Рішення від 06 вересня 2026 р. у справі №904/3401/26 — Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026м. ДніпроСправа № 904/3401/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг", м.Чернігів

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуміс", м.Дніпро

про визнання недійсним правочину

Представники:

від позивача: Шмиров Є.І.;

від відповідача: Халізова А.О.

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуміс", в якому просить:

- визнати недійсним з моменту вчинення односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяву за вих. № 1961-ЮД від 08.09.20205 року про припинення зобов`язань зарахуванням Товариства з обмеженою відповідальністю “Нуміс” (код ЄДРПОУ 44762781) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Трейдінг” (код ЄДРПОУ 38993171 ) та

- визнати недійсним Акт (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 155 00,00 грн. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нуміс” (код ЄДРПОУ 44762781) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Парк Трейдінг” (код ЄДРПОУ 38993171).

Ухвалою від 15.06.2026 позовну заяву залишено без руху.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 06.07.2026.

06.07.2026 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

06.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 06.07.2026 з`явились позивач та відповідач. Оголошено перерву в підготовчому засіданні до 10.08.2026.

16.07.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 10.08.2026 позивач та відповідач проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечували.

Ухвалою від 10.08.2026 закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті в засіданні на 07.09.2026.

07.09.2026 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті позовних вимог.

Сторони підтримали свої правові позиції.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

07.09.2026 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГПК України, оголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення сторін, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

10.10.2023 року Позивач та Відповідач електронними цифровими підписами підписали додаткову угоду до Договору про надання послуг №611 від 01.09.2018 року

Серед іншого сторони домовились про те, що Виконавець надає Замовнику наступні послуги за таких умов:

1. Послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) Товару на полицях у торгівельних залах Виконавця за групами товарів з метою їх активного просування, вартість вказаної послуги становить 17% від закупівлі за Договором поставки №475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ “Парк Трейдінг”, ТОВ “Нуміс”.

2. Поширення інформації про Товари Замовника в формі, погодженій Сторонами (поширення листівок, брошур, каталогів та ін.) в торгівельних об`єктах з метою підтримки інтересу до Товарів Замовника та збільшення обсягів реалізації Товарів Замовника, що за потреби включає виготовлення матеріалів, які містять інформацію про Товари Замовника вартість вказаної послуги становить 13 % від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ “Парк Трейдінг”, ТОВ “Нуміс”.

Тобто, в сукупності вартість зазначених послуг становить 30% від закупівлі товару за договором поставки.

Позивач вказує, що загальна сума повернутого товару становить 444 334,68 грн., тобто він не був закуплений, а тому фактично визначені вище послуги на цей товар не були надані. Не зважаючи на це ТОВ “Нуміс” нарахувало зазначені послуги, а саме на 444 334,68 грн * 30% = 133 300,40 грн., та списало цю суму шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Позивач зазначає, що грошове зобов`язання у сумі 133 300,40 грн, відповідач на підставі вчиненого ним одностороннього правочину зарахував як зустрічне однорідне грошове зобов`язання, що є спірним.

Позивач наголошує, що між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, що вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, та, як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов, передбачених, ст.601 ЦК України для здійснення такого зарахування.

У зв`язку з викладеним, позивач зазначає, що грошові кошти у сумі 133 300,40 грн., (а саме 30% від суми повернутого товару (який не був закуплений відповідачем) у розмірі 444 334,68 гривень, а тому фактично визначені вище послуги на цей товар не були надані, що унеможливлює списання цієї суми шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому є спірними з огляду на існування спору щодо наявності та розміру відповідного зобов`язання, а тому, правочин, оформлений відповідачем оспорюваною заявою про припинення зобов`язань зарахуванням, не відповідає вимогам ст.601 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним у відповідності з положеннями ст.215 ЦК України.

Позивач вважає, що, в зв`язку з визнання недійсним правочину, оформленого відповідачем оспорюваною заявою про припинення зобов`язань зарахуванням, так як не відповідає вимогам ст.601 ЦК України, підлягає і визнанню недійсним і Акт (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 133 300,40 грн.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач проти позову заперечив, зазначив, що здійснені заліки на суму 117 174,05 грн. від 08.09.2025 та на суму 155 000,00 грн. від 20.09.2024 вважає законними, та такими, що відповідають нормам чинного законодавства України.

Відповідач зазначив, що 21.10.2015 між ТОВ «СТИЛЬ Д» та ТОВ "Парк Трейдінг" (далі- Постачальник) укладено Договір поставки №475 (далі – Договір поставки).

20.07.2022 між ТОВ "Нуміс" (далі-Покупець), ТОВ «СТИЛЬ Д», та ТОВ "Парк Трейдінг" (далі-Постачальник) укладено угоду до Договору поставки про заміну сторони, згідно якої до ТОВ «НУМІС» перейшли всі права та обов`язки ТОВ «СТИЛЬ Д».

01.09.2018 між ТОВ «СТИЛЬ Д» та ТОВ "Парк Трейдінг" (далі-Замовник) укладено Договір про надання послуг №611 (далі-Договір про надання послуг).

05.08.2022 між ТОВ "Нуміс" (далі-Виконавець), ТОВ «СТИЛЬ Д», та ТОВ "Парк Трейдінг" укладено угоду до Договору про надання послуг про заміну сторони, згідно якої до ТОВ «Нуміс» перейшли всі права та обов`язки ТОВ «СТИЛЬ Д».

Відповідач вказує, що на виконання умов Договору про надання послуг, Виконавцем надано Замовнику послуги на загальну суму 498 174,05 грн., а саме: №2323 від 30.11.2023 на суму 195 638,72 грн., №2664 від 31.12.2023 на суму 25 289,22 грн., №234 від 31.01.2024 на суму 31 635,01 грн., №471 від 29.02.2024 на суму 31 767,02 грн., №910 від 31.03.2024 на суму 18 123,47 грн., №1208 від 30.04.2024 на суму 16 641,35 грн., №1414 від 31.05.2024 на суму 16 000,00 грн., №1922 від 30.06.2024 на суму 163 079,26 грн.

Згідно актів про зарахування зустрічних однорідних вимог ТОВ «Нуміс» та ТОВ "Парк Трейдінг" зарахували зустрічні однорідні вимоги та припинили зобов`язання за Договорами на загальну суму 381 000,00 грн., а саме: Акт (Н-00-000145) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 08.02.2024 на суму 90 000,00 грн., Акт (Н-00-000432) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.03.2024 на суму 42 000,00 грн., Акт (Н-00-000624) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.04.2024 на суму 44 000,00 грн., Акт (Н-00-000869) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.05.2024 на суму 50 000,00 грн., Акт (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 на суму 155 00,00 грн.

Відповідач зазначає, що згідно розрахунку 498 174,05 грн. - 381 000,00 грн. = 117 174,05 грн. загальна сума боргу Замовника перед Виконавцем за Договором про надання послуг.

Згідно акту звіряння між сторонами за період 01.09.2024-30.09.2024 за Договором поставки станом на 30.09.2024 борг Відповідача складав 336 402,42 грн. Згідно акту звіряння між сторонами за період 01.03.2025-31.03.2025 за Договором поставки станом на 31.03.2025, борг Відповідача складав 176 056,86 грн.

