Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №910/14015/25 — Північний апеляційний господарський суд

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

(додаткова)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" вересня 2026 р. Справа№ 910/14015/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Спаських Н.М.

суддів: Яценко О.В.

Горбасенка П.В.

розглянувши у письмовому провадженні без виклику сторін заяву від 31.08.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» про прийняття додаткової постанови та розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги Акціонерного товариства «Гарантований покупець»

на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 (повний текст складено та підписано 28.04.2026)

та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026

у справі № 910/14015/25 (суддя Карабань Я.А.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» (м. Київ)

до Державного підприємства «Гарантований покупець» (м. Київ) (замінено на стадії апеляційного провадження на Акціонерне товариство «Гарантований покупець»)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (м. Київ) (залучено на стадії апеляційного провадження)

про стягнення заборгованості за договором №15366/01 від 31.07.2018 у розмірі 15 514 793,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» (далі - позивач, ТОВ ) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі - відповідач, ДП «Гарантований покупець») про стягнення заборгованості за договором №15366/01 від 31.07.2018 про постачання електроенергії (із додатковими угодами) у розмірі 15 514 793,52 грн, яка складається з: 14 842 354,28 грн основного боргу (за період січня 2024 по червень 2025); 267 716,97 грн 3% річних та 404 722,27 грн інфляційних втрат.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 530, 549, 611, 625, 629, 714 ЦК України та статті 1, 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого грошового зобов`язання за договором №15366/01 від 31.07.2018, у частині повної та своєчасної оплати спожитої електроенергії.

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/14015/25 провадження в справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 4 593 246, 70 грн закрито в зв`язку зі сплатою боргу.

У іншій частині позов задоволено частково через неправильні розрахунки.

Стягнуто з ДП «Гарантований покупець» (код 43068454) на користь ТОВ «Віта Солар» (код 41361086) 10 249 107 грн 58 коп. залишку основного боргу, 267 716 грн 97 коп. 3% річних, 403 475 грн 27 коп. інфляційних втрат та 163 804 грн 50 коп. судового збору.

У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Додатковим рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у справі № 910/14015/25 заяву ТОВ «Віта Солар» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Стягнуто з ДП «Гарантований покупець» (код 43068454) на користь ТОВ «Віта Солар» (код 41361086) 35 000 грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

У задоволенні іншої частини заяви відмовлено.

Не погоджуючись з обома прийнятими рішеннями, АТ "Гарантований покупець" 15.05.2026 через систему «Електронний суд» звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою в якій просило суд:

- залучити до участі у справі № 910/14015/25 Акціонерне товариство «Гарантований покупець» (01032, Київ, вул. Симона Петлюри, 27, ідентифікаційний код юридичної особи: 43068454) в якості апелянта/відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець»;

- скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 21.04.2026 по справі № 910/14015/25 в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог повністю;

- скасувати додаткове рішення Господарського суду м. Києва від 05.05.2026 по справі № 910/14015/25 в частині стягнутих витрат на правничу допомогу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви повністю;

- судові витрати покласти на позивача.

Попередньо ухвалою від 01.06.2026 задоволено клопотання Акціонерного товариства «Гарантований покупець» про залучення його до участі у справі № 910/14015/25 в якості апелянта/відповідача, як правонаступника Державного підприємства «Гарантований покупець». Замінено відповідача у справі № 910/14015/25 - Державне підприємство «Гарантований покупець» (код 43068454) його правонаступником - Акціонерним товариством «Гарантований покупець» (код 43068454) (далі - АТ «Гарантований покупець»).

Також ухвалою від 09.07.2026 задоволено клопотання АТ «Гарантований покупець» про залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (код 00100227) (далі - третя особа, ПрАТ «НЕК «Укренерго»).

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 25.08.2026 апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у справі № 910/14015/25 - залишено без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у справі № 910/14015/25 - залишено без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладено на скаржника.

В судовому засіданні 25.08.2026 представник позивача підтвердив намір подати суду докази понесення витрат на послуги адвоката на стадії апеляційного провадження в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України, про що також ним зазначалося у відзиві на апеляційну скаргу від 16.06.2026.

