995, 66 гривень – пеня.

ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

5. Ухвалою від 01.07.2026 суд залишив позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк та спосіб усунення недоліків.

6. 03.07.2026 за вх. № 12720/26 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

7. 08.07.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи; розгляд справи по суті призначив на 10.09.2026; зобов`язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов.

8. 16.07.2026 до суду надійшла заява представниці Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуенерго" Мадай Н. О. (вх. № 13486/26 від 16.07.2026) про участь у судовому засіданні у справі № 909/783/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

9. Ухвалою від 17.07.2026 суд (суддя Горпинюк І. Є) задовольнив заяву представниці Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуенерго" Мадай Н. О. (вх. № 13486/26 від 16.07.2026) про участь у судовому засіданні у справі № 909/783/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; постановив забезпечити участь представниці Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуенерго" Мадай Н. О. у судовому засіданні, призначеному на 10.09.2029 об 15:00 у справі № 909/783/26, в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду; провести судове засідання, призначене на 10.09.2026 об 15:00 у справі № 909/783/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням представницею Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуенерго" Мадай Н. О. власних технічних засобів та підсистеми (модуля) відеоконференцзв`язку (ВКЗ) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС).

10. 17.07.2026 за вх. № 13531/26 через підсистему "Електронний суд" від Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці надійшов відзив на позовну заяву.

11. 21.07.2026 за вх. № 13698/26 через підсистему "Електронний суд" від Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуенерго" надійшла відповідь на відзив.

12. 17.08.2026 за вх. № 15133/26 через підсистему "Електронний суд" від представниці Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сторчак О. З. надійшло клопотання про участь в судовому засіданні, яке призначене на 10.09.2026 о 15:00 у режимі відеоконференції.

13. Ухвалою від 17.08.2026 суд (суддя Гула У. І.) задовольнив клопотання представниці Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці Сторчак О. З. (вх. № 15133/26 від 17.08.2026) про участь у судовому засіданні по справі № 909/783/26 в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів; постановив провести судове засідання, яке призначене на 10.09.2026 о 15:00 год та усі наступні судові засідання по даній справі в режимі відеоконференції поза приміщенням суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

14. За наслідком судового засідання 10.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН

15. Позиція позивача. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає те, що внаслідок неналежного виконання зобов`язань з оплати поставленої теплової енергії до нежитлових приміщень за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку відповідач у добровільному порядку не погасив. Позивач вважає Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці правонаступником Управління Держпраці у Чернівецькій області, якому надавалися відповідні послуги, у зв`язку із чим просить стягнути з відповідача основну заборгованість, плату за абонентське обслуговування, пеню, інфляційні втрати та 3 % річних.

16. У відповіді на відзив позивач заперечує доводи відповідача щодо відсутності правонаступництва та зазначає, що припинення територіальних органів Держпраці фактично відбулося шляхом їх реорганізації, оскільки відповідні повноваження, завдання та функції передані новоутвореному Південно-Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці.

17. Позиція відповідача. Відповідач проти задоволення позову заперечує, покликаючись на те, що Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не є правонаступником Управління Держпраці у Чернівецькій області за спірними майновими зобов`язаннями, а позивачем не доведено переходу до нього обов`язку зі сплати заявленої заборгованості. У зв`язку із цим просить у задоволенні позову відмовити.

IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. 01.11.2013 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради (Орендодавець) та Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області (Орендар) укладено Договір № 336 оренди нерухомого майна.

19. Відповідно до пункту 1.1. Договору № 336, Орендодавець на підставі рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 20.11.2001 № 966/23, від 06.08.2002 № 226/17, від 27.12.2010 № 858/23, від 10.04.2012 № 222/7 та заяви від 22.10.2013 № 02/01-11-3826/0 передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежиле приміщення, загальною площею 148, 4 кв. м., розташоване за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А в цоколі будинку, з метою використання його під службові, (надалі - Об`єкт оренди або Майно).

20. Пунктом 1.5. Договору № 336 передбачено: "Цей Договір укладено строком на два роки одинадцять місяців, що діє з "01" листопада 2013 року до "30" вересня 2016 року (включно)."

