Постанова від 13 вересня 2026 р. у справі №916/2869/22 — Південно-західний апеляційний господарський суд

Суд: Південно-західний апеляційний господарський суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Господарське

Категорія: Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них

Дата: 13 вересня 2026 р.

Справа: №916/2869/22

Суддя: Богацька Н.С.

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рокум. ОдесаСправа № 916/2869/22

Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богацької Н.С.

суддів: Савицького Я.Ф., Лічмана Л.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесабуд»

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 постановлену суддею. Д`яченко Т.Г., м. Одеса, про відмову у поновленні процесуального строку для залучення доказів,

у справі № 916/2869/22

за позовом: Заступника керівника Одеської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Одеської міської ради

до відповідачів:

1) Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Сервіс»

2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Парк»

3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесабуд»

за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Державної інспекції архітектури та містобудування України

про: припинення права, розірвання договорів оренди землі та зобов`язання повернути земельні дільники,

ВСТАНОВИВ

У жовтні 2022 року заступник керівника Одеської обласної прокуратури (далі Прокурор) в інтересах держави в особі Одеської міської ради (далі Рада) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Спорт-Сервіс» (далі ТОВ «Спорт-Сервіс»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Лідер-Парк» (далі ТОВ «Лідер-Парк»), Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесабуд» (далі ТОВ «Одесабуд») та до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі ДАБІ України), в якому (з урахуванням заяви про залишення частини позовних вимог без розгляду) просив суд: припинити право на виконання будівельних робіт на підставі дозволу на виконання будівельних робіт щодо об`єкту, що за класом наслідків (відповідальності) належить об`єктів із наслідками (CC3) від 19.08.2021 № ІУ013210722347, виданого ТОВ «Одесабуд», ТОВ «Лідер-Парк» та ТОВ «Спорт-Сервіс»; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,6000 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 7, кадастровий номер 5110137500:29:005:0035 (далі – земельна ділянка площею 0,6000 га), укладений 11.03.2002 між Радою та ТОВ «Спорт-Сервіс», зареєстрований в реєстрі за № 565/42, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 31125542 від 08.04.2019, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1808077451101; зобов`язати ТОВ «Спорт-Сервіс» повернути Раді земельну ділянку площею 0,6000 га в стані на день укладення договору оренди від 11.03.2002; розірвати договір оренди земельної ділянки площею 0,0724 га, що знаходиться за адресою: м. Одеса, бульвар Лідерсівський, 9, кадастровий номер 5110137500:29:005:0034, укладений 31.10.2019 між Радою та ТОВ «Лідер-Парк», зареєстрований в реєстрі за № 678, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис № 33945088 від 31.10.2019, реєстраційний номер об?єкта нерухомого майна 1950710551101; зобов`язати ТОВ «Лідер-Парк» повернути Раді земельну ділянку площею 0,0724 га в стані на день укладення договору оренди землі.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 18.07.2024 у справі № 916/2869/22, залишеним без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2025, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 01.07.2025 рішення судів попередніх інстанцій скасовано, справу №916/2869/22 направлено на новий розгляд до Господарського суду Одеської області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 справу №916/2869/22 прийнято до свого провадження суддею Д`яченко Т.Г., вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, призначено підготовче засідання на 08.09.2025 та встановлено відповідачам 15-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду відзив на позов (з урахуванням висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 01.07.2025).

В подальшому, підготовче засідання неодноразово відкладалося судом.

19.06.2026 від ТОВ «Одесабуд» до суду надійшли клопотання (вх. № 21425/26 та за вх. 21480/26, сформовані в системі Електронний суд 18.06.2026), в яких ТОВ «Одесабуд» просило суд долучити до матеріалів цієї справи нові докази, а саме укладені ним з ТОВ «Спорт-Сервіс» та з ТОВ «Лідер-Парк» договори про дольову участь у будівництві від 22.04.2020 за № 22/04/20-ЛП та за № 22/04/20-1, а також поновити строк на їх подання до суду.

19.06.2026 від ТОВ «Одесабуд» до суду надійшло клопотання (вх. № 21545/26, сформоване в системі Електронний суд 18.06.2026), в якому ТОВ «Одесабуд» просило суд долучити до матеріалів цієї справи новий доказ, а саме: містобудівний розрахунок «Готель з центром обслуговування та спортивним клубом, пунктом надання першої медичної допомоги та реабілітаційним центром», а також поновити строк на його подання до суду.