31.08.2026, із дотриманням строків, до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Віта Солар» через систему «Електронний суд» надійшла заява про прийняття додаткової постанови та розподіл судових витрат, в якій останній просить суд ухвалити додаткову постанову у справі № 910/14015/25 і стягнути з АТ «Гарантований покупець» на користь ТОВ «Віта Солар» витрати на професійну правничу допомогу, понесені під час апеляційного перегляду справи, у розмірі 929 887,20 грн.

До заяви позивачем додано докази на доведення понесених витрат, а саме: засвідчену копію Акта надання послуг від 27.08.2026р. згідно Договору про надання правової допомоги №12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додатку № 6 від 31.07.2025р. до Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додаткової угоди № 1 від 03.09.2025р. до Додатку № 6 від 31.07.2025р. до Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р та засвідчену копію Детального опису робіт (наданих послуг) згідно Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додатку № 6 від 31.07.2025р. до Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додаткової угоди № 1 від 03.09.2025р. до Додатку № 6 від 31.07.2025р.

Мотивуючи подану заяву, позивач посилається на те, що постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/14015/25 в задоволенні апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець» відмовлено повністю, рішення суду першої інстанції залишено без змін. При цьому заявник акцентує увагу на тому, що у відзиві на апеляційну скаргу ним було заявлено попередній розрахунок судових витрат на послуги адвоката, пов`язаних з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, у розмірі 929 887,20 грн (з ПДВ), а в судовому засіданні 25.08.2026 представником позивача, адвокатом Сертом О.В., заявлено про стягнення таких витрат і повідомлено, що докази на підтвердження таких витрат будуть подані після винесення постанови суду апеляційної інстанції в установлений процесуальним законом строк.

Щодо підстав та розміру заявлених витрат заявник вказує, що правова допомога у справі № 910/14015/25 в суді апеляційної інстанції надавалася Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович» на підставі Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022, Додатку № 6 від 31.07.2025 та Додаткової угоди № 1 від 03.09.2025 до нього, безпосереднім виконавцем послуг був адвокат Серт О.В. Заявник посилається на те, що сторонами погоджено фіксований гонорар в еквіваленті 15 000,00 Євро, на підставі чого виставлено Рахунок № 7 від 03.06.2026 на загальну суму 929 887,20 грн (в т.ч. ПДВ - 154 981,20 грн), яку позивачем сплачено, що підтверджується платіжною інструкцією № 399 від 03.06.2026. Факт надання та прийняття послуг, за твердженням заявника, підтверджується Актом надання послуг від 27.08.2026 та Детальним описом робіт (наданих послуг) від 27.08.2026.

Обґрунтовуючи обсяг та співмірність заявлених витрат, заявник наводить деталізацію 43 годин роботи адвоката, розподілених за окремими видами процесуальних дій, вчинених на стадії апеляційного перегляду (ознайомлення з матеріалами справи, аналіз апеляційної скарги, підготовка відзиву, вчинення процесуальних дій у зв`язку із залученням третьої особи, підготовка додаткових письмових пояснень, аналіз клопотання про зупинення провадження та підготовка заперечень, участь у двох судових засіданнях, підготовка заяви про стягнення витрат), і зазначає, що фактичний обсяг наданої правничої допомоги підтверджує співмірність витрат за погодженим сторонами фіксованим гонораром. Також заявник, посилаючись на приписи ч. ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України щодо критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг, ціна позову та значення справи для сторони), вказує про дотримання ним цих критеріїв з огляду на суму позовних вимог (стягнення понад 10 млн грн основної заборгованості, 3 % річних та інфляційних втрат).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 прийнято до провадження та до розгляду зазначену заяву ТОВ «Віта Солар» (без повідомлення (виклику) учасників процесу), запропоновано учасникам справи надати до суду апеляційної інстанції у письмовій формі заперечення (за наявності) щодо заяви позивача про прийняття додаткової постанови та розподіл судових витрат протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» на адресу Північного апеляційного господарського суду від АТ «Гарантований покупець» надійшли заперечення на зазначену заяву, у яких відповідач просить відмовити в її задоволенні у повному обсязі, а в разі задоволення - обмежити розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу.

Обґрунтовуючи подані заперечення, відповідач вказує на очевидно надмірний розмір заявлених витрат на правничу допомогу, неспівмірність таких витрат відносно категорії справи, очевидне завищення наведеної позивачем в заяві кількості часу витраченого адвокатами на правничу допомогу, складання адвокатом документів що не були необхідними для розгляду даної справи, невідповідність заявленої тривалості судових засідань, та як наслідок необґрунтованість їх вартості.