21. 10.11.2015 сторонами укладено Додатковий договір № 1 до договору оренди нерухомого майна № 336 від 01.11.2013, відповідно до якого, у зв`язку із реорганізацією, слова "Територіальним управлінням Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Чернівецькій області" замінено словами "Управління Держпраці у Чернівецькій області".

22. 06.10.2016 між Департаментом економіки Чернівецької міської ради та Управлінням Держпраці у Чернівецькій області укладено Додатковий договір № 2 до договору оренди нерухомого майна № 336 від 01.11.2013, згідно з яким договір оренди продовжено на той же термін, який був передбачений договором, а саме: по 29.08.2019 (включно).

23. 04.09.2019 між Департаментом розвитку Чернівецької міської ради та Управлінням Держпраці у Чернівецькій області укладено Додатковий договір № 3 до договору оренди нерухомого майна № 336 від 01.11.2013, за умовами якого договір оренди нежитлового приміщення цоколя, загальною площею 148, 40 кв. м., розташованого за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А, продовжено на два роки 11 місяців, а саме по 30.07.2022 (включно).

24. Матеріалами справи також підтверджується існування між Міським комунальним підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" (Теплопостачальна організація) та Управлінням Держпраці у Чернівецькій області (Споживач) договірних відносин щодо купівлі-продажу теплової енергії на підставі Договору № 0156 купівлі-продажу теплової енергії від 31.01.2022.

25. Відповідно до пункту 1.1. Договору № 0156, Теплопостачальна організація зобов`язується постачати Споживачеві теплову енергію в потрібних йому обсягах у відповідності до Розділу № 2 та Додатку № 1 цього Договору, а Споживач зобов`язується своєчасно оплачувати товар за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених даним договором.

26. Згідно із пунктом 4.6. Договору № 0156, розрахунковим періодом є календарний місяць.

27. За правилами пункту 4.7. Договору № 0156, по закінченню розрахункового періоду, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, Споживач повинен отримати рахунок-акт на оплату теплової енергії спожитої у розрахунковому місяці. Оплата за теплову енергію проводиться виключно грошовими коштами шляхом попередньої оплати в розмірі 50 відсотків від запланованого обсягу споживання теплової енергії за розрахунковим місяцем на підставі рахунку-акту. Не отримання Споживачем рахунку-акту не звільняє останнього від обов`язку оплати по даному Договору.

28. Відповідно до пункту 11.1. Договору № 0156, цей договір набирає чинності з дати підписання Сторонами, та відповідно до ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України поширює свою дію на відносини, що склалися між Сторонами до моменту підписання договору, а саме з 01 січня 2022 року та діє до 31 грудня 2022 року, а в частині проведення розрахунків за даним договором - до їх повного здійснення.

29. Додатком № 1 до Договору № 0156 визначено об`єкт споживання теплової енергії - офіс за адресою: вул. Головна, 118 А, опалювальною площею 148, 4 кв. м.

30. 31.01.2022 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору купівлі-продажу теплової енергії № 0156, відповідно до якої внесено зміни до пунктів 3.1. та 3.2. Договору щодо ціни договору.

31. Окрім того, 01.10.2021 Міським комунальним підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" оприлюднено Типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії.

32. Згідно пункту 1 Типового індивідуального договору, цей договір (далі - Договір) є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води (далі — послуга) індивідуальному споживачу (далі — споживач). Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

33. Пунктом 4 Типового індивідуального договору передбачено, що фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування Договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти Договір, зокрема надання Виконавцю підписаної заяви-приєднання (Додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

34. Відповідно до пункту 5 Типового індивідуального договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

35. Пунктом 30 Типового індивідуального договору, зокрема, передбачено, що споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), — в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 року № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго".

