Рішення від 14 вересня 2026 р. у справі №711/8472/26 — Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/8472/26

Номер провадження2/711/4325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Дмитренка О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

12 серпня 2026 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Лучко Ольга Сергіївна, звернулася до Придніпровського районного суду м.Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд розірвати шлюб, укладений з відповідачем ОСОБА_2 08 листопада 2018 року (вхідний №34955/26, а.с.1-5)

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 08 листопада 2018 року між сторонами укладений шлюб, який зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області.

У шлюбі в сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стверджує позивач у мотивувальній частині позовної заяви, спільне життя подружжя не склалося, оскільки причиною цьому є несумісність характерів, різні погляди на життя та ведення домашнього господарства, що призвело до втрати любові одне до одного. Також позивач акцентує увагу суду на тому, що внаслідок різних поглядів на життя та розподілу обов`язків у родині сторін сімейне життя між подружжям поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення між сторонами шлюбних відносин.

Крім того позивач також у позові зазначає про те, що фактично шлюбно-сімейні відносини між подружжям припинені зі серпня 2025 року; на даний час ведення сторонами спільного господарства та спільне проживання остаточно припинені.

Підсумовуючи викладене, позивач просить суд розірвати шлюб, укладений 08.11.2018 з відповідачем ОСОБА_2 , залишивши їй прізвище « ОСОБА_4 ».

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 13 серпня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 08 год 15 хв 15 вересня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.20-21).

У визначений судом день та час позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, про день, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а саме: шляхом направлення судової повістки про виклик у судове засідання на адресу місця проживання, що вказана у вступній частині позовної заяви, а саме: АДРЕСА_1 , що отримана особисто позивачем 27.08.2026, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.29).

Водночас, 17.08.2026 представник позивача адвокат Лучко О.С. звернулася до суду із заявою, в якій виявила волю на розгляд справи у відсутність позивача та її представника, позовні вимоги повністю підтримала з підстав, викладених у позовній заяві (вхідний №35356/26, а.с.23-24).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання 15 вересня 2026 року о 08 год 15 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином шляхом як оголошення на сайті про виклик відповідача в судове засідання в порядку, передбаченому ч.11 ст.128 ЦПК України, так і шляхом направлення судової повістки про виклик до суду на останню відому його адресу місця реєстрації проживання, що отримана особисто відповідачем 02.09.2026, що є належним повідомлення учасника справи про день, час та місце розгляду справи в розумінні ч.11 ст.128 ЦПК України та п.1 ч.8 ст.128 ЦПК України (а.с.28,32), відзиву до суду не направив.

Водночас, 20.08.2026 засобами поштового зв`язку, відповідач ОСОБА_2 подав заяву, в якій позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав в повному обсязі, а також виявив волю на розгляд справи у його відсутність (вхідний №6161/26, а.с.30).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальні позиції як позивача ОСОБА_1 та її представника адвоката Лучко О.С., так і відповідача ОСОБА_2 , висловлені письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 08 листопада 2018 року уклали шлюб, який у цей же день зареєстрований Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №2060, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що видане 08.11.2018 Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, і яка засвідчена представником позивача кваліфікованим електронним підписом у порядку, передбаченому п.27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, що затверджене Рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.08.2021 (а.с.14).

Із безпосередньо дослідженої копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , що видане 15 червня 2019 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, суд встановив, що, перебуваючи у шлюбі, у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.13).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно ч.3 ст.105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, з урахуванням вимог ст.110 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.110 СК України встановлено, що позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що має істотне значення.

Аналогічні роз`янення викладено в абз.1 п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007, згідно з якими проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до положень ч.2 ст.114 СК України, у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

Судом встановлено, що немає згоди позивача на продовження шлюбу з відповідачем. Водночас, відповідач ОСОБА_2 також письмово підтвердив свою волю на розірвання шлюбу, що укладений з позивачем, подавши до суду відповідну заяву (вхідний №36161/26, а.с.30).

Під час дослідження судом фактичних взаємин між сторонами, дійсних причин розірвання шлюбу встановлено, що надалі спільне життя позивача та відповідача і збереження між ними шлюбу буде суперечити їх інтересам як подружжя за відсутності згоди кожного з них на продовження шлюбу. Побудова сімейних відносин повинна здійснюватися на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки, які, як встановлено судом, у сторін відсутні.

Суд дійшов висновку, що причини, які спонукають позивача наполягати на розірванні шлюбу, а відповідно і не заперечення проти розірвання шлюбу зі сторони відповідача, є обґрунтованими і надалі спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечитиме спільним інтересам сторін, що має істотне значення, внаслідок чого позовна заява підлягає до задоволення.

Також суд, задовольняючи позовну вимогу про розірвання шлюбу, керується положеннями ч.4 ст.206 ЦПК України, згідно якої у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Оскільки визнання відповідачем ОСОБА_2 позову про розірвання шлюбу, укладеного з позивачем ОСОБА_1 , не суперечить закону, не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому суд приймає визнання відповідачем позову, а відповідно і ухвалює судове рішення про задоволення позовної заяви.

Крім того, відповідно до положень ст.113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватись цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Оскільки позивач, у п.2 прохальної частини позовної заяви від 12.08.2026 (а.с.5), виявила волю надалі іменуватись прізвищем « ОСОБА_4 », тому суд, керуючись ст.113 СК України, дійшов висновку про відсутність правових підстав для відновлення позивачу дошлюбного прізвища

Щодо розподілу судових витрат, то суд зазначає про таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст.141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст.142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до квитанції ID №0575-0406-8966-3125 від 13.07.2026 (а.с.1) позивачем, за подання даної позовної заяви до суду, сплачений судовий збір в розмірі 1064,96 грн з урахуванням понижуючого коефіцієнта.

Ураховуючи, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позовні вимоги, позивачу необхідно повернути з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, а саме 532 гривні 48 копійок.

Водночас інші 50% судового збору, тобто 532,48 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно положень, передбачених ч.1 ст.141 ЦПК України.

Також суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 24, 105, 110, 112, 113, 114, 115 СК України ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 95, 133, 141, 206, 247, 258, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований 08 листопада 2018 року Черкаським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, актовий запис №2060.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_4 ».

Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Повернути ОСОБА_1 з державного бюджету 50% судового збору, сплаченого 13 липня 2026 року згідно квитанції ID №0575-0406-8966-3125 акціонерного товариства «Таскомбанк», в сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривні 96 (дев`яносто шість) копійок, тобто в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 532 (п`ятсот тридцять дві) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Копію рішення суду після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 15 вересня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації проживання: АДРЕСА_2 .

Головуючий: О. В. Петренко