Також відповідач просить суд врахувати те, що 25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову № 332 «Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду», відповідно до п. 16 якої визначено зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії. Прийняття вказаної постанови обумовлено вкрай складною ситуацією, яка склалась на ринку електричної енергії, з метою забезпечення можливості функціонування ринку електричної енергії з урахуванням потреб воєнного часу.

Крім того, за твердженням відповідача, станом на сьогодні, в період воєнного стану, Гарантований покупець бере участь у функціонуванні критичної сфери інфраструктури і покладення на нього необґрунтовано завищених витрат на правничу допомогу призведе до надмірного фінансового навантаження на державне підприємство, та як наслідок, до неможливості виконання зобов`язань з оплати електроенергії, що придбавається Гарантованим покупцем, в тому числі в поточних періодах.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення у тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється у тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 статті 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Позивач у першій заяві по суті в суді апеляційної інстанції (відзив на апеляційну скаргу) зазначив, що попередньо очікує понести судові витрати, пов`язані з розглядом цієї апеляційної скарги, в розмірі 929 887,20 грн (орієнтовно), та просив стягнути їх з відповідача у разі відмови в задоволенні апеляційної скарги, докази про що будуть подані після прийняття постанови суду.

Розглянувши заяву ТОВ «Віта Солар» від 31.08.2026 про прийняття додаткової постанови та розподіл судових витрат, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець», колегія суддів дійшла до таких висновків.

Згідно зі ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

До основних принципів господарського судочинства віднесено також і відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п.12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Відповідно до ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначено в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховують складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 вказаного Закону).

Розмір гонорару визначають лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

У ч. 2 ст. 126 ГПК України встановлено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Отже, за змістом п. 1 ч. 2 ст. 126 ГПК України у сукупності з приписами ч. 8 ст. 129 ГПК України витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

Відповідно до ч. 5 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

У розумінні положень частин 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Такі висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21.

Разом з тим у ч. 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку /дії / бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 4 ст. 129 ГПК України, також визначені положеннями ч. ч. 6, 7 та 9 ст. 129 цього Кодексу.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7 та 9 ст. 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Такі висновки щодо застосування ст. ст.126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Враховуючи викладене, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу до матеріалів справи позивачем долучено копії: договору №12/1/04-22 про надання правової допомоги від 29.04.2022, укладеного з Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович»; додатку №6 до договору №12/1/04-22 від 29.04.2022; додаткової угоди №1 від 03.09.2025 до додатку №6 до договору №12/1/04-22 від 29.04.2022; ордеру серії АА №1714433 від 22.05.2026 та свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №000304 від 10.10.2018 на ім`я адвоката Серт О.В.; рахунку на оплату на суму 929 887, 20 грн та платіжної інструкції №525 від 01.08.2025 на суму 929 8887,20 грн; Акта надання послуг від 27.08.2026р. згідно Договору про надання правової допомоги №12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додатку № 6 від 31.07.2025р. до Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додаткової угоди № 1 від 03.09.2025р. до Додатку № 6 від 31.07.2025р. до Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р (далі - Акт надання послуг від 27.08.2026) та Детального опису робіт (наданих послуг) від 27.08.2026р. згідно Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додатку № 6 від 31.07.2025р. до Договору про надання правової допомоги № 12/1/04-22 від 29.04.2022р., Додаткової угоди № 1 від 03.09.2025р. до Додатку № 6 від 31.07.2025р. (далі - Детальний опис робіт (наданих послуг) від 27.08.2026).

Так, між ТОВ «Віта Солар» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Гвоздій та Оберкович» (адвокатське об`єднання) укладено договір про надання правової допомоги №12/1/04-22 від 29.04.2022 (далі - Договір).

Підпунктом 5.2 пункту 5 Договору встановлено, що розмір гонорару, порядок його обчислення (фіксований розмір, погодинна оплата тощо) та порядок проведення розрахунків за надання послуг клієнту згідно з цим Договором визначається у Додатках/Додаткових угодах до цього Договору, які є його невід`ємними частинами.