36. За пунктом 31 Типового індивідуального договору, вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" https://teplo.cv.ua/storinka-spozhivacha/tarifi-ta-poslugi/tarifi-dlya-potreb-naselennya/. У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному веб-сайті. У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

37. У пункті 32 Типового індивідуального договору закріплено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

38. Згідно із пунктом 34 Типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

39. Пунктом 44 Типового індивідуального договору передбачено, що сторони несуть відповідальність за невиконання умов цього договору відповідно до цього договору або закону.

40. Відповідно до пункту 45 Типового індивідуального договору, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0, 01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу. Пеня не нараховується за умови наявності заборгованості держави за надані населенню пільги та житлові субсидії та/або наявності у споживача заборгованості з оплати праці, підтвердженої належним чином.

41. За пунктом 51 Типового індивідуального договору, цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом одного року з дати набрання чинності.

42. Пунктом 52 Типового індивідуального договору встановлено, що якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк.

43. Відтак, наданими матеріалами підтверджується, що нежитлове приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А, загальною площею 148, 4 кв. м. перебувало у користуванні Управління Держпраці у Чернівецькій області на підставі договору оренди, а це ж приміщення визначено об`єктом споживання теплової енергії за Договором № 0156.

44. Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, у тому числі Управління Держпраці у Чернівецькій області, та утворено як юридичну особу публічного права Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці.

45. Згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, ідентифікаційний код 44840602, зареєстроване як юридична особа 26.09.2022.

46. Водночас Управління Держпраці у Чернівецькій області, ідентифікаційний код 39888333, припинено як юридичну особу, про що 09.02.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис.

47. З матеріалів справи вбачається, що після утворення Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці нежитлове приміщення загальною площею 148, 4 кв. м. за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А продовжувало використовуватися у межах діяльності органів Держпраці.

48. Листом від 07.06.2024 № 14/01-11/830 Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, у відповідь на лист Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" від 05.06.2024 № 1108/02-10 щодо погашення заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 31.03.2024, повідомило, що нежитлові приміщення загальною площею 148, 4 кв. м. за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А перебували в оренді Управління Держпраці у Чернівецькій області.

49. У зазначеному листі Управління комунальної власності Чернівецької міської ради повідомило, що доступ до вказаного майна воно отримало тільки 17.05.2024, на підтвердження чого долучено акт повернення приміщень від 17.05.2024. Відтак Управління комунальної власності Чернівецької міської ради вказало, що фактично майно повернуто з оренди 17.05.2024.

50. Крім того, Управління комунальної власності Чернівецької міської ради зазначило, що відповідно до умов договору оренди орендар був зобов`язаний укласти договори зі спеціалізованими організаціями на надання комунальних послуг, зокрема з опалення, та надати орендодавцю копії відповідних договорів. На виконання цього обов`язку орендарем було надано копію договору купівлі-продажу теплової енергії від 29.01.2013 № 156.

51. З огляду на наведене Управління комунальної власності Чернівецької міської ради запропонувало МКП "Чернівцітеплокомуненерго" з питання погашення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії за період з 01.10.2023 по 31.03.2024 звертатися до Управління Держпраці у Чернівецькій області.

52. У зв`язку із припиненням Управління Держпраці у Чернівецькій області за розпорядженням Чернівецького міського голови від 13.05.2024 № 228-р створено комісію для приймання нежитлового приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А.

53. 17.05.2024 комісією складено Акт повернення з оренди нерухомого майна, яким оформлено повернення нежитлового приміщення загальною площею 148, 4 кв. м. за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А. За інформацією Управління комунальної власності Чернівецької міської ради, саме з 17.05.2024 останній отримав доступ до цього приміщення, у зв`язку із чим вважав його фактично повернутим з оренди з цієї дати.

54. Відтак, надані суду документи щодо орендних відносин та повернення майна свідчать, що спірне приміщення перебувало у користуванні органів Держпраці до 17.05.2024, після чого було повернуто уповноваженому органу Чернівецької міської ради.

