Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №604/1290/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 604/1290/25Головуючий у 1-й інстанції Федорович І.В.

Провадження № 22-ц/817/925/26 Доповідач - Гірський Б.О.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого — Гірського Б.О.

суддів — Хоми М.В., Костіва О.З.

за участю секретаря — Дідух М.Є.,

представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тернополі цивільну справу №604/1290/25 за апеляційною скаргою Фермерського господарства “Калина-2008” від імені якого діє адвокат Покотило Юрій Володимирович на рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2026 року (ухвалене суддею Федорович І.В.) у справі за позовом Фермерського господарства “Калина-2008” до ОСОБА_1 про визнання поновленими договорів оренди землі у викладеній редакції додаткових угод,

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року Фермерське господарство “Калина-2008” (далі - ФГ “Калина-2008”) звернулось до суду із вказаним позовом.

Позовні вимоги обґрунтовували тим, що 01.07.2018 року між сторонами було укладено договір оренди землі №2/001 від 01 липня 2018 року та договір оренди землі №2/002 від 01 липня 2018 року на сім років (кадастрові номера земельних ділянок 6124685700:01:001:0294 та 6124685700:01:001:0292).

Звертали увагу на те, що відповідно до п.8 Договорів у випадку, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку Договору листа - повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені Договором.

Посилаючись, зокрема, на ст. 33 Закону України “Про оренду землі” зазначали, що позивач з метою доведення до відома орендодавця свого наміру щодо продовження орендних відносин 10 травня 2025 року, тобто не пізніше ніж за місяць до закінчення Договорів, засобами поштового зв`язку надіслав Відповідачу відповідні листи повідомлення від 25.04.2025 року про намір продовжити договори оренди землі, до яких додав по два примірники проекту Додаткової угоди та проекти нових договорів.

Стверджували, що вказані листи були направлені за відомою Позивачу адресою Відповідача.

Зазначали, що при цьому позивач продовжував користуватися земельними ділянками після закінчення строку договорів оренди і заперечення від орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку договору не отримував.

Вважали, що належним способом захисту прав Позивача як орендаря є вимога про визнання поновленими договорів оренди землі на новий строк.

Таким чином, просили визнати поновленим (укладеним на новий строк) договір оренди землі №2/001 від 01 липня 2018 року, укладений між ОСОБА_1 як орендодавцем та ФГ “Калина - 2008”, виклавши Додаткову угоду №1 до Договору в зазначеній редакції Позивача, та визнати поновленим (укладеним на новий строк) договір оренди землі №2/002 від 01 липня 2018 року, виклавши Додаткову угоду в редакції Позивача.

Рішенням Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2026 року в задоволенні позову відмовлено.

Стягнуто із ФГ “Калина - 2008” на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн.

В апеляційній скарзі ФГ “Калина - 2008” просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Посилається на неповне з`ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Вказує, що орендар належно виконував умови договорів оренди землі № 2/001 та № 2/002 від 01 липня 2018 року і своєчасно повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на продовження орендних відносин, направивши 10 травня 2025 року листи-повідомлення № О-0292-2 та № О-0294-2 від 25 квітня 2025 року разом із проектами додаткових угод та нових договорів оренди.

Зазначає, що після закінчення строку дії договорів продовжував користуватися земельними ділянками, які орендодавцю за актами не поверталися, водночас протягом місяця після 01 липня 2025 року відповідач не направив заперечень щодо поновлення договорів.

Вважає, що лист-повідомлення від 01 червня 2025 року, направлений 10 червня 2025 року, не може вважатися запереченням, передбаченим пунктами 7, 8 договорів, оскільки його складено і направлено до закінчення строку їх дії.

Вважає, що саме відсутність заперечень протягом місяця після закінчення договорів слід розцінювати як мовчазну згоду орендодавця на їх поновлення на той самий строк і на тих самих умовах.

Наголошує, що до спірних правовідносин підлягали застосуванню умови договорів та правила, чинні на момент їх укладення, зокрема положення статті 33 Закону України «Про оренду землі», а не статті 126-1 ЗК України.

