Рішення від 13 вересня 2026 р. у справі №336/7152/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/7152/26

Провадження №: 2-о/336/308/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Запоріжжя 14 вересня 2026 року

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Зарютіна П.В., при секретарі Гордейченко Р.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту родинних відносин,-

В С Т А Н О В И В:

Заявник звернувся до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, за якою просить суд встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В обгрунтування заявлених вимог зазначено наступне.

Так, заявниця зазначає. що вона є матір`ю військовослужбовця, солдата ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який проходив службу у військовій частині НОМЕР_2 та був звільнений у відставку ІНФОРМАЦІЯ_5 . ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_3 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 08.07.2024.

14 січня 2026 року заявниця звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_7 та подала заяву на призначення та виплату одноразової грошової допомоги у разі смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення, якщо смерть пов`язана із проходженням військової служби, стосовно свого сина – ОСОБА_3 ,

ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Листом ІНФОРМАЦІЯ_8 № 2770 від 23.05.2026 року, наданим у відповідь на адвокатський запит представника Заявниці повідомлено, що зазначена заява за вихідним № 251 від 14.01.2026 року разом із пакетом документів була направлена на адресу ІНФОРМАЦІЯ_9 для подальшого опрацювання та прийняття рішення, проте за результатами розгляду поданих документів було виявлено невідповідність у прізвищі матері померлого військовослужбовця, а саме: під час розірвання другого шлюбу з ОСОБА_4 заявниця, згідно з даними ДРАЦС, мала повернути собі прізвище « ОСОБА_5 », проте під час реєстрації третього шлюбу з ОСОБА_6 вона залишалася під прізвищем « ОСОБА_7 », не змінивши при цьому паспорт на прізвище « ОСОБА_5 ».

У зв`язку з цією невідповідністю документи було повернуто до ІНФОРМАЦІЯ_7 на доопрацювання, а Заявниці запропоновано звернутися до суду для встановлення факту родинних відносин із померлим ОСОБА_3 . Цим самим листом також повідомлено про неможливість надання витягу з особової справи щодо складу сім`ї померлого солдата ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю такої особової справи в

ІНФОРМАЦІЯ_10 .

На даний час Заявниця позбавлена можливості реалізації зазначеного права (отримання ОГД у разі смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби), оскільки виникла колізія щодо підтвердження родинних відносин між Заявницею – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та її сином – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з розбіжністю у прізвищах, що виникли внаслідок укладення та розірвання шлюбів, а також неотримання Заявницею нового паспорта після розірвання шлюбу.

На підставі чого, заявниця звернулась до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин.

Вищевказана справа була призначена до судового розгляду в порядку окремого провадження.

У судове засідання Заявник не з`явилася.

Представник Запорізького обласного Територіального центу та Соціальної підтримки, 27.07.2026 року подав до суду пояснення, відповідно до яких просить заяву залишити без задоволення.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Під родинними відносинами слід розуміти кровний зв`язок між особами, які походять одне від одного (пряма лінія родинних відносин) і кровний зв`язок між особами, які походять від спільного предка (бічна лінія родинних відносин). У прямій лінії родинних відносин знаходяться: мати і син (або донька), батько і син (або донька), дід і внук (внучка), бабка і внук (внучка), прадід і правнук (правнучка), прабабка і правнук (правнучка). У бічній лінії родинних відносин знаходяться, наприклад: рідні брати і сестри, дядько і племінник (племінниця), тітка і племінник (племінниця), двоюрідні брати і сестри тощо. Розрізняють також ступені родинних відносин, які визначаються кількістю народжень, які відділяють народження одного родича від іншого. Родинні відносини є підставою для виникнення численної групи сімейних правовідносин (наприклад, між батьками і дітьми, братами і сестрами, бабкою, дідом і внуками).

Таким чином, родинні відносини (споріднення) (у теорії права) - кровний зв`язок між людьми, з наявністю якого закон пов`язує виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків. Правове значення має як пряме споріднення так і не пряме (бокове), коли родинні зв`язки виникають за наявності спільного пращура (родоначальника).

В постанові Верховного Суду від 30 липня 2018 року у справі №737/120/18 зазначено про те, що в порядку окремого провадження може бути встановлений факт родинних відносин лише між кровно спорідненими родичами.

Згідно роз`яснень, викладених в п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 , за дівочим прізвищем – ОСОБА_8 (відповідно до Свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 від 16.01.1952р.), з 27.02.1971 року по 12.02.1974 року перебувала у шлюбі з ОСОБА_9 та змінила дівоче прізвище – ОСОБА_8 на прізвище – ОСОБА_5 (відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження шлюбного прізвища № 00041732226 від 06.10.2023р.), яке вона залишила й після розірвання шлюбу (відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_5 від 25.06.1978р.). У шлюбі, ІНФОРМАЦІЯ_11 , народився син – ОСОБА_3 (Свідоцтво про народження серії НОМЕР_6 від 08.03.1971р.).

З 27.09.1978 року по 19.01.1980 року ОСОБА_1 перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 , в зв`язку з чим змінила прізвище – ОСОБА_5 на прізвище – ОСОБА_7 (відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00054422381 від 28.10.2025р.), яке вона змінила після розірвання шлюбу на прізвище ОСОБА_5 (відповідно до Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_7 від 19.01.1980р.), але фактично, після розірвання шлюбу, ОСОБА_1 паспорт не змінила, тобто в неї залишився паспорт із прізвищем – ОСОБА_7 , а новий паспорт вона не отримала.

11.01.1997 р. ОСОБА_1 (з паспортом на прізвище ОСОБА_10 ) уклала шлюб із ОСОБА_6 , відповідно у свідоцтві про шлюб прізвище дружини зазначено як ОСОБА_10 , яке вона змінила на прізвище ОСОБА_11 після укладення шлюбу (Свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_8 від 11.01.1997 р.).

Верховний Суд України в листі від 01.01.2012 «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначає, що заявниками у справі про встановлення факту родинних відносин можуть бути, зокрема, спадкоємці померлої особи, які мають право на спадщину як за законом, так і за заповітом і для яких у зв`язку із встановленням факту родинних відносин мають настати певні юридичні наслідки.

Встановлення даного факту має для заявниці юридичне значення, оскільки усуває розбіжності в документах, що посвідчують її особу та актах цивільного стану, та дозволяє належним чином підтвердити її родинні зв`язки.

Аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає, що факт родинних відносин та тотожності особи підтверджується належними та допустимими доказами, а тому заява підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника ОСОБА_2 , заінтересовані особи: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме факт того, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ), є матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Відомості щодо учасників справи:

-Заявник- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1

Заінтересовані особи:

- ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса : АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_9 ,

- ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_3 ,ЄДРПОУ НОМЕР_10 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст. 358 цього Кодексу.

Суддя П.В. Зарютін

14.09.26