Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №904/6896/25 — Центральний апеляційний господарський суд

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.09.2026 м.Дніпро Справа №904/6896/25

Центральний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач)

суддів: Висоцького А.М., Андрейчука Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Авто Транс АГ"

на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 (суддя Татарчук В.О., повний текст ухвали складено 06.08.2026) про зупинення провадження у справі №904/6896/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Авто Транс АГ"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1

про відшкодування шкоди

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст обставин справи та оскаржуваної ухвали суду першої інстанції.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технопарк 1" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Авто Транс АГ" про відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в загальному розмірі 481818,74грн, з яких: 382699,18грн матеріальної шкоди, 21923,95грн трьох відсотків річних, 77195,61грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026 у справі №904/6896/25 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Технопарк 1» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Атлас Авто Транс АГ» про призначення експертизи задоволено частково; призначено у справі судову експертизу; проведення судової експертизи доручено Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України; на вирішення експерта поставлено питання щодо визначення вартості відновлювального ремонту транспортного засобу «MAN TGS 41.440», державний номерний знак НОМЕР_1 , вартості матеріального збитку, заподіяного власнику транспортного засобу, а також розміру втрати товарної вартості автомобіля станом на момент дорожньо-транспортної пригоди 28.11.2023. Також ухвалою покладено на позивача обов`язок з оплати вартості судової експертизи та зупинено провадження у справі на час її проведення.

29.06.2026 до канцелярії суду через систему "Електронний суд" від Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання старшого судового експерта Телятнікова Сергія про надання на дослідження додаткових вихідних даних для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи, в якому просить:

- надати дозвіл на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи без огляду колісного транспортного засобу марки МАN модель TGS 41/440 р/н НОМЕР_2 , а за наявними в матеріалах справи документами.

В обґрунтування клопотання експерт зазначав, що оскільки на вирішення експертизи поставлені питання, які потребують проведення транспортно-товарознавчого дослідження, то дійсна експертиза виконується як судова транспортно-товарознавча експертиза. Також зазначає, що огляд об`єкту дослідження - колісного транспортного засобу марки МАN модель TGS 41/440 р/н НОМЕР_2 , проведено за адресою: площа Десантників, 5, м. Дніпро в присутності водія ОСОБА_2 . З посиланням на пункт 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 (зі змінами та доповненнями), експерт зауважив, що йому забороняється самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 у справі № 904/6896/25 задоволено клопотання старшого судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Телятнікова Сергія про надання на дослідження додаткових вихідних даних для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи; надано дозвіл на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за наявними в матеріалах справи документами, які, на думку експерта, необхідні для проведення експертизи; зупинено провадження у справі на час проведення експертизи.

Задовольняючи клопотання старшого судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Телятнікова Сергія щодо надання матеріалів, необхідних для проведення призначеної судом експертизи, суд першої інстанції виходив з того, що судовим експертом уже проведено огляд об`єкта дослідження, а подальше проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи потребує дослідження матеріалів справи та надання додаткових вихідних даних.

Окрім того, з метою подальшого проведення судової експертизи, місцевий господарський суд дійшов висновку зупинення провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 228 Господарського процесуального кодексу України до закінчення експертного дослідження і отримання господарським судом висновку експерта.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погодившись із ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 у справі №904/6896/25 до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Атлас Авто Транс АГ", в якій, зокрема, просив:

- ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 року у справі №904/6896/25 скасувати повністю;

- постановити нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання старшого судового експерта Дніпропетровського НДІСЕ Телятнікова Сергія про надання дозволу на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи без огляду транспортного засобу MAN TGS 41.440 відмовити;

- зобов`язати експерта провести огляд транспортного засобу MAN TGS 41.440, забезпечивши повідомлення сторін про дату, час і місце огляду з метою забезпечення їх участі.

Ключовим доводом апеляційної скарги відповідача виступає твердження про те, що проведення транспортно-товарознавчої експертизи без безпосереднього огляду пошкодженого транспортного засобу є неприпустимим і позбавляє експертне дослідження будь-якого доказового сенсу. Дозволивши таку експертизу, суд першої інстанції фактично санкціонував проведення дослідження, результат якого завідомо не може бути повним, об`єктивним та достовірним. Наведене, за твердженням апелянта, прямо суперечить меті судової експертизи як засобу доказування.