Вважає, що орендар дотримався встановленого законом порядку поновлення договорів, тоді як непідписання відповідачем додаткових угод та ненаправлення у встановлений строк заперечень свідчать про недобросовісну поведінку орендодавця і порушення переважного права позивача.

Також зазначає, що відзив та додані до нього докази подано з пропуском установленого судом строку без клопотання про його поновлення, у зв`язку із чим суд першої інстанції не мав підстав приймати їх до розгляду.

Крім того, вважає завищеними заявлені відповідачем 15 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Посилається на відсутність акта приймання-передачі наданих послуг, передбаченого додатковою угодою до договору про надання правової допомоги.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 від імені якого діє адвокат Богуш В.Д. просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Зазначає, що ФГ «Калина-2008» не є добросовісним орендарем, оскільки у 2022 році сплатило орендну плату не в повному розмірі.

Звертає увагу на те, що листи-повідомлення про намір продовжити договори оренди були направлені позивачем на неправильну адресу - АДРЕСА_1 , із зазначенням номера телефону, який відповідачу не належить, внаслідок чого відповідач їх не отримав. При цьому позивачу було відомо про фактичне проживання відповідача у с. Остап`є, оскільки листом від 01 червня 2025 року повідомив позивача про небажання продовжувати договори оренди та намір самостійно обробляти земельні ділянки, а факт отримання цього листа позивачем не заперечується.

В судовому засіданні представник позивача - адвокат Покотило Ю.В. просив апеляційну скаргу задовольнити з підстав, викладених у ній.

В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Богуш В.Д. просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду залишити без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

01 липня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ «Калина-2008», в особі Дацків О.В., уклали договір оренди землі № 2/001, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 1,5396 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0294. Дата державної реєстрації права оренди – 20.07.2018 року.

01 липня 2018 року ОСОБА_1 та ФГ «Калина-2008», в особі Дацків О.В., уклали договір оренди землі № 2/002, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населеного пункту на території Остап`ївської сільської ради Підволочиського району Тернопільської області, площею 2,1458 га, кадастровий номер 6124685700:01:001:0292. Дата державної реєстрації права оренди – 20.07.2018.

Відповідно до пунктів 7 та 8 договорів оренди земельної ділянки № 2/001 та № 2/002 договори укладено на 7 років. По закінченню строку, на який було укладено договір, орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк. У випадку якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до пунктів 9, 11, 12, 14 договорів орендна плата вноситься орендарем виключно в розмірі не менше 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка становить 2 300 грн. на рік, або в натуральній формі — 1 200 кг зерна, 150 кг цукру, 10 кг гречаних круп — до 30 грудня кожного року. Передача продукції в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами. У разі невнесення орендної плати у визначені строки справляється пеня.

Відповідно до пункту 28 договорів орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

Відповідно до договорів адреса відповідача – Тернопільська область, Тернопільський район, місто Тернопіль. У проектах додаткових угод до договорів та у проектах договорів оренди землі позивач зазначав повну адресу орендодавця: АДРЕСА_2 .

Сторони також підписали за договорами акти здачі-приймання земельних ділянок в оренду від 01.07.2018.

Позивач не долучив доказів на підтвердження сплати орендної плати у грошовій чи натуральній формі за час дії договорів.

10 травня 2025 року, відповідно до штампу установи поштового зв`язку на описі вкладення у лист, орендар ФГ «Калина-2008» на ім`я орендодавця ОСОБА_1 за адресою, вказаною в тексті листа: АДРЕСА_2 , однак в описі вкладення до листа вказано адресу: АДРЕСА_3 , телефон одержувача ОСОБА_1 – НОМЕР_1 , направив аналогічні два листи-повідомлення № О-0292-2 та № О-0294-2 від 25 квітня 2025 року по кожній земельній ділянці про намір скористатися переважним правом на продовження орендних відносин та додав проєкти додаткової угоди № 1 до договору та два проєкти договору оренди землі, що підтверджується двома описами вкладення та фіскальними чеками до відправлення, копії яких долучені до позовної заяви.

Вказані поштові відправлення на ім`я одержувача ОСОБА_1 були повернуті відправнику у зв`язку із закінченням терміну зберігання, про що свідчить трекінг поштових відправлень вебсайту Укрпошти.

