Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №905/409/26 — Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

_____________________________________________________________________________

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 Справа №905/409/26

за позовом: Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 8Д, код ЄДРПОУ 34657789)

про стягнення 82797471,77 грн

Суддя: Паляниця Ю.О.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.08.2026 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» задоволено частково, зменшено розмір стягуваної суми пені до 4634749,77 грн, стягнуто з відповідача на користь позивача 66422507,44 грн основного боргу, 4634749,77 грн пені, 1664490,74 грн 3% річних, 5440974,06 грн інфляційних втрат, а також судовий збір в сумі 465920 грн. Крім того, відстрочено Товариству з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» виконання рішення Господарського суду Донецької області від 20.08.2026 у справі №905/409/26 до 30.03.2027 та повернуто Приватному акціонерному товариству по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» з Державного бюджету України судовий збір в сумі 465920 грн, сплачений на підставі платіжної інструкції №9992084296 від 24.06.2026.

Відповідно до ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи (ч.ч.1-3 ст.124 Господарського процесуального кодексу України).

Положеннями ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ст.221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч.3 ст.244 Господарського процесуального кодексу України).

За змістом попереднього (орієнтованого) розрахунку суми судових витрат, які поніс позивач, Приватним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» було визначено суму орієнтовних витрат на правничу допомогу в розмірі 90000 грн.

Крім того, у позовній заяві позивач з посиланням на норми ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України зазначав про намір надати відповідні докази понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги у порядку та строки визначені Господарським процесуальним кодексом України.

25.08.2026 через підсистему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 25.08.2026 представника Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про ухвалення додаткового рішення по справі №905/409/26, згідно з якою позивач просив стягнути з відповідача на свою користь понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 84576 грн.

З метою підтвердження витрат позивача на професійну правничу допомогу заявник представив суду, зокрема, договір №69-П/25 від 29.12.2025 щодо надання послуг з професійної правничої допомоги, акт наданих послуг №6/5 до договору про надання правової допомоги №69-П/25 від 29.12.2025, рахунок №6/5 до акту наданих послуг №6/5 від 29.06.2026, акт наданих послуг №7/5 до договору про надання правової допомоги №69-П/25 від 29.12.2025, рахунок №7/5 до акту наданих послуг №7/5 від 01.08.2026 та детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі №905/409/26.

За приписами ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Зважаючи на те, що у рішенні суду від 20.08.2026 не вирішувалось питання щодо витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на надходження заяви позивача, суд дійшов висновку про необхідність прийняття додаткового рішення у справі №905/409/26.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 26.08.2026 прийнято заяву позивача до розгляду та запропоновано відповідачу у строк до 02.08.2026 включно висловити свою позицію щодо поданої заяви. Розгляд заяви б/н від 25.08.2026 Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» про ухвалення додаткового рішення вирішено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

01.09.2026 через підсистему «Електронний суд» від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги №01092026 від 01.09.2026, в якому він просив суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу до 4176 грн, в обґрунтування чого зазначав:

- заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 84576 грн є необґрунтовано завищеним, неспівмірним зі складністю справи №905/409/26 та виконаним адвокатом обсягом роботи;

- надані адвокатом акти наданих послуг містять необґрунтовано велику кількість витраченого часу для надання цих послуг;

- позивачем не надано до суду доказів відсутності у його штаті юрисконсульта та/або адвоката, а також потреби у професійній правничій допомозі адвоката, доказів розумної економічної причини (ділової мети) щодо взаємовідносин з адвокатським об`єднанням та виправданості значних витрат на правничу допомогу;

- адвокат Шипенко Максим Сергійович протягом тривалого часу представляє інтереси Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» у справах про стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» та добре ознайомлений з умовами типового договору розподілу природного газу №06-11Т від 01.01.2016, особливостями договірних відносин між сторонами, первинними документами, станом розрахунків та іншим, а тому справа №905/409/26 не є складною, а визначений в актах наданих послуг час, витрачений на надання правових послуг є необґрунтовано завищеним та неспіввісним зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом роботи;

- судові витрати Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 4176 грн відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру;

- позивачем не було додано до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №905/409/26 платіжних інструкцій про оплату послуг за надані правничі послуги, а отже не надано доказів понесення фактичних реальних витрат.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз», суд зазначає про наступне:

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст.124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст.126 Господарського процесуального кодексу України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Разом з тим, чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За ч.1 ст.124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, за змістом ч.4 ст.126 вказаного кодексу розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

У розумінні положень ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку, дії, бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями ч.ч.6, 7, 9 ст.129 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч.5, 6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись ч.ч.5-7, 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постановах Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Разом з тим, відповідно до правового висновку, який викладений у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19, за змістом п.1 ч.2 ст.126, ч.8 ст.129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Надаючи оцінку доказам, які наявні у матеріалах справи на підтвердження понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає про наступне:

Відповідно до розрахунку розміру винагороди за актом наданих послуг №6/5 від 29.06.2026, загальна сума послуг становить 58146 грн, із розрахунку 2643 грн за 1 год. та у вказану вартість включено наступні послуги: ознайомлення з наданими клієнтом в роботу Адвокатського бюро документами (у т.ч. первинними), які стосуються заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» перед клієнтом за договором розподілу природного газу №06-11Т від 01.01.2016 (листування, акти наданих послуг, рахунки на оплату, акти звірок тощо); здійснення розрахунку заборгованості за договором розподілу природного газу за період жовтня 2024 – травня 2026, аналіз стану розрахунків між сторонами, аналіз стану погашення заборгованості, що стягнута раніше у межах судових справ №905/270/23, №905/913/24 в межах періоду стягнення відповідної заборгованості, здійснення розрахунків пені, 3% річних та інфляційних втрат на заборгованість за договором окремо за кожним із 20 місяців заборгованості, формування правової позиції, підготовка (формування, написання) позовної заяви про стягнення заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних втрат за договором розподілу природного газу за період жовтня 2025 – травня 2026 на загальну суму 82797471,77 грн, формування пакету документів, які підтверджують вимоги за позовом – додатків до позовної заяви (у т.ч. копіювання, сканування, друк, об`єднання/роз`єднання документів в електронному вигляді), та подання (скерування) позовної заяви через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Господарського суду Донецької області – 22 год.

Крім того, згідно з розрахунком розміру винагороди за актом наданих послуг №7/5 від 01.08.2026, загальна сума послуг становить 26430 грн, із розрахунку 2643 грн за 1 год. та у вказану вартість включено наступні послуги: ознайомлення з відзивом на позовну заяву та доданими до нього документами, аналіз та вивчення його доводів, клопотань про зменшення розміру пені та про відстрочення виконання рішення у справі, аналіз судової практики, на яку посилається відповідач в обґрунтування позиції, збір інформації, документів та доказів, обговорення та узгодження з клієнтом переліку необхідних документів для подання до Господарського суду Донецької області на спростування доводів відзиву; підготовка, формування правової позиції, написання та подання до Господарського суду Донецької області відповіді на відзив з додатками, формування позиції в частині заперечень проти клопотання відповідача про зменшення розміру заявленої до стягнення пені та про відстрочення виконання рішення у справі, формування пакету документів, в підтвердження доводів відповіді на відзив в цілому (у т.ч. копіювання, сканування, друк, об`єднання/роз`єднання документів в електронному вигляді) та подання (скерування) відповіді на відзив через підсистему ЄСІТС «Електронний суд» до Господарського суду Донецької області; ознайомлення із запереченнями на відповідь на відзив відповідача, вивчення його доводів та підготовка позиції на додатково висловлені доводи відповідачем у запереченнях для її висловлення у судовому засіданні – 10 год.

Отже, загальний час, зазначений адвокатом у розрахунках, становить 32 години.

При цьому, суд враховує, що предметом спору у справі №905/409/26 було стягнення заборгованості за послуги з розподілу природного газу, а також нарахованих на заборгованість пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Ціна позову при зверненні до суду становила 82797471,77 грн, тобто справа, безумовно, мала значну майнову складову для сторін. Разом з тим, сама по собі значна ціна позову не свідчить про відповідну складність справи та не є достатньою підставою для автоматичного покладення на іншу сторону всіх заявлених витрат на професійну правничу допомогу.

Зі змісту актів наданих послуг вбачається, що значну частину заявленого часу адвокат витратив на ознайомлення з документами, здійснення розрахунків заборгованості, аналіз стану розрахунків між сторонами, розрахунок пені, 3% річних та інфляційних втрат, формування пакету документів та технічну обробку документів в електронному вигляді.

В той же час, правовідносини між сторонами виникли з типового договору розподілу природного газу №06-11Т від 01.01.2016, а спір стосується періодичної заборгованості за послуги з розподілу природного газу.

Як зазначалось, відповідач заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу до 4176 грн, яке суд вважає за доцільне задовольнити частково і зменшити суму відшкодування витрат позивача за рахунок відповідача до 42288 грн.

При цьому, суд не бере до уваги доводи відповідача, що позивачем не було додано до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі №905/409/26 платіжних інструкцій про оплату послуг за надані правничі послуги, а отже не надано доказів понесення фактичних реальних витрат, оскільки, як зазначалось вище, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Також, суд не бере до уваги доводи відповідача, що позивачем не надано до суду доказів відсутності у його штаті юрисконсульта та/або адвоката, а також потреби у професійній правничій допомозі адвоката, доказів розумної економічної причини (ділової мети) щодо взаємовідносин з адвокатським об`єднанням та виправданості значних витрат на правничу допомогу, оскільки чинне процесуальне законодавство не ставить можливість відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у залежність від доведення стороною відсутності у її штаті працівників юридичної служби. Водночас, наведене не звільняє суд від обов`язку перевірити заявлений розмір витрат на предмет їх співмірності та розумності.

Одночасно, суд не погоджується і з визначеним відповідачем розміром витрат у сумі 4176 грн, оскільки відповідачем не наведено достатнього обґрунтування саме такого розміру витрат та не доведено, що виключно така сума є об`єктивно необхідною для надання професійної правничої допомоги у цій справі.

Таким чином, зважаючи на викладені вище висновки суду, з огляду на положення ч.4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з принципу співмірності та розумності судових витрат, приймаючи до уваги висновки суду щодо доцільності зменшення судових витрат за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», відповідачем на користь позивача мають бути відшкодовані витрати на оплату професійної правничої допомоги в сумі 42288 грн. При визначенні зазначеного розміру суд виходить із необхідності забезпечення балансу між правом сторони на відшкодування понесених нею витрат на професійну правничу допомогу та обов`язком іншої сторони компенсувати лише ті витрати, які є обґрунтованими, необхідними та розумними за конкретних обставин справи.

У зв`язку з надходженням заяви про ухвалення додаткового рішення напередодні відпустки судді, зважаючи на необхідність надання відповідачу часу для висловлення позиції щодо поданої заяви, таке рішення ухвалено після завершення відпустки судді.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.86, 129, 236-241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (84320, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Олекси Тихого, 8Д, код ЄДРПОУ 34657789) на користь Приватного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Донецькоблгаз» (84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Південна, 1, код ЄДРПОУ 03361075) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 42288 грн.

Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Повний текст додаткового рішення складено 14.09.2026.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Ю.О.Паляниця