55. На підтвердження обсягів поставленої теплової енергії позивачем подано звіт про фактичне споживання теплової енергії по Управлінню Держпраці у Чернівецькій області (Південно-Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці), відповідно до якого у 2023 році обсяг спожитої теплової енергії становив 12, 6013 Гкал на суму 42 679, 39 гривень, а у 2024 році - 7, 3268 Гкал на суму 27 193, 01 гривень. Загальний обсяг теплової енергії за вказаний у розрахунку період становить 19, 9281 Гкал на загальну суму 69 872, 40 гривень.

56. Зі звіту про нарахування та оплату за період з 01.01.2023 по 16.05.2024 вбачається, що станом на початок січня місяця 2023 року за особовим рахунком обліковувалася переплата у розмірі 5 038, 06 гривень. Загальна сума нарахувань за вказаний період становила 69 872, 40 гривень, а з урахуванням наявної переплати кінцеве сальдо заборгованості визначено позивачем у розмірі 64 834, 34 гривень.

57. Нарахування вартості теплової енергії у січні - вересні місяцях 2023 року здійснювалося із застосуванням тарифу 3 398, 40 гривень за 1 Гкал, встановленого рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 12.10.2022 № 605/30.

58. З жовтня місяця 2023 року при здійсненні нарахувань позивачем застосовано двоставковий тариф, встановлений рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради від 26.09.2023 № 637/22, зокрема умовно-змінну частину тарифу в розмірі 2 797, 74 гривень за 1 Гкал та умовно-постійну частину тарифу в розмірі 175 245, 204 гривень.

59. Відповідно до поданого позивачем розрахунку умовно-постійна частина двоставкового тарифу нараховувалася, зокрема, у жовтні - грудні місяцях 2023 року та січні - квітні місяцях 2024 року в сумі 1 482, 36 гривень щомісячно, а за період з 01.05.2024 по 16.05.2024 - у сумі 765, 09 гривень.

60. Окрім вартості послуги з постачання теплової енергії, позивачем здійснювалося нарахування плати за абонентське обслуговування. Наказом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" від 30.09.2021 № 156 встановлено плату за абонентське обслуговування для споживачів за наявності вузла комерційного обліку у розмірі 21, 62 гривень на місяць з ПДВ.

61. Наказом Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" від 28.07.2023 № 80 з 01.08.2023 плату за абонентське обслуговування за наявності вузла комерційного обліку встановлено у розмірі 28, 66 гривень на місяць з ПДВ, а наказ від 30.09.2021 № 156 визнано таким, що втратив чинність.

62. За розрахунком позивача загальна сума несплаченої плати за абонентське обслуговування за спірний період становить 437, 92 гривень.

63. Доказів погашення заборгованості за поставлену теплову енергію в розмірі 64 834, 34 гривень та плати за абонентське обслуговування в розмірі 437, 92 гривень матеріали справи не містять.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Щодо правонаступництва Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

64. Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на те, що Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці не є правонаступником Управління Держпраці у Чернівецькій області, а тому не може відповідати за спірними грошовими зобов`язаннями останнього.

65. Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації - злиття, приєднання, поділу, перетворення - або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

66. Разом із тим при вирішенні питання про правонаступництво органу державної влади суд враховує не лише спосіб припинення юридичної особи, формально зазначений у відповідному акті чи Єдиному державному реєстрі, але й фактичний зміст організаційних змін, зокрема те, чи відмовилася держава від виконання відповідних завдань і функцій ліквідованого органу або передала їх іншому органу.

67. Верховний Суд у справі № 300/5313/22, оцінюючи наслідки реалізації постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 "Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці", виходив із того, що держава не відмовилася від виконання завдань і функцій ліквідованих територіальних органів Держпраці. Відповідні повноваження, завдання та функції були передані новоутвореним міжрегіональним територіальним органам Держпраці.

68. У цій же справі Верховний Суд дійшов висновку, що припинення управлінь Держпраці в Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях та утворення Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці за своїм фактичним змістом не свідчило про відмову держави від виконання відповідних функцій, оскільки вони були передані новоутвореному міжрегіональному управлінню.

69. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва. У кожному конкретному випадку питання правонаступництва підлягає вирішенню з урахуванням фактичних обставин та норм матеріального права, які регулюють відповідні спірні правовідносини.