Одержувач ОСОБА_1 не отримав вказаних поштових відправлень від відправника ФГ «Калина-2008».

Представник позивача в суді першої інстанції пояснив, що номер будинку АДРЕСА_4 описі вкладення вказаних листів був зазначений помилково. Такого будинку під номером АДРЕСА_4 не існує.

Представник відповідача в суді першої інстанції звернув увагу, що номер телефону одержувача ОСОБА_1 у вказаних описах вкладень та поштових повідомленнях про вручення не належить та ніколи не належав відповідачу.

Також представник відповідача зазначав, що відповідач з 2004 року проживає у селі Остап`є Тернопільського району без реєстрації, про що долучено акт-опитування від 15.12.2025 року за підписами, зокрема, старости села та сусідів.

Відповідач надсилав лист-повідомлення від 01.06.2025 року орендарю в село Городниця Тернопільської області.

Відповідно до вказаного листа-повідомлення відповідач зазначав, що термін дії договорів оренди закінчується 01.07.2025 року, що є підставою для припинення договорів. Відповідач повідомив, що не бажає поновлювати дію договорів оренди і має намір використовувати земельні ділянки для власних потреб на власний розсуд, просив утриматися від вчинення дій, які би перешкоджали після закінчення строку дії договору використовувати належні йому як власнику земельні ділянки.

До вказаного листа долучено фіскальний чек Укрпошти від 10.06.2025 року, з якого вбачається, що поштове відправлення було прийнято в Тернопільському районі, село Остап`є, вулиця Кривляни, направлено рекомендованим відправленням ФГ «Калина-2008», село Городниця.

Відповідно до статусу відстеження відправлення вищевказаний поштовий лист прийнято в селі Остап`є 10.06.2025 року та вручено одержувачу - позивачу - 14.06.2025 року у селі Городниця, 47854.

Відповідно до витягів із Державного реєстру речових прав речове право оренди щодо земельних ділянок за договорами оренди припинено 06.08.2025 року, підстава – лист-повідомлення від 01.06.2025 року.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що у орендодавця відсутнє волевиявлення на укладення договору оренди землі з позивачем на новий строк.

З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів.

Частиною четвертою статті 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до вимог частини другої статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою та дев`ятою статті 33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Таким чином, для застосування частини першої статті 33 Закону України «Про оренду землі» та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди згідно з частинами 2-5 цього закону необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.

Отже, аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Такий правовий висновок про застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18).

У своїй постанові від 28 вересня 2020 року (справа №272/440/18) Верховний Суд зазначив, що у разі незгоди орендодавця у поновленні договору оренди, направленої орендарю у місячний строк до закінчення строку його дії, переважне право на укладення договору оренди землі припиняється, тому що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі.

Направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями частини п`ятої статті 33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору у вибраний позивачем спосіб.

Аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 08 березня 2024 року у справі № 604/425/23 (провадження № 61-18021св23), від 21 березня 2024 року у справі № 604/423/23 (провадження № 61-18123св23), від 08 травня 2024 року у справі № 604/483/23 (провадження № 61-17970св23), від 27 травня 2024 року у справі № 604/482/23 (провадження № 61-1799св24), від 28 травня 2024 року у справі № 604/648/23 (провадження № 61-4230св24), від 03 липня 2024 року у справі № 604/479/23 (провадження № 61-1195св24), від 05 липня 2024 року у справі № 604/630/23 (провадження № 61-4229св24), від 25 липня 2024 року у справі № 604/647/23 (провадження № 61-1805св24), від 08 серпня 2024 року у справі № 604/779/23 (провадження № 61-3971св24).

Так, встановивши, що ФГ «Калина-2008» направило листи-повідомлення про намір поновити договори оренди землі на адресу: АДРЕСА_4 , тоді як у договорах зазначено інший номер будинку - 7, а також вказало номер телефону, який відповідачу не належить, внаслідок чого ці поштові відправлення орендодавець не отримав, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недотримання позивачем встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури реалізації переважного права на укладення договорів оренди землі на новий строк.