Окремо скаржник зауважив про те, що незаконність задоволення клопотання судового експерта тягне за собою незаконність зупинення провадження у справі. Так, зупинення провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України є похідним від незаконного дозволу на проведення експертизи без огляду транспортного засобу. Оскільки сама підстава для зупинення, а саме призначення експертизи у неналежний спосіб, є незаконною, то і зупинення провадження до отримання висновку такої експертизи не може вважатися правомірним.

Відтак, апелянт наполягав на тому, що проведення експертизи у визначений судом спосіб не забезпечить отримання належного та допустимого доказу, а отже зупинення провадження призводить лише до необґрунтованого затягування розгляду справи без досягнення процесуальної мети.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу.

У межах встановлених судом процесуальних строків позивачем не було надано відзив на апеляційну скаргу, що, в свою чергу, не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції, відповідно до ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України.

Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.08.2026 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Левшиної Г.В. (доповідач), суддів: Висоцького А.М., Андрейчука Л.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.08.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Авто Транс АГ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 про зупинення провадження у справі №904/6896/25; розгляд апеляційної скарги вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено строк учасникам справи для подання відзиву на апеляційну скаргу, інших заяв та клопотань протягом 10 днів з дня вручення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.

На думку колегій суддів, станом на дату апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, Центральним апеляційним господарським судом, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст. 13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 2 ст. 273 ГПК України.

Межі розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено межі перегляду справи в суді апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1).

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2).

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього (ч. 3).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 4).

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 5).

Згідно з ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Оцінка висновків суду першої інстанції, доводів учасників справи та мотиви, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні рішення.

Приписами ст. 129 Конституції України встановлено основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

При цьому, Господарський процесуальний кодекс України містить імперативні норми про те, в яких випадках учасник судового процесу має право оскаржити ухвалу суду в апеляційному чи касаційному порядку.

Перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції, наведений у ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України.

Конструкція вказаної вище правової норми дає підстави дійти висновку про те, що перелік ухвал, які підлягають апеляційному оскарженню окремо від рішення суду, наведений у ч. 1 ст. 255 ГПК України, є вичерпним та не підлягає розширеному тлумаченню.

За змістом ч. 3 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України судовими рішеннями є: ухвали, рішення, постанови та судові накази.

Процедурні питання, пов`язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал (ч. 2 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з ч. 3 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц констатувала, що з урахуванням основних засад судочинства й необхідності забезпечення права на апеляційний перегляд будь-яка ухвала суду першої інстанції підлягає апеляційному оскарженню або самостійно, або разом із рішенням суду по суті спору.

При цьому згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 13.11.2024 у справі №757/47946/19-ц, для правильної оцінки ухвали місцевого суду як такої, що підлягає або не підлягає самостійному апеляційному оскарженню, потрібно встановити, чи перешкоджає така ухвала подальшому провадженню у справі та/або чи має особа, яка подає апеляційну скаргу, можливість відновити свої права в інший спосіб, аніж шляхом оскарження в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду.

В даному випадку предметом апеляційного перегляду є ухвала суду від 04.08.2026 у справі №904/6896/25, якою Господарський суд Дніпропетровської області: (1) задовольнив клопотання старшого судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Телятнікова Сергія про надання на дослідження додаткових вихідних даних для проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи; (2) надав дозвіл на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за наявними в матеріалах справи документами, які, на думку експерта, необхідні для проведення експертизи; (3) зупинив провадження у справі №904/6896/25 на час проведення експертизи.

