Постанова від 31 серпня 2026 р. у справі №910/2630/26 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2026 р. Справа № 910/2630/26

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Демидової А.М.

суддів: Ходаківської І.П.

Владимиренко С.В.

за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Кострець Є.В.

від відповідача: Яковченко Р.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 (повне рішення складене 10.07.2026) (суддя Морозов С.М.)

у справі № 910/2630/26 Господарського суду міста Києва

за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго"

до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

про стягнення 746 762 654,87 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог

У березні 2026 року Акціонерне товариство "ДТЕК Західенерго" (далі - АТ "ДТЕК Західенерго", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго", відповідач) заборгованості в розмірі 482 208 138,70 грн за період із листопада 2025 року по січень 2026 року, 3 % річних у розмірі 2 457 665,14 грн та інфляційних втрат у розмірі 2 971 415,67 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов`язань за договором № 0424-04013 про участь у балансуючому ринку від 27.05.2019 (далі також - Договір) у частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.

Під час розгляду справи, 06.04.2026, від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 711 173 456,79 грн за період із листопада 2025 року по лютий 2026 року, суму 3 % річних у розмірі 2 457 665,14 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 2 971 415,67 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Надалі, 22.05.2026, позивач знову звернувся до Господарського суду міста Києва із заявою про збільшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 711 173 456,77 грн за період із листопада 2025 року по лютий 2026 року, суму 3 % річних у розмірі 5 844 286,25 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 29 744 911,85 грн. Вказана заява прийнята судом до розгляду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26 позов задоволено повністю та стягнуто з НЕК "Укренерго" на користь АТ "ДТЕК Західенерго" суму заборгованості в розмірі 711 173 456,77 грн, суму 3 % річних у розмірі 5 844 286,25 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 29 744 911,85 грн та суму судового збору в розмірі 931 840,00 грн.

Рішення суду мотивовано тим, що НЕК "Укренерго" порушило умови договору № 0424-04013 про врегулювання небалансів електричної енергії від 27.05.2019 та Правила ринку, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 307 (далі - Правила ринку), а також положення ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), що має наслідком задоволення позовних вимог АТ "ДТЕК Західенерго" про стягнення заборгованості за отриману балансуючу електроенергію за спірний період із відповідача в сумі 711 173 456,77 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що такі є арифметично правильними, відтак із відповідача підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 5 844 286,25 грн та інфляційні втрати у розмірі 29 744 911,85 грн.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26, НЕК "Укренерго" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині задоволених позовних вимог про стягнення 6 245 852,20 грн інфляційних втрат та 65 169,02 грн 3 % річних та ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Скаржник, зокрема, вказує, що приймаючи оскаржуване рішення, суд не з`ясував підстави, на яких виникає грошове зобов`язання відповідача, та строк його виконання; неправильно застосував норми матеріального права, в тому числі не застосував положення абз. 2, 6 п. 7.2.2 Правил ринку, помилково застосував п. 7.7.4 Правил ринку, що не підлягав застосуванню, адже пункт 7.7.4 стосується розрахунків сторін за балансуючу електричну енергію, отриману виключно в періоди до 30.06.2024, у зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про наявність прострочення відповідача (до спливу 4-денного строку оплати місячного звіту); порушив норми процесуального права, в тому числі ст. 86, 236, 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2026 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Ходаківської І.П., Владимиренко С.В.) задоволено клопотання НЕК "Укренерго" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою НЕК "Укренерго" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.09.2026 о 10:45; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 26.08.2026.

Позиції учасників справи

Позивач не скористався своїм правом, відзив на апеляційну скаргу не подав, що відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України не є перешкодою для апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.

Явка представників учасників справи

У судове засідання 01.09.2026 з`явились представники позивача та відповідача.

У судовому засіданні представник відповідача (скаржника) вимоги апеляційної скарги підтримав і просив суд її задовольнити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував і просив суд залишити її без задоволення.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, АТ "ДТЕК Західенерго" (далі - постачальник послуг з балансування, ППБ) є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП/Регулятор).

НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.

