Рішення від 02 вересня 2026 р. у справі №908/1619/26 — Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 33/69/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.09.2026 Справа № 908/1619/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Суддя Господарського суду Запорізької області Мірошниченко М.В. при секретарі судового засідання Мироненко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні матеріали справи № 908/1619/26

за позовом: Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” (04074, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ідентифікаційний код 44725823)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 69-А, ідентифікаційний код 30105738).

про стягнення 2521987,49 грн.

за участю представників:

від позивача – Зінченко І.О., довіреність № 158-Д від 19.06.2026 (в режимі відеоконференції);

від відповідача – Капуста А.В., довіреність б/н від 29.01.2026 (в режимі відеоконференції);

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернулося Державне підприємство Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” про стягнення штрафних санкцій за несвоєчасно поставлений товар за державним контрактом (договором) №633/07-25-РМ від 14.07.2025 у розмірі 2521987,49 грн., з яких 1417513,49 грн. – пеня, 1104474,00 грн. – штраф.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України “Державний оператор тилу” як замовника за державним контрактом (договором) №633/07-25-РМ від 14.07.2025 відповідно до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 та передавального акту, затвердженого наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026. Оскільки відповідач несвоєчасно поставив товар з даним договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню та штраф за прострочення поставку товару.

Позов заявлено на підставі ч. 3 ст. 6, ст. ст. 530, 549, 611, 625, 626, 628, 655, 712 Цивільного кодексу України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.07.2026 позовну заяву передано на розгляд судді Мірошниченку М.В.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 04.08.2026 о/об 10 год. 30 хв.

Копію ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача, представника позивача та відповідача 13.07.2026, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

16.07.2026 від позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 16.07.2026 задоволена заява позивача про участь у судовому засіданні у справі № 908/1619/26 в режимі відеоконференції.

24.07.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач просить суд зменшити заявлений позивачем розмір неустойки на 90 процентів, тобто стягнути лише 10 процентів від заявленої суми.

28.07.2026 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій він просить суд врахувати викладені в ній заперечення проти позиції відповідача, а також подані пояснення і докази під час вирішення спору по суті. Позивач наполягає, що доводи відповідача щодо форс- мажорних обставин, складного майнового стану та необхідності зменшення штрафних санкцій є необґрунтованими.

31.07.2026 від відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 03.08.2026 задоволено клопотання відповідача про участь у судовому засіданні у справі № 908/1619/26 в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 04.08.2026 були присутні в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Суд долучив до матеріалів справи відзив на позовну заяву та відповідь на відзив.

Представники сторін заявили про відсутність інших доказів, окрім тих, які надані до матеріалів справи, відсутність заяв чи клопотань та про можливість закриття підготовчого провадження.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для вирішення спору по суті.

Ухвалою суду від 04.08.2026 закрито підготовче провадження у справі №908/1619/26, призначено справу №908/1619/26 до розгляду по суті на 01.09.2026 о 09 год. 30 хв.

У судовому засіданні 01.09.2026 були присутні в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

У зв`язку з виникненням у представника позивача технічних проблемам (відсутність звуку) суд оголосив перерву в судовому засіданні до 03.09.2026 о 11-00 год.

У судовому засіданні 03.09.2026 були присутні в режимі відеоконференції представники позивача та відповідача, здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.

Представник позивача просив задовольнити позовну заяву.

Представник відповідача просив відмовити в задоволенні позовної заяви.

Суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025 реорганізовано юридичну особу – державне підприємство Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44830311) шляхом приєднання до державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (ідентифікаційний код юридичної особи – 44725823). У зазначеному наказі прямо визначено, що Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу». Наказом Міністерства оборони України № 647 від 30.09.2025 внесено зміни до наказу Міністерства оборони України № 281 від 02.05.2025, якими продовжено строк завершення заходів з реорганізації Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» до 31.12.2025. Наказом Міністерства оборони України № 7/нм від 06.01.2026 затверджено передавальний акт приймання-передачі справ, документів та майна Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» його правонаступнику – Державному підприємству Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

З моменту затвердження передавального акта усі права та обов`язки Державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» перейшли до Державного підприємства Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель».

