Постанова від 30 серпня 2026 р. у справі №607/19345/25 — Тернопільський апеляційний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 607/19345/25Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.

Провадження № 22-ц/817/768/26 Доповідач - Костів О.З.

Категорія -

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2026 року м. Тернопіль

Тернопільський апеляційний суд в складі:

головуючого - Костів О.З.

суддів - Гірський Б. О., Хома М. В.,

з участю секретаря — Дідух М.Є.,

без участі сторін,

розглянувши у письмовому провадженні в м.Тернополі цивільну справу №607/19345/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2026 року, ухвалене суддею Стельмащуком П.Я., повний текст якого складено 26 березня 2026 року, в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7 адвокат Сампара Н.М. звернулась до суду із позовом до ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , у якому просила визначити позивачам додатковий строк у два місяці для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько сторін ОСОБА_11 , після смерті якого залишилось спадкове майно у вигляді 1/6 частки квартири за адресою АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0.121 га, яка розташована у с.Денисів. 26.07.2025 представник позивачів звернулась до нотаріуса із заявою про прийняття спадкоємцями спадщини після смерті їхнього батька, проте їм було відмовлено через пропуск шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позивачі вважають, що строк пропущено з поважних причин, оскільки вони понад 10 років проживають на території США.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2026 в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник позивачів просить вказане вище рішення суду скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Зокрема зазначає, що поважними причинами пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є такі, що пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Вказаний висновок міститься в Постанові ВП ВС від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 (провадження № 14-50цс24).

Посилаючись на постанову ВП ВС від 26 червня 2024 року у справі №686/5757/23, вказує, що поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:

1) тривала хвороба спадкоємців;

2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;

3) складні умови праці, які пов`язані, зокрема, з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;

4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;

5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту (які не є спадкоємцями за законом першої черги або іншої черги спадкоємців, які набували право на спадкування за законом), тощо.

А тому, оскільки позивачі понад 10 років проживають на території США, вважають, що шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущено з поважних причин.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча належним чином були повідомлені про день і час слухання справи.

Також від представника позивачів – адвоката Сампари Н.М. надійшла заява про розгляд справи у її відсутності.

За наведених обставин колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутності сторін.

Заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись з матеріалами справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.

Судом встановлено наступні обставини.

ОСОБА_11 та ОСОБА_8 є батьками ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 10.12.1984), ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 від 11.05.1998), ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_3 від 29.03.1994), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 видане 07.07.1987).

08.09.2011 ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уклала шлюб з ОСОБА_13 , після чого змінила прізвище на « ОСОБА_14 » (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_5 від 08.09.2011).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у с.Велика Березовиця Тернопільського району Тернопільської області помер ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 від 27.07.2021.

Згідно із свідоцтвом про право власності на житло, виданим 13.11.2003 Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації на підставі розпорядження №36626 від 13.11.2003, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , ОСОБА_9 .

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3500845092025 від 13.08.2025, ОСОБА_11 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 6123082800:01:001:0724 площею 0.12 га, яка розташована в с.Денисів Козівського району Тернопільської області.

Відповідно до довідки №09/03-330, виданої 14.07.2025 старостою Зарудянського старостинського округу, на день смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 був зареєстрований і проживав по АДРЕСА_3 .

01.08.2025 ОСББ «Р. Купчинського, 9» видано ОСОБА_8 довідку №1/01/08-25 про те, що вона зареєстрована і проживає в АДРЕСА_1 . В даній квартирі не проживають: ОСОБА_7 з 30.06.2016 по теперішній час, ОСОБА_12 з 29.07.2010 по теперішній час.

Згідно з довідкою-роз`ясненням приватного нотаріуса Тернопільського районного нотаріального округу Захарків Тетяни Богданівни №213/01-16 від 26.07.2025, ОСОБА_15 та ОСОБА_16 не звернулись до нотаріуса із заявами про прийняття спадщини за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_11 у встановлений ст.1268-1272 ЦК України строк для прийняття спадщини і вважаються такими, що спадщину не прийняли. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11 , який на день смерті був зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 .

Згідно п.п.1-5 ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам оскаржуване судове рішення відповідає не в повній мірі.

Так, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з недоведеності поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, проте не погоджується з мотивами такого рішення виходячи із наступного.

За змістом частини третьої статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Частиною першою та другою статті 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Наслідки пропуску строку для прийняття спадщини визначені статтею 1272 ЦК України. Відповідно до частини першої статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (частина третя статті 1272 ЦК України).

У пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Суди відкривають провадження в такій справі у разі письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які б могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, позов спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини, про визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини порушує права іншого спадкоємця, який спадщину прийняв, а тому належними відповідачами у спорах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. За відсутності таких спадкоємців відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Вказаний висновок викладений зокрема у постановах Верховного Суду від 25.03.2020 у справі №140/871/16-ц (провадження № 61-38046св18), від 15.01.2020 у справі №200/9984/16-ц (провадження № 61-11977св19) та від 03.10.2018 у справі №2516/1356/12-ц (провадження № 61-28938св18).

Як встановлено судом вище, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 виданим 27.07.2021, у зв`язку з чим відкрилась спадщина на майно померлого.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні відомості про те, що будь-хто з відповідачів прийняв спадщину.

Більше того, у своїй же позовній заяві представник позивачів зазначає, що відповідачі 2 та 3 — ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не зверталися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, а мати позивачів — ОСОБА_8 , не є спадкоємцем після смерті ОСОБА_11 , оскільки 14.01.2009 шлюб між ними розірвано.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача (неналежного складу відповідачів) є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.10.2023 в справі №300/808/19, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.12.2023 в справі №363/2300/20, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.12.2023 в справі № 753/8710/21).

З огляду на встановлені апеляційним судом обставини справи, зазначені у позовній заяві відповідачі є неналежними, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

На зазначені вище обставини, суд першої інстанції уваги не звернув, у зв`язку з чим рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2026 підлягає зміні із викладенням мотивів в редакції даної постанови.

Посиланням позивачів на поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини колегія суддів оцінки не надає, оскільки така оцінка може бути надана лише у разі пред`явлення позову до належного відповідача, яким у даному випадку може бути територіальна громада в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 — задовольнити частково.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2026 року — змінити, виклавши мотивувальну частину в редакції даної постанови.

В решті рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2026 року — залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 вересня 2026 року.

Головуючий

Судді