У свою чергу, відповідно до пункту 2 Додатку № 6 до Договору, в редакції Додаткової угоди № 1 від 03.09.2025, сторони дійшли взаємної згоди, що фіксований гонорар, що підлягає оплаті клієнтом адвокатському об`єднанню за послуги щодо представництва інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції у судовій справі за позовом клієнта до державного підприємства "Гарантований покупець" про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" заборгованості за період з січня 2024 року по червень 2025 року (включно) складає 15000,00 Євро в гривні, що визначається згідно з середнім курсом продажу гривні до Євро в банках, встановленим на день виставлення рахунку адвокатського об`єднання.

З наведеного вбачається, що умовами Договору, укладеного позивачем з адвокатським об`єднанням, передбачено фіксовану вартість правової допомоги.

Згідно з пунктом 7 Додатку №6 загальна сума кожного рахунку збільшується на суму ПДВ.

03.06.2026 адвокатське об`єднання надало позивачу рахунок № 7 від 03.06.2026 на оплату професійних послуг з надання правової допомоги згідно з Додатком № 6 до Договору, у якому назначена сума гонорару адвокатського об`єднання - 774 906,00 грн, ПДВ - 154 981,20 грн, загальна сума до сплати - 929887,20 грн (з урахуванням ПДВ).

03.06.2026 ТОВ «Віта Солар» сплатило на користь адвокатського об`єднання суму гонорару в розмірі, передбаченому Додатком №6 до Договору, в редакції Додаткової угоди № 1, а саме 929 887,20 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 399 від 03.06.2026.

Відповідно до Акта надання послуг від 27.08.2026 та Детального опису робіт (наданих послуг) від 27.08.2026 адвокатом Стерном О.В. надано наступні послуги позивачу:

1) - направлення до Північного апеляційного господарського суду заяви позивача від 03.06.2026 про ознайомлення з матеріалами справи №910/14015/25 в електронному вигляді;

- правовий аналіз апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/14015/25 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у справі №910/14015/25;

- підготовка та формування відзиву від 16.06.2026 на апеляційну скаргу АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/14015/25 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у справі №910/14015/25 та направлення відзиву до суду та відповідача;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 12;

2) - підготовка до судового засідання та представництво інтересів позивача у Північному апеляційному господарському суді по справі №910/14015/25 у судовому засіданні 09.07.2026 об 11:40;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 5;

3) - направлення 31.07.2026 на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго»» позовної заяви з додатками;

- підготовка та формування додаткових письмових пояснень позивача від 11.08.2026 щодо залучення ПрАТ «НЕК «Укренерго» у якості третьої особи у справі №910/14015/25;

- направлення додаткових пояснень відповідачу та до Північного апеляційного господарського суду;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 7;

4) - підготовка та формування додаткових письмових пояснень позивача у справі №910/14015/25 від 20.08.2026 щодо актуальної практики Верховного Суду у подібних правовідносинах;

- направлення пояснень до Північного апеляційного господарського суду;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 4;

5) - правовий аналіз клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/14015/25 та релевантної судової практики;

- підготовка та формування заперечень позивача від 24.08.2026 проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі №910/14015/25;

- направлення заперечень до Північного апеляційного господарського суду;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 8;

6) - підготовка до судового засідання та представництво інтересів позивача у Північному апеляційному господарському суді по справі №910/14015/25 у судовому засіданні 25.08.2026 о 14:30;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 5;

7) - підготовка та формування заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/14015/25;

- направлення заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/14015/25 відповідачу, третій особі та до Північного апеляційного господарського суду;

час (в годинах) за вказаний обсяг наданих послуг - 2.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.

Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).

Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Апеляційний суд, дослідивши надані позивачем докази на підтвердження факту ним понесення витрат на професійну правничу допомогу на стадії апеляційного провадження, а також заперечення відповідача від 07.09.2026, приходить до наступних висновків:

Як убачається з умов укладеного між позивачем та адвокатським об`єднанням Договору з урахуванням змісту Додатку №6 до Договору (у редакції Додаткової угоди №1), сторонами узгоджено фіксовану вартість правової допомоги, що надавалась позивачу адвокатським об`єднанням при розгляді даної справи.

Суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що позивач отримав такі послуги професійної правничої допомоги, як підготовка та формування відзиву від 16.06.2026 на апеляційну скаргу, заперечень від 24.08.2026 проти клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, що підтверджується наявними в матеріалах справи відповідними процесуальними документами, складеними адвокатом.