Відповідно до ч. 1 ст. 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Виходячи зі змісту ч. ч. 2, 3 ст. 107 Цивільного кодексу України, у разі реорганізації юридичної особи шляхом її приєднання факт настання правонаступництва пов`язаний з моментом передання прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється, до правонаступника. В разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц дійшов висновку про те, що у статтях 104 Цивільного кодексу України та 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Верховний Суд у постанові від 08.02.2023 у справі № 910/16900/19 зазначив, що передавальний акт є підтвердженням факту та допустимим доказом переходу прав та обов`язків юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання до іншої юридичної особи.

Таким чином, з урахуванням наказів Міністерства оборони України про реорганізацію, затвердженого передавального акта та положень чинного законодавства, Державне підприємство Міністерства оборони України «Агенція оборонних закупівель» (позивач) є правонаступником усіх прав та обов`язків Державного підприємства «Державний оператор тилу», у тому числі прав та обов`язків за договорами, укладеними останнім.

14.07.2025 між Державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мік» (постачальник, відповідач) укладено державний контракт (договір) про закупівлю № 633/06-25-РМ (далі – договір).

Відповідно до п. 1.1 договору постачальник зобов`язується поставити замовнику «Сумка транспортна індивідуальна, тип 2 (ДК 021:2015: 18920000- 4:Сумки)» (далі - товар) найменування, перелік, характеристики, обсяг, код згідно з національним класифікатором ДК яких визначені у специфікації (додаток №1) (номер оголошення про проведення закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель – ID: UA-2025-06-24-011815-a), а замовник - прийняти та оплатити товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Отримувачами товару за договором є Об`єднані центри забезпечення Міністерства оборони України, до яких здійснюється постачання товару (далі - отримувач) для задоволення нагальних потреб функціонування держави, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів країни (п. 1.2 договору).

Цей договір виконується в рамках виконання бюджетної програми КПКВК 2101020 «Забезпечення діяльності Збройних Сил України, підготовка кадрів і військ, медичне забезпечення особового складу, ветеранів військової служби та членів їхніх сімей, ветеранів війни» відповідно до Порядку використання державним підприємством Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» коштів, передбачених у державному бюджеті для оборонних закупівель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2023 № 1142 (зі змінами), наказу Міністерства оборони України від 02.12.2023 №716/нм «Про уповноваження державного підприємства Міністерства оборони України «Державний оператор тилу» на виконання функції служби державного замовника у сфері оборони » (зі змінами) (п. 1.4 договору).

Постачальник зобов`язаний здійснити поставку товару за цим договором у строк, визначений замовником у заявці на поставку, складеній замовником за формою, визначеною у додатку №2 до цього договору (далі - заявка на поставку товару), але у будь якому випадку не пізніше строку, визначеного у специфікації (додаток № 1).

Дострокова поставка товару постачальником допускається за погодженням із замовником.

У разі відсутності погодження від замовника, приймання товару може бути призупинене до дати, яка вказана у заявці на поставку товару та/або дати, погодженої із замовником (п. 4.1 договору).

Заявка на поставку товару подається замовником постачальнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту укладення договору. Сторони дійшли згоди про те, що у заявці на поставку товару може міститись неповна інформація стосовно ростовки на товар. При цьому замовник надає повну інформацію стосовно ростовки на товар не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до першого календарного дня квартального періоду, що передує даті поставки товару (п.4.3 договору).

Протягом 2 (двох) робочих днів після отримання заявки на поставку товару постачальник зобов`язаний підтвердити замовнику свою готовність поставити товар або, у разі, якщо строк поставки у заявці на поставку товару є коротшим, ніж строк поставки, визначений у специфікації (додаток №1), надати мотивоване звернення щодо зміни дати поставки товару, вказаної замовником у заявці на поставку товару. Таке підтвердження або мотивоване звернення направляються замовнику засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим договором (п. 4.3.1 договору).