Водночас із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 , не маючи наміру продовжувати орендні відносини, листом-повідомленням від 01 червня 2025 року повідомив ФГ «Калина-2008» про закінчення 01 липня 2025 року строку дії договорів, небажання їх поновлювати та намір використовувати належні йому земельні ділянки для власних потреб.

Вказане поштове відправлення було направлено відповідачем 10 червня 2025 року та вручено позивачу 14 червня 2025 року, тобто до закінчення строку дії договорів оренди.

Отже, позивач ще до закінчення строку дії договорів був обізнаний про чітко виражене волевиявлення орендодавця щодо небажання продовжувати орендні відносини.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наявність заперечень орендодавця щодо поновлення договорів виключає можливість визнання їх поновленими на новий строк у запропонованій позивачем редакції.

Доводи апеляційної скарги про те, що лист-повідомлення від 01 червня 2025 року не може вважатися належним запереченням, оскільки його направлено до закінчення строку дії договорів, колегія суддів відхиляє, оскільки направлення орендодавцем до закінчення строку дії договору повідомлення про небажання продовжувати орендні відносини свідчить про відсутність його волевиявлення на поновлення договору та виключає можливість розцінювати його подальшу поведінку як мовчазну згоду на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах.

Водночас продовження користування орендарем земельними ділянками після закінчення строку дії договорів не є достатньою підставою для їх поновлення за наявності завчасно висловлених орендодавцем заперечень.

При цьому відсутність актів повернення земельних ділянок не спростовує волевиявлення відповідача щодо припинення орендних відносин та не свідчить про його згоду на поновлення договорів.

Не заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про необхідність застосування до спірних правовідносин статті 33 Закону України «Про оренду землі» замість статті 126-1 ЗК України, оскільки суд першої інстанції, врахувавши дату укладення договорів, вирішив спір саме на підставі положень статті 33 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент їх укладення.

Посилання скаржника на недобросовісність поведінки орендодавця також є безпідставними, оскільки відповідач до закінчення строку дії договорів повідомив позивача про небажання їх поновлювати.

Таким чином, встановивши відсутність волевиявлення орендодавця на продовження договорів оренди землі та недотримання позивачем усіх необхідних умов реалізації переважного права на їх поновлення, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не дотримався норм процесуального права і прийняв відзив та додані до нього докази, які були подані з пропуском встановленого строку без клопотання про його поновлення, що є підставою для скасування судового рішення, колегія суддів відхиляє відповідно до вимог ч.2 ст. 376 ЦПК України, оскільки таке порушення норм процесуального права не призвело до неправильного вирішення справи.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивач скористався своїм правом та подав відповідь на відзив.

Доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованого стягнення витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів відхиляє, оскільки на підтвердження понесених витрат відповідач надав договір про надання правничої допомоги від 15 грудня 2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Богушем В.Д. додаткову угоду № 1 до нього, ордер та квитанцію про сплату 15 000 грн.

При цьому факт надання правничої допомоги підтверджується також участю адвоката у двох судових засіданнях, складенням і поданням відзиву на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив.

Врахувавши заперечення позивача, характер і складність спору, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд першої інстанції зменшив заявлені відповідачем витрати з 15 000 грн. до 10 000 грн.

Визначений судом розмір витрат відповідає критеріям реальності, необхідності, розумності та співмірності, а відсутність акта приймання-передачі послуг не спростовує факту надання відповідачу професійної правничої допомоги, оскільки договором про надання правничої допомоги гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі, а факт надання правничої допомоги підтверджується матеріалами справи.

Такий висновок суду першої інстанції відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

Інші доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Згідно зі ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, порушень норм матеріального чи процесуального права судом першої інстанції не допущено. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги в апеляційного суду відсутні.

Щодо судових витрат.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду справи, результат вирішення справи залишився незмінним, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 375, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Фермерського господарства “Калина-2008” — залишити без задоволення.

Рішення Підволочиського районного суду Тернопільської області від 04 травня 2026 року — залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 11 вересня 2026 року.

Головуючий Гірський Б.О.

Судді: Хома М.В.

Костів О.З.