70. Отже, вирішуючи питання про належного боржника саме у спірних правовідносинах, суд оцінює характер проведених організаційних змін у системі територіальних органів Держпраці у сукупності з періодом виникнення спірної заборгованості, обставинами використання приміщення, до якого постачалася теплова енергія, та характером послуг, вартість яких заявлена до стягнення.

71. Судом встановлено, що Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці зареєстроване як юридична особа 26.09.2022, а відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 на нього покладено виконання завдань і функцій, зокрема, Управління Держпраці у Чернівецькій області. Запис про припинення Управління Держпраці у Чернівецькій області внесено до Єдиного державного реєстру 09.02.2024.

72. При цьому заявлена у цій справі заборгованість виникла за послуги з постачання теплової енергії, нараховані у період з 01.01.2023 по 16.05.2024, тобто після утворення Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці та передачі йому виконання завдань і функцій Управління Держпраці у Чернівецькій області, а частково - після припинення останнього як юридичної особи.

73. Спірна заборгованість пов`язана з постачанням теплової енергії до нежитлового приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А, яке використовувалося для забезпечення діяльності Управління Держпраці у Чернівецькій області та після проведених організаційних змін не було повернуто власнику.

74. Як вбачається з листа Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 07.06.2024 № 14/01-11/830 та акта повернення нерухомого майна від 17.05.2024, доступ до зазначеного приміщення орендодавець отримав лише 17.05.2024. Відтак упродовж періоду, за який позивачем заявлено до стягнення заборгованість, приміщення не було повернуто орендодавцю, а теплова енергія продовжувала постачатися до об`єкта, що використовувався для забезпечення діяльності територіальних органів Держпраці.

75. Таким чином, спірне грошове зобов`язання за своїм характером не є відокремленою від діяльності новоутвореного органу заборгованістю, яка повністю сформувалася до проведення організаційних змін. Воно виникало в період, коли виконання завдань і функцій Управління Держпраці у Чернівецькій області вже було покладено на Південно-Західне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці, а приміщення, до якого постачалася теплова енергія, не було повернуто власнику та продовжувало використовуватися для забезпечення діяльності органів Держпраці.

76. Оцінюючи наведені обставини у їх сукупності, а не лише формальний спосіб припинення Управління Держпраці у Чернівецькій області, суд доходить висновку, що доводи відповідача про відсутність будь-яких правових підстав для покладення на нього обов`язку з оплати спірної заборгованості лише з тієї підстави, що Управління Держпраці у Чернівецькій області припинено шляхом ліквідації, не можуть бути прийняті судом. Остаточна оцінка наявності у відповідача обов`язку з оплати заявленої заборгованості підлягає здійсненню з урахуванням норм, що регулюють надання та оплату житлово-комунальних послуг, а також встановлених у справі обставин фактичного надання послуги з постачання теплової енергії.

Щодо стягнення заборгованості за теплопостачання.

77. Згідно із частиною 1 та пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

78. Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

79. За приписами частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

80. Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

81. Правовідносини сторін у цій справі виникли у зв`язку з наданням послуги з постачання теплової енергії, а тому при вирішенні спору підлягають застосуванню, зокрема, положення Цивільного кодексу України, Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про теплопостачання", а також нормативно-правових актів, які регулюють порядок надання та оплати послуги з постачання теплової енергії.

82. Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до житлово-комунальних послуг належать, зокрема, комунальні послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

83. Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", виконавцем комунальної послуги з постачання теплової енергії є теплопостачальна організація.

84. Частинами 1, 2 статті 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах. Договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону.

85. За пунктом 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

86. Отже, Закон України "Про житлово-комунальні послуги" не пов`язує статус індивідуального споживача виключно з наявністю в особи права власності на відповідний об`єкт нерухомого майна, допускаючи отримання житлово-комунальної послуги також іншою особою, яка за згодою власника користується таким об`єктом.