На виконання договору позивачем була оформлена та надіслана постачальнику 16.07.2025 заявка № R001085 від 16.07.2025 на поставку товару «Сумка транспортна індивідуальна, тип 2» у загальній кількості 10 000 штук до 19.09.2025 включно.

Заперечень (звернень) від постачальника щодо строків (умов) поставки за заявкою в порядку п. 4.3.1 договору на адресу замовника не надходили.

Пунктом 5 специфікації, яка є додатком № 1 до договору, передбачено кінцева дата, до якої здійснюється поставка (включно), – 19.09.2025.

У разі відсутності зауважень отримувача до товару постачальник та отримувач підписують акт приймання товару, що підтверджує перехід права власності на товар від постачальника до отримувача (п.6.7 договору).

Таким чином, дата підписання акту приймання-передачі товару є датою, що підтверджує перехід права власності на товар та підтверджує факт поставки постачальником замовнику товару.

За заявкою № R001085 від 16.07.2025 кінцева дата поставки – 19.09.2025.

Товар за даною заявкою поставлено з простроченням, що підтверджується актами приймання товару:

- № 303 від 18.10.2025 на суму 3 155 640,00 грн.;

- № 316 від 05.11.2025 на суму 2 051 166,00 грн.;

- № 317 від 05.11.2025 на суму 7 573 536,00 грн.;

- № 325 від 13.11.2025 на суму 4 260 114,00 грн., з них товар на суму 2 997 858,00 грн., що залишався непоставленим у межах виконання заявки № R001085 від 16.07.2025.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Оскільки постачальник не виконав належним чином взятих на себе зобов`язань, на адресу останнього 01.12.2025 було направлено повідомлення – вимогу вих. № 2165/8293/06-2025 про стягнення штрафних санкцій згідно з державним контрактом (договором) №633/07-25-РМ від 14.07.2024 з вимогою сплатити штрафні санкції в сумі 2 521 987,49 грн. (1 417 513,49 грн. пені, 1 104 474,00 грн. штрафу) які були нараховані наступним чином:

1. За актом приймання-передачі №303 від 18.10.2025 прийнято товар у кількості 2 000 штук на суму 3 155 640,00 грн. Оскільки погодженою крайньою датою поставки було визначено 19.09.2025 (включно), то пеня розрахована за період з 20.09.2025 по 18.10.2025 включно (за 29 днів прострочення). Розрахунок пені: 3 155 640,00 грн. * 0,2% * 29 днів = 183 027,12 грн. Розрахунок штрафу: 3 155 640,00 грн. * 7% = 220 894,80 грн.

2. За актом приймання-передачі №316 від 05.11.2025 прийнято товар у кількості 1 300 штук на суму 2 051 166,00 грн. Оскільки погодженою крайньою датою поставки було визначено 19.09.2025 (включно), то пеня розрахована за період з 20.09.2025 по 05.11.2025 включно (за 47 днів прострочення). Розрахунок пені: 2 051 166,00 грн. * 0,2% * 47 днів = 192 809,60 грн. Розрахунок штрафу: 2 051 166,00 грн. * 7% = 143 581,62 грн.

3. За актом приймання-передачі №317 від 05.11.2025 прийнято Товар у кількості 4 800 штук на суму 7 573 536,00 грн. Оскільки погодженою крайньою датою поставки було визначено 19.09.2025 (включно), то пеня розрахована за період з 20.09.2025 по 05.11.2025 включно (за 47 днів прострочення). Розрахунок пені: 7 573 536,00 грн. * 0,2% * 47 днів = 711 912,39 грн. Розрахунок штрафу: 7 573 536,00 грн. * 7% = 530 147,52 грн.

4. За актом приймання-передачі №325 від 13.11.2025 прийнято товар у кількості 2 700 штук на суму 4 260 114,00 грн., з них товар на суму 2 997 858,00 грн., що залишався непоставленим у межах виконання заявки № R001085 від 16.07.2025.