Обґрунтовуючи причини пропуску строку на подання вказаних доказів, ТОВ «Одесабуд» посилалося на те, що питання щодо самостійного статусу ТОВ «Одесабуд» як замовника будівництва у відриві від питання щодо дотримання ТОВ «Спорт – Сервіс» та ТОВ «Лідер-Парк» умов договорів оренди спірних земельних ділянок у суді не поставало, а тому причини їх ненадання суду першої інстанції раніше є поважними

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 клопотання ТОВ «Одесабуд» (вх. №21425/26, №21480/26 та №21545/26 від 19.06.2026) залишено без задоволення, у поновленні процесуального строку для залучення доказів, доданих до вказаних клопотань, відмовлено.

Місцевий господарський суд виходив з того, що вказані докази вже існували на момент розгляду справи, проте в порушення приписів ч. 3 ст. 80 ГПК України, не були подані відповідачем разом з відзивом на позовну заяву, в той час як причини пропуску строку на їх подання, викладені у клопотаннях (вх. №21425/26, №21480/26 та №21545/26 від 19.06.2026), визнані судом неповажними.

Не погодившись з ухвалою суду, ТОВ «Одесабуд» подало на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та передати справу № 916/2869/22 на розгляд до Господарського суду Одеської області.

В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги ТОВ «Одесабуд» посилається на наступне:

- ухвалою суду від 06.08.2025 строк для подання відзиву був встановлений повторно, проте відповідно до статей 176, 310, 316 ГПК України у разі скасування судом касаційної інстанції рішень суду першої та апеляційної інстанції та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції – цей суд вже не вирішує питання про відкриття провадження у справі, а отже не має встановлювати строки для подання відзиву на позов по такій справі;

- виходячи з положень норм процесуального права, під час нового розгляду справи суд першої інстанції має право пропонувати відповідачу у справі подати відзив з урахуванням вказівок касаційного суду, втім не може обмежувати його будь – якими іншими строками, ніж строк проведення підготовчого провадження у справі, а звідси і подання доказів, що мають додаватися до такого відзиву, також має відбуватися у такий строк;

- щодо поновлення такого строку, скаржник зазначає, що суд першої інстанції, посилаючись на те, що ці докази були в розпорядження підприємства станом на момент розгляду справи, залишає поза увагою причину подання таких доказів під час нового розгляду справи – вказівки Верховного Суду, викладені у його постанові від 01.07.25 по цій справі, які на момент первісного розгляду справи не існували. Якраз задля виконання цих вказівок судом в ухвалі від 06.08.25 було запропоновано сторонами вжити всіх необхідних процесуальних дій, строк виконання яких відповідно до положень статей 176, 310, 316 ГПК України мав сплинути на день закриття підготовчого провадження у справі;

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Савицького Я.Ф., Богатиря К.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 07.07.2026 витребувано у Господарського суду Одеської області копії матеріалів справи №916/2869/22, необхідних для розгляду апеляційної скарги, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження копій матеріалів з суду першої інстанції.

13.07.2026 матеріали цієї справи надійшли до суду апеляційної інстанції.

У зв`язку з перебуванням судді-учасника колегії Богатиря К.В. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи. Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Савицького Я.Ф., Лічмана Л.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 22.07.2026 справу № 916/2869/22 до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Савицького Я.Ф., Лічмана Л.В., за апеляційною скаргою ТОВ «Одесабуд» на ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 у справі № 916/2869/22 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено іншим учасникам справи строк до 07.08.2026 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення позивачу) та роз`яснено учасникам цієї справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.

31.07.2026 від Прокурора надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість.

Відзиви на апеляційну скаргу від інших учасників цієї справи не надходили.

Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, судова колегія зазначає наступне.

Насамперед колегія суддів зазначає, що у даному випадку предметом апеляційного оскарження є ухвала місцевого господарського суду, яка у свою чергу є різновидом ухвали про відмову поновити або продовжити пропущений процесуальний строк, яка відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду першої інстанції.

Відкриваючи апеляційне провадження у даній справі, колегія суддів також враховувала висновки щодо застосування п. 9 ч. 1 ст. 255 ГПК України, викладені у постановах Верховного суду від 12.01.2026 у справі № 922/2907/25, від 20.07.2022 від 910/5810/17 та від 03.12.2020 у справі № 923/1/19.

Отже, предметом апеляційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, якою відповідачу відмовлено у поновленні строку на долучення до матеріалів цієї справи нових доказів, доданих до клопотань (вх. №21425/26, №21480/26 та №21545/26 від 19.06.2026).