27.05.2019 між АТ "ДТЕК Західенерго" та НЕК "Укренерго" укладено договір № 0424-04013 про участь у балансуючому ринку (Договір), типова форма якого є невід`ємною частиною Правил ринку.

Відповідно до умов п. 1.2 та 1.3 Договору (тут і надалі - в редакції, затвердженій наказом НЕК "Укренерго" від 27.06.2025 № 498) ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов`язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього Договору та Правил ринку. Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього Договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього Договору, а також зобов`язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.

Згідно з положеннями п. 2.1 Договору загальна вартість цього Договору складається із суми придбаних та проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом дії цього Договору та відповідно до умов цього Договору. За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт·год з точністю до дев`яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.

Пунктом 2.2 Договору визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку.

Згідно з п. 3.2 Договору обсяг електричної енергії, купленої-проданої на балансуючому ринку, визначається на підставі алгоритмів, передбачених Правилами ринку.

Відповідно до п. 4.1 Договору формування ОСП декадних звітів ППБ, місячних звітів ППБ, забезпечення ППБ коштів на рахунку ескроу ППБ відповідно до них, формування актів та списання ОСП коштів з рахунків ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку та цим Договором.

Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у первинному документі, то він зобов`язаний повідомити про це ОСП протягом двох робочих днів з дня його виставлення. Наявність заперечень ППБ не є підставою для несвоєчасного забезпечення ППБ наявності коштів на рахунку ескроу (п. 4.2 Договору).

Згідно з п. 4.3 Договору ОСП формує та направляє Акт купівлі-продажу (далі - Акт) до ППБ не пізніше 13 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання Акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між Сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https:/online.ua.energy/. Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта розглядає та повертає ОСП один примірник Акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний Сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди із розрахунками ОСП відповідно до Акта ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього Акта та ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До вирішення спору обсяг та вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в Акті. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ Акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник Акта, то такий Акт вважається підписаним ППБ.

За умовами підп. 1 п. 5.4 Договору ОСП зобов`язується здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим Договором.

Цей Договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ППБ, про що ОСП повідомляє ППБ, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі Сторін не звернулася до іншої Сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього Договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей Договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (п. 9.1, 9.2 Договору).

На виконання умов Договору у період із листопада 2025 року по лютий 2026 року включно позивач здійснив продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 744 753 273,76 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подекадних та місячних звітів за вказаний період, які автоматично сформовані (виставлені) в Системі управління ринком (далі - СУР), а також копіями Актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії:

- № ППБ_02_2025_11_0424 від 30.11.2025 за листопад 2025 року,

- № ППБ_02_2025_12_0424 від 31.12.2025 за грудень 2025 року,

- № ППБ_02_2026_01_0424 від 31.01.2026 за січень 2026 року,

- № ППБ_02_2026_02_0424 від 28.02.2026 за лютий 2026 року.

Проте, відповідачем оплата за отриману балансуючу електроенергію за вказаний період здійснена частково в розмірі 33 579 816,99 грн, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у сумі 711 173 456,77 грн.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором позивач звернувся до суду з даним позовом, в якому, з урахуванням заяв про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача заборгованість за отриману балансуючу електроенергію в розмірі 711 173 456,77 грн, а також 3 % річних у сумі 5 844 286,25 грн за загальний період з 11.12.2025 по 30.04.2026 та інфляційні втрати в розмірі 29 744 911,85 грн за загальний період з 21.11.2025 по 30.04.2026.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив, що для обох сторін перерахування коштів здійснюється на підставі місячного звіту. У відповідача не виникає жодних грошових зобов`язань щодо перерахування коштів позивачу на підставі декадних звітів. Відповідач зазначив, що позивач має своєчасно оплачувати послуги відповідача за договором про диспетчеризацію, у свою чергу, відповідач частину цих коштів спрямує на оплату балансуючої електричної енергії за Договором. Окрім того, оплата за отриману балансуючу електричну енергію здійснюється не на підставі платіжних документів (рахунків-фактур), як це було передбачено за періоди до 01.07.2024, а після формування місячних звітів, відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії. Пункт 7.7.4 (глави 7.7 розділу VII) Правил ринку взагалі не регулює розрахунки за звітами, а стосується оплати на підставі платіжного документа, яким є виключно рахунок (а не звіт).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, на виконання умов Договору позивачем у період із листопада 2025 року по лютий 2026 року включно здійснено продаж відповідачу балансуючої електричної енергії загальною вартістю 744 753 273,76 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями подекадних та місячних звітів за вказаний період, які автоматично сформовані (виставлені) в СУР, а також копіями Актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії: № ППБ_02_2025_11_0424 від 30.11.2025 за листопад 2025 року; № ППБ_02_2025_12_0424 від 31.12.2025 за грудень 2025 року; № ППБ_02_2026_01_0424 від 31.01.2026 за січень 2026 року; № ППБ_02_2026_02_0424 від 28.02.2026 за лютий 2026 року.