Оскільки погодженою крайньою датою поставки за заявкою № R001085 від 16.07.2025 було визначено 19.09.2025 (включно), то пеня розрахована за період з 20.09.2025 по 13.11.2025 включно (за 55 днів прострочення). Розрахунок пені: 2 997 858,00 грн. * 0,2% * 55 днів = 329 764,38 грн. Розрахунок штрафу: 2 997 858,00 грн. * 7% = 209 850,06 грн.

Таким чином, загальна сума неустойки за несвоєчасну поставку товару на підставі заявки R001085 від 16.07.2025 за договором за несвоєчасно поставлений товар складає 2 521 987,49 грн., з яких 1 417 513,49 грн. – пеня, 1 104 474,00 грн. – штраф, які позивач просить стягнути з відповідача в даному позові.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані державним контрактом (договором) про закупівлю №633/07-25-РМ від 14.07.2025, який за змістом закріплених у ньому прав та обов`язків сторін є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

За заявкою № R001085 від 16.07.2025 кінцева дата поставки – 19.09.2025.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Товар за заявкою № R001085 від 16.07.2025 поставлено з простроченням, що підтверджується актами приймання товару:

- № 303 від 18.10.2025 на суму 3 155 640,00 грн.;

- № 316 від 05.11.2025 на суму 2 051 166,00 грн.;

- № 317 від 05.11.2025 на суму 7 573 536,00 грн.;

- № 325 від 13.11.2025 на суму 4 260 114,00 грн., з них товар на суму 2 997 858,00 грн., що залишався непоставленим у межах виконання заявки № R001085 від 16.07.2025.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України встановлено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до п. 8.2 договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим договором) товару, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,2 (нуль цілих дві десятих) відсотка від ціни товару, строк поставки якого порушено, за кожний день прострочення або ціни не переданого (несвоєчасно переданого, повернутого) товару, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов`язань за договором за кожен повний день прострочення виконання таких зобов`язань, включаючи день виконання порушеного зобов`язання. За порушення строку поставки товару понад 20 (двадцять) календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7 (сім) відсотків від ціни товару, строк поставки якого порушено.

Вимоги про стягнення пені в сумі 1417513,49 грн. та штрафу в сумі 1104474,00 грн. визнані судом обґрунтованими.

Втім, відповідачем у відзиві на позов заявлено клопотання зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір неустойки на 90%, яке обґрунтовано виконанням відповідачем повного обсягу поставки товару належної якості за власні кошти без передоплати із незначним періодом прострочення. При цьому постачальник знаходиться у м. Запоріжжя, яке включено до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, тому діяльність постачальника часто страждає від позапланового відключення електроенергії, неможливості працювати через повітряні тривоги і загрозу ракетних обстрілів в цілому по місту, що постійно заважає своєчасно виконувати свої зобов`язання і ніяк не залежить від постачальника.

Відповідач вважає, що стягнення з відповідача неустойки у заявленому розмірі складає несправедливо непомірний тягар для боржника та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором. Наголошує, що позивач не зазнав збитків або шкоди у зв`язку із незначним простроченням поставки за договору. У той же час, відповідачем було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Охтирка (Сумська область), м. Оріхів, м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область), а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово-окупованій території.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Суд враховує, що відповідач виконав взяті на себе зобов`язання за заявкою № R001085 від 16.07.2025 з незначним простроченням, проте у повному обсязі та без претензій з боку позивача щодо якості товару.

Виробничі потужності відповідача розташовані у Запорізькій міській територіальній громаді, яка відповідно до Наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376 віднесена до територій можливих бойових дій.

Господарська діяльність відповідача здійснюється в умовах воєнного стану та на території, наближеній до місця ведення активний бойових дій в умовах постійних повітряних тривог і загрози ракетних обстрілів по місту, відключення електроенергії, що об`єктивно впливає на можливість своєчасно виконувати свої зобов`язання і не залежить від волі постачальника.