Водночас, надаючи оцінку обґрунтованості визначеному позивачем розміру наданих адвокатських послуг в сумі 929 887,20 грн для відшкодування їх за рахунок іншої сторони, колегія суддів звертає увагу на таке:

-зазначені окремо в Акті надання послуг від 27.08.2026 послуги з направлення заяви від 03.06.2026 про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді, правового аналізу апеляційної скарги АТ «Гарантований покупець» на рішення Господарського суду міста Києва від 21.04.2026 у справі №910/14015/25 та додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2026 у справі №910/14015/25, підготовки та формування додаткових пояснень від 20.08.2026 щодо актуальної судової практики у спірних правовідносинах вцілому охоплюються послугою (правовою допомогою) зі складання основного процесуального документу - відзиву на апеляційну скаргу;

-послуги з правового аналізу клопотання відповідача про зупинення провадження у справі та релевантної судової практики входять до складу послуги із підготовки та складання заперечень від 24.08.2026 проти клопотання щодо зупинення провадження у даній справі.

Тому виділення як окремих обсягів таких послуг та відповідно визначення їх окремої вартості для відшкодування - є надмірними витратами позивача.

Перевіряючи співмірність та обґрунтованість заявлених позивачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в частині представництва інтересів сторони у судовому засіданні, колегія суддів зважає на наступне.

Відповідач у своїх запереченнях від 07.09.2026 наголошував на тому, що зазначення позивачем у Детальному описі 10 годин участі адвоката у двох судових засіданнях (по 5 годин на кожне) є явно неспівмірним з їх фактичною тривалістю та не підтверджені належним обґрунтуванням, а тому не підлягають врахуванню у заявленому розмірі. На думку відповідача, якщо до заявленого часу включено очікування, дорогу та інші дії, заявник мав конкретно їх зазначити та обґрунтувати.

Як убачається з протоколів двох судових засіданнях, які відбулися 09.07.2026 та 25.08.2026 у даній справі, позивача у вказаних судових засіданнях представляв адвокат Серт О.В. Зазначеним підтверджується факт отримання позивачем такої послуги, як представництво інтересів сторони у судовому засіданні.

При цьому суд апеляційної інстанції бере до уваги, що згідно з протоколами зазначених судових засідань їх тривалість була відповідно 16 хвилин 54 секунди (09.07.2026) та 15 хвилин (25.08.2026), в той час, як в Акті надання послуг від 27.08.2026 та Детальному описі робіт (наданих послуг) від 27.08.2026 обсяг послуги, наданої адвокатом, щодо підготовки до судового засідання та саме представництво інтересів позивача у судовому засіданні складає 10 годин (по 5 годин на кожне судове засідання).

Верховний Суд у постановах від 25.05.2021 у справі № 910/7586/19, від 20.07.2021 у справі № 922/2604/20, від 18.05.2022 у справі № 910/4268/21, від 26.10.2022 у справі № 910/4277/21, від 18.04.2023 у справі № 903/378/22, від 23.03.2023 у справі № 921/434/21, від 25.04.2023 у справі № 910/21424/21 висловлював правову позицію про те, що такі стадії дій представника -- як прибуття до суду чи іншої установи та очікування судового засідання, є складовими правничої допомоги, які в комплексі з іншими видами правничої допомоги сприяють забезпеченню захисту прав та інтересів клієнта.

Отже, дійсно, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередню участь у судовому засіданні.

Однак такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може і тому не витрачає на це свій професійний час.

З урахуванням наведеного, час, який адвокат витрачає на дорогу для участі у судовому засіданні та на очікування судового засідання, є невід`ємною складовою правничої допомоги.

Матеріалами справи підтверджується, що судове засідання у справі, призначене на 09.07.2026 об 11 год 40 хв фактично розпочалося об 11:54:04 і завершилося о 12:10:58, а судове засідання призначене на 25.08.2026 о 14 год 30 хв фактично розпочалося о 14:25:01 і завершилося о 15:00:03. Отже очікування часу початку засідання було незначним.

Доказів про те, скільки часу займала дорога до засідання, адвокатом позивача не надано.