Відповідач отриману балансуючу електроенергію оплатив частково в розмірі 33 579 816,99 грн, внаслідок чого в нього виникла заборгованість перед позивачем у сумі 711 173 456,77 грн.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, у частині стягнення основної суми заборгованості в розмірі 711 173 456,77 грн, інфляційних втрат у розмірі 23 499 059,65 грн та 3 % річних у розмірі 5 779 117,23 грн рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.

Перевіряючи доводи НЕК "Укренерго" щодо неправильно з`ясованих судом першої інстанції обставин, на підставі яких виникає грошове зобов`язання відповідача, строку його виконання та, відповідно, періоду прострочення відповідача, колегія суддів встановила таке.

Відповідно до частини першої статті 75 Закону "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі, у тому числі, шляхом клірингу (неттінгу), відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

Адміністратор розрахунків (далі - АР) надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (пункт 1.11.8 Правил ринку).

Згідно з пунктом 1.1.2 Правил ринку платіжний документ - рахунок, сформований адміністратором розрахунків учаснику ринку щодо оплати ним або адміністратором розрахунків своїх фінансових зобов`язань, що виникли в результаті участі на ринку електричної енергії такого учасника ринку. Рахунок ескроу ДП - рахунок умовного зберігання, відкритий ПДП (постачальник допоміжних послуг) або ППДП (потенційний постачальник допоміжних послуг) в банку, визначеному ОСП (оператор системи передачі), для фінансового забезпечення виконання умов договору про надання ДП у майбутньому та/або гарантійного внеску для участі у спеціальному аукціоні.

Відповідно до пункту 1.8.1 Правил ринку АР реєструє учасників ринку, СВБ (сторона, відповідальна за баланс), ПДП і ППБ, отримує від ОСП, реєструє та зберігає дані щодо резервів, остаточні повідомлення фізичного відпуску та остаточні повідомлення фізичного відбору учасників ринку і позиції СВБ, забезпечує дотримання учасниками ринку вимог щодо надання фінансових гарантій за договором про врегулювання небалансів електричної енергії, отримує від АКО (адміністратор комерційного обліку) сертифіковані дані комерційного обліку електричної енергії, обчислює обсяги небалансів та наданих послуг на ринку електричної енергії, виставляє рахунки/формує документи та необхідні для розрахунків звіти, стягує та оплачує платежі, передбачені цими Правилами, і здійснює всі фінансові розрахунки відповідно до розділу V цих Правил.

До 01.07.2024 пункт 7.7.1 Правил ринку визначав, що платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади, а після 01.07.2024 - для забезпечення розрахунків з учасниками ринку АР формує три декадні звіти та один місячний звіт для кожного розрахункового місяця. Декадні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на четвертий робочий день після останнього дня цієї декади. Місячні звіти відповідним учасникам ринку формуються АР на одинадцятий день місяця, наступного за розрахунковим місяцем. Тобто до 01.07.2024 передбачався платіжний документ, а після - декадний звіт.

За змістом пункту 7.7.4 глави 7.7 "Терміни формування звітів та рахунків" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка. Тобто після 01.07.2024 стосується дати оплати платіжного документа, яким є декадний звіт, що, як і рахунок, підтверджує суму поточного зобов`язання.

У пункті 7.2.1 глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку визначено, що АР через CУР на четвертий робочий день після завершення декади формує декадний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування декадного звіту ППБ. ППБ зобов`язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування декадного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до цього звіту.