Відповідач повідомляє, що, оскільки, станом на 08.09.2025 Замовником Виконавцю 117 174,05 грн. не сплачено, Виконавцем 08.09.2025, згідно п.5.3. Договору про надання послуг, ст. 601 Цивільного кодексу України, зменшено суми платежів і зараховано зустрічні однорідні вимоги в розмірі 117 174,05 грн., а саме припинено: зобов`язання ТОВ "Парк Трейдінг" по оплаті наданих послуг за Договором про надання послуг №611 від 01.09.2018 на суму 117 174,05 грн.; зобов`язання ТОВ «Нуміс» по оплаті товару відповідно до Договору поставки №475 від 21.10.2015 на суму 117 174,05 грн.

З приводу зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 на суму 155 00,00 грн., Відповідач повідомляє наступне.

20.09.2024 Сторонами підписано в електронній формі за допомогою програмного забезпечення “M.Е.DOC” заяву № Н-00-000333 про припинення зобов`язання зарахуванням, відповідно до якої, зобов`язання в розмірі 155 000,00 грн. за Договором поставки вважаються припиненими шляхом зарахуванням зустрічних однорідних вимог. Позивач прийняв та підписав зазначену Заяву про зарахування зустрічних вимог, але наразі відмовляється від свого погодження. Більш того, зазначений факт припинення зобов`язання на суму 155 000,00 гривень було враховано Позивачем при звірянні взаємних розрахунків, а саме в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2024 року, підписаним обома сторонами в електронній формі за допомогою програмного забезпечення “M.Е.DOC”, про що свідчить повідомлення про результати обробки документа з програми «M.Е.DOC».

В той же час Позивач лише 09.09.2025 (майже рік поспіль після підписання) заявив відмову від Акту звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2024 року.

Факт припинення зобов`язання на суму 155 000,00 грн. також було враховано Позивачем при звірянні взаємних розрахунків станом на 30.03.2025, а саме в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.03.2025 року, підписаним обома сторонами в електронній формі за допомогою програмного забезпечення “M.Е.DOC”, про що свідчить повідомлення про результати обробки документа з програми «M.Е.DOC». Цей документ погоджений Позивачем без відмов.

Відповідач вважає, що Позивач без належного правового обґрунтування відмовляється від раніше визнаних ним та підписаних ним документів, чим, на думку Відповідача вводить в суд оману під час розгляду справи.

ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.

Позивач зазначає, що на адресу відповідача була направлена заява, в якій ТОВ "Парк Трейдінг", не погоджує та заперечує проти зарахування зустрічних вимог в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України на суму 117 174,05 грн відповідно до заяви вих. 1961-ЮД від 08.09.2025 року.

Позивач вказує, що дана заява була отримана відповідачем та жодним чином не була спростована, що є свідченням визнання зарахуванням таким, що не відбулось.

Також Акт (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 на суму 155 00,00 грн. ТОВ «Парк Трейдинг» не погодило та відкликало свій електронний підпис через виникнення спору стосовно обсягу наданих послуг.

Крім цього, ТОВ "Нуміс" в односторонньому порядку, незважаючи на заперечення ТОВ «Парк Трейдінг» списало на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №1961-ЮД від 08.09.2025 борг на суму 117 174,05 грн.

Також по тексту відзиву відповідач неодноразово зазначає, що факт припинення зобов`язання на суму 155 000,00 гривень було враховано Позивачем при звірянні взаємних розрахунків, а саме в Акті звірки взаємних розрахунків станом на 30.09.2024 року, щодо чого позивач, з посиланням на постанову Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 зазначив, що колегії суддів зазначали, що відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках – рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

В додаткових поясненнях від 10.08.2026 позивач вказав, що в ході підготовчого засідання будо виявлено розбіжності щодо реквізитів оспорюваного акту.

Документообіг між Позивачем та Відповідачем здійснюється через систему електронного документообігу (EDI) M.E.Doc.

Оспорюваний акт про зарахування зустрічних однорідних вимог від на суму 155 00,00 грн. був створений Відповідачем, направлений на підписання Позивачу був датований 20.09.2024 року за № Н-00-000333.

Зазначений акт був підписаний Позивачем 24.09.2024 року, і в системі документообігу Позивача він обліковується за реквізитами № Н-00-000333 від 20.09.2024 року. В подальшому 24.10.2024 року підпис Позивачем був анульований.

Разом з цим, Відповідач, у ряді процесуальних документів у справі 904/4607/25 посилався на цей акт за своїми внутрішніми реквізитами від 24.09.2024 № Н-00-001806.

Також на ці реквізити посилався і Господарський суд Дніпропетровської області у своєму рішенні від 21.01.2026 року № 904/4607/25.

Таким чином, позивач вказує, що Акт № Н-00-000333 від 20.09.2024 року та Акт від 24.09.2024 №Н-00-001806 являється одним і тим самим документом, що обліковується у Позивача та Відповідача за різними реквізитами.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є наявність правових підстав для визнання недійсним з моменту вчинення односторонній правочин про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяву за вих. № 1961-ЮД від 08.09.20205 року про припинення зобов`язань зарахуванням Товариства з обмеженою відповідальністю “Нуміс” (код ЄДРПОУ 44762781) на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Трейдінг” (код ЄДРПОУ 38993171 ) та визнання недійсним Акту (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 155 00,00 грн. укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нуміс” (код ЄДРПОУ 44762781) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Парк Трейдінг” (код ЄДРПОУ 38993171).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Позивач у позові зазначає, що 21 жовтня 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Трейдінг» (далі – Позивач, Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стиль Д» було укладено договір поставки № 475.

У зв`язку з наявною заборгованістю відповідача позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення заборгованості по договору поставки № 475 від 21.10.2015 року.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/4607/25 від 21.01.2026 року у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуміс" про стягнення коштів відмовлено. Дане рішення набуло законної сили.

Позивач вказує, що в рішенні суду були встановлені обставини, а саме:

« 21.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (далі- Покупець) укладено Договір поставки №475 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

1.4. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару Постачальником та його отримання Покупцем. Датою поставки вважається дата передачі Постачальником товару Покупцю за умови одночасного надання Постачальником усіх необхідних товаросупровідних документів на товар, визначених п.2.10 Договору.

5.8. Оплата за товар здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці Україна, через 30 календарних днів; з моменту передачі Постачальником Покупцю кожної окремої партії товару на умовах п.1.4 цього договору, з урахуванням ПДВ. Всі партії товарів, поставлені до відкриття нового магазина мережі "ПроСтор" ("ProStor"),

Покупець оплачує наступним чином: перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Постачальник протягом 30 календарних днів з моменту відкриття відповідного магазину.

7.9. Покупець має право зменшити оплату за товар, що отриманий від Постачальника, на суму штрафних санкцій, що можуть бути накладені на Постачальника за Договором, а також на інші обов`язкові виплати, які повинні бути сплачені Постачальником за цим Договором, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між Сторонами.

7.9.1. За наявності в Постачальника заборгованості перед Покупцем відповідно до умов цього Договору. Покупець має право направити на адресу Постачальника заяву з угодою про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, про що між Сторонами протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відповідної заяви Постачальником підписується угода про зарахування зустрічних однорідних вимог.

7.9.2. У випадку безпідставної відмови Постачальника від підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 7 (семи) календарних днів з моменту її отримання, така угода вважається підписаною обома Сторонами за принципом мовчазної згоди, а відповідні зобов`язання Сторін припиненими на відповідну суму внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

7.11. Кожного останнього календарного дня місяця Покупець надає Постачальнику Акт виконаних робіт з передпродажної підготовки товару, який містить інформацію: про втрати Покупця, від бою товару, його пакування, частин/складових товару, про прихований брак, втрати від обробки повернень товару споживачами, Покупця, витрати на повторну обробку Покупцем поставленого Постачальником товару, промаркованого штрих-кодом, що не відповідає вимогам, встановленим діючим законодавством, або без штрих-коду чи промаркованого штрих-кодом, який не читається сканером Покупця. Сума послуг за актом становить 0,5 % від суми поставленого Постачальником товару за звітний місяць.