87. Як встановлено судом, нежитлове приміщення загальною площею 148, 4 кв. м. за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А перебувало в оренді Управління Держпраці у Чернівецькій області, а це ж приміщення визначено об`єктом споживання теплової енергії за договором № 0156 купівлі-продажу теплової енергії від 31.01.2022, укладеним між МКП "Чернівцітеплокомуненерго" та Управлінням Держпраці у Чернівецькій області.

88. Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

89. Крім того, пунктом 5 частини 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов`язків індивідуального споживача віднесено обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

90. Таким чином, обов`язок з оплати житлово-комунальної послуги закон пов`язує не лише з правом власності на об`єкт нерухомого майна, а й зі статусом споживача відповідної послуги. Тому вирішальним для вирішення цього спору є встановлення факту надання послуги з постачання теплової енергії до спірного приміщення, її фактичного отримання у відповідний період та суб`єкта, на якого покладається обов`язок з її оплати.

91. Водночас договірний характер правовідносин у сфері житлово-комунальних послуг не означає, що відсутність окремо підписаного сторонами письмового договору сама по собі звільняє споживача від обов`язку оплатити фактично отриману ним житлово-комунальну послугу.

92. Так, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

93. Крім того, пунктом 5 частини другої статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", до обов`язків індивідуального споживача віднесено обов`язок оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами (тарифами), встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

94. У постанові від 18.02.2025 у справі № 922/938/24 Верховний Суд, застосовуючи положення частини 1 статті 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", зазначив, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.

95. Подібний за змістом висновок викладений у постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17, відповідно до якого споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

96. Як встановлено судом, 31.01.2022 між Міським комунальним підприємством "Чернівцітеплокомуненерго" та Управлінням Держпраці у Чернівецькій області укладено договір № 0156 купівлі-продажу теплової енергії, відповідно до пункту 1.1 якого позивач зобов`язався відпускати теплову енергію для опалення, а споживач - приймати та оплачувати її вартість на умовах договору.

97. Відповідно до додатка № 1 до договору, об`єктом теплоспоживання визначено нежитлове приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А, опалювальною площею 148, 4 кв. м., тобто те саме приміщення, яке перебувало в орендному користуванні Управління Держпраці у Чернівецькій області.

98. Пунктом 11.1. договору № 0156 передбачено, що договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами, поширює свою дію на відносини, що виникли з 01.01.2022, та діє до 31.12.2022, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.

99. Отже, строк дії договору № 0156, укладеного безпосередньо з Управлінням Держпраці у Чернівецькій області, закінчився 31.12.2022, тоді як заявлена до стягнення у цій справі заборгованість сформована за наступний період - з 01.01.2023 по 16.05.2024.

100. Водночас закінчення строку дії договору № 0156 не супроводжувалося припиненням фактичного постачання теплової енергії до визначеного ним об`єкта теплоспоживання. Матеріалами справи підтверджується здійснення позивачем упродовж спірного періоду нарахувань за фактично спожиту теплову енергію щодо нежитлового приміщення за адресою: м. Чернівці, вул. Головна, 118-А.

101. При цьому, як уже встановлено судом, зазначене приміщення після проведених організаційних змін у системі територіальних органів Держпраці орендодавцю не поверталося. З листа Управління комунальної власності Чернівецької міської ради від 07.06.2024 № 14/01-11/830 та акта повернення приміщень від 17.05.2024 вбачається, що фактичне повернення приміщення відбулося лише 17.05.2024.

102. Отже, у спірний період одночасно мали місце такі обставини: постачання теплової енергії до приміщення не припинилося; приміщення орендодавцю не було повернуто; виконання завдань і функцій Управління Держпраці у Чернівецькій області відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12.01.2022 № 14 було передано Південно-Західному міжрегіональному управлінню Державної служби з питань праці, а 09.02.2024 Управління Держпраці у Чернівецькій області припинено як юридичну особу.

103. Доказів припинення постачання теплової енергії до спірного приміщення раніше 17.05.2024, його повернення власнику в іншу дату або використання у спірний період для забезпечення діяльності іншого, не пов`язаного з органами Держпраці суб`єкта матеріали справи не містять.