В абзацах 2, 3 пункту 7.2.2 глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку визначено, що АР через СУР на одинадцятий календарний день місяця, наступного за розрахунковим, формує місячний звіт ППБ та надсилає на електронну адресу ППБ повідомлення про формування місячного звіту ППБ. ППБ зобов`язаний упродовж двох робочих днів з дня отримання повідомлення про формування місячного звіту ППБ забезпечити на рахунку ескроу ППБ наявність коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до місячного звіту ППБ.

Абзац 5 цього ж пункту передбачає, що АР о 08:00 на третій робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку ескроу ППБ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання ОСП кошти в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

Тобто пункти 7.2.1 та 7.2.2 глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку регламентують забезпечення на рахунку ескроу ППБ (АТ "ДТЕК Західенерго") наявність коштів для оплати послуг АР (НЕК "Укренерго") і регламентують перерахування коштів з рахунку ППБ на рахунок ОСП, а не порядок оплати послуг, наданих ППБ на користь ОСП.

Абзаци 6, 7 пункту 7.2.2 глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку передбачають, що якщо за результатами місячного звіту ППБ має відбутись списання для АР (нарахування для ППБ), АР на четвертий робочий день з дня надсилання повідомлення про формування місячного звіту ППБ перераховує з рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП кошти на рахунок ППБ відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії. У разі недостатності на рахунку ескроу ППБ коштів, вільних від інших зобов`язань з оплати поточної заборгованості ППБ та погашення простроченої заборгованості ППБ, в обсязі, достатньому для оплати ППБ балансуючої електричної енергії відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії, АР вживає заходи, передбачені главою 1.7 розділу І цих Правил.

Тобто пункти 7.2.1 та 7.2.2. глави 7.2 "Розрахунки за балансуючу енергію та ДП" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку унормовують оплату заборгованості постачальника послуг балансування ППБ (АТ "ДТЕК Західенерго") перед адміністратором розрахунків АР (НЕК "Укренерго"), а абзац 6 підпункту 7.2.2 - підсумковий розрахунок між сторонами за результатами місячного звіту відповідно до Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

Порядок поточної оплати АР на користь ППБ визначений у пунктах 7.7.1 та 7.7.4 глави 7.7 "Терміни формування звітів та рахунків" розділу VІІ "Порядок розрахунків та здійснення платежів" Правил ринку, відповідно до яких оплаті підлягають декадні звіти, а не місячні звіти на підставі Акта купівлі-продажу балансуючої електричної енергії.

Аналогічна правова позиція щодо зміни порядку розрахунків ППБ, встановлених п. 7.2.2 Правил ринку, викладена Верховним Судом у постанові від 21.10.2025 у справі № 910/10946/24.

Відтак доводи скаржника про те, що, на його думку, з 01.07.2024 змінився порядок розрахунків за Договором між позивачем та відповідачем, і необхідно застосовувати положення абз. 2, 6 п. 7.2.2 Правил ринку, колегією суддів відхиляються, оскільки, як встановлено вище, у Правила ринку були внесені зміни щодо порядку розрахунків ППБ (АТ "ДТЕК Західенерго") з ОСП (НЕК "Укренерго") лише в частині відкриття рахунку ескроу, тоді як порядок розрахунків для ОСП (відповідача) з ППБ не змінився.

Отже, місцевий господарський суд правильно визначив початок прострочення в оплаті вартості балансуючої електричної енергії.

У зв`язку із цим доводи скаржника щодо нез`ясування судом першої інстанції підстав, на яких виникає грошове зобов`язання відповідача, та строку такого виконання, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду оскаржуваного судового рішення.

Згідно зі статтею 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Суд апеляційної інстанції виснує, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вказаним вимогам законодавства.

Відтак доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, зокрема ст. 86, 236, 238 ГПК України, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду судового рішення в оскаржуваній частині.

Частиною першою статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною другою статті 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов`язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3 % річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Статтею 625 ЦК України передбачено розрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення, і якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю та має при цьому економічну характеристику - "дефляція", то це не змінює його правової природи та не може мати наслідком пропуску такого місяця, оскільки протилежне зруйнує послідовність математичного ланцюга розрахунків, визначену Порядком.

