Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №492/400/26 — Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/400/26

провадження № 2/492/597/26

РІШЕННЯ

Іменем України

15 вересня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області в складі:

головуючого – судді Череватої В.І.

за участю секретаря Гамурар І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Арцизі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до

ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з зазначеним позовом та просить постановити рішення, яким стягнути на його користь з відповідача кошти у розмірі 56 500,00 гривень та суму судових витрат у розмірі 2 662,40 гривень.

В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 21 липня 2025 року між сторонами був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-3539 («Кредитний договір»), який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С8618, для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 11300,00 гривень; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 днів; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань у зв`язку з порушенням зобов`язань по Кредитному договору, відповідач має заборгованість в розмірі 56500,00 гривень, яка складається з: 11300,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 45200,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

У зв`язку з чим позивач просить задовольнити позов, стягнути з відповідача зазначену суму заборгованості та судові витрати.

Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області Гусєвої Н.Д. від 30 березня 2026 року, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДЬНІСТЮ «УКР КРЕИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи та зазначене цивільне провадження було розподілено головуючому судді Череватій В.І. Розгляд цивільної справи призначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження, передбаченого ст. ст. 274 - 279 ЦПК України без виклику сторін за наявними матеріалами у справі, у строки передбачені ст. 275 ЦПК України.

Визначено відповідачеві п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

При цьому суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

17 липня 2026 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем та має пільги, щодо сплати відсотків за кредитним договором.

Відповідно до ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Дослідивши надані позивачем і долучені до матеріалів справи письмові докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступних обставин.

Судом встановлено, що 15 квітня 2024 року між сторонами був укладений електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1381-3539 («Кредитний договір»), який разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір. Кредитний договір, у відповідності до норм ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» був укладений у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор С8618, для підписання Кредитного договору, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.

Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 11300,00 гривень; строк кредитування 300 днів; базовий період 21 днів; знижена % ставка – 2,50 % в день; стандартна % ставка 2,50 % за кожен день користування кредитом.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань у зв`язку з порушенням зобов`язань по Кредитному договору, відповідач має заборгованість в розмірі 56500,00 гривень, яка складається з: 11300,00 гривень - прострочена заборгованість за кредитом, 45200,00 гривень - прострочена заборгованість за нарахованими процентами.

Кредитні грошові кошти перераховані позивачем на карту відповідача, зазначену відповідачем, яким підписаний договір.

За твердженням представника позивача, відповідач будь-яких платежів за договором не здійснював, прийняті на себе кредитні зобов`язання не виконала.

Пунктом 2.2. зазначеного договору про відкриття кредитної лінії передбачено, що кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Необхідно зазначити що, на офіційному веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» у вільному доступі для всіх клієнтів ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність.

Крім того на веб-сайті ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг та основні кроки оформлення кредитної угоди за допомогою Веб-сайту з вищенаведеного порядку при укладенні договору.

Відповідачем були здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.

Відповідачу було надано одноразовий ідентифікатор, для підписання Кредитного договору, Паспорту споживчого кредиту інформації, яка надається споживачеві для укладання договору про споживчий кредит.

Як вбачається з довідки, наданої позивачем, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» останній здійснив видачу кредитних коштів за договором про відкриття кредитної лінії шляхом перерахування кредитних коштів за допомогою платіжної системи LigPay на картковий рахунок відповідача.

Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам Кредитного договору порушив вищезазначені умови Кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед позивачем за Кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами Кредитного договору.

Встановлено, що розрахунок заборгованості проведений з дотриманням узгоджених сторонами вищевказаних істотних умов договору, а відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на спростування встановлених обставин, а також розрахунку заборгованості.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмової форми укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог статей 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Такі ж висновки викладені у постанові Верховного Суду від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449св19), від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Частина 5 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем у справі було надано договір про відкриття кредитної лінії, вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Суд вважає за необхідним перевірити нарахування заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії приписам, визначених Законом України «Про споживче кредитування».

22 листопада 2023 року прийнятий Закон України №3498-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Закон набрав чинності 24 грудня 2023.

Вказаним Законом було внесено зміни та доповнення, зокрема, до Закону України №1734-VIII від 15 листопада 2016 року «Про споживче кредитування».

Так, ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» доповнено частиною п`ятою, якою визначено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитними коштами, суд зазначає, що на відповідача ОСОБА_1 з огляду на його статус військовослужбовця розповсюджуються положення ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до довідки з військової частини НОМЕР_1 від 11.12.2025 року, відповідач є військовослужбовцем та перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2024 року.

Так, відповідно до ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Так, в ст. ст. 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей за якими - військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Згідно п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

З моменту оголошення Указу Президента України «Про часткову мобілізацію» від 17 березня 2014 року № 303/2014, в Україні настав особливий період, скасування особливого періоду буде здійснено окремим Указом Президента України «Про демобілізацію» після стабілізації обстановки на сході України; на момент подання позову в Україні діяв особливий період.

Ст. 3 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» унормовано, що дія цього Закону поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, розвідувального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів), які проходять військову службу на території України, і військовослужбовців зазначених вище військових формувань, правоохоронних та розвідувальних органів - громадян України, які виконують військовий обов`язок за межами України, у тому числі на території держави-агресора, під час їх безпосередньої участі у здійсненні та/або забезпеченні здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України, а також на членів їх сімей.

У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142.

Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною. На вказані пільги мають право лише мобілізовані позичальники.

Згідно довідки № 636/2938 від 11.12.2025 р., виданої Військовою частиною НОМЕР_1 , солдат ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в Збройних Силах України у військовій частині НОМЕР_1 з 01.03.2024 р.

Таким чином, на відповідача ОСОБА_1 , як на військовослужбовця, на особливий період, поширюються пільги передбачені п. 15 ст. 14 ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а саме не повинні нараховуватися штрафні санкції, пеня та проценти за користування кредитом на весь час його військової служби, забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією проти України.

За таких обставин, розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача за кредитним договором складає у розмірі 11 300,00 грн., з яких: 11 300,00 грн. – заборгованість за кредитом, в задоволенні решти позову щодо стягнення відсотків, слід відмовити.

З огляду на вищенаведене, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, - суд приходить до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» підлягає стягненню заборгованість по кредиту на загальну суму 11 300,00 гривень.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позовні вимоги задоволені частково, а тому з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати пропорційно до задоволених вимог.

Тому з відповідача на користь позивача повинно бути стягнуто судовий збір у розмірі 532,48 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 76 - 83, 89, 95, 133, 141, 247, 258, 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 13, 15, 16, 509, 510, 524 - 526, 530, 532 - 534, 536, 543, 553 - 555, 545 - 551, 572, 610 - 612, 615, 621 - 625, 626, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, суд –

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ: 38548598, місцезнаходження за адресою: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26 офіс 407) – заборгованість за кредитним договором № 1381-3539 від 15.04.2024 року у розмірі 11300 (одинадцять тисяч триста) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за тілом кредиту – 11 300,00 гривень та судові витрати в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 копійок судового збору.

В іншій частині позову – відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому наявного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано протягом строку оскарження; у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.І. Черевата