Таким чином, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 має комплексний характер, а її резолютивна частина крім вирішення питання щодо зупинення провадження у справі містить також процесуальне рішення щодо процедурного (організаційного) питання, пов`язаного з проведенням експертизи, яке не охоплюється переліком, встановленим ч. 1 ст. 255 ГПК України, а тому не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

У постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі №912/1398/18, від 12.03.2019 у справі №918/361/18, від 14.09.2020 у справі №910/404/20, від 10.11.2021 у справі №922/1543/19, від 14.12.2022 у справі №920/1346/21 неодноразово вказувалося, що зазначені у ст. 255 ГПК України процесуально-процедурні обмеження права на апеляційне оскарження деяких ухвал місцевого господарського суду окремо від остаточного рішення суду встановлено з метою ефективного здійснення правосуддя і не зменшують для сторін можливості доступу до суду апеляційної інстанції та не ускладнюють їм цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, оскільки сторони не позбавляються права на апеляційне оскарження таких ухвал місцевого господарського суду взагалі, їх право лише відтерміновується до винесення остаточного рішення зі справи.

З огляду на викладене ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 підлягає перевірці судом апеляційної інстанції лише в частині вирішення питання про зупинення провадження у справі (п. 3 резолютивної частини), оскільки саме в цій частині вона може бути оскаржена окремо від рішення суду відповідно до ст. 255 ГПК України.

В іншій частині (п. п. 1 - 2 резолютивної частини) зазначена ухвала апеляційному оскарженню не підлягає. Водночас суд апеляційної інстанції після відкриття апеляційного провадження не вправі застосувати процесуальний наслідок у виді закриття в цій частині апеляційного провадження, як помилково відкритого, позаяк така підстава відсутня у переліку підстав для закриття апеляційного провадження, визначених ст. 264 ГПК України.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо зупинення провадження у справі за своїм внутрішнім переконанням, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.03.2025 у справі № 910/13175/23 зазначалося, що за своєю суттю зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням певних визначених законом обставин, що перешкоджають подальшому руху справи до їх усунення.

Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.

Зокрема, статтею 228 Господарського процесуального кодексу України передбачено право суду, зупинити провадження у справі, у випадку призначення судом експертизи.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 10.12.2018 у справі № 910/9883/17 зазначала, що зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунуто. Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Згідно висновку Верховного суду в постанові від 15.01.2025 у справі № 910/68/24 призначення судової експертизи з одночасним зупиненням у зв`язку з цим провадження у справі є нерозривною процесуальною дією і не може розцінюватися як два самостійних акти - окремо щодо призначення судової експертизи і щодо зупинення провадження у справі. А тому скасування ухвали лише в частині зупинення провадження у справі не призведе до усунення обставин, що зумовили неможливість здійснення судом подальших процесуальних дій зі справи (через проведення в ній експертизи відповідною установою).

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 24.03.2026, залишеною без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2026, у даній справі судом призначено судову експертизу, на розгляд експерта поставлені питання, перелік яких наведено в тексті ухвали та зупинено провадження у справі №904/6896/25 на час проведення судової експертизи.

Після завершення апеляційного перегляду вказана ухвала суду першої інстанції є такою, що набрала законної сили.

Ухвалою суду від 28.07.2026, у зв`язку з надходженням клопотання старшого судового експерта Дніпропетровського науково-дослідного інституту судових експертиз Телятнікова Сергія, провадження у справі було поновлено для розгляду вказаного клопотання.

Розглянувши вказане клопотання, вирішивши процесуальні питання, ухвалою суду від 04.08.2026, у тому числі було зупинено провадження у справі з метою подальшого проведення судової експертизи.

Отже апеляційний суд зазначає, що провадження у справі було поновлено для вирішення саме процесуальних питань щодо проведення експертного дослідження, а не для розгляду справи по суті.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що викладені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування судового рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

У справі «Руїз Торіха проти Іспанії», ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006).

Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

У даній справі Центральний апеляційний господарський суд дійшов висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

У відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

За змістом ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В розрізі наведених норм колегія суддів зазначає, що скаржником не доведено, а апеляційним судом не встановлено підстав для скасування ухвали суду першої інстанції про зупинення провадження у справі, відтак оскаржувану ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 у справі №904/6896/25 належить залишити без змін.

Судові витрати.

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати за її подання відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275-277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлас Авто Транс АГ" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 про зупинення провадження у справі №904/6896/25 залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 04.08.2026 про зупинення провадження у справі №904/6896/25 залишити без змін.

Справу №904/6896/25 повернути до Господарського суду Дніпропетровської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 14.09.2026.

Головуючий суддя Г.В. Левшина

Суддя А.М. Висоцький

Суддя Л.В. Андрейчук