Встановлення компетентним органом (Кабінетом Міністрів України) механізму перемножування індексів інфляції за певний період для обрахування інфляційних збитків означає, що "вартість грошей з індексом інфляції за попередній період" є визначальною при індексації грошової суми за кожний наступний період. У математиці це називається послідовність, утворена за певною закономірністю.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду в постанові від 26.06.2020 у справі № 905/21/19 роз`яснила, що при зменшенні суми боргу у конкретному місяці "А" на певну суму (до прикладу 100 грн), до уваги приймається сума боргу на початок розрахункового періоду "Х", помножена на індекс інфляції у цьому місяці (до прикладу "і-1"), і від зазначеного добутку необхідно віднімати суму погашення (100 грн.) Отже, у математичному викладі це можна відобразити такою формулою:

"Х" * "і-1" - 100 грн = "ЗБ",

де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці).

А за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).

У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100 %.

Для відокремлення інфляційних збитків за певний період від основної заборгованості, від остаточного розрахунку основного боргу з інфляційною складовою, проведеного із застосуванням такої послідовності, необхідно відняти основний борг, який залишився непогашеним на кінець розрахункового періоду.

У постанові від 23.09.2021 у справі № 924/2/21 Верховний Суд, перевіряючи правильність нарахування сукупного індексу інфляції відповідно до ст. 625 ЦК України, не погодився з правильністю визначення судами попередніх інстанцій величини приросту індексу споживчих цін (сукупного індексу інфляції) та зазначив, що такий індекс має заокруглюватися до десяткового числа після коми. Так, Верховний Суд, зокрема, зауважив, що за період із червня по жовтень 2019 року сукупний індекс інфляції складає 100 %, а не 99,99 % (як визначено в мотивувальній частині рішення суду першої інстанції), а за період із травня по жовтень 2020 року при заокруглюванні до десяткового числа після коми сукупний індекс інфляції має визначатись як 101,2 %, а не 101,19 %, оскільки саме так визначаються місячні та річні індекси споживчих цін Державним комітетом статистики України.

Аналогічний висновок щодо правильності визначення величини приросту індексу споживчих цін, який має заокруглюватися до десяткового числа після коми, викладено в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23, від 17.01.2024 у справі № 910/18308/21.

Апеляційний господарський суд, у свою чергу, перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за сукупний період з 21.11.2025 по 30.04.2026, встановив, що такий здійснено з урахуванням судової практики, зокрема, висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, постановах Верховного Суду від 03.04.2024 у справі № 910/4170/23, від 17.012024 у справі № 910/18308/21, від 23.09.2021 у справі № 924/2/21, тобто при розрахунку інфляційних втрат застосовано сукупний індекс інфляції, заокруглений до десяткового числа після коми.

Колегія суддів, правильно встановивши періоди прострочення та не виходячи при цьому за межі позовних вимог, встановила, що розрахунок інфляційних втрат позивачем виконано арифметично правильно, відтак позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат правомірно задоволено місцевим господарським судом у розмірі 29 744 911,85 грн.

Крім того, перевіривши розрахунок заявлених до стягнення з відповідача на користь позивача 3 % річних за загальний період з 11.12.2025 по 30.04.2026 включно, правильно встановивши періоди прострочення та не виходячи при цьому за межі позовних вимог, суд апеляційної інстанції встановив, що вказаний розрахунок виконано арифметично правильно, а позовні вимоги про стягнення 3 % річних правомірно задоволено місцевим господарським судом на суму 5 844 286,25 грн.

З урахуванням зазначеного вище, висновки суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в оскаржуваній скаржником частині є правильними.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об`єктивно з`ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв`язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.

За таких обставин, підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Судові витрати

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати зі сплати судового збору за її подання відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26 залишити без змін.

3. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

4. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 30.06.2026 у справі № 910/2630/26.

5. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.

6. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повна постанова складена 14.09.2026.

Головуючий суддя А.М. Демидова

Судді І.П. Ходаківська

С.В. Владимиренко