104. За сукупності наведених обставин суд доходить висновку, що саме по собі закінчення 31.12.2022 строку дії договору № 0156 не усуває обов`язку з оплати теплової енергії, фактично поставленої до визначеного цим договором об`єкта після зазначеної дати.

105. Водночас, враховуючи передачу відповідачу виконання завдань і функцій Управління Держпраці у Чернівецькій області, характер проведених організаційних змін, неповернення приміщення власнику упродовж усього спірного періоду, безперервність постачання до нього теплової енергії та припинення 09.02.2024 Управління Держпраці у Чернівецькій області як юридичної особи, суд у сукупності з наведеними вище висновками щодо правонаступництва відхиляє заперечення відповідача про відсутність у нього обов`язку з оплати фактично наданої щодо цього об`єкта послуги.

106. Щодо обсягу та вартості спожитої теплової енергії судом встановлено, що відповідно до поданого позивачем розрахунку у 2023 році щодо спірного об`єкта обсяг спожитої теплової енергії становив 12, 6013 Гкал на суму 42 679, 39 гривень, а у 2024 році - 7, 3268 Гкал на суму 27 193, 01 гривень. Загальний обсяг спожитої теплової енергії за спірний період становить 19, 9281 Гкал, вартість якої визначена позивачем у сумі 69 872, 40 гривень.

107. На початок січня місяця 2023 року за особовим рахунком обліковувалася переплата у сумі 5 038, 06 гривень, яка врахована позивачем при визначенні розміру заборгованості. Відтак після зарахування зазначеної переплати розмір основної заборгованості за поставлену теплову енергію становить 64 834, 34 гривень.

108. Доказів оплати зазначеної заборгованості, а також доказів, які б спростовували визначений позивачем обсяг фактично поставленої теплової енергії, матеріали справи не містять.

109. Враховуючи встановлений факт постачання теплової енергії до спірного приміщення, її обсяг та вартість, відсутність доказів оплати, а також наведені вище висновки суду щодо належного боржника у спірних правовідносинах, вимога позивача про стягнення 64 834, 34 гривень основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

110. Щодо заявлених до стягнення 437, 92 гривень плати за абонентське обслуговування суд враховує, що відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", плата виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання, складається, зокрема, з плати за послугу та плати за абонентське обслуговування у випадках, установлених цим Законом.

111. З огляду на встановлені судом обставини надання позивачем відповідної комунальної послуги, здійснення нарахувань плати за абонентське обслуговування та відсутність доказів її сплати вимога позивача про стягнення 437, 92 гривень плати за абонентське обслуговування є обґрунтованою.

112. Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

113. За приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

114. Отже, передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та три проценти річних є наслідками прострочення виконання грошового зобов`язання та нараховуються на суму простроченого грошового зобов`язання за відповідний період прострочення.

115. Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, ураховуючи встановлені строки виконання грошового зобов`язання та періоди його прострочення, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача 4 929, 88 гривень - 3 % річних та 16 133, 19 гривень - інфляційних втрат.

116. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

117. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (чинному на момент виникнення спірних правовідносин) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

118. У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Так, частиною 3 вказаної статті визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

119. За правилами частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

120. Згідно пункту 45 Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0, 01 відсотка суми боргу за кожний день прострочення, при цьому загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

121. Належним чином дослідивши умови Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, суд встановив, що пункт 45 цього Договору не містить ні іншого строку, відмінного від встановленого частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, який є меншим або більшим шести місяців, ні вказівки на подію, що має неминуче настати, ні зазначення "до дати фактичного виконання", тощо.

122. Відтак, умову, передбачену у пункті 45. Типового індивідуального договору про надання послуги з постачання теплової енергії, неможливо визнати такою, що встановлює інший строк нарахування штрафних санкцій, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України.

123. Аналогічний правовий висновок щодо застосування положень частини 6 статті 232 Господарського кодексу України у подібних правовідносинах викладений у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15.11.2019 у справі № 904/1148/19 та від 12.12.2019 у справі № 911/634/19.

124. Позивачем за прострочення виконання грошових зобов`язань нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 5 995, 66 гривень.