Разом із тим колегія суддів звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.05.2022 у справі №910/4268/21, де зазначено, що відповідно до наданих доказів час, витрачений адвокатом на дорогу, становить приблизно 1 годину. При цьому ТОВ «Китта» не надало обґрунтувань про те, що такий час є завищеним для міста Києва. При цьому суд врахував, що представнику необхідний був час для того, щоб дістатись до господарського суду, залу судових засідань та вчинити інші дії організаційного характеру. Крім того, Верховний Суд наголосив, що згідно з усталеною судовою практикою, доказів витрат саме такого часу суду надавати не потрібно (як й інших витрат часу при погодинній оплаті). Так, як вже було зазначено, ч. 3 ст. 126 ГПК України не передбачає надання інших доказів, крім детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та витраченого ним часу (при погодинній оплаті) на підтвердження того, що такі роботи були виконані (послуги надані).

У даній справі, з огляду на вказану усталену судову практику колегія суддів враховує, що адвокату для участі у відповідних судових засіданнях, необхідний був час для прибуття у судові засідання, їх очікування та на зворотній шлях, обсяг якого у середньому не міг перевищувати 3-х годин для кожного судового засідання.

Водночас, надаючи оцінку вказаному позивачем за власною ініціативою часу для підготовки та участі у судових засіданнях у Детальному описі від 27.08.2026, колегія суддів бере до уваги зазначене Верховним Судом у постановах від 02.06.2022 у справі №873/108/20 та від 24.01.2022 у справі №911/2737/17, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Щодо вимоги позивача про компенсацію йому витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом апеляційної скарги у даній справі, в частині послуги з направлення 31.07.2026 на адресу ПрАТ «НЕК «Укренерго» позовної заяви з додатками і підготовки та формування додаткових письмових пояснень від 11.08.2026 щодо залучення ПрАТ «НЕК «Укренерго» у якості третьої особи у справі №910/14015/25 та направлення їх до суду та відповідачу, колегія суддів відзначає, що вимоги про стягнення зазначених витрат з відповідача заявлені також безпідставно.

Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2026 клопотання АТ «Гарантований покупець» про залучення третьої особи було задоволено, залучено до участі у цій справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - ПрАТ «НЕК «Укренерго». Тобто, додаткові пояснення позивача щодо залучення до участі у справі третьої особи подані після розгляду відповідного клопотання відповідача, отже останні не могли бути враховані судом при розгляді відповідного клопотання відповідача, а їх подання судом апеляційної інстанції після розгляду відповідного клопотання відповідача від позивача не вимагалось, вони не визнавалися необхідними у цій справі. Надіслання третій особі копії позовної заяви і доданих до неї документів є процесуальним обов`язком позивача, визначеним як процесуальним законом, так і ухвалою апеляційного суду від 09.07.2026 у даній справі та не потребувало додаткових затрат часу адвоката для підготовки будь-якого нового процесуального документа.

Стосовно включення позивачем до складу витрат на правничу допомогу, що підлягають компенсації йому за рахунок відповідача, окремо вартості послуг з підготовки та формування заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/14015/25 та направлення її відповідачу, третій особі та до Північного апеляційного господарського суду, колегія суддів зазначає таке.

Положеннями ст. ст. 124, 126, 221 ГПК України встановлено порядок визначення судових витрат та їх розподілу. Кожна сторона спору зобов`язана заявити про відшкодування судових витрат, подавши до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на професійну правничу допомогу та докази щодо обсягу фактично наданих і виконаних адвокатом послуг та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Разом з тим процесуальний закон не визначає конкретних вимог щодо змісту та форми такої заяви, зокрема, не вказує на те, що вона повинна бути зроблена лише у письмовій формі, а також, що така заява має бути зроблена на певній процесуальній стадії. Закон лише встановлює граничний строк звернення із заявою - до закінчення судових дебатів. Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №921/221/21, від 31.05.2022 у справі №917/304/21 та від 19.01.2024 у справі №910/2053/20.

Водночас, положення ч. 8 ст. 129 ГПК України підлягають застосуванню судом під час дослідження обставин стосовно дотримання стороною порядку та строків подання доказів щодо обсягу наданих адвокатських послуг (виконаних робіт) та їх вартості, і у разі дотримання стороною цих вимог, суд здійснює розподіл судових витрат. У разі не дотримання стороною порядку та строків на подання таких доказів суд залишає таку заяву без розгляду.

Отже, в силу приписів наведених вище положень законодавства колегія суддів зазначає, що заява сторони про розподіл судових витрат фактично є дією, спрямованою на реалізацію стороною свого зобов`язання лише на подання доказів щодо витрат, які вже понесені такою стороною.