Також відповідач зазнав значних втрат майна: зруйновано офісні, складські, виробничі, допоміжні приміщення, які орендуються ТОВ «МІК» у м. Оріхів Запорізької області, що встановлено актом від 14.03.2023 обстеження об`єкта.

ГУ НП в Запорізькій області надало відповідачу відповідь, що заяви про вчинення злочинів у відношенні власності і майна ТОВ «МІК» в м. Мелітополь і м. Токмак (за фактом захоплення військовими рф офісних, складських, виробничих, допоміжних приміщень у м.Мелітополь і м. Токмак Запорізької області) внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань як відомості до ЄРДР у кримінальному провадженні №12022082140000344 від 02.03.2022 (м.Мелітополь) і у кримінальному провадженні №12022080000000133 від 14.03.2022 (м.Токмак).

По м.Оріхів відповідачем подано до ГУ НП в Запорізькій області заяву про факти руйнування цільного майнового комплексу, який орендує ТОВ «МІК», і в якому знаходилось виробниче майно відповідача. На запит відповідача ГУ НП в Запорізькій області листом №4370/70-2023 від 01.05.2023 повідомило, що Пологівським РВП ГУ НП в Запорізькій області вказаний факт було зареєстровано в ЄО за №1981 від 16.02.2023, після чого, вказані матеріали були передані УСБУ в Запорізькій області для внесення відомостей до ЄРДР.

Таким чином, відповідачем було втрачено/пошкоджено суттєву частину виробничих потужностей у м. Оріхів та м. Токмак, м. Мелітополь (Запорізька область), а також зруйновані внаслідок ракетних обстрілів. Частина потужностей залишилась на тимчасово-окупованій території.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір неустойки, оскільки вона спрямована на відновлення майнової сфери кредитора, а не на його необґрунтоване збагачення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

За висновком суду розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є надмірно великим, не відповідає наслідкам порушення відповідачем зобов`язання з урахуванням відсутності доказів понесених позивачем збитків.

У межах своїх дискреційних повноважень відповідно до ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України, суд вважає за можливе зменшити заявлений до стягнення позивачем розмір пені та штрафу на 90% та стягнути з відповідача на користь позивача неустойку в розмірі 10% від заявленого, а саме: пеню в сумі 141 751,35 грн., штраф – у сумі 110 447,00 грн., загалом - 252 198,35 грн. В іншій частині у позові відмовити.

Згідно з п. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позовна заява містить вимоги майнового характеру на суму 2521987,49 грн. та подана в 2026 році в системі «Електронний суд».

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» визначено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2026 року в розмірі 3 328,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Таким чином, судовий збір за розгляд позовної заяви в даній справі про стягнення 2521987,49 грн. складає: 2521987,49 грн. х 1,5% х 0,8 = 30 263,85 грн.

За розгляд позовної заяви позивач сплатив судовий збір у сумі 30 263,86 грн. платіжною інструкцією №11214 від 03.07.2026. Судовий збір зараховано до Державного бюджету України.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у зв`язку з тим, що позовні вимоги пред`явлено обґрунтовано, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору за розгляд позовної заяви в сумі 30 263,85 грн.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “МІК” (69006, м. Запоріжжя, вул.Північне шосе, 69-А, ідентифікаційний код 30105738) на користь Державного підприємства Міністерства оборони України “Агенція оборонних закупівель” (04074, м.Київ, вул. Автозаводська, буд. 2, ідентифікаційний код 44725823) штрафні санкції в розмірі 252 198,35 грн. (двісті п`ятдесят дві тисячі сто дев`яносто вісім грн. 35 коп.), з яких 141 751,35 грн. (сто сорок одна тисяча сімсот п`ятдесят одна грн. 35 коп.) – пеня та 110 447,00 грн. (сто десять тисяч чотириста сорок сім грн. 00 коп.) – штраф, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 30 263,85 грн. (тридцять тисяч двісті шістдесят три грн. 85 коп.).

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

В іншій частині у позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено та підписано 15.09.2026.

Суддя М.В. Мірошниченко