125. Перевіряючи заявлену до стягнення суму пені, суд враховує встановлені для кожного щомісячного платежу строки виконання грошового зобов`язання, суму відповідної простроченої заборгованості, визначений договором розмір пені, а також законодавчі обмеження щодо періоду її нарахування, які діяли у відповідний період.

126. За результатами перевірки здійсненого позивачем розрахунку суд встановив, що пеня в сумі 5 995, 66 гривень нарахована без повного врахування встановлених законодавством обмежень щодо періоду її нарахування, у зв`язку із чим заявлений позивачем розмір цієї штрафної санкції є завищеним.

127. За здійсненим судом перерахунком, з урахуванням належних сум заборгованості, строків виконання відповідних грошових зобов`язань, періодів прострочення та встановлених у відповідний період законодавчих обмежень щодо нарахування штрафних санкцій, обґрунтованою є пеня у розмірі 1 287, 30 гривень.

128. Відтак вимога позивача про стягнення пені підлягає частковому задоволенню в сумі 1 287, 30 гривень. У задоволенні вимоги про стягнення решти пені в сумі 4 708, 36 гривень належить відмовити.

129. Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

130. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

131. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України).

132. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

133. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Висновок суду.

134. З огляду на викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Судові витрати.

135. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

136. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 2 662, 40 гривень (платіжна інструкція № 000-004015 від 25.06.2026).

137. Відповідно до приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи часткове задоволення позову, судовий збір в розмірі 135, 78 гривень залишається за позивачем, а судовий збір в розмірі 2 526, 62 гривень покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" до Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці про стягнення заборгованості в сумі 92 330, 99 гривень, з яких: 64 834, 34 гривень – борг за послуги з постачання теплової енергії, 437, 92 гривень – плата за абонентське обслуговування, 16 133, 19 гривень – інфляційні втрати, 4 929, 88 гривень – 3 % річних, 5 995, 66 гривень - пеня – задовольнити частково.

2. Стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Франка, буд. 4, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код: 44840602) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (вул. Максимовича Євгена, буд. 19 А, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58018; ідентифікаційний код: 34519280; рахунок (IBAN): НОМЕР_1 в АТ "Укрексімбанк", МФО банку: 322313) - 64 834, 34 гривень (шістдесят чотири тисячі вісімсот тридцять чотири гривні тридцять чотири копійки) боргу за послуги з постачання теплової енергії.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

4. Стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Франка, буд. 4, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код: 44840602) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (вул. Максимовича Євгена, буд. 19 А, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58018; ідентифікаційний код: 34519280; рахунок (IBAN): НОМЕР_2 в АТ "Приватбанк", МФО банку: 305299) - 437, 92 гривень (чотириста тридцять сім гривень дев`яносто дві копійки) плати за абонентське обслуговування.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

6. Стягнути з Південно-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці (вул. Франка, буд. 4, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, 76018; ідентифікаційний код: 44840602) на користь Міського комунального підприємства "Чернівцітеплокомуненерго" (вул. Максимовича Євгена, буд. 19 А, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58018; ідентифікаційний код: 34519280; рахунок (IBAN): НОМЕР_3 в АТ "УкрСиббанк", МФО банку: 351005) - 16 133, 19 гривень (шістнадцять тисяч сто тридцять три гривні дев`ятнадцять копійок) інфляційних втрат, 4 929, 88 гривень (чотири тисячі дев`ятсот двадцять дев`ять гривень вісімдесят вісім копійок) 3 % річних, 1 287, 30 гривень (одну тисячу двісті вісімдесят сім гривень тридцять копійок) пені, а також 2 526, 62 гривень (дві тисячі п`ятсот двадцять шість гривень шістдесят дві копійки) судового збору.

7. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

8. В частині стягнення 4 708, 36 гривень - пені – відмовити.

9. Судовий збір в розмірі 135, 78 гривень залишити за позивачем.

10. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

11. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

12. Повний текст рішення складено - 15.09.2026.

Суддя В. В. Михайлишин