Таким чином, подання стороною заяви про розподіл судових витрат не може бути ототожнено з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Ураховуючи наведене, Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02.02.2024 у справі №910/9714/22, погодився з висновками, викладеними у постанові Верховного Суду від 31.08.2022 у справі №914/1564/20 та у додаткових постановах від 20.09.2023 у справі №922/838/22, від 14.09.2023 у справі №911/3076/21, від 06.09.2023 у справі №914/131/22, від 30.08.2023 у справі №911/3586/21, від 25.07.2023 у справі №914/4092/21, від 07.02.2023 у справі №922/4022/20, від 23.08.2022 у справі №909/328/18, від 05.07.2022 у справі №910/10507/21 щодо застосування статей 123, 126 ГПК України про те, що заява сторони про розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.

З огляду на викладене, вимоги позивача про покладення на відповідача окремої вартості послуг з підготовки та формування заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, не підлягають задоволенню у зв`язку з їх безпідставністю.

Крім того, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу в заявленій сумі обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, апеляційний господарський суд враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція позивача не змінювалася, а представництво його інтересів здійснювалося тим самим адвокатським об`єднанням, що й у суді першої інстанції, доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, ґрунтувалися на аргументах позовної заяви і прийнятого рішення судом першої інстанції.

Таким чином, правова позиція позивача вже була сформована до часу апеляційного розгляду справи, повністю обґрунтована наявними у справі доказами. При цьому доказів реальної потреби у адвоката позивача щодо додаткового комплексного та всебічного вивчення юридичної природи спірних правовідносин, зміненої судової практики з питань правозастосуання - суду не надано та з матеріалів справи не вбачається.

Поряд з цим, колегія суддів бере до уваги, що адвокатське об`єднання «Гвоздій та Оберкович», яке здійснює представництво інтересів позивача у даній справі, представляло інтереси товариств у подібних справах № 910/9725/23, № 910/9804/23, № 910/9680/23 та № 910/19949/23, а також у справах № 910/4731/24, № 910/4734/24, 910/4733/24, в яких відповідачем було ДП «Гарантований покупець», а предмет та підстави позову були аналогічними даній справі.

Зазначене, на переконання колегії суддів, свідчить про ґрунтовну обізнаність адвокатів адвокатського об`єднання з категорією таких справ. Отже, з огляду на наявність вже готових напрацювань, у адвоката позивача була відсутня потреба у докладанні додаткових зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення обґрунтувань по спору, у відзиві на апеляційну скаргу та в межах апеляційного провадження.

За таких обставин, дослідивши та оцінивши заяву позивача про прийняття додаткової постанови за результатами апеляційного провадження та розподіл судових витрат з доданими до неї документами, враховуючи результат розгляду апеляційної скарги, зважаючи на наявність заперечень АТ «Гарантований покупець» щодо неспівмірності та явно завищеного розміру правничої допомоги, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, колегія суддів вважає, що розмір заявлених позивачем до відшкодування відповідачем витрат на професійну правничу (правову) допомогу в сумі 929887,20 грн - не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру. Такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною адвокатом позивача роботою у суді апеляційної інстанції.

Колегія суддів погоджується із частковою доведеністю заперечень відповідача проти прийняття додаткової постанови за заявою позивача і розподілу судових витрат.

Отже, за висновком суду апеляційної інстанції, витрати позивача на професійну правничу (правову) допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, як доведені та співмірні, підлягають розподілу частково, в сумі лише 17500,00 грн, які належить стягнути на його користь з відповідача.

Відповідно заява позивача від 31.08.2026 про прийняття додаткової постанови та розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву від 31.08.2026 Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» про прийняття додаткової постанови та розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/14015/25 задовольнити частково.

2. Ухвалити додаткову постанову у справі №910/14015/25.

3. Стягнути з Акціонерного товариства «Гарантований покупець» (вул. Симона Петлюри, буд. 27, м. Київ, 01032; ідентифікаційний код 43068454) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» (пров. Транспортний, буд. 9, м. Миколаїв, Миколаївська обл., 54020; ідентифікаційний код 41361086) 17 500 (сімнадцять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

4. В решті вимог заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Віта Солар» відмовити.

5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ на виконання даної постанови.

6. Справу №910/14015/25 повернути до місцевого господарського суду.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до вимог статей 286-289 Господарського процесуального кодексу.

Головуючий суддя Н.М. Спаських

Судді О.В. Яценко

П.В. Горбасенко