Судом встановлено, що дана справа перебуває на новому розгляді у суду першої інстанції і розглядається за правилами загального позовного провадження.

Так, суд першої інстанції під час нового розгляду не обмежений виключно тими матеріалами, що були на попередньому розгляді, а норми ГПК України не містять прямої заборони на залучення сторонами нових доказів під час нового розгляду справи в суді першої інстанції.

Водночас, залучення нових доказів під час нового розгляду справи в суді першої інстанції має відбуватися із дотриманням норм ГПК України, як і реалізація конституційного права, зокрема на судовий захист, ставиться насамперед у залежність від положень цього процесуального закону.

Відповідно до ч. 1- 4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах, зокрема, змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Принцип рівності сторін у процесі у розумінні «справедливого балансу» між сторонами вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище стосовно другої сторони.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Норми ГПК України надають детальну регламентацію строків та порядку подання доказів.

Зокрема, відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (частини 4, 5 ст. 80 ГПК України).

Згідно з ч. 8 ст. 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Вищевказана норма містить імперативну заборону суду приймати до розгляду докази, якщо вони подані не у встановлений судом строк. Особа має письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (постанова Верховного Суду у справі № 910/7381/21 від 11.10.2023).

Єдиний виняток, коли можливим є прийняття судом доказів з порушенням установленого строку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких також покладений на учасника справи (попостанова Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 910/6654/24).

Колегія суддів також враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип «рівної зброї» («equality of arms»), згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands» від 27.10.1993 та «Ankerl v. Switzerland» від 23.10.1996).

Так, як вже зазначалося, ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2025 встановлено відповідачам 15-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали надати суду відзив на позов (з урахуванням висновків, що викладені у постанові Верховного Суду від 01.07.2025).

З комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» вбачається, що ТОВ «Одесабуд» отримало вказану ухвалу 07.08.2025, а відтак, строк для подання відзиву на позов, до якого і мали б бути подані відповідні докази, був до 22.08.2025 включно.

Натомість, з відповідним клопотання про долучення до матеріалів цієї справи нових доказів відповідач звернувся до суду лише 18.06.2026, тобто майже через рік.

Щодо причин пропуску строку, про які зазначав відповідач у клопотаннях (вх. №21425/26, №21480/26 та №21545/26 від 19.06.2026), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 310 ГПК України висновки суду касаційної інстанції, у зв`язку з якими скасовано судові рішення, є обов`язковими для суду першої чи апеляційної інстанції під час нового розгляду справи. Вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи (ч. 1 ст. 316 ГПК України).

Водночас, жодних висновків/вказівок, зокрема з приводу питання щодо отримання ТОВ «Одесабуд» статусу замовника будівництва, судом касаційної інстанції у постанові від 01.07.2025 зроблено не було.

У будь-якому випадку, це жодним чином не виправдовує пропуск відповідачем строку на вчинення відповідної процесуальної дії.

Колегія суддів зазначає, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом Одеської області даної справи, що не заперечується, проте під час нового розгляду справи він жодного разу не повідомляв суд першої інстанції ні про існування у нього цих доказів, ні про причини, з яких вони не могли бути подані разом з відзивом на позов.

Відповідачем жодним чином не обґрунтовано саме неможливість неподання цих доказів під час нового розгляду справи в суді першої інстанції у строк, встановлений ч. 3 ст. 80 ГПК України, ним не наведено ні винятковість випадку, ні причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Наведені скаржником причини пропуску строку є суб`єктивними, такими, що залежали від волі самого заявника, тобто неподання відповідних доказів в суд першої інстанції залежало виключно від поведінки самого відповідача, який несе ризик вчинення або не вчинення певної процесуальної дії.

Оскільки відповідачем відповідно до вимог ст. 74 ГПК України не було доведено неподання ним документів до суду першої інстанції з причин, які об`єктивно від нього не залежали, то суд першої інстанції не безпідставно, а цілком обґрунтовано відмовив у їх прийнятті, не задовольнивши відповідні клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 та ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача, правильно застосував норми процесуального права, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали суду першої інстанції у даній справі - без змін.

У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Одесабуд» залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 22.06.2026 про відмову у поновленні процесуального строку для залучення доказів у справі № 916/2869/22 - без змін.

Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя Н.С. Богацька

Судді Я.Ф. Савицький

Л.В. Лічман

Оригінал: reyestr.court.gov.ua