Оплата Постачальником послуг за Актом виконаних робіт з передпродажної підготовки товару здійснюється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Сторонами в порядку, передбаченому п.7.9. Договору.

10.2. Термін дії" цього Договору починає свій перебіг з моменту, зазначеному у п.10 цього договору, та закінчується 31.12.2015 року.

10.3. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити договір, договір вважається пролонгованим до кінця кожного наступного календарно року на тих же умовах.

Відповідно до заяви Відповідача від 20.09.2024 року вих.№Н-00-000333 (арк.с. 82), ТОВ «НУМІС» заявило про припинення зобов`язання щодо сплати Відповідачем Позивачу боргу в сумі 155000,00 грн за Договором №475 від 21.10.2015р. внаслідок зарахування боргу Позивача перед Відповідачем в сумі 155000,00 грн за Договором №611 від 01.09.2018р.

20.09.2024 року Позивач та Відповідач підписали електронним підписом акт (Н-00- 02202) про зарахування зустрічних однорідних вимог (зв.арк.с. 82), в якому сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 155000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.09.2024-30.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" за Договором №475 від 21.10.2015 (арк.с. 88) станом на 30.09.2024 борг Відповідача складав 336 402,42 грн.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.03.2025-31.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" за Договором №475 від 21.10.2015 (арк.с. 87) станом на 31.03.2025 борг Відповідача складав 176 056,86 грн. 08.09.2025 року Відповідач на адресу Позивача через Укрпошту направив заяву про зарахування зустрічних вимог (в порядку ч.2 ст. 601 ЦК України) вих.№1961-ЮД (арк.с. 89-91), в якій зазначено про зменшення суми платежів і зарахування зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 117174,05 грн, з моменту складання цієї заяви, вважати припиненими: зобов`язання ТОВ "Парк Трейдінг" по оплаті наданих послуг за договором про надання послуг №611 від 01.09.2018 на суму 117174,05 грн, зобов`язання ТОВ «НУМІС» по оплаті товару відповідно до договору поставки №475 від 21.10.2015 на суму 117174,05 грн.

09.09.2025 Позивач на електронну адресу Відповідача направив лист (зв.арк.с. 112), в якому зазначив про відмову у прийомі документа та причини відмови, а саме: "колеги, ми не маємо коригування боргу від вересня 2025 року. Так само коригування боргу за вересень 2024 не маємо, бо був запит на анулювання з нашої сторони, по причині того що щось не було враховано відповідно цієї суми. Тобто за даними ТОВ "Парк Трейдінг" борг ТОВ «Нуміс» на сьогодні становить 331056,86 грн".

26.09.2025 року Позивач на адресу Відповідача направив заперечення щодо зарахування зустрічних вимог в порядку ч.2 ст. 601 ЦК України (арк.с. 166-169), в яких зазначає про те, що ТОВ "Парк Трейдінг" не погодилося із зазначеним актом, а тому анулювало свій підпис, про що свідчить відповідний витяг з програмного комплексу. Причиною анулювання зазначеного акту стало те, що Відповідач нарахував борг за договором про надання послуг, які фактично Відповідачем не надавались. Зокрема, відповідно наступні послуги

1. Послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) товару на полицях у торгівельних залах виконавця за групами товарів з метою їх активного просування, вартість вказаної послуги становить 17% від закупівлі за договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ «Парк Трейдінг» та ТОВ «НУМІС».

2. Поширення інформації про Товари Замовника в формі, погодженій Сторонами (поширення листівок, брошур, каталогів та ін.) в торгівельних об`єктах з метою підтримки інтересу до Товарів Замовника та збільшення обсягів реалізації Товарів Замовника, що за потреби включає виготовлення матеріалів, які містять інформацію про Товари Замовника вартість вказаної послуги становить 13 % від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ "Парк Трейдінг" та ТОВ «НУМІС». Таким чином, ТОВ "Парк Трейдінг" не погоджується та заперечує проти зарахування зустрічних вимог в порядку ч.2 ст. 601 ЦК України на суму 117174,05 грн відповідно до заяви вих.№1961*ЮД від 08.09.2025 року.»

Також позивач зазначає, що 26.09.2026 на адресу відповідача була направлена заява: «На Вашу заяву вих. 1961-ЮД від 08.09.2025 року, яка надійшла на нашу адресу 23.09.2025 року повідомляємо, що заперечуємо проти зарахування зустрічних вимог в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України з огляду на наступне.

Ви зазначаєте виконали частково зобов`язання шляхом застосування зарахування зустрічних однорідних вимог за договором № 611 про надання послуг від 01.09.2018 між ТОВ «НУМІС» та ТОВ «ПАРК ТРЕЙДІНГ» ( Далі – Договір надання послуг).

Зокрема, Ви посилаєтеся на те, що погасили частину боргу відповідно до Акту (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 на суму 155 000,00 грн.

Разом з цим, ТОВ «Парк Трейдінг» не погодилося із зазначеним актом, а тому анулювало свій підпис, про що свідчить відповідний витяг з програмного комплексу. Причиною анулювання зазначеного Акту стало те, що Ви нарахували борг за Договором про надання послуг, які фактично Вами не надавались. Зокрема, відповідно до умов Договору про надання послуг Ви надавали серед іншого наступні послуги:

1. Послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) Товару на полицях у торгівельних залах Виконавця за групами товарів з метою їх активного просування, вартість вказаної послуги становить 17% від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ «Парк Трейдінг» та ТОВ «НУМІС».

2. Поширення інформації про Товари Замовника в формі, погодженій Сторонами (поширення листівок, брошур, каталогів та ін.) в торгівельних об`єктах з метою підтримки інтересу до Товарів Замовника та збільшення обсягів реалізації Товарів Замовника, що за потреби включає виготовлення матеріалів, які містять інформацію про Товари Замовника вартість вказаної послуги становить 13 % від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ «Парк Трейдінг» та ТОВ «НУМІС».

Тобто, Ви нарахували зазначені послуги на закупівлю розмірі 491 402,42 грн., які Ви не закупили, а тому безпідставно, оскільки частина товару на суму 160 345,56 грн. була повернута, а інша частина на суму 331 056 грн. 86 коп. досі не оплачена.

Відповідно до ст. 601 ЦК України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Безспірність вимог, тобто відсутність спору щодо змісту, умов виконання та розміру зобов`язання, ст. 601 ЦК не передбачена, але визнається судовою практикою як необхідна умова припинення зобов`язання шляхом зарахування: зарахування можливе за наявності не тільки зустрічності та однорідності вимог (гроші, однорідні речі), але й безспірності (постанови ВС від 22.05.2018 у справі № 910/14692/17, від 05.04.2018 у справі № 910/13205/17, від 24.01.2018 у справі № 908/3039/16, від 22.01.2021 у справі № 910/11116/19).

Враховуючи наведене, оскільки існує спір щодо вартості і об`єму послуг за Договором надання послуг, односторонні зарахування зустрічних однорідних вимог не допускаються.

Таким чином ТОВ «ПАРК ТРЕЙДІНГ», не погоджує та заперечує проти зарахування зустрічних вимог в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України на суму 117 174,05 грн відповідно до заяви вих. 1961-ЮД від 08.09.2025 року.».

В подальшому, Акт (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 155 00,00 грн.

ТОВ «Парк Трейдинг» не погодило та відкликало свій електронний підпис через виникнення спору стосовно обсягу наданих послуг.

Крім цього, ТОВ «НУМІС» в односторонньому порядку, незважаючи на заперечення ТОВ «Парк Трейдінг» списало на підставі заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог вих. №1961-ЮД від 08.09.2025 борг на суму 117 174,05 грн.

Позивач вказує, що суть спору стосовно обсягу наданих послуг полягає у наступному.

10.10.2023 року Позивач та Відповідач електронними цифровими підписами підписали додаткову угоду до Договору про надання послуг №611 від 01.09.2018 року Серед іншого сторони домовились про те, що Виконавець надає Замовнику наступні послуги за таких умов:

1. Послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) Товару на полицях у торгівельних залах Виконавця за групами товарів з метою їх активного просування, вартість вказаної послуги становить 17% від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ «Парк Трейдінг», ТОВ «НУМІС».

2. Поширення інформації про Товари Замовника в формі, погодженій Сторонами (поширення листівок, брошур, каталогів та ін.) в торгівельних об`єктах з метою підтримки інтересу до Товарів Замовника та збільшення обсягів реалізації Товарів Замовника, що за потреби включає виготовлення матеріалів, які містять інформацію про Товари Замовника вартість вказаної послуги становить 13 % від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ «Парк Трейдінг», ТОВ «НУМІС».

Тобто, в сукупності вартість зазначених послуг становить 30% від закупівлі товару за договором поставки.

Як уже зазначалось вище, загальна сума повернутого товару становить 444 334,68 грн., тобто він не був закуплений, а тому фактично визначені вище послуги на цей товар не були надані

Незважаючи на це ТОВ «НУМІС» нарахувало зазначені послуги, а саме на 444 334,68 грн * 30% = 133 300,40 грн., та списала цю суму шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Таким чином, позивач зазначає, що грошове зобов`язання у сумі 133 300,40 грн, відповідач на підставі вчиненого ним одностороннього правочину зарахував як зустрічне однорідне грошове зобов`язання, є спірним.

Позивач наголошує, що між сторонами існує неузгодженість щодо наявності зустрічного зобов`язання, що вказує на відсутність безспірності заявлених однорідних вимог, та як наслідок, свідчить про відсутність всіх необхідних умов, передбачених, ст.601 ЦК України для здійснення такого зарахування.

Позивач вважає, що грошові кошти у сумі 133 300,40 грн., (а саме 30% від суми повернутого товару (який не був закуплений відповідачем) у розмірі 444.334,68 гривень, а тому фактично визначені вище послуги на цей товар не були надані, що унеможливлює списання цієї суми шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, а тому є спірними з огляду на існування спору щодо наявності та розміру відповідного зобов`язання, а тому, правочин, оформлений відповідачем оспорюванню заявою про припинення зобов`язань зарахуванням, не відповідає вимогам ст.601 ЦК України, що є підставою для визнання його недійсним у відповідності з положеннями ст.215 ЦК України.

У зв`язку з визнанням недійсним правочину, оформленого відповідачем оспорюваною заявою про припинення зобов`язань зарахуванням, оскільки не відповідає вимогам ст.601 ЦК України, підлягає і визнанню недійсним і Акт (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 133 300,40 гривень.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, з огляду на таке.

Відповідно до статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204 ЦК України ).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 1 та ч. 2 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як визначено приписами ч. 1 ст. 229 ЦК України, якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей майна, які значно знижують його цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом.

У постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року № 759/17065/14-ц зроблено висновок щодо застосування статті 229 ЦК України та вказано, що під помилкою розуміється неправильне, помилкове, таке, що не відповідає дійсності уявлення особи про природу чи елементи вчинюваного нею правочину. Законодавець надає істотне значення помилці щодо: природи правочину; прав та обов`язків сторін; властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність; властивостей і якостей речі, які значно знижують можливість використання за цільовим призначенням. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним на підставі статті 229 ЦК України повинна довести, що така помилка дійсно мала місце, а також те, що вона має істотне значення.

Відповідно до сталої судової практики Верховного Суду під помилкою слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною правочину предмета чи інших істотних умов останнього, що вплинуло на її волевиявлення, за відсутності якого можна вважати, що правочин не було б вчинено. Для визнання правочину недійсним як укладеного під впливом помилки необхідно, щоб помилка мала істотне значення.

Під помилкою, що має істотне значення, за умовами цивільного законодавства розуміється помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей та якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Істотною є помилка, наслідки якої або взагалі не можна усунути, або для усунення яких сторона, що помилилася, має нести значні витрати. Обов`язок доведення відповідних обставин покладається на позивача. При цьому, за загальним правилом, не має розцінюватися як помилка незнання сторонами правочину норм законодавства. Помилка щодо мотиву правочину, тобто обставин, у зв`язку з якими особа вчиняє правочин, також не має істотного значення.

Водночас, слід ураховувати, що обставини, щодо яких помилилася сторона правочину, мають існувати саме на момент вчинення правочину. Особа на підтвердження своїх вимог про визнання правочину недійсним повинна довести на підставі належних і допустимих доказів, у тому числі письмових доказів, наявність обставин, які вказують на помилку - неправильне сприйняття нею фактичних обставин правочину, що вплинуло на її волевиявлення, дійсно було і має істотне значення.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 21.01.2026, яке залишено в силі постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №904/4607/25 встановлено наступне:

« 21.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг" (далі-Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (далі-Покупець) укладено Договір поставки №475 (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. Постачальник зобов`язується передати у власність Покупця товар у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

1.4. Право власності на товар переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно-транспортної або видаткової) накладної, яка засвідчує факт передачі товару Постачальником та його отримання Покупцем. Датою поставки вважається дата передачі Постачальником товару Покупцю за умови одночасного надання Постачальником усіх необхідних товаросупровідних документів на товар, визначених п.2.10 Договору.

5.8. Оплата за товар здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці Україна, через 30 календарних днів; з моменту передачі Постачальником Покупцю кожної окремої партії товару на умовах п.1.4 цього договору, з урахуванням ПДВ. Всі партії товарів, поставлені до відкриття нового магазина мережі "ПроСтор" ("ProStor"), Покупець оплачує наступним чином: перераховує грошові кошти на розрахунковий рахунок Постачальник протягом 30 календарних днів з моменту відкриття відповідного магазину.

7.9. Покупець має право зменшити оплату за товар, що отриманий від Постачальника, на суму штрафних санкцій, що можуть бути накладені на Постачальника за Договором, а також на інші обов`язкові виплати, які повинні бути сплачені Постачальником за цим Договором, шляхом проведення зарахування зустрічних однорідних вимог між Сторонами.

7.9.1. За наявності в Постачальника заборгованості перед Покупцем відповідно до умов цього Договору. Покупець має право направити на адресу Постачальника заяву з угодою про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, про що між Сторонами протягом 7 (семи) календарних днів з моменту отримання відповідної заяви Постачальником підписується угода про зарахування зустрічних однорідних вимог.

7.9.2. У випадку безпідставної відмови Постачальника від підписання угоди про зарахування зустрічних однорідних вимог протягом 7 (семи) календарних днів з моменту її отримання, така угода вважається підписаною обома Сторонами за принципом мовчазної згоди, а відповідні зобов`язання Сторін припиненими на відповідну суму внаслідок зарахування зустрічних однорідних вимог.

7.11. Кожного останнього календарного дня місяця Покупець надає Постачальнику Акт виконаних робіт з передпродажної підготовки товару, який містить інформацію: про втрати Покупця, від бою товару, його пакування, частин/складових товару, про прихований брак, втрати від обробки повернень товару споживачами, Покупця, витрати на повторну обробку Покупцем поставленого Постачальником товару, промаркованого штрих-кодом, що не відповідає вимогам, встановленим діючим законодавством, або без штрих-коду чи промаркованого штрих-кодом, який не читається сканером Покупця. Сума послуг за актом становить 0,5 % від суми поставленого Постачальником товару за звітний місяць.

Оплата Постачальником послуг за Актом виконаних робіт з передпродажної підготовки товару здійснюється шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог Сторонами в порядку, передбаченому п.7.9. Договору.

10.2. Термін дії" цього Договору починає свій перебіг з моменту, зазначеному у п.10 цього договору, та закінчується 31.12.2015 року.

10.3. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не попередить письмово про свій намір розірвати або припинити договір, договір вважається пролонгованим до кінця кожного наступного календарно року на тих же умовах.

21.10.2025 року сторони підписали Додаткову угоду №1 до Договору постачання №475 від 21.10.2025 року (арк.с. 50), в якій доповнили п. 5.8 Договору, а саме:

"5.8. Оплата за товар виробництва ТМ Блискавка здійснюється Покупцем в національній грошовій одиниці України, через 30 календарних днів, з моменту передачі Постачальником Покупцю кожної окремої партії товару на умовах п.1.4. цього Договору, з урахуванням товарного запасу, що розраховується із необхідної кількості товару для заповнення експозиції виділених під товар Постачальника полиць в мереж магазинів Покупця.

Порядок розрахунків, до сплати через 30 (тридцять) календарних днів з моменту поставки Товару належить

грошова сума (С); яка дорівнює С = Сз-Стз; де -

С - сума, яка належить до сплати

Сз - сума заборгованості з урахуванням відстрочки 30 (тридцять) календарних днів.

Ста - сума товарного запасу . що надається Постачальником Покупцеві.

Сума товарного запасу (Стз) складає 100 000,00 гри (Сто тисяч грн. 00 коп.) із розрахунку 200 (двохсот) торгівельних точок мережі Покупця де здійснюється постачання товару Постачальника.

В разі відкриття нових магазинів мережі відлік відстрочки платежу починається з моменту відкриття відповідного магазина. Сума товарного запасу (Стз) на кожен новий відкритий магазин складатиме максимально 500,00 грн (п`ятсот грн. 00 коп.).

Сума товарного запасу може змінюватися, при кожній зміні асортименту або при зміні цін на товар. В разі зміни суми товарного запасу сторони укладають додаткову угоду з вказівкою розрахунку нової суми. Постачальник дає Покупцеві згоду на створення заборгованості Покупця, що постійно діє, в сумі товарного запасу, без нарахування яких-небудь відсотків на вказану суму, при цьому Покупець звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату Товарів, в межах погодженої заборгованості. За умови припинення дії даного Договору, відсутності намірів укладати новий Договір, Покупець повертає залишки нереалізованого товару Постачальнику, а Постачальник зобов`язується у 14 (чотирнадцяти) денний строк вивезти товар зі складів магазинів торгівельної мережі Покупця та надати Акти звірок у бухгалтерію Покупця. Покупець зобов`язується погасити заборгованість перед Постачальником в межах узгодженої Актами звірок суми.

20.07.2022 між ТОВ «НУМІС» (далі-Покупець), ТОВ "СТИЛЬ Д", та ТОВ "ПАРК ТРЕЙДІНГ" (далі-Постачальник) укладено угоду до Договору поставки про заміну сторони, згідно з якою до ТОВ «НУМІС» перейшли всі права та обов`язки ТОВ "СТИЛЬ Д".

10.10.2023 року Позивач та Відповідач електронними цифровими підписами підписали Угоду за умовами співпраці (арк.с. 37), відповідно до умов якої оплата за товар здійснюється 1 раз на 28 календарних днів за реалізований товар кінцевому споживачеві.

01.03.2016 року ТОВ "СТИЛЬ Д" та ТОВ "ПАРК ТРЕЙДІНГ" підписали Додаткову угоду про впровадження та організацію системи електронного обміну документами та ведення первинних документів в електронному вигляді до договору поставки №475 від 21.10.2015 року (зв.арк.с. 18, арк.с. 19-20), зокрема, в пункті 12.3 Додаткової угоди сторони передбачили, що згідно зі ст. 201 Податкового кодексу України сторони домовилися про обмін електронними документами, при цьому, документи, що відправлені до EDI, завірені ЕЦП уповноважених осіб, та печатками підприємства (у випадку "Податкової накладної" і "Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної" - зареєстровані в ЄРПН) мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, і можуть бути представлені до суду в якості належних доказів. Всі документи, передані по EDI, визнаються рівнозначними документами на паперовому носієві. Підтвердження руху документів по EDI (відправлення, отримання, прочитання, доставка тощо) вважається легітимним, і є фактом підтвердження прийому-передачі таких документів уповноваженими особами сторін, і не вимагає додаткового доказування. При виникненні суперечок, розбіжностей і конфліктів, всі електронні документи, направлені за допомогою сертифікованого провайдера-EDI є незаперечливими доказами. Всі номери неотримання або отримання в спотвореному вигляді вважаються нікчемними, якщо Постачальником не буде наданий документ від EDI-провайдера, що підтверджує відсутність документа Покупця в системі EDI або неотримання документа Постачальником

Відповідно до товарно-транспортної накладної № Р116 від 21.11.2023 року (арк.с. 110), ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 220 821,12 грн.

Згідно з товарно-транспортною накладною № Р64 від 12.12.2023 року (зв.арк.с. 10), ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 9 722,88 грн.

Відповідно до Товарно-транспортної накладної № Р42 від 04.06.2024 року (зв.арк.с. 9), ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 241 430,76 грн.

Відповідно до видаткової накладної №37 від 02.07.2024 року (арк.с. 9) ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 11 966,40 грн. Видаткова накладна підписана та скріплена печатками сторін.

Відповідно до видаткової накладної №120 від 19.12.2023 року (арк.с. 8) ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 17 015,04 грн, проте Відповідач не повернув Позивачу накладну з підписом.

Відповідно до видаткової накладної №65 від 12.12.2023 року (зв.арк.с. 8) ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 7 292,16 грн, проте Відповідач не повернув Позивачу накладну з підписом.

Згідно з актом звірки за Договором за період з 01.07.2024 року по 31.07.2024 року (арк.с. 7), сторони погодились що у ТОВ «НУМІС», з урахуванням часткової проплати, перед ТОВ "Парк Трейдінг" наявна заборгованість на суму 491 402,42 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків за період: 01.03.2025 - 31.03.2025 (арк.с. 87), 11.03.2025 року та 14.03.2025 ТОВ «НУМІС» повернуло ТОВ "Парк Трейдінг" товар на суму 160 345,56 грн.

Частина поставленого товару на суму 331 056,86 грн ТОВ «НУМІС» не оплачена.

Як зазначає Позивач у позові, відповідно до Угоди за умовами співпраці до Договору від 10.10.2023 року, оплата за товар здійснюється 1 раз на 28 календарних днів за реалізований товар кінцевому споживачеві.

Позивач визначив заборгованість за поставлений товар ТОВ «НУМІС» на суму 331 056,86 грн.

Кінцевий строк оплати за зазначений товар Позивач зазначив не пізніше ніж через 28 днів від 14.03.2025 року, тобто – 11.04.2025 року. Таким чином, строк простроченого зобов`язання визначений Позивачем з 12.04.2025 року.

Дату 14.03.2025 - Позивач пов`язує з фактом повернення Відповідачу товару (арк.с. 87).

У випадку порушення Покупцем строків оплати за товар, передбачених п. 5.8 цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від несвоєчасно сплаченої суми, за кожний день такого прострочення (п. 9.6 Договору).

Згідно з розрахунком Позивача (арк.с. 38) сума пені складає 36271,13 грн, яка нарахована за період з 12.04.2025 по 18.08.2025.

Позивач на підставі ст.625 ЦК України нарахував Відповідачу суму 8672,11 грн інфляційних втрат за період квітень - липень 2025 року.

01.09.2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг" (далі-Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" (далі-Виконавець) укладено Договір №611 про надання послуг (арк.с. 65-71) (далі-Договір №611).

Відповідно до умов Договору №611:

1.1. Виконавець надає Замовнику маркетингові, рекламні, інформаційні, допоміжні послуги щодо транспортування, комерційні та інші послуги, а Замовник зобов`язаний прийняти надані послуги та сплатити їх, відповідно до умов цього Договору.

1.2. Послуги, що надаються Замовнику, полягають в тому, що Виконавець здійснює заходи направлені на:

• підтримання та створення додаткового попиту на товари Замовника;

• залучення та утримання клієнтів (покупців/споживачів);

• підтримання та стимулювання (сприяння) збуту Товарів Замовника;

• підтримання та підвищення інформованості Замовника щодо просування Товарів Замовника;

• прискорення прийняття рішень Замовником щодо збуту Товарів та передбачають послуги: послуги рекламні, інші (код 73.11.19-00.00 згідно ДКПП 016:2010; послуги щодо досліджування ринку та визначення громадської думки (код 73.20 згідно ДКПП 016:2010; послуги допоміжні щодо транспортування інші (код 52.29 згідно ДКПП 016:2010); послуги комерційні допоміжні різні, інші (код 82.99 згідно ДКПП 016:2010).

4.1. Замовник зобов`язаний оплатити послуги за цим Договором шляхом банківського переказу на рахунок Виконавця протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання рахунку та акту наданих послуг, але в будь-якому разі не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом. За домовленістю сторін Виконавець може розпочинати маркетингові або інші заходи передбачені угодою до їх фактичної оплати Замовником, що не звільняє Замовника від обов`язку додержання строків оплати.

5.3. Якщо Замовник не сплачує послуги та належні до сплати суми, передбачені цим Договором та додатковими умовами, протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту виникнення зобов`язання щодо оплати, Виконавець має право:

- притримати суму, що підлягає сплаті Замовнику, із сум, що підлягають перерахуванню Виконавцем за отриманий товар або

- зменшити суму оплати, що належить Замовнику за товари на суму таких послуг, а також на інші суми, що мають бути сплачені Замовником, в тому числі на суми штрафних санкцій, шляхом проведення заліку зустрічних вимог.

Залік зустрічних однорідних вимог проводиться за письмовою заявою (повідомленням) однієї зі Сторін без підписання сторонами додаткових документів (актів/ протоколів заліку, тощо).

Відповідальність Виконавця за несвоєчасне виконання обов`язків щодо оплати за поставлений Товар, у випадку наявності з боку Замовника простроченої дебіторської заборгованості за надані послуги, не настає.

05.08.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" (далі-Виконавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" укладено Угоду про заміну сторони до Договору послуг №611 від 01.09.2018 (арк.с. 72), відповідно до умов якої до Товариства з обмеженою відповідальністю "НУМІС" переходять всі права та обов`язки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" по Договору. При цьому Товариство з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" не заперечує проти заміни Товариства з обмеженою відповідальністю "СТИЛЬ Д" на Товариство з обмеженою відповідальністю "НУМІС" за Договором.

Відповідно до актів здачі приймання робіт (надання послуг) №2323 від 30.11.2023 на суму 195 638,72 грн, №2664 від 31.12.2023 на суму 25 289,22 грн, №234 від 31.01.2024 на суму 31 635,01 грн, №471 від 29.02.2024 на суму 31 767,02 грн; №910 від 31.03.2024 на суму 18 123,47 грн, №1208 від 30.04.2024 на суму 16 641,35 грн, №1414 від 31.05.2024 на суму 16 000,00 грн, №1922 від 30.06.2024 на суму 163 079,26 грн (арк.с. 74-81), які підписані електронним підписом Позивача та Відповідача, Виконавцем надано Замовнику послуги на загальну суму 498 174,05 грн.

Отже, грошові зобов`язання ТОВ "Парк Трейдінг" перед ТОВ «Нуміс» складали 498174,05 грн і відповідно до п.4.1 договору є такими, що підлягають виконанню Позивачем.

Відповідно до заяви Відповідача від 23.01.2024 року вих.№Н-00-002202 (арк.с. 86), ТОВ «НУМІС» заявило про припинення зобов`язання щодо сплати Відповідачем Позивачу боргу в сумі 90000,00 грн за Договором №475 від 21.10.2015р. внаслідок зарахування боргу Позивача перед Відповідачем в сумі 90000,00 грн за Договором №611 від 01.09.2018р.

23.01.2024 року Позивач та Відповідач підписали електронним підписом акт (Н-00-002202) про зарахування зустрічних однорідних вимог (зв.арк.с. 86), в якому сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 90000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Відповідно до заяви Відповідача від 13.03.2024 року вих.№Н-00-002202 (арк.с. 85), ТОВ «НУМІС» заявило про припинення зобов`язання щодо сплати Відповідачем Позивачу боргу в сумі 42000,00 грн за Договором №475 від 21.10.2015р. внаслідок зарахування боргу Позивача перед Відповідачем в сумі 42000,00 грн за Договором №611 від 01.09.2018р.

13.03.2024 року Позивач та Відповідач підписали електронним підписом акт (Н-00-002202) про зарахування зустрічних однорідних вимог (зв.арк.с. 85), в якому сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 45000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Відповідно до заяви Відповідача від 02.04.2024 року вих.№Н-00-002202 (арк.с. 84), ТОВ «НУМІС» заявляє про припинення зобов`язання щодо сплати Відповідачем Позивачу боргу в сумі 44000,00 грн за Договором №475 від 21.10.2015р. внаслідок зарахування боргу Позивача перед Відповідачем в сумі 44000,00 грн за Договором №611 від 01.09.2018р.

02.04.2024 року Позивач та Відповідач підписали електронним підписом акт (Н-00-002202) про зарахування зустрічних однорідних вимог (зв.арк.с. 84), в якому сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 44000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Відповідно до заяви Відповідача від 16.05.2024 року вих.№Н-00-002202 (арк.с. 83), ТОВ «НУМІС» заявило про припинення зобов`язання щодо сплати Відповідачем Позивачу боргу в сумі 50000,00 грн за Договором №475 від 21.10.2015р. внаслідок зарахування боргу Позивача перед Відповідачем в сумі 50000,00 грн за Договором №611 від 01.09.2018р.

16.05.2024 року Позивач та Відповідач підписали електронним підписом акт (Н-00-002202) про зарахування зустрічних однорідних вимог (зв.арк.с. 83), в якому сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 50000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Відповідно до заяви Відповідача від 20.09.2024 року вих.№Н-00-000333 (арк.с. 82), ТОВ «НУМІС» заявило про припинення зобов`язання щодо сплати Відповідачем Позивачу боргу в сумі 155000,00 грн за Договором №475 від 21.10.2015р. внаслідок зарахування боргу Позивача перед Відповідачем в сумі 155000,00 грн за Договором №611 від 01.09.2018р.

20.09.2024 року Позивач та Відповідач підписали електронним підписом акт (Н-00-002202) про зарахування зустрічних однорідних вимог (зв.арк.с. 82), в якому сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги та зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 155 000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.09.2024-30.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" за Договором №475 від 21.10.2015 (арк.с. 88) станом на 30.09.2024 борг Відповідача складав 336 402,42 грн.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.03.2025-31.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" за Договором №475 від 21.10.2015 (арк.с. 87) станом на 31.03.2025 борг Відповідача складав 176 056,86 грн.

08.09.2025 року Відповідач на адресу Позивача через Укрпошту направив заяву про зарахування зустрічних вимог (в порядку ч.2 ст. 601 ЦК України) вих.№1961-ЮД (арк.с. 89-91), в якій зазначено про зменшення суми платежів і зарахування зустрічних однорідних вимог на суму в розмірі 117174,05 грн, з моменту складання цієї заяви, вважати припиненими: зобов`язання ТОВ "Парк Трейдінг" по оплаті наданих послуг за договором про надання послуг №611 від 01.09.2018 на суму 117174,05 грн, зобов`язання ТОВ «НУМІС» по оплаті товару відповідно до договору поставки №475 від 21.10.2015 на суму 117174,05 грн.

09.09.2025 Позивач на електронну адресу Відповідача направив лист (зв.арк.с. 112), в якому зазначив про відмову у прийомі документа та причини відмови, а саме: "колеги, ми не маємо коригування боргу від вересня 2025 року. Так само коригування боргу за вересень 2024 не маємо, бо був запит на анулювання з нашої сторони, по причині того що щось не було враховано відповідно цієї суми. Тобто за даними ТОВ "Парк Трейдінг" борг ТОВ «Нуміс» на сьогодні становить 331056,86 грн".

26.09.2025 року Позивач на адресу Відповідача направив заперечення щодо зарахування зустрічних вимог в порядку ч.2 ст. 601 ЦК України (арк.с. 166-169), в яких зазначає про те, що ТОВ "Парк Трейдінг" не погодилося із зазначеним актом, а тому анулювало свій підпис, про що свідчить відповідний витяг з програмного комплексу. Причиною анулювання зазначеного акту стало те, що Відповідач нарахував борг за договором про надання послуг, які фактично Відповідачем не надавались. Зокрема, відповідно наступні послуги:

1. Послуги з передпродажної підготовки та викладки (ефективного розміщення) товару на полицях у торгівельних залах виконавця за групами товарів з метою їх активного просування, вартість вказаної послуги становить 17% від закупівлі за договором поставки №475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ “Парк Трейдінг” та ТОВ “НУМІС”.

2. Поширення інформації про Товари Замовника в формі, погодженій Сторонами (поширення листівок, брошур, каталогів та ін.) в торгівельних об`єктах з метою підтримки інтересу до Товарів Замовника та збільшення обсягів реалізації Товарів Замовника, що за потреби включає виготовлення матеріалів, які містять інформацію про Товари Замовника вартість вказаної послуги становить 13 % від закупівлі за Договором поставки № 475 від 21 жовтня 2015 року між ТОВ "Парк Трейдінг" та ТОВ «НУМІС». Таким чином, ТОВ "Парк Трейдінг" не погоджується та заперечує проти зарахування зустрічних вимог в порядку ч. 2 ст. 601 ЦК України на суму 117174,05 грн відповідно до заяви вих.№1961*ЮД від 08.09.2025 року.».

Таким чином, враховуючи встановлені фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки наявність боргу за договором поставки №475 від 21.10.2015 спростована Відповідачем у вигляді доказів зарахування зустрічних однорідних вимог у вигляді заяв про і актів.

Крім того, постановою Центрального апеляційного господарського суду від 15.04.2026 у справі №904/4607/25 встановлено наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до товарно-транспортної накладної №Р116 від 21.11.2023 року (арк.с. 110), №Р64 від 12.12.2023 року (зв.арк.с. 10), №Р42 від 04.06.2024 року (зв.арк.с. 9), видаткової накладної №37 від 02.07.2024 року (арк.с. 9), видаткової накладної №120 від 19.12.2023 року (арк.с. 8), видаткової накладної №65 від 12.12.2023 року (зв.арк.с. 8) ТОВ "Парк Трейдінг" відвантажило ТОВ «НУМІС» товару на загальну суму 331056,86грн.

Отже, у Відповідача на підставі п.5.8 договору №475 виникли грошові зобов`язання перед Позивачем.

Водночас, відповідно до підписаних з обох сторін актів здачі приймання робіт (надання послуг) №2323 від 30.11.2023 на суму 195 638,72 грн, №2664 від 31.12.2023 на суму 25 289,22 грн, №234 від 31.01.2024 на суму 31 635,01 грн, №471 від 29.02.2024 на суму 31 767,02 грн; №910 від 31.03.2024 на суму 18 123,47 грн, №1208 від 30.04.2024 на суму 16 641,35 грн, №1414 від 31.05.2024 на суму 16 000,00 грн, №1922 від 30.06.2024 на суму 163 079,26 грн (арк.с. 74-81), які підписані електронним підписом Позивача та Відповідача, останнім надано Позивачеві послуги за Договором №611 на загальну суму 498174,05 грн.

Згідно із заявами Відповідача та складеними актами про зарахування зустрічних однорідних вимог (Н-00-000145) про від 08.02.2024 на суму 90 000,00 грн, (Н-00-000432) від 20.03.2024 на суму 42 000,00 грн, (Н-00-000624) від 24.04.2024 на суму 44 000,00 грн, (Н-00-000869) від 20.05.2024 на суму 50000,00 грн, (Н-00-001806) від 24.09.2024 на суму 15500,00 грн, ТОВ «НУМІС» та ТОВ "ПАРК ТРЕЙДИНГ" зарахували зустрічні однорідні вимоги та припинили зобов`язання за Договорами на загальну суму 381 000,00 грн (зв.арк.с. 82-86).

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.09.2024-30.09.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" за Договором №475 від 21.10.2015 (арк.с. 88) станом на 30.09.2024 борг Відповідача складав 336 402,42 грн.

Згідно з актом звіряння взаємних розрахунків за період: 01.03.2025-31.03.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПАРК ТРЕЙДІНГ" за Договором №475 від 21.10.2015 (арк.с. 87) станом на 31.03.2025 борг Відповідача складав 176 056,86 грн.

Відповідно до акту (Н-00-000333) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.09.2024 року (арк.с. 119) сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 155000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися.

Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" 08.09.2025, в порядку ст.601 ЦК України, зменшено суми платежів і зараховано зустрічні однорідні вимоги в розмірі 117174,05 грн, а саме припинено зобов`язання ТОВ "Парк Трейдінг" по оплаті наданих послуг за Договором про надання послуг №611 від 01.09.2018 на суму 117174,05 грн та зобов`язання ТОВ «НУМІС» по оплаті товару відповідно до Договору поставки №475 від 21.10.2015 на суму 117174,05 грн.

Апеляційний суд зазначає, що твердження ТОВ “Парк Трейдінг” про наявність спору щодо зарахування є безпідставними, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції спору між Сторонами з приводу недійсності Актів надання послуг, в тому числі Актів зарахування не було, і не було відповідних позовних вимог ТОВ “Парк Трейдінг” з цього приводу.

Колегія суддів зауважує, що Позивачем підписано акти наданих послуг за Договором про надання послуг №611 на спірні суми без зауважень.

Пунктом 7.9 договору №475 узгоджено порядок взаємодії щодо зарахування зустрічних грошових зобов`язань, який передбачає складання актів зарахування зустрічних однорідних вимог, який, на думку суду, є суто процедурним і не може змінювати законодавче положення про підстави зарахування, визначені статтею 601 ЦК України. Зокрема, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що анулювання Позивачем погодження зарахування на суму 155000грн та незгода із зарахуванням на суму 117174,05 грн не змінює факт зарахування відповідно до статті 601 ЦК України, оскільки наявність однорідних грошових вимог підтверджується матеріалами справи, строк їх виконання настав, та однією із сторін заявлено про зарахування.

Окремо колегія суддів зауважує, що розрахунки Позивача не містять доказів дотримання ним умов пункту 5.8 договору з урахуванням додаткової угоди №1 від 21.10.2025 року до договору №475, яким передбачено, що Постачальник дає Покупцеві згоду на створення заборгованості Покупця, що постійно діє, в сумі товарного запасу, без нарахування яких-небудь відсотків на вказану суму, при цьому Покупець звільняється від відповідальності за несвоєчасну оплату Товарів, в межах погодженої заборгованості.

Апеляційний суд виснує про те, досліджуючи вимоги Позивача про стягнення інфляційних та штрафних санкцій, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що відповідні вимоги Позивача є необґрунтованими, оскільки їх розрахунок не враховує обставини зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог та умови пункту 5.8 договору , тому в цій частині суд також відмовляє.

Колегія суддів апеляційного суду вважає правомірним закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу на суму 176 056, 86 грн на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Апеляційний суд виснує, що решта позовних вимог підлягає залишенню без задоволення, оскільки наявність боргу не доводиться матеріалами справи, а розрахунок інфляційних втрат та штрафних санкцій не враховує обставини зарахування сторонами зустрічних однорідних вимог, тому в цій частині суд також відмовляє.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні Скаржником норм матеріального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.».

Тобто рішенням суду у справі №904/4607/25 встановлено факт зарахування грошових коштів відповідно до ст. 601ЦК України.

Відповідно до п. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відтак, судом встановлено, що існує судове рішення, яке має преюдиційне значення для розгляду даної справи, а саме у справі № 904/4607/25.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

Правила про преюдицію спрямовані не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив в законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.

Так, не потребують доказування обставини, встановлені рішенням суду, тобто ті обставини, щодо яких мав місце спір і які були предметом судового розгляду. Не має преюдиційного значення оцінка судом конкретних обставин справи, які сторонами не оспорювалися, мотиви судового рішення, правова кваліфікація спірних відносин. Преюдиційне значення можуть мати ті факти, щодо наявності або відсутності яких виник спір, і які, зокрема зазначені у резолютивній частині рішення. Преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу. Суть преюдиції полягає і в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку (постанова Верховного Суду від 29.11.2023 у справі № 638/18026/19).

Суд зауважує, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справі “Брумареску проти Румунії” №28342/95, п.61, ECHR 1999-VII).

Отже, зважаючи на встановлені судами обставини у справі № 904/4607/25, а саме щодо того, що:

- згідно із заявами Відповідача та складеними актами про зарахування зустрічних однорідних вимог (Н-00-000145) про від 08.02.2024 на суму 90 000,00 грн, (Н-00-000432) від 20.03.2024 на суму 42 000,00 грн, (Н-00-000624) від 24.04.2024 на суму 44 000,00 грн, (Н-00-000869) від 20.05.2024 на суму 50000,00 грн, (Н-00-001806) від 24.09.2024 на суму 15500,00 грн, ТОВ «НУМІС» та ТОВ "ПАРК ТРЕЙДИНГ" зарахували зустрічні однорідні вимоги та припинили зобов`язання за Договорами на загальну суму 381 000,00 грн.;

- відповідно до акту (Н-00-000333) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 20.09.2024 року (арк.с. 119) сторони дійшли згоди зарахувати зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зазначеними у п.2 цього акту, у сумі 155000,00 грн та вважають, що зобов`язання сторін такими, що припинилися;

- Товариством з обмеженою відповідальністю "НУМІС" 08.09.2025, в порядку ст.601 ЦК України, зменшено суми платежів і зараховано зустрічні однорідні вимоги в розмірі 117174,05 грн, а саме припинено зобов`язання ТОВ "Парк Трейдінг" по оплаті наданих послуг за Договором про надання послуг №611 від 01.09.2018 на суму 117174,05 грн та зобов`язання ТОВ «НУМІС» по оплаті товару відповідно до Договору поставки №475 від 21.10.2015 на суму 117174,05 грн.;

- твердження ТОВ “Парк Трейдінг” про наявність спору щодо зарахування є безпідставними, оскільки на момент розгляду справи в суді першої інстанції спору між Сторонами з приводу недійсності Актів надання послуг, в тому числі Актів зарахування не було, і не було відповідних позовних вимог ТОВ “Парк Трейдінг” з цього приводу.

- Позивачем підписано акти наданих послуг за Договором про надання послуг №611 на спірні суми без зауважень,

- пунктом 7.9 договору №475 узгоджено порядок взаємодії щодо зарахування зустрічних грошових зобов`язань, який передбачає складання актів зарахування зустрічних однорідних вимог, який, на думку суду, є суто процедурним і не може змінювати законодавче положення про підстави зарахування, визначені статтею 601 ЦК України. Зокрема, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін;

- анулювання Позивачем погодження зарахування на суму 155000грн та незгода із зарахуванням на суму 117174,05 грн не змінює факт зарахування відповідно до статті 601 ЦК України, оскільки наявність однорідних грошових вимог підтверджується матеріалами справи, строк їх виконання настав, та однією із сторін заявлено про зарахування,

суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про визнання недійсним з моменту вчинення односторонній правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяву за вих. № 1961-ЮД від 08.09.20205 року про припинення зобов`язань зарахуванням Товариства з обмеженою відповідальністю “Нуміс” на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю “Парк Трейдінг” та визнання недійсним Акту (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 155 00,00 грн. укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю “Нуміс” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Парк Трейдінг”.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до частини першої статті 74 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування.

Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.

При цьому, одним з основних принципів господарського судочинства є принцип змагальності.

Названий принцип полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).

Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі “Руїс Торіха проти Іспанії”). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.

Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Європейський суд з прав людини зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Парк Трейдінг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нуміс" про визнання недійсним з моменту вчинення одностороннього правочину про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а саме: заяви за вих. № 1961-ЮД від 08.09.20205 року про припинення зобов`язань зарахуванням Товариства з обмеженою відповідальністю ««НУМІС» на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Трейдінг» та визнання недійсним Акту (Н-00-001806) про зарахування зустрічних однорідних вимог від 24.09.2024 (Акт Н-00-000333 від 20 вересня 2024 р.) на суму 155 00,00 грн., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Нуміс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Трейдінг» відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення, шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 15.09.2026.

Суддя